Законопроект про запобігання загрозам нацбезпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в громадському житті (олігархів), може знизити вартість їхніх зарубіжних активів, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

"Для компаній, які зареєстровані за кордоном і належать олігархам або перебувають під їхнім контролем, ухвалення законопроекту може мати негативні наслідки. Зокрема, він може зменшити ціни зарубіжних активів і навіть призвести до втрати великим бізнесом частини активів, що перебувають за кордоном", - вважає юрист юридичної компанії ILF Ганна Михайлишина.

На її думку, в разі затвердження законопроект буде превенцією для ухвалення важливих рішень держслужбовцями в умовах конфлікту інтересів, що матиме значний вплив на управлінську діяльність у країні.

Водночас Михайлишина зазначила, що законопроект встановлює заборону особам, внесеним до реєстру олігархів, бути покупцем (бенефіціаром покупця) в процесі приватизації об'єктів великої приватизації.

"Ці обмеження дадуть змогу мінімізувати ризик щодо здійснення олігархами тотального контролю над цінами та обсягом пропозицій на ринку, дасть поштовх розвитку малого й середнього бізнесу. Заходи, передбачені законопроектом, дадуть можливість досягти максимальної прозорості економічних відносин і створити рівні можливості для будь-яких компаній на участь у бізнес-процесах нашої держави", - сказала вона.

У свою чергу глава комітету Асоціації правників України з конституційного права Микита Жуков зазначив, що законопроект передбачає наслідки і для тих, кого РНБО визначила олігархом і внесла до відповідного реєстру, і для осіб, котрі мають контакт з олігархом.

Зокрема, олігархам забороняється робити внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, бути покупцем (бенефіціаром покупця) в процесі приватизації об'єктів великої приватизації. Крім того, олігархи зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При цьому для осіб, що мають контакт з олігархом, наслідки полягають тільки в необхідності подати декларацію про такі контакти.

При цьому Жуков зазначив, що під контактом з олігархом мається на увазі зустріч і розмова (зокрема і проведені онлайн) будь-якого змісту.

"Порушення зобов'язання подання декларації про контакти, передбаченого цією статтею, є підставою для притягнення особи до політичної та/або дисциплінарної відповідальності. Відразу виникає запитання: а що саме автор законопроекту має на увазі під терміном "політична відповідальність?" - сказав він.

Жуков також зазначив, що, виходячи з актуального тексту законопроекту, незрозуміло, як фіксуватиметься контакт з олігархом. Також незрозуміла ще низка моментів, зокрема, чому контакт з олігархом на офіційному заході не передбачає подання декларації, а такий самий контакт, наприклад, в органі держвлади - передбачає, а також чи може вважатися контактом з олігархом привітання з боку самого олігарха.

"До інших наслідків, окрім уже названих, контакт з олігархом не призводить. Більше того, в контексті контактів з олігархами дія законопроекту не поширюється на приватних осіб, приватні національні й іноземні компанії. Також законопроект не передбачає інших наслідків для самих олігархів", - сказав він.

Як повідомлялося, президент України вніс до Верховної Ради законопроект "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в громадському житті (олігархів)" 2 травня, його було зареєстровано під №5599. Текст документа було оприлюднено на сайті парламенту наступного дня.

Законопроект, зокрема, пропонує зобов'язати публічних службовців подавати декларацію про контакти з олігархами, внесеними до відповідного реєстру.

Згідно із законопроектом, публічний службовець після контактів з олігархом або його представником не пізніше наступного дня після такого спілкування має заповнити на офіційному веб-сайті Ради національної безпеки і оборони України декларацію про контакти.

Роз'яснюється, що контактом вважається зустріч і розмова, зокрема і проведені онлайн, будь-якого змісту. Водночас особи, внесені до реєстру, і їхні представники зобов'язані перед початком зустрічі або бесіди повідомляти публічним службовцям про факт внесення до реєстру відомостей про себе або осіб, яких вони представляють.

Зобов'язання подання декларації про контакти поширюється на президента України, спікера Верховної Ради, його заступників, народних депутатів, прем'єра і віце-прем'єрів, міністра та його заступників, главу СБУ та його заступників, генерального прокурора і його заступників, голову Національного банку і його заступників.

Декларацію про контакти також зобов'язані заповнювати судді Конституційного Суду, судді, керівник утвореного президентом допоміжного органу і його заступники, голови та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, Вищої ради правосуддя та інших державних колегіальних органів.

Серед посадових осіб, зобов'язаних подавати декларацію про контакти, - секретар Ради національної безпеки і оборони та його заступники, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення та їх заступники, Фонду державного майна, Національного агентства з питань запобігання корупції, директори Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та їхні заступники.

Крім того, серед декларантів - уповноважений Верховної Ради з прав людини; державні службовці, які обіймають посади державної служби категорії "А"; голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники і заступники; військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань, яким присвоєно найвище військове звання; особи начальницького складу правоохоронних органів та співробітники інших органів, яким присвоєно найвище спеціальне звання.

Згідно із законопроектом, порушення зобов'язання подання декларації про контакти є підставою для притягнення особи до політичної або дисциплінарної відповідальності.

Декларація про контакти має містити відомості про осіб, які подали інформацію, про внесених до реєстру олігархів і їхніх представників, з яким відбувся контакт, дату і місце бесіди та її короткий зміст.

У перехідних положеннях до законопроекту зазначено, що дію закону буде обмежено десятьма роками. Також, відповідно до перехідних положень, Кабінет Міністрів має у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність до закону після набуття ним чинності, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність до закону.