Декриміналізація в українському законодавстві незаконного збагачення порушує міжнародні зобов'язання України, руйнує концепцію електронного декларування та нівелює всю антикорупційну реформу, заявляє низка громадських антикорупційних організацій.

"Декриміналізація незаконного збагачення порушує міжнародні зобов'язання України та може призвести до припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Правила МВФ передбачають відмову у фінансуванні програми з країною, яка порушила будь-яке з важливих зобов'язань попередніх років, навіть у разі повного виконання поточних зобов'язань", - йдеться в спільній заяві 11 громадських організацій, оприлюдненій у середу.

Серед підписантів - Transparency International Ukraine, ВО "Автомайдан", Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції, Центр UA, рух "ЧЕСНО".

Громадські організації наголошують, що скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення означатиме повну амністію для чиновників із сумнівним майном, а тому практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні.

За даними представників громадянського суспільства, відповідне рішення Конституційного Суду призведе до закриття щонайменше 50 кримінальних проваджень щодо ймовірного незаконного збагачення топ-чиновників, які наразі розслідує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Як зазначають ініціатори заяви, рішення про неконституційність цієї статті матиме зворотну силу.

"Цілком законними можуть виявитися статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує офіційні доходи цих державних службовців", - йдеться в заяві.

Зазначено також, що в разі декриміналізації незаконного збагачення буде зруйнована концепція е-декларування для посадовців. "Система декларування перетвориться з механізму викриття корупційного статки та ініціювання притягнення до відповідальності на систему інформування населення про збагачення чиновників", - заявляють громадські організації.

Крім того, вони наголошують, що немає юридичних підстав вважати злочин незаконного збагачення неконституційним і таким, що порушує презумпцію невинуватості.

Вони пояснюють, що не відповідає дійсності твердження про те, що стаття про незаконне збагачення змушує особу доводити свою невинуватість. "Водночас, навіть якби положення статті 368-2 Кримінального кодексу України обмежувало дію принципу презумпції невинуватості, це не повинно було б перешкоджати криміналізації незаконного збагачення та притягненню до кримінальної відповідальності осіб, які збагатилися незаконно", - йдеться в заяві.

Антикорупційні організації наголошують, що практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі Салабіаку проти Франції) доводить, що у випадку, якщо йдеться про важливі суспільні інтереси, а право особи на захист є забезпеченим, кримінальне право допускає розумне та пропорційне припущення щодо певного факту чи права.

Громадські організації також нагадують, що редакція ст.368-2 КК про незаконне збагачення відповідає Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала в 2006 році.

"Ключові антикорупційні організації закликають Конституційний Суд не ставити майбутнє України під загрозу заради бажання політичної еліти безкарно грабувати країну", - наголошують представники громадянського сектора.