Генеральный директор ГП «Медицинские закупки Украины» (МЗУ) Эдем Адаманов в интервью агентству «Интерфакс-Украина» рассказал об особенностях закупочного процесса в 2024 году, нюансах фармлогистики во время блэкаутов, планы по развитию ДУД, кадровый голод и опасность концентрации в сфере фармдистрибуции

Текст: Анна Левченко

(подается на украинском языке)

- Прокоментуйте, будь ласка, динаміку закупівель в першому півріччі 2024 року порівняно з минулим роком: що змінилося, які тенденції ви бачите сьогодні?

- Щодо динаміки цікавий факт:на початку року ми дещо збавили темпи оголошень та укладання договорів на закупівлі медичних товарів порівняно з початком 2023 року. Це було пов'язано з кількома факторами. По-перше, ми заглибилися в цифрову трансформацію та автоматизацію МЗУ й почали працювати з новими інструментами, а людям потрібен певний час, аби прилаштуватися до змін. Але в цьому не було ризиків для лікування пацієнтів, адже 2023 року ми здійснили успішні закупівлі й сформували на складі залишки певних позицій найзатребуваніших ліків, які доставляються системно невеликими партіями, аби уникнути потенційного дефіциту препаратів та медвиробів у лікарнях і, як наслідок, ризику переривання лікування. Тож у нас був і є час на цифрову трансформацію й автоматизацію процесів, і вона продовжується.

По-друге, цього року сталася ще одна важлива подія в історії публічних закупівель - ми змінили підходи до стратегічного планування і перейшли на укладання трирічних договорів з постачальниками. Чому це рішення важливе й win-win для обох сторін? Воно дозволяє постачальникам спланувати виробництво та графіки поставок на три роки вперед і, відповідно, запропонувати нам більш привабливу ціну на свої товари, керуючись довгостроковими перспективами співпраці. Так само й для МЗУ це економія на закупівлях, більш ефективне управління поставками та суттєве зменшення ризиків переривання лікування пацієнтів.

Загалом станом на сьогодні понад 40% всіх укладених договорів становлять трирічні контракти. Це величезна перемога, оскільки можна складати орієнтовні графіки поставок на три роки, тож лікарня точно зможе розуміти, коли й що саме до неї приїде з лікарських засобів та медвиробів.

- Коли були укладені перші трирічні контракти?

- Перші трирічні контракти ми уклали в поточному році. Раніше ми випробували цей механізм для закупівлі інноваційних препаратів. Оскільки зазвичай такі ліки дорогі, ми вийшли на прямі перемовини з виробником і за рахунок конфіденційності ціни та кількості до закупівлі отримали кращу, нижчу за ринкову ціну. Цей механізм передбачено в договорах керованого доступу (ДКД), які ми укладаємо терміном на три роки. Тож ми побачили, що ця практика успішна й перенесли її на централізовані закупівлі. Першим напрямом, у якому ми її застосували, була онкологія. Це вигідно для держави: зменшує адміністративні витрати й дозволяє отримати кращу ціну, яку ми фіксуємо на наступні три роки. Ми розуміємо, що скоріш за все буде девальвація гривні й через три роки ми навряд чи купимо дешевше в гривні, аніж зараз.

- Ви згадали ДКД - яка нині ситуація? Скільки договорів було укладено, чи планують МЗУ укладати нові?

- На мій погляд, з договорами ДКД є дві проблеми, які концептуально ще не вирішені. Проблема №1 – немає окремої державної стратегії щодо визначення пріоритетів, що контрактуємо в першу чергу, а що в другу. Проблема №2 – немає загальної міграції старих молекул в програму реімбурсації з виділенням спеціального бюджету на інноваційні молекули. В підсумку є лікарські засоби, які ми купуємо вже декілька років, і деякі з них стали суттєво дешевші, ніж були 5-10 років тому. В цих сегментах дуже багато зареєстрованих препаратів-генериків, висока конкуренція. Такі старі молекули точно можна віддавати на реімбурсацію, щоб людина могла отримувати їх в аптеці. Це дасть можливість вивільнити бюджет на інноваційні ліки, які можна було б закуповувати за механізмом ДКД.

Що вирішено? На початку 2024 року укладання нових ДКД було заблоковано через те, що втратила чинність норма щодо ДКД в старому законі про публічні закупівлі. Тепер Верховна Рада розблокувала цей процес, ухваливши новий закон, який підписав президент України, і ми розпочали нові переговори. Як результат маємо вже перший укладений договір у цьому році на закупівлю дороговартісних ліків для пацієнтів із рідкісною хворобою Фабрі. Крім того, ми активно ведемо переговори з багатьма іншими компаніями щодо закупівель інноваційних молекул через ДКД.

- Як ви пріоритизуєте і вирішуєте, що саме купувати через механізм ДКД?

- Пріоритет №1: всі молекули, які ми раніше купували через відкриті торги на Prozzoro, є інноваційними і мають єдиного виробника у світі, максимально переводити в площину ДКД, щоб купувати їх більш ефективно.

