Нанесення масованих ракетних ударів російськими військами по території України не пов'язане з призначенням Сергія Суровікіна командувачем об'єднаного угрупування російських військ, задіяних проти України, попри досвід його діяльності як командувача ЗС Росії в Сирії, йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 11 жовтня.

"Призначення Суровікіна не призведе до подальшої "сиріїзації" російських операцій в Україні, тому що простір бойових дій в Україні принципово відрізняється від простору бойових дій у Сирії, а прямі порівняння із сирійським "сценарієм" Суровікіна приховують той факт, що Росія стикається із зовсім іншими викликами в Україні. Росія не може ще більше "сиріїзувати" війну переважно через те, що їй не вдалося завоювати перевагу в повітрі, що позбавляє її можливості здійснювати масовані килимові бомбардування України, які вона могла проводити і проводила в Сирії", - йдеться у звіті.

Крім того, в ISW наголошують, що, за даними української розвідки, завдання масованих ударів крилатими ракетами по Україні було заплановано ще 2 жовтня, які Суровікін у день свого призначення планувати не міг. Одночасно аналітики зазначають, що "Міноборони Росії явно зацікавлене у відновленні свого публічного іміджу, а інформаційний ефект від ракетних ударів 10 жовтня та призначення Суровікіна, героя екстремістсько-націоналістичного російського інформаційного простору, найімовірніше, покликаний задовольнити найгучніші голоси у цьому питанні".

У звіті наголошується, що РФ, імовірно, витягує боєприпаси та техніку з білоруських баз зберігання, що є несумісним зі створенням умов для великомасштабного російського чи білоруського наземного нападу на Україну з території Білорусі.

"Білоруське обладнання і постачання до Криму і Ростовської області свідчать про те, що російські сили менш впевнені в безпеці російських наземних комунікацій, що проходять через північ і захід Луганської області, враховуючи український контрнаступ, що триває там. У Генштабі України підтвердили, що спостерігають за Білоруссю і не спостерігають ознак формування наступальних угруповань у Білорусі 11 жовтня. За оцінкою ISW раніше, російські та/або білоруські сили навряд чи нападуть на Україну з території Білорусі", - йдеться у документі.

Водночас Білорусь залишається союзником РФ у війні проти України: надає матеріальну підтримку російським наступам в Україні та надає російським силам майданчики для атак України високоточними боєприпасами. Станом на 10 жовтня РФ перекинула до Білорусі 32 безпілотники "Шахід-136", а до 14 жовтня відправить іще 8.

Російські джерела, за даними ISW, стверджували, що українські сили 11 жовтня продовжували вести контрнаступ на схід від річки Оскіл і в напрямку Кремінна-Сватове, а також продовжували наземні атаки на півночі та заході Херсонської області. Російські сили, у свою чергу, продовжували наземні штурми у Донецькій області.

"Російські повідомлення про вибухи в Джанкої, Крим, свідчать про паніку з приводу втрати додаткових логістичних можливостей у Криму після вибуху мосту через Керченську протоку", - зазначають у ISW.

Суб'єкти РФ оголошують про нові продовження та етапи мобілізації в окремих регіонах, що може вказувати на те, що вони не виконали своїх мобілізаційних квот, ідеться у зведенні.