Національний банк України оцінює потенційне скорочення доходів від реалізації експортної продукції, що підпадає під дію механізму вуглецевого коригування імпорту Євросоюзу (CBAM), на рівні $100 млн щорічно з 2026 року, пише Green Deal.

Такі оцінки наводяться у щоквартальному інфляційному звіті НБУ.

У НБУ наголошують, що левову частку збитків зазнають українські експортери вуглецевої металургійної продукції ($30-50 млн на рік).

При цьому сукупні збитки для експортерів, що підпадають під дію CBAM, оцінюються як «помірні».

Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначають у Брюсселі, сектори з найбільшими викидами вуглекислого газу.

Водночас у Нацбанку вказують, що доходи українських компаній можуть скоротитись ще сильніше у разі розширення дії механізму на інші сфери економіки, включення непрямих викидів СО2, швидкої ліквідації безкоштовних квот на викиди в ЄС та скорочення перехідного періоду.

Такі ініціативи, як відомо, висуває низка депутатів Європарламенту. Закон про впровадження механізму може бути ухвалено вже в середині цього року після парламентських консультацій.

Для мінімізації негативного впливу CBAM у НБУ радять зосередитись на розробці національної системи торгівлі викидами (СТВ), яка, у свою чергу, дозволить спрямовувати зібрані кошти на екомодернізацію.

Висновки Нацбанку суттєво відрізняються від оцінок Київської школи економіки (KSE). Експерти KSE прогнозують, що запровадження Євросоюзом CBAM може призвести до щорічного скорочення доходів українських компаній до EUR396 млн протягом 2026-2030 років. Таким чином, ВВП України знижуватиметься на 0,08% на рік.