Мінкульт планує запустити музейний реєстр у 2024 році

Міністерство культури та інформаційної політики створює музейний реєстр, який об'єднає більше ніж 12 млн експонатів, повідомила заступниця міністра МКІП з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Як повідомила Бондар, створення музейного реєстру фінансує уряд Польщі, роботи вже виконано більше ніж на половину.

"Я сподіваюся, що до середини наступного року ми зможемо його запускати. Уже було тестування з окремими музеями", - повідомила Бондар.

Постановою Кабміну №1388 від 2 грудня 2021 року визначено перелік музеїв, у яких зберігається державна частина музейного фонду.

"Але музеїв набагато більше, і не всі належать до сфери діяльності Міністерства культури. Є музеї медицини, військові тощо, фонди яких також належать державі і є частиною державного музейного фонду. Плюс є ще приватні або шкільні, або при установах і організаціях - дуже багато всього... Ми провели кілька опитувань в областях, щоб зрозуміти, з яким фінальним обсягом доведеться працювати, й отримали приблизно 12 мільйонів", - повідомила Бондар.

Основна ідея музейного реєстру - доступ через вебінтерфейс, співробітник входить за електронною адресою і логіниться за кепом посадової особи. Для кожного музею інтерфейс буде стандартизовано, він динамічно змінюватиметься відповідно до внесених даних.

"Ми детально опрацювали його структуру. Зупинилися на тому, що хочемо фінально додати функцію контролю за переміщенням цінностей, щоб одразу бачили не тільки що і де перебуває в країні, а й що, де, куди і коли виїхало", - зазначила Бондар.

Наразі для експонування за кордоном необхідна безліч документів у паперовому форматі, що супроводжуються досить кропітким процесом із багатьма узгодженнями. У Мінкульті ставлять за мету оцифрувати й спростити процес для співробітників музейних установ, щоб на етапі формування в електронній системі колекції на переміщення базова інформація підтягувалася автоматично у відповідні форми.

Згідно з концепцією, музейний реєстр буде відкритим для широкого загалу.

"Держава має розуміти, які об'єкти, де перебувають і в якому стані. Водночас і громадяни отримають можливість доступу до інформації про музейні цінності в країні... Це ж клас, коли ми в реєстрі за пошуком "Малевич" можемо подивитись, де в Україні можна побачити його роботи, або дізнатись, де є скелети мамонта", - навела приклади Бондар.

Крім інформаційної функції, реєстр покликаний допомогти в захисті експонатів.

"Ми одразу ставимо критерії, прийняті Європою або Інтерполом. Наша електронна база має автоматично за деякими сценаріями підключатися до цих каналів. Якщо з'являється галочка, що об'єкт вважається зниклим, міжнародні правоохоронні структури мають бачити його, щоб моніторити у світі", - зазначила Бондар.

Такий інструмент зміг би допомогти Україні в судових позовах щодо повернення цінностей. Як приклад Бондар навела ситуацію зі скіфським золотом.

"Майже десятиліття ми доводили, що колекції належать державі Україна, а не конкретному музею, який тільки розпорядник. Музейні предмети, музейні колекції та зібрання державної частини Музейного фонду України закріплюються за музеями на праві оперативного управління. Державний реєстр допоміг би просто показати на міжнародному рівні, що ці предмети належать державі", - каже вона.