Міністр оборони Естонії підтримує в цілому ідею "військового Шенгену" для прискорення пересування військ НАТО в Європі

НАТО працює над ефективністю переміщення союзних сил через кордони країн-членів альянсу в Європі, заявляє міністр оборони Естонії Юрі Луйк.
"Зараз військові сили рухаються вкрай повільно, тому що країни дуже по-різному ставляться до того, що війська інших країн, в тому числі союзників проходять по їх території", - сказав Ю.Луйк журналістам з BNS і ERR в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі під час зустрічі міністрів оборони країн НАТО.
За його словами, існує багато бюрократичних перешкод, слід також враховувати, що багато підрозділів перевозять з собою вибухові речовини. "Тим не менше, цю процедуру планується уніфікувати", - сказав естонський міністр.
Ю.Луйк зазначив, що так званий "військовий Шенген", до створення якого закликав колишній командувач сухопутними силами США в Європі Бен Ходжес, ніколи не стане "цивільним Шенгеном, але цю бюрократичну процедуру можливо істотно прискорити".
Він вважає, що ЄС зіграє в цьому важливу роль, оскільки "ЄС - саме та організація, яка може займатися відомчими проблемами і уніфікувати процедури", а співпраця між ЄС і НАТО в цій сфері вкрай важлива.
Ю.Луйк повідомив, що нині НАТО працює над тим, щоб максимально точно визначити план для підтримки і зміцнення вже дислокованих в Балтійських країнах військ в кризовій ситуації.
"Цього першого етапу стримування, який ми спостерігаємо у вигляді присутності англійських, французьких і датських сил в Тапа і присутності в інших Балтійських країнах, було б недостатньо в кризовій ситуації", - підкреслив він.
"Це верхівка айсберга. Сьогодні займалися подальшим планом, тим, як будуть рухатися інші сили НАТО, які будуть потрібні логістика, повітряні і морські шляхи сполучення. Це включає і нову структуру командування НАТО, принципи якої були схвалені на сьогоднішній зустрічі", - сказав Ю. Луйк.
Як повідомлялося, міністри оборони країн НАТО узгодили взагалі нову структуру командування, що включає в тому числі створення Атлантичного військового командування для оборони морських шляхів сполучення і комунікаційних ліній між Європою і Північною Америкою і військового командування для більш ефективного пересування військових сил і спорядження в Європі.