Конструктивний діалог між операторами зовнішньої реклами Києва, міською владою та громадою, що було нещодавно розпочато, необхідно продовжувати з метою естетичного оформлення Києва як європейської столиці. Про це під час круглого столу "Дорожня карта модернізації візуального простору Києва: результати та перспективи", що відбувся в Києві 26 липня, говорили керівники провідних операторів зовнішньої реклами міста, представники муніципальної влади та громадські активісти.

Нова Концепція розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, проект якої розміщено на сайті КМДА, а також поточні законодавчі зміни не вирішили нагальних проблем галузі та не поставили акценти на цілях.

«Про регулювання в цьому документі взагалі не йдеться. Ніхто не розуміє, як необхідно використовувати його норми та положення. Більше того, немає економічного обґрунтування цього документа, – вважає експерт Офісу ефективного регулювання BRDO Володимир Головатенко. – Підхід «покращення поганого» – не ефективний. Треба розробляти принципово новий документ».

Згоден з ним головний експерт групи «РПР-Київ» Олександр Пліва, який зазначив, що на ринку зовнішньої реклами не відбулося ніяких законодавчих змін, які можна було б трактувати як елементи конструктивної реформи галузі.

«Кабмін у передноворічному поступі затвердив зміни до профільних постанов і правил, які зараз оскаржують – до речі успішно – учасники ринку зовнішньої реклами. Це триває вже півроку, – наголошує експерт. – До кінця 2015 року діяли одні правила стосовно розміщення зовнішньої реклами та інформаційних конструкцій, зараз же вони кардинально змінилися».

Як наслідок – тривала зупинка у видачі дозвільної документації, зазначив експерт.

Зараз у Києві за офіційною інформацією нараховується понад 5 тис. нерозглянутих заяв на розміщення зовнішніх рекламно-інформаційних конструкцій. Стандартною є ситуація, коли поважні міжнародні компанії не можуть встановити вивіски на свої фасади, тому що бюрократія унеможливлює легальне отримання дозволів.

«У той же час ми бачимо, що окремі компанії отримують дозвільні документи повз чергу. Про яку довіру з боку бізнесу до влади можна говорити, якщо легально не можна отримати дозвільні документи?» – Ставить риторичне запитання Олександр Пліва.

Наталія Гончарова, начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА, фактично погодилася з тим, що зазначена проблема існує.

«Зараз ми знаходимось у якомусь ступорі. На проміжному етапі», – зазначила Наталія Гончарова.

«Ми в муніципалітеті маємо своє бачення, яке сформовано не тільки на основі спілкування з представниками галузі, але й з представниками громадськості. Мешканці Києва дійсно обурені ситуацією, що склалася на ринку зовнішньої реклами в місті», – констатувала чиновниця.

У той же час, на її думку, досягненням міської влади є те, що за останні роки вдалося встановити власників усіх рекламних конструкцій у місті Києві.

«Усі конструкції зовнішньої реклами зараз мають чітких власників. Суттєвий відсоток з них є порушниками. Ми з'ясували, що зараз немає конструкцій зовнішньої реклами, у якої невизначені власники», – підсумувала Наталія Гончарова.

У ситуації, що склалася, учасники круглого столу закликали до діалогу. Пригадали один з нещодавніх ефективних прикладів взаємодії учасників ринку, міської влади та громадськості. Йдеться про пілотний проект скорочення та впорядкування рекламних площин та скорочення їхньої загальної площі на вулиці Іллі Мєчнікова та Кловському узвозі (так званий проект «Мєчнікова-Кловський»).

Унікальність проекту в тому, що 11 операторів зовнішньої реклами, які мають конструкції на цьому відрізку, спільно погодили проект упорядкування площин і запропонували його міській владі. У результаті кількість конструкцій на вулиці Іллі Мєчнікова та Кловському узвозі скоротилася з 57 до 34.

«Кількість конструкцій скоротилася майже на 40%. Рекламна площа скоротилася на 65% – за рахунок зменшення розміру кожної рекламної конструкції. Якщо раніше максимальний формат рекламної площі становив 18 кв м (6 на 3 м), то зараз він становить 7 кв м (3,2 на 2,16 м)», – зазначила голова Асоціації операторів зовнішньої реклами України Оксана Поліщук.

«Це унікальний для України досвід, коли компанії, які є прямими конкурентами і які оперують на одному ринку, демонструють консолідацію і готовність домовлятися між собою на користь громади», – зазначив генеральний директор одного з провідних учасників ринку «Октагон-Аутдор» Олександр Діденко.

Одним з ініціаторів проекту «Мєчнікова-Кловський» була компанія з іноземними інвестиціями BigBoard Ukraine.

