Конституційний суд України оприлюднив рішення про визнання таким, що відповідає Конституції України, закону "Про освіту" №2145-VIII, ухваленого Верховною Радою 5 вересня 2017 року.

Як повідомляє відділ комунікацій і правового моніторингу КС, відповідне рішення за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності закону суд ухвалив у вівторок.

Дослідивши закон в аспекті забезпечення балансу між вивченням і застосуванням державної мови та вільним розвитком, використанням, захистом мов національних меншин та корінних народів України, Конституційний Суд України зазначає, що закон гарантує національним меншинам і корінним народам України право на вивчення рідної мови та передбачає вивчення державної української мови, що є однією з умов їх повноцінної інтеграції в українське суспільство.

На думку КС, ухваливши закон "Про освіту", держава створила умови для повноцінної реалізації відповідних прав національних меншин, зокрема корінних народів України, вивчати рідну мову, а також здобувати освіту державною мовою незалежно від походження, повноцінно реалізовувати визначені Конституцією України права. У такий спосіб забезпечується рівність кожної особи в реалізації зазначених прав незалежно від національності та мови спілкування.

"У законі не лише відтворюється зміст і обсяг конституційного права на освіту мовою відповідної національної меншини, яке визначено у частині п’ятій статті 53 Конституції України, а й передбачається його реалізація у двох формах: навчання рідною мовою (дошкільна і початкова) та вивчення рідної мови (на всіх рівнях загальної середньої освіти)", - наголошується в рішенні суду.

Крім того, КС дійшов висновку про відсутність порушень конституційної процедури розгляду, ухвалення закону "Про освіту" та набуття ним чинності.

Рішення КС є обов'язковим, остаточним і не підлягає оскарженню.

Як повідомлялося, 28 вересня 2017 року набув чинності закон України "Про освіту", який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома й більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

Міністерство закордонних справ Угорщини заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту.

МЗС України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії. 8 грудня Міністерство освіти і науки України повідомило, що Венеціанська комісія не підтримала обвинувачення Угорщини у звуженні прав національних меншин у статті про мову навчання в законі України "Про освіту". У відомстві заявили про готовність імплементувати рекомендації комісії та розробили три моделі імплементації мовної статті в законі "Про загальну середню освіту".

У ЄС закликали Україну дотримуватися прав нацменшин та імплементувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту", ґрунтуючись на предметному діалозі з представниками нацменшин. "Ми погодилися з необхідністю гарантувати повагу вже наявних прав представників національних меншин, як це зазначено в конвенціях ООН та Ради Європи і пов'язаних протоколах; забезпечити недискримінацію осіб, що належать до меншин, і поважати різноманітність", - ішлося в спільній заяві за підсумками саміту Україна-ЄС у Брюсселі.

Зокрема, в ЄС закликали Київ затвердити законодавство, що продовжує перехідний період до 2023 року і регламентує непоширення ст. 7 цього закону, що стосується мови освіти, на приватні школи.

У квітні Верховна Рада ухвалила закон про функціонування української мови як державної, який набув чинності 16 червня 2019 року.

Ним парламент продовжив до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську мову.

Згідно з текстом документа, особи, котрі належать до нацменшин України, мови яких є офіційними в Європейському Союзі, й котрі почали отримувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до 1 вересня 2023 року продовжать отримувати таку освіту згідно з правилами, які існували до набуття чинності закону про освіту.