Моралес сподівається на отримання політичного притулку в Аргентині

Колишній президент Болівії Ево Моралес Айма розраховує на те, що Аргентина надасть йому політичний притулок, повідомив в ефірі аргентинського телеканалу TN24 глава аргентинського МЗС Феліпе Сола.

За його словами, "Моралес почувається в Аргентині більш комфортно, ніж в Мексиці", яка першою надала йому політичний притулок після того, як він був змушений покинути країну після відставки в листопаді.

Моралес прибув до Аргентини напередодні після короткого візиту до Куби, де він пройшов медичне обстеження у групи кубинських лікарів, які працювали з ним в Болівії.

Двоє дітей Моралеса прибули до Аргентини в кінці листопада.

У понеділок в Аргентині пройшла церемонія інавгурації нового президента країни Альберто Фернандеса, який раніше з гордістю заявляв про дружбу з Моралесом.

У зв'язку з прибуттям колишнього болівійського президента в Аргентину глава МЗС Болівії Карін Лонгарік висловила надію на те, що "Аргентина твердо дотримуватиметься принципів і правил надання притулку та прав біженця".

"Те, що було в Мексиці, де він (Моралес) мав вільний доступ до мікрофона і до ведення політичної діяльності, не повинно повторитися", - повідомила Лонгарік на прес-конференції в Ла-Пасі.

Обстановка в Болівії загострилася після виборів глави держави. Президентські вибори відбулися в Болівії 20 жовтня, переможцем на них був оголошений чинний глава держави, представник "Руху до соціалізму" Ево Моралес. Він набрав 47% голосів виборців і був оголошений переможцем, оскільки забезпечив собі відрив у 10 процентних пунктів від основного суперника - висуванця партії "Громадянське суспільство" Карлоса Меси, за якого віддали голоси 36,51% виборців.

Меса і його прихильники заявили про факти шахрайства, відмовилися визнавати підсумки виборів і зажадали проведення нового голосування. На цьому тлі в країні активізувався протестний рух, у багатьох містах відбулися бійки між прихильниками і противниками Моралеса, а також зіткнення з поліцією. Лідери опозиції закликали до проведення безстрокового загального страйку.

10 листопада глава Організації американських держав Луїс Альмагро отримав доповідь експертів, які спостерігали за виборами в Болівії. У ній були зафіксовані і підтверджені факти шахрайства, через що Альмагро закликав Моралеса провести повторне голосування. У відповідь Моралес оголосив про плани заміни всього складу Вищого виборчого суду (виборчої комісії) Болівії і проведення позачергових загальних виборів. Однак пізніше того ж дня після заклику командувача збройними силами Болівії Вільямса Калимана Моралес оголосив про відставку і незабаром покинув Болівію, виїхавши в Мексику, яка надала йому притулок.

Слідом за президентом у відставку подали представники всього вищого керівництва країни - віце-президент, голови обох палат парламенту, губернатори департаментів і алькальд (голови адміністрацій) основних міст Болівії.

У ситуації, що склалася, згідно з конституцією, влада в країні перейшла до другого віце-голові сенату (верхньої палати парламенту) Болівії Жанін Аньєс. Вона - член "Демократичного громадського руху", який виступає в жорсткій опозиції до "Руху до соціалізму".

Наступність влади в країні на надзвичайному засіданні було необхідно підтвердити депутатам парламенту. Вони повинні були юридично оформити відставку Моралеса і перехід владних повноважень до тимчасового президента країни Аньєс. Складові дві третини депутатського корпусу прихильники "Руху до соціалізму" відмовилися брати участь в надзвичайному засіданні. В результаті Аньєс, пославшись на відповідну статтю конституції і на надзвичайну ситуацію, оголосила себе тимчасовим президентом Болівії. До її повноважень входило формування основних органів влади в країні, а також проведення позачергових загальних виборів у 90-денний термін.

Моралес назвав таку зміну влади в країні затвердженням державного перевороту.