- Які критерії інноваційності препарату, щоб він підпадав під дію ДКД?

- За ДКД може бути закуплений лише інноваційний препарат, в якого немає аналогів у світі, тобто в усьому світі є лише один виробник і цей препарат запатентований. Якщо говорити про прозорість процесу укладання ДКД, то будь-яка людина може завантажити на сайті Державного експертного центру (ДЕЦ) висновок щодо оцінки медичних технологій (ОМТ), який містить інформацію про те, чи є рекомендація закупити зазначений препарат за ДКД, чи ні. Крім того, незабаром на сайті МЗУ буде дашборд з усією інформацією щодо статусу укладання договорів ДКД.

- Як зараз відбувється цей процес?

- Ми беремо препарат в роботу за механізмом ДКД тільки якщо є такий висновок ОМТ і якщо робоча група МОЗу дає нам доручення на проведення переговорів. Мета цих переговорів – отримати найкращу ціну в світі на цей препарат. Переговори проводять декілька наших співробітників разом з представниками МОЗу. Після фіналізації переговорів робоча група МОЗ розглядає запропоновані умови. Ця інформація конфіденційна, лише правоохоронні органи або АМКУ можуть її отримати за запитом.

- Ви часто говорите про цифрову трансформацію, а чи використовуєте ви штучний інтелект у своїй діяльності і як саме?

- Звісно, бо якщо ти цього не робиш – ти аутсайдер. В умовах критичного дефіциту кадрів штучний інтелект дозволяє зберігати ефективність МЗУ. Наприклад, штучний інтелект дозволяє нам консолідувати в одному запиті актуальну ситуацію із забезпеченням медзакладів ліками. Що важливо - він не надає порад, що треба закуповувати, бо ця функція - що придбати і в яких кількостях – залишається за МОЗом. Але в межах доведеної нам до закупівлі номенклатури медичних товарів ШІ розраховує та допомагає з організацією всіх етапів закупівлі й виступає асистентом закупівельного менеджера.

- Як саме це відбувається?

- AI-Ассистент надає підказки виконання робочих завдань відповідно до бізнес-процесів нашого підприємства та специфіки роботи працівника. Він розуміє можливі помилки або обмеження та детально надає інструкції з виконання завдань. З крутого додаткового функціоналу – взаємодія з AI-асистентом за допомогою голосу. Це кардинально змінює user experience та швидкість роботи в організації. Плануємо що в наступному році ми вже будемо повноцінно використовувати цей інструмент, бо нині ще тестуємо цей функціонал. Це трохи полегшить роботу нашим співробітникам, адже в них буде менше рутинних ручних завдань та більше даних для прийняття рішень.

- Як МЗУ працює в умовах відключень електроенергії і як це впливає на закупівлі та розвезення ліків?

- У нас є потужні зарядні станції, павербанки, генератори на складі, але все одно відключення  електроенергії – це додаткові кошти, які ми витрачаємо на поповнення цього ресурсу, а це призводить до подорожчання логістики та сповільнює темп роботи. І не стільки на організацію роботи офісу, скільки на зберігання товарів, логістику. Наприклад: ми готувалися до цього виклику, але не всі наші постачальники були до цього готові: в когось зникає світло і через це вони не можуть вчасно надати необхідні документи. Звісно, це не критично, але дещо сповільнює процедури закупівель.

- Тобто, ви витрачаєте більше на закупівлю палива для генераторів з тих грошей, які були виділені на закупівлі, чи це окрема стаття витрат і пацієнти отримають свої ліки?

- Гроші, які були передбачені на наше утримання, зараз витрачаються на енергонезалежність. Закупівлі фінансуються по окремим захищеним статтям бюджету, який не можна витрачати на інші цілі.

- Як вдається контролювати холодовий ланцюг в умовах відключень?

- На складі нашого логістичного партнера та нашому складі - генератори, що забезпечують безперебійність живлення. Наші авто, які перевозять вакцини, також обладнані рефрижераторами, що постійно валідуються й перевіряються. Це сучасні автомобілі стандартів Євро-6, які нам подарував Unicef, за що ми дуже вдячні.

Якщо говорити про лікарні, куди доставляються ліки, то я не знаю зараз жодного медзакладу, в якого б не було генераторів. Чи у всіх з них склади такої якості, якої б ми хотіли? Звісно, ні. В когось це просто велика кімната, в когось маленька, в когось це декілька звичайних холодильників, натомість у когось справжня холодова кімната для зберігання. Щоб системно покращити ситуацію зі складськими приміщеннями у лікарнях, треба інвестувати багато коштів і часу. Враховуючи це, ми відмовилися від поставок в лікарні великими партіями, - розвозимо товари в невеликих кількостях на три-чотири місяці, а лікарням такий обсяг набагато легше зберігати. Для нас це дорожче, складніша логістика, але лікарням простіше. Крім того, така стратегія допомагає краще контролювати споживання, залишки й за потреби робити перерозподіл.

