Результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" із 10 до 12 квітня, повторно зафіксували наявність в українців ознак депресії, тривожності, паніки, втоми та розладів сну.

"Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (І хвиля - 27-28.03, II хвиля - 3-4.04) помітно незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні", - повідомляють соціологи в середу.

У "Рейтингу" припускають, що підвищення рівня депресії, ймовірно, пов'язане з фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.

"Життя на карантині - це часто "день бабака", - монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія тісно пов'язана з втомою (що вищий рівень втоми, то вищий - депресії) та розладами сну (так само)", - зазначено в релізі за результатами дослідження.

Виявлена тривожність є ситуативною (виникає внаслідок дії незвичайних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності вірогідно пов'язане з адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності. Карантин перестав бути незнайомим явищем, а саме такі явища примушують людину тривожитися.

"Рівень паніки в цілому від початку карантину залишався на дуже помірних рівнях, а зараз її зростання видається вже малоймовірним, оскільки цей стан виникає у відповідь на реальну або вдавану серйозну загрозу, що пов'язана із сильними негативними переживаннями щодо незвичної ситуації. До того ж паніка у психологічно здорової людини - це короткочасний стан - від декількох хвилин до декількох днів, які вже минули від початку карантину", - зазначають соціологи.

У динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) і втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така сама тенденція і серед найстарших вікових груп.

Жінки і далі демонструють більш високий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги - вони краще адаптувалися та звикли до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії і розлади сну, які міцно пов'язані між собою.

Окрім цього, соціологи встановили, що серед тих, хто має роботу, помітні нижчі показники розладів сну та депресії, ніж у тих, хто не працює хоча б віддалено.

"Робота допомагає урізноманітнити життя на карантині, частково зберегти активність, спілкування та взаємодію, відволіктися від негативних думок і мати більш усталений розпорядок дня. Попри це в усіх категоріях практично однакові індекси втоми. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі рівень тривоги та паніки вищий, аніж у тих, хто ходить на роботу, оскільки працювати віддалено - це незвичайна ситуація, яка потребувала адаптації, досі багато процесів ще не налагоджено, є частина завдань, які загалом неможливо зробити віддалено або якість виконання яких знижена. Ті, хто має можливість ходити на роботу, зберегли більшу частину свого звичайного життя та робочої взаємодії, ніж ті, хто працює віддалено", - йдеться в релізі.

Вибіркова сукупність III хвилі (10-12.04) - 1627 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше ніж 4%. Інтернет-опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею POLLARIS.