"Телефонний тероризм" у Казахстані залишається одним із найбільш поширених злочинів, що завдають істотної шкоди суспільній безпеці. За минулі п'ять років, до кримінальної відповідальності за це притягнуто майже 260 осіб, повідомив у понеділок директор департаменту внутрішніх і зовнішніх комунікацій МВС Казахстану Алмас Садубаєв.

"Згідно зі статистикою, в період з 2011 до 2017 року кількість зареєстрованих злочинів за статтею 273 (завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму) КК знизилося зі 123 до 74. Разом з тим, у 2018 році зазначено деяке зростання кількості таких злочинів," - заявив А .Садубаєв журналістам у понеділок.

За його словами, в 2018 році в республіці було порушено 143 кримінальні справи, що "обумовлено масовим розсиланням в Алмати однією і тією ж особою анонімних електронних повідомлень щодо "мінування" різних міських об'єктів".

Найбільш частими об'єктами посягань "псевдотерористів" залишаються місця масового скупчення людей - торгові доми, ринки, магазини, об'єкти громадського харчування, адміністративні будівлі та установи освіти, житлові приміщення і об'єкти транспортної інфраструктури - вокзали, аеропорти.

Представник МВС Казахстану повідомив, що за останні п'ять років в країні за підозрою в причетності до лжетероризму було затримано 290 осіб, з них притягнуто до кримінальної відповідальності 258 осіб.

За його словами, "17% засуджених за "телефонний тероризм" складають жінки (49 жінок за 5 років), 7% - неповнолітні (19). Більше 80% (або 230 осіб) затриманих злочинців були безробітними або не мали постійного роду занять, при цьому третина з них перебували в стані сп'яніння (95 чол. або 33%)".

Як правило, зазначив він, помилкові повідомлення передаються "без якихось певних цілей, від неробства, або під впливом алкоголю або нестійкого психічного стану". Основними мотивами таких злочинів є хуліганські або корисливі мотиви.

"Нині органами внутрішніх справ спільно з органами національної безпеки накопичено достатній досвід з розкриття такої категорії злочинів по "гарячих слідах". На практиці більше 90% таких злочинів розкривається в чергову добу", - сказав А.Садубаєв.

Чиновник зазначив, що "безневинні жарти" завдають серйозної шкоди суспільству і державі, господарюючим суб'єктам, витрачаються значні бюджетні кошти на виїзд сил оперативного реагування.

Так, у середньому, фінансовий збиток від евакуації одного залізничного вокзалу в великих містах може доходити до 1 млн тенге, а втрати від кожної години простою великих торгових центрів можуть обчислюватися декількома мільйонами тенге.

Він також нагадав, що кримінальне законодавство країни за подібні злочини передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі.