Карантин вихідного дня вплинув на поширення захворювання, але його недостатньо для стабілізації ситуації - KSE
Карантин вихідного дня вплинув на поширення COVID-19 в Україні, але його недостатньо для стабілізації ситуації, вважають дослідники Київської школи економіки (KSE).
"Україна за показниками захворюваності рухається вгору до країн Європи з найбільшим поширенням COVID-19, це - Польща, Бельгія, Чехія, Румунія, Україна. Наша країна наразі єдина, яка поки що продовжує тренд зростання захворюваності", - сказав керівник ключових проектів KSE Юрій Ганіченко на щотижневій презентації аналізу KSE у четвер.
За його словами, розглядалася можливість, що карантин вихідного дня може спрацювати як повний локдаун, однак на практиці реалізувався "жовтий" сценарій, коли в будні дні справді ситуація погіршується.
"Жовтий" сценарій означає, що карантин вихідного дня вплинув, але його недостатньо для стабілізації. Якби карантин вихідного дня тривав і далі, то ми мали б пікове навантаження (на систему охорони здоров'я - ІФ) у 20 тис. випадків вже десь у січні", - сказав він.
У свою чергу керівник Центру економіки охорони здоров'я KSE, екс-заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк сказав, що карантин вихідного дня є яскравим прикладом, як не потрібно проводити політику щодо карантину.
"По-перше, не було жодних доказів або обґрунтування гіпотез, чому карантин вихідного дня має спрацювати. Є певний вплив на зростання захворюваності, але самого зростання карантин вихідного дня не зупинив, ефекту не дав", - констатував він.
Ковтонюк наголосив, що практика запровадження локдаунів у Європі показала: для стабілізації ситуації необхідно чотири тижні, для зниження захворюваності - шість тижнів.
"Карантин вихідного дня, який діяв три тижні, не міг поліпшити ситуацію ні з госпіталізацією, ні з захворюваністю", - сказав він.
Ковтонюк підтвердив висновок KSE щодо того, що колапсу медичної системи може запобігти лише негайне введення повного локдуану.
