Китай запустив свою першу міжпланетну станцію до Марса

Важка ракета-носій "Чанчжен-5" (CZ-5) у четвер стартувала з першою китайською місією з дослідження Марса "Тяньвень-1", повідомив телеканал CCTV.

Запуск ракети з автоматичною міжпланетною станцією (АМС) "Тяньвень-1" загальною масою близько 5 тонн, яка складається з орбітального апарата та посадкової платформи з марсоходом, було здійснено о 7:45 за київським часом зі стартового майданчика LC101 китайського космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань.

Мета китайської місії полягає в тому, щоб знайти сліди життя на Марсі, а також вивчити можливості для його потенційної колонізації людиною.

Станція має досягти Червоної планети через сім місяців - 11 лютого 2021 року. В цей час вона почне здійснювати гальмівний маневр і вийде на орбіту Марса.

Приблизно протягом двох місяців станція здійснюватиме детальну зйомку поверхні Червоної планети для вибору найбільш відповідного місця посадки. Планується, що 11 квітня 2021 року посадкова платформа з легким 240-кілограмовим марсоходом відокремиться від орбітального апарата і здійснить посадку на поверхню планети. Попереднім місцем посадки обрано район південної частини рівнини Утопія у східній частині північної півкулі Марса.

Запланований термін роботи марсохода становить 90 марсіанських діб (солів), яка на 2,7% більша за земну. Його електроживлення забезпечуватимуть чотири панелі сонячних батарей. Швидкість пересування китайського ровера сягає 200 метрів за годину.

Китайський марсохід оснащений мультиспектральними камерами для навігації і топографічної зйомки, радіолокаційною станцією підповерхневого зондування для дослідження геологічної будови Марса до 10-метрової глибини, приладом для аналізу хімічного складу ґрунту і пошуку біомолекул, а також детекторами магнітного поля і метеостанцією.

Що стосується орбітального апарата, то його обладнано двома камерами, зокрема високої роздільної здатності, підповерхневим радаром для зондування ґрунту на глибину до 100 метрів та інфрачервоним спектрометром для визначення мінералогічного складу порід на поверхні планети. Крім того, на ньому є магнітометр, аналізатор іонів і нейтральних частинок, а також детектор заряджених частинок для вивчення атмосфери і космічного середовища. Його головним завданням буде побудова топографічної карти Марса, вивчення іоносфери і складу марсіанського ґрунту, а також пошуки покладів льоду під поверхнею планети.

Це вже друга земна місія до Марса з початку тижня. В понеділок до Червоної планети на японській ракеті-носії H-IIA вирушив космічний апарат Al Amal ("Надія") Об'єднаних Арабських Еміратів. Орбітальний апарат призначений для вивчення марсіанського клімату і нижніх шарів атмосфери, де формується погода Червоної планети, зокрема пилові бурі.

Планується, що космічний апарат Al Amal досягне Марса до дати святкування 50-річчя утворення ОАЕ у 2021 році. Він буде виведений на еліптичну орбіту заввишки 40 тис. км.

За повідомленням NASA, 30 липня до Червоної планети також вирушить і американський марсохід Perseverance.