Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про внесення змін до закону України "Про ринок електроенергії", що передбачає проведення спеціальних аукціонів із продажу електроенергії держгенерації за довгостроковими двосторонніми договорами потужним кінцевим споживачам із високим рівнем прогнозованості споживання.

За відповідне рішення авторства народного депутата Анни Скороход (фракція "Слуга народу") проголосували 242 депутати.

Представляючи законопроект, народний депутат Юрій Камельчук (фракція "Слуга народу") зазначив, що його ухвалення дасть змогу насамперед НАЕК "Енергоатом" за дорученням уряду укладати довгострокові контракти на термін не менше ніж п'ять років під інноваційні енергоємні проекти.

"НАЕК отримає можливість реалізовувати лише профіцитний обсяг електроенергії і лише споживачам, що створюють нові підприємства та є кінцевими споживачами", - зазначив Камельчук.

За його словами, будівництво великих технопарків, що є світовим трендом, диверсифікує українську економіку і дасть змогу з часом зробити її інноваційною.

Він додав, що інвестиції в будівництво технопарку потужністю 500 МВт сягають майже $700 млн, зазначивши при цьому, що компанія Google вже заявила про готовність інвестувати близько EUR3 млрд в європейські дата-центри.

Камельчук зазначив, що створення енергоємних підприємств, які створюють стійкий попит на електроенергію, є мало не єдиним виходом із ситуації, що склалася на ринку. За його словами, зниження попиту на електроенергію та зростання обсягів генерації з ВДЕ призводить до обмежень виробництва, насамперед атомної електроенергії, що загрожує НАЕК банкрутством.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, він надає можливість Кабінету Міністрів встановлювати для генерувальних підприємств із держчасткою не менше ніж 50% обов'язковий продаж на постійній основі визначеного обсягу електроенергії за довгостроковими - не менше ніж на п'ять років - двосторонніми договорами на спеціальних електронних аукціонах виключно кінцевим споживачам, які відповідають певним критеріям. Законопроектом передбачено, що такими покупцями можуть бути суб'єкти господарювання, що мають наміри створити та експлуатувати об'єкти, сукупна проектна потужність яких становить 100 МВт і вище. Крім того, ці об'єкти повинні мати стале споживання, прогнозованість і мінімальний ризик небалансу, а їхня діяльність не має бути пов'язана з викидами парникових газів.

Мінімальну/стартову ціну продажу таких обсягів електроенергії встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), за поданням виробника з урахуванням економічно обґрунтованих витрат і норм прибутку такого виробника. Згідно із законопроектом, ціна продажу такого обсягу електроенергії визначається на аукціоні. Регулятор також може встановити спеціальний тариф оператора системи передачі на послуги з передачі цього обсягу е/е.

Як повідомлялося, раніше в Міністерстві енергетики заявляли, що усунення проблем із профіцитом електричної енергії через так званий майнінг криптовалют дасть змогу і зберегти гарантоване навантаження на АЕС, і залучити додаткові кошти.

У міністерстві вважають, що вирішення проблеми з профіцитом е/е за рахунок майнінгу криптовалют відкриває шлях до принципово нової економіки і нових підходів. При цьому уточнюється, що нині розглядається можливість створення поряд з АЕС центрів обробки даних (ЦОД).