Асоціація українських моніторів дотримання прав людини зафіксувала в Україні 52 випадки тиску на громадських активістів у другій половині 2020 року

В Асоціації українських моніторів дотримання прав людини (УМДПЛ) із липня до грудня 2020 року зафіксовано 52 інциденти, пов'язані з тиском на громадських активістів, правозахисників та журналістів на всій території України, заявила заступник виконавчого директора організації Ганна Рожкова.

"У 2020 році за період із липня до грудня УМДПЛ зафіксувала 52 інциденти тиску на активістів, правозахисників та журналістів на території всієї України", - повідомила Рожкова на прес-брифінгу на тему "Презентація результатів дослідження безпеки представників громадянського суспільства в Україні" у вівторок у Києві.

"Найпопулярнішим" видом тиску на громадських активістів монітори УМДПЛ назвали пошкодження майна.

Крім того, вони зафіксували шість випадків пошкодження та підпалу автомобілів активістів, 11 випадків фізичного нападу, 10 випадків погроз та сім випадків словесної дискредитації. Найчастіше інциденти відбувалися у Києві, Київській області та Одесі, а також у Харківській і Львівській областях.

За рік також значно збільшилася кількість випадків перешкоджання до проведення мирних зібрань, на що вплинули обмежувальні карантинні заходи та вибірковість їх застосування з боку поліцейських.

Особливістю у 2020 році, за словами Рожкової, стала періодична щомісячна фіксація фактів встановлення похоронної символіки біля приміщень активістів.

Опитування, проведене серед жертв тиску, показало, що їхній психоемоційний стан і побутові звички погіршилися. Крім того, вони незадоволені тим, як держава гарантує їхню безпеку.

Водночас постраждалі відзначили підвищення рівня мотивації до боротьби за громадські інтереси та зростання своїх професійних контактів.

Як повідомив координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза, у більшості випадків розслідування нападу на активістів проводяться Національною поліцією України, іноді Державним бюро розслідувань. Однак, за його словами, розслідування досі проводяться дуже повільно та неефективно.

"Швидкість розслідувань залежить сильно від того, наскільки справи резонансні. Якщо глава держави, депутати Верховної Ради кажуть, що потрібно розслідувати, то поліція розслідує. Якщо цього немає і немає уваги преси, то розслідування проводиться дуже повільно та неефективно", - зазначив Перникоза.

Він також зазначив, що в Україні, "як і раніше, немає встановленого та зрозумілого механізму, як забезпечувати превентивні заходи безпеки активістів, що може негативно вплинути на їхнє існування та призвести до повторів правопорушень".

Координатор УМДПЛ порекомендував поліції приділити особливу увагу розробці системи запобігання правопорушенням і належному виконанню службових обов'язків. Водночас, на його думку, МВС спільно з СБУ та Офісом генерального прокурора мають сприяти впровадженню впорядкованої системи надання заходів безпеки.