Учені і правозахисники відзначають тенденцію перетворення "Херсонеса Таврійського" на релігійний об'єкт після анексії Криму

Українські вчені та правозахисники відзначають тенденцію перетворення Національного заповідника "Херсонес Таврійський" з історико-археологічного в релігійний об'єкт, а також називають інші проблеми комплексу, що виникли після анексії Росією Криму.

"Ми зараз чітко бачимо, що Херсонес перетворюється з науково-дослідного центру в релігійний об'єкт, і нас, як правозахисників, це непокоїть", - сказала на прес-конференції в п'ятницю в Києві голова Центру інформації з прав людини, представник Кримської правозахисної групи Тетяна Печончик.

Доцент кафедри історії України Київського університету ім. Б.Грінченка Марина Будзар повідомила про підготовлений аналітичний звіт щодо ситуації навколо заповідника з використанням різних джерел інформації, передусім відкритих. "Ми дійшли висновків, що у 2015 році спостерігалися негативні тенденції в життєдіяльності комплексу "Херсонес". З січня до серпня 2015 року в статусі комплексу відбулися такі зміни, які свідчать про нестабільність його становища", - зазначила вона.

За її словами, існує небезпека недотримання однієї з головних вимог ЮНЕСКО, що об'єкт має зберігатися в тому вигляді, в якому його занесли до списку Всесвітньої спадщини.

"Ця пам'ятка була занесена як історико-археологічний об'єкт, а події останніх місяців свідчать, що спостерігається зміна пріоритетів у розвитку заповідника. Перш за все, в повній відповідності з твердженням президента Російської Федерації про значущість Херсонеса як "сакрального місця для руської і російської державності, як "колиски хрещення Русі і руського православ'я" основний акцент розвитку комплексу зроблено не на продовженні антично-середньовічного вектора наукових розвідок, а на реалізації проекту "Севастополь-Херсонес – купіль християнської Русі", - пояснила М. Будзар.

Вона зазначила, що наразі реалізацію цього проекту припинено, можливо, завдяки тому, що він дістав суспільного розголосу, але існує небезпека повернення до реалізації цього проекту.

М.Будзар також нагадала, що конфлікт між вченими і церквою тягнеться в історії Херсонеса з 1840-1850-х років.

"Йдеться про занепад Херсонеса в бік релігійності від наукових досліджень. І сучасні реалії призвели до того, що через анексію Криму і наступних санкцій стається розрив зв'язків між Херсонесом і зарубіжними партнерами", - зазначила у свою чергу заступник керівника Центру громадської освіти "Альменда" Валентина Потапова.

За її даними, якщо у 2012-2013 рр. на Херсонесі було багато міжнародних експедицій, то після 2014 року їх кількість скоротилася практично вдвічі. "Херсонес дуже сподівався, що після переходу під контроль Російської Федерації Ермітаж, московські виші, МДУ почнуть фінансувати ці експедиції, але цього не сталося", - сказала вона.

В.Потапова також зазначила, що в комплексі почалося скорочення штату, є загроза незаконних забудов і виникають інші проблеми.

Як відомо, в червні 2013 року ЮНЕСКО внесла український об'єкт "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" (Севастополь, АР Крим) до Списку Всесвітньої спадщини. Він перебуває під захистом цієї міжнародної організації.

1 серпня 2015 року президент Росії Володимир Путін прийняв рішення внести пам'ятки і території Національного заповідника "Херсонес Таврійський" в Єдиний державний реєстр об'єктів культурної спадщини народів РФ, прийняти Національний заповідник у федеральне ведення і внести його до Списку особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів РФ.