Одна з найбільших китайських компаній цікавиться приватизацією шахти "Нововолинська №10" - Насалик

Одна з найбільших китайських компаній цікавиться приватизацією шахти "Нововолинська №10", повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик журналістам у Києві в понеділок.
"Сьогодні у мене відбулася зустріч з однією з найбільших китайських компаній, яка дуже зацікавлена в приватизації українських шахт, зокрема, шахти "Нововолинська №10", - сказав він.
І. Насалик додав, що компанія цікавиться також будівництво збагачувальної фабрики в західному регіоні України.
При цьому міністр відмовився уточнювати назву компанії, вказавши лише, що вона "володіє до EUR 10 млрд".
Як повідомила прес-служба Міненерговугілля, І. Насалик у понеділок зустрічався і підписав меморандум про співпрацю з головою правління CNBM International Corporation (Китай) Цзиньсоном Чжаном.
За словами міністра, які наводить прес-служба, сторони шукатимуть нових напрямів співпраці в енергетичній сфері, у вугільній промисловості, модернізації енергетичної інфраструктури. Заплановано розширення сфери інвестицій CNBM в модернізацію електрогенерувального та електропередавального обладнання з загальним очікуваним обсягом до $2 млрд.
Згідно з меморандумом, заплановані регулярні консультації для обміну інформацією та досвідом перспективного законодавства в енергетичній галузі обох держав.
Сторони також домовилися про обмін інформацією щодо можливості участі у перспективних проектах на території України і КНР, розвитку науково-технічного потенціалу в рамках інвестиційних проектів.
CNBM International Corporation - одна з найбільших державних корпорацій Китаю. Працює на ринку України близько п'яти років, зокрема, у сфері відновлюваної енергетики.
Як повідомлялося, згідно з проектом, "Нововолинська №10" має виробляти 900 тис. тонн вугілля на рік калорійністю близько 4,36 кКал/кг. Запаси вугілля шахти оцінюються в 37 млн тонн, її експлуатація може тривати до 40 років.
Будівництво шахти "Нововолинська №10" здійснюється з 1989 року. Багато років довгобуд не фінансувався, а кошти виділялися лише частково на підтримку проведених робіт – вентиляції, відкачування води, оплати електроенергії.