Президент США Джо Байден піддав критиці заяву прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) Каріма Хана про надсилання запиту на оформлення ордерів на арешт ізраїльського прем'єра Біньяміна Нетаньягу і міністра оборони Йоава Ґаланта.

"Запит прокурора МКС про видачу ордерів на арешт ізраїльських лідерів є обурливим", - наводяться слова Байдена у пресрелізі Білого дому.

Крім того, Хан запросив ордери на арешт трьох ключових керівників ХАМАС.

"Не можна порівнювати Ізраїль і ХАМАС. Ми завжди будемо підтримувати Ізраїль у боротьбі із загрозами його безпеці", - додав Байден.

Із критикою заяви прокурора МКС виступив і держсекретар США Ентоні Блінкен.

"США категорично відкидають заяву прокурора МКС про те, що він клопоче про видачу ордерів на арешт високопосадовців ізраїльської влади і терористів ХАМАС", - ідеться в заяві Блінкена. "Ми відкидаємо прирівнювання Ізраїлю до ХАМАС", - наголосив він.

Держсекретар зазначив, що ще до ескалації конфлікту в Секторі Гази в жовтні минулого року "США чітко заявляли, що МКС не має юрисдикції для розгляду ізраїльсько-палестинського питання".

Блінкен повідомив, що Ізраїль висловлював готовність співпрацювати з МКС, і прокурор МКС планував відвідати Ізраїль наступного тижня, "щоб обговорити перебіг розслідування і отримати інформацію від ізраїльського уряду".

Відмова представників прокуратури МКС від відвідування Ізраїлю, про яку стало відомо приблизно в той самий час, коли "прокурор виступив із заявою про пред'явлення обвинувачень", на думку Блінкена, "та інші обставини ставлять під сумнів законність і достовірність розслідування МКС".

"Це рішення може поставити під загрозу зусилля, що тривають із досягнення угоди про припинення вогню", - додав Блінкен.

Прокурор МКС Карім Хан раніше зазначав, що вбачає підстави для того, щоб запросити ордери на арешт Нетаньягу і Ґаланта, бо "є розумні підстави вважати, що вони (...) несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на території держави Палестина (Сектор Гази) щонайменше з 8 жовтня 2023 року".

У заяві Хана зазначено, що він також вважає за необхідне заарештувати лідера ХАМАС у Газі Ях'ю Сінвара, главу політбюро ХАМАС Ісмаїла Ханію і командира військового крила ХАМАС Мухаммеда Діаба Ібрагіма аль-Масрі. Хан пояснив, що має підстави вважати, що вони "несуть відповідальність за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності на території Ізраїлю і держави Палестина (у Секторі Гази)".

Західні ЗМІ пояснюють, що тепер судді МКС мають розглянути запит прокурора і вирішити, чи дійсно є підстави для видачі ордерів на арешт.

7 жовтня 2023 року рух ХАМАС здійснив напад на Ізраїль. У відповідь Ізраїль розпочав військову операцію проти ХАМАС у Секторі Гази. За місяці бойових дій сторони конфлікту обвинувачували одна одну у скоєнні серйозних злочинів. Крім того, низка країн висловлювали побоювання з приводу того, що Ізраїль, можливо, надмірно жорстко відповів на напад ХАМАС, що призвело до численних жертв серед мирних палестинців.