Незважаючи на активну роботу з розкриття кібершахрайства, яку проводять правоохоронні органи, вироків із реальним терміном покарання щодо кібершахраїв одиниці, вважає юристка Ario Law Firm Тетяна Мельник.

"На жаль, правозастосовна практика щодо справ, пов'язаних із кібершахрайством або шахрайством, пов'язаним із банківськими картками, змінюється повільніше, ніж змінюється науково-технічний прогрес у світі. З кожним днем з'являються нові й нові схеми "виманювання" грошей у людей, які реалізуються з допомогою інноваційних технологій", - сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна".

При цьому адвокат зазначила, що у цій сфері правові норми, методики проведення судових експертиз і стан технічної бази правоохоронних органів залишаються такими самими, як були п'ять-сім років тому.

"Відповідно, процес притягнення винних осіб до відповідальності затягується, а дані, які мають бути отримані протягом перших двох годин (а іноді й хвилин) після скоєння злочину, отримують через декілька місяців. А часом, через відсутність належної технічної бази, не отримують взагалі. Винні особи, відчуваючи свою безкарність, продовжують вчиняти нові правопорушення", - сказала Мельник.

За її словами, виходячи з відомостей, розміщених на офіційному сайті департаменту кіберполіції Нацполіції, співробітники кіберполіції систематично розкривають "складні" схеми кібершахрайства і так звані call-центри, звідки під виглядом співробітників банків і здійснюють свої дзвінки правопорушники.

"Однак вироків із реальним терміном відбування покарання щодо таких осіб - одиниці. Більше того, основна маса винних у шахрайських діях, скоєних у кіберпросторі, вже на момент скоєння нового правопорушення відбувають покарання за аналогічні дії у місцях позбавлення волі", - сказала адвокат.

"Із особистого досвіду можу сказати, що за майже три роки роботи у слідчому відділі органів Нацполіції я за процесуального керівництва прокуратури не погодила жодного обвинувального акта щодо винних осіб у цій категорії кримінальних проваджень. І це незважаючи на те, що заяви від потерпілих про здійснення кібершахрайства співробітники приймали майже щодня", - сказала вона.

Адвокат назвала "невтішною" українську судову практику щодо розгляду обвинувальних актів за фактом кібершахрайства.

"Вироків за вчинення таких правопорушень одиниці. І ті здебільшого не передбачають реальний термін покарання, а суди обмежуються звільненням винних осіб із визначенням їм випробувального терміну", - сказала вона.

За словами Мельник, відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, приблизно 80% усіх вироків, де обставини скоєння правопорушень винними особами відповідають поняттю "кібершахрайство", ухвалені виключно за фактом ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство).

При цьому правопорушення, передбачене цією частиною статті, є проступком, а максимальне покарання, зазначене у санкції статті, передбачає обмеження волі на строк до трьох років.

"Більше того, абсолютна більшість кримінальних проваджень, за результатом розгляду яких було винесено вирок, є "простими" у розслідуванні, де правопорушник діяв "відкрито" і після чого, під час судового розгляду, визнавав свою провину", - сказала вона.

Мельник вважає, що для підвищення ефективності боротьби з кібершахрайством необхідні зміни, які мають торкнутися не лише правоохоронних органів (зокрема, упорядкування методів досудового розслідування проваджень за фактом кібершахрайства та шахрайства пов'язаного з банківськими картками), а й органів виконання покарань в Україні, зокрема.

"Це, власне, стосується належного контролю за дотриманням ув'язненими законодавчих норм, які регулюють їхні права та обов'язки", - наголосила адвокат.

Оцінюючи перспективи розслідування та розкриття злочинів, пов'язаних із кібершахрайством та шахрайством, пов'язаним із заволодінням коштів із банківських карток, Мельник зазначила, що вони залежать, зокрема, від завантаженості органу досудового розслідування, пріоритетів, поставлених перед правоохоронними органами, наявності у них достатніх техзасобів, за допомогою яких розкриваються такі правопорушення, а також наявності компетентних кадрів.

"Для розкриття таких злочинів потрібні спеціальні знання в окремих сферах", - сказала адвокат.

Вона наголосила, що нині більшість кримінальних проваджень, що здійснюються за фактом кібершахрайства, не закінчуються направленням обвинувальних актів до суду. Вони просто закриваються протягом року з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а в деяких випадках - протягом двох-трьох тижнів з моменту прийняття заяви про скоєння злочину. Зокрема, це стосується неочевидних правопорушень, де план дій злочинців ретельно продуманий.

"Це робить розкриття практично неможливим або потребує від сторони обвинувачення неймовірної кількості витрат - і фінансових, і часових. Щоб розкрити такі злочини і добути достатню кількість доказів, необхідно фактично день за днем займатися досудовим розслідуванням лише одного кримінального провадження у той час, коли проваджень, внесених за фактом аналогічних злочинів, у слідчого/дізнавця можуть бути сотні", - сказала вона.

На думку Мельник, успішність досудового розслідування у цій сфері може бути збільшена лише у разі зацікавленості правоохоронних органів щодо здійснення повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування.

Для досягнення такої цілі, зокрема, варто залучати спеціалістів або експертів, проводити тренінги та постійне оновлення інформаційних технологій, а також здійснювати доплати правоохоронцям за розкриття складних та особливо складних злочинів категорії кібершахрайства.

"В іншому випадку, всі кримінальні провадження будуть і надалі розслідувані формально", - сказала вона.

Це передбачає виконання "стандартного" набору слідчих дій для ухвалення процесуального рішення щодо провадження у вигляді його закриття за п. 1, п. 2 або абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.