Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) від 5 червня 2024 року щодо анулювання ліцензій АТ "Українська біржа" (УБ, Київ) як захід впливу контрольного характеру, набула чинності, повідомляє комісія в суботу.

"Товариство звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови НКЦПФР. Розглянувши заяву АТ "Українська біржа" суд прийняв ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову", - ідеться в повідомленні НКЦПФР у телеграм.

Регулятор нагадав, що причиною анулювання ліцензії УБ є встановлений факт, що УБ має серед власників істотної участі особу, до якої застосовано санкції.

На біржі агентству "Інтерфакс-Україна" поки що не стали коментувати цю інформацію, вказавши, що коментар буде зроблено пізніше.

Як повідомлялося, НКЦПФР у день працівника фондового ринку офіційно повідомила про анулювання ліцензії УБ за підсумками розгляду 5 червня справи про порушення профільного законодавства.

Зі свого боку УБ наступного дня наголосила, що постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру у вигляді анулювання ліцензій набуває чинності через 30 календарних днів з дня її винесення, і біржа буде її оскаржувати.

Найбільшим акціонером УБ на кінець квітня цього року була Freedom Holding з часткою 24,265088%, а власника 71,079% акцій цієї компанії Тимура Турлова внесено до українських санкційних списків з осені 2022 року. Біржа просила Freedom Holding подарувати її пакет акцій Україні, щоб уникнути рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії.

Крім цього, голові правління УБ Артемію Єршову належало 8,007038%, директору з розвитку бізнесу Олексію Сухорукову - 5,919289%, ексміністру фінансів Юрію Колобову - 8,99892%, Тарасу Козаку прямо й опосередковано через інвестгрупу "Універ" - 9,892812%, Ігорю Мазепі прямо й опосередковано через "Конкорд Капітал" - 2,033755%, російському Сбербанку - 2,4997%.

Великим акціонером біржі були також компанії інвестгрупи Dragon Capital Томаша Фіали, проте наприкінці квітня цього року стало відомо, що вони позбулися 11,502618% акцій УБ.

"Українську біржу" було засновано 15 травня 2008 року провідними учасниками українського ринку цінних паперів спільно з російською фондовою біржею РТС, яка пізніше об'єдналася з "Московською біржею". УБ першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, ринок РЕПО, розрахунки через центрального контрагента і строковий ринок. Однак у середині липня 2018 року біржа призупинила торгівлю всіма цінними паперами в режимі безадресних заявок через заборону використовувати у своїй діяльності програмне забезпечення "Московської біржі". У березні 2019 року УБ заявила про відновлення торгів на ринку заявок на новій платформі.

Дотепер біржа входила до числа трьох найбільших на українському ринку.

Наприкінці березня цього року НКЦПФР попередила учасників ринку про наявність ризику втрати двома з трьох українських фондових бірж - ПФТС і УБ - ліцензій через порушення ліцензійних умов і запропонувала розглянути можливі варіанти вирішення, зокрема створення нової біржі, а також добровільної здачі біржових ліцензій.

У матеріалах оновленої наприкінці червня програми розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду йдеться про те, що влада України розглядає можливість створення нової фондової біржі для забезпечення подальшого безперебійного функціонування вторинного ринку державних облігацій, оскільки найбільша і найстаріша фондова біржа в країні ПФТС недостатньо капіталізована, і її власник підтвердив, що не вливатиме новий капітал.

"Капітал у розмірі близько $0,5 млн частково нададуть державні банки (30%), а решту - з приватних джерел, включно з МФІ (міжнародні фінансові інститути - ІФ-У)", - зазначалося в документі, оприлюдненому на сайті МВФ.