«Цей проект – інструментарій для ухвалення рішень. Важливо, щоб він розвивався. Це такий маленький «полігон», на якому бізнес і влада можуть відпрацювати механізми взаємодії, прийняття рішень. Надалі цей досвід допоможе організувати сучасне міське середовище, а з іншого боку – розвивати рекламний бізнес», – зазначив директор BigBoard Ukraine Юрій Чаруха.

За його словами, учасники проекту «Мєчнікова-Кловський» реалізували європейські підходи до розміщення реклами. Усі 11 операторів, представлені на відрізку, врахували на 100% існуюче рекламне законодавство, намагалися максимально врахувати ті напрацювання, що з'явилися між бізнесом і владою, щоб отримати ідеальний для громади результат.

«Ми зменшили кількість конструкцій. Щось прибирали зовсім, десь змінювали формати, перебуваючи в постійному діалозі з міською владою. Потім на місці багатьох демонтованих конструкцій встановили європейські – сучасні», – сказав Юрій Чаруха.

Це конструкції з якісного металу, з оцинкованими металевими фрагментами, з алюмінієвими профілями, виготовлені з використанням порошкового покриття, та міцним склом, що не піддається впливу вандалів.

За словами учасників проекту, кожна з таких сучасних рекламних конструкцій коштує $3-5 тис., а інвестиційна ємність усього проекту сягає 5 млн. грн.

Єдине, що зараз турбує авторів пілотного проекту: він може бути легко перекреслений розчерком пера чиновника. Адже згідно зі згаданим проектом нової Концепції до вулиці Іллі Мєчнікова та Кловського узвозу необхідно застосовувати інші правила зонування, а отже, ця тривала робота одинадцяти операторів зовнішньої реклами із впорядкування міста в контексті нової Концепції може стати незаконною.

«Тобто ці всі конструкції, що коштували нам 5 млн. грн., потрібно буде знести і потім поставити нові. Якщо ми будемо рухатися таким чином, то тоді інвестиції в країну не прийдуть», – із сумом зазначив Юрій Чаруха.

На його думку, такі інвестиції можна робити лише на тривалий термін – мінімум на 7-10 років, тоді це буде економічно виправдано.

«Я представляю компанію з іноземними інвестиціями. Іноземні компанії приходять в ті країни і на ті ринки, де є 2 основні речі: стабільні правила гри – стабільне законодавство та наявність діалогу між бізнесом і владою, – каже Юрій Чаруха. – Тоді іноземні інвестиції приходять, гроші вкладаються в економіку країни, і економіка країни ефективно розвивається».

Поки ж Україна – і Київ зокрема – втрачає. Адже через зміну правил гри на ринку зовнішньої реклами та унеможливлення подальшого розвитку галузі Київ, за оцінкою Оксани Поліщук, може втратити близько 300 млн. грн. щороку прямих надходжень до міського бюджету. А це принаймні ті гроші, які зараз місто шукає для закупівлі 100 нових сучасних автобусів для маршрутів громадського транспорту.

Навіть зараз, коли ситуація на ринку остаточно незрозуміла, зовнішня реклама дає київській громаді близько 240 млн. грн. на рік прямих надходжень до міського бюджету. Ще близько 50 млн. грн. надходять до бюджету у вигляді податків.

«Ринок зараз консолідований. Ми віднайшли в собі ресурси та можливості, за допомогою яких ми зможемо швидко здійснити реформу галузі по всій території міста Києва, – каже Оксана Поліщук. – Що ми очікуємо почути від влади та від муніципалітету – сприяти реформі і не створювати штучний конфлікт. Від конфлікту не виграє ні громадськість, ні бізнес, ні влада. Адже ми пропонуємо реформувати галузь, не витрачаючи ні копійки бюджетних коштів».

Голова Асоціації операторів зовнішньої реклами зазначила, що зараз її члени працюють над такими проектами упорядкування зовнішньої реклами в Києві, як схема розміщення по бульв. Лесі Українки, по Дніпровському узвозу, по Парковій дорозі.

І власне тепер лише від державної адміністрації Києва залежить, наскільки швидко кияни побачать реальні позитивні зміни на вулицях міста. Тим більше, що депутати Київради обіцяли сприяти прискоренню роботи чиновників.

Секретар постійної депутатської комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами Київради Андрій Задерейко запевнив учасників круглого столу, що міська влада робить усе можливе для вирішення ситуації, з тим щоб поліпшити інвестиційну привабливість ринку зовнішньої реклами.

«Якщо розробляться ці правила, і ці правила будуть зрозумілими для бізнесу, влади, громади, то від цього виграють усі. Ми отримаємо нарешті місто, яке не буде перенасичене рекламою. Утім правила мають бути однаковими і зрозумілими для всіх», – підсумував Андрій Задерейко.