- Ви сказали, що понад 40% договорів – трирічні. Вони укладені цьогоріч?

- Так. Наявність залишків і очікуваних поставок дозволяє нам рухатися за планом і використовувати менше адміністративного ресурсу. Умовно кажучи, якщо колись нам потрібно було за тиждень оголосити 100 тендерів, бо ліки закінчувалися, то нині такого немає. В нас є розуміння: що й коли закінчиться, коли очікувати поставки. Ми можемо собі дозволити оголошувати 40-50 процедур на тиждень, більше половини номенклатури вже закрили: медтовари або вже законтрактовані, або оголошені до закупівлі в Prozorro, або на стадії підписання договорів.

- Скільки залишилось закупити за бюджет 2024 року?

- Ми закрили майже всю номенклатуру щодо ліків, залишилось лише кілька десятків молекул, які на етапі підготовки до оголошення закупівлі. Водночас все те, що було законтрактовано за бюджет 2023-го року, може поставлятися і в 2024 році. На друге півріччя поточного року в нас залишилися більш складні закупівлі, здебільшого це обладнання. Ми активно готуємося для того, щоб у серпні-жовтні закрити повністю всю номенклатуру.

- Що це за обладнання?

- Це багато позицій великого обладнання для дитячої кардіології. Крім того, це циклотрони разом з лабораторіями для синтезу радіофармпрепаратів. Це дуже складна закупівля, яка також передбачає будівництво.

- Розкажіть детальніше про цей проєкт.

- Мова про створення центрів ядерної медицини для діагностики раку. Такі центри планується побудувати у Київській області, у західних і центральних регіонах України. МЗУ будуть залучені до:

- закупівель у 2024 році циклотронів для діагностики і лікування онкології, допоміжних будівельних послуг та супутнього обладнання (камер для синтезу радіофармацевтичних препаратів, лабораторій контролю та моніторингу, вакуумних систем, генераторів) для виробництва радіофармацевтичних препаратів, які ніби «підсвічують» ракові клітини в організмі людини під час томографії. Бюджет реалізації цього етапу проєкту перевищить 1 млрд грн.

- закупівель у 2025 році ПЕТ-КТ сканерів, які будуть використовуватися для діагностики пацієнтів у центрах ядерної медицини. Наразі ПЕТ- сканування доступне дуже обмеженій кількості пацієнтів, оскільки в Україні є лише 3 працюючих ПЕТ-сканери, тоді як мінімальним стандартом у країнах ЄС є один такий пристрій на 1 млн населення. Тож реалізація цього проєкту дасть можливість зробити ПЕТ-сканування більш доступним для широкого кола пацієнтів.

Ми дивилися, як це реалізовано в Польщі, Туреччині, Франції та інших країнах, аби перейняти успішний досвід та імплементувати в себе кращі практики.

- Як змінився асортимент закупівель в цьому році?

- Наша номенклатура здебільшого стала, зокрема по онкології, гемофілії, рідкісним захворюванням тощо не змінилася. В межах урядової постанови №216 щодо переліку ліків та медвиробів можуть додаватися нові молекули, але їх небагато: може бути до 10 на рік. Зараз ми перебуваємо на стадії переговорів з виробниками щодо закупівель нових інноваційних молекул. Якщо ми говоримо про обладнання, то його перелік до закупівлі щороку новий. Минулого року ми купували МРТ і лінійники, а цьогоріч – ендоскопічне обладнання, обладнання для дитячої кардіології та циклотрони. Це абсолютно нові предмети закупівель.

Якщо говорити про закупівлі за кошти, зібрані в межах платформи United24, то вони теж в цілому прогнозовані. Якщо говорити загалом по країні, то ми активно використовуємо електронний каталог Prozorro Market, зокрема по більшості молекул з Національного переліку лікарських засобів, який є обов'язковий для лікарень. І ми радіємо, що закупівель через каталог стає більше: це означає, що пацієнти на місцях отримують все більше і більше ліків безкоштовно.

- Які результати демонструє Prozorro Market?

- Станом на зараз через електронний каталог за сім місяців 2024 року лікарні вже закупили товари більш як на 10,9 млрд грн. Це молекули, які входять в Нацперелік, та медичні вироби. Для порівняння, у 2023 році цей показник становив 2,55 млрд грн.

- На вашу думку, чи справляються лікарні з функцією закупівельника?

- Електронний каталог Prozorro Market – це найлегша процедура закупівлі, яка існує в Україні. Через цю платформу лікарні здебільшого купують ліки і харчування. Юридичну відповідальність за кваліфікацію постачальника в Prozorro Market несе централізована закупівельна організація, за асортимент платформи також, тож на лікарнях зараз мінімум відповідальності. Сам по собі механізм закупівлі через каталог дуже простий, від ідеї до контракту може пройти тиждень, тож цей інструмент однозначно полегшив життя лікарням. Але з того, що ми бачимо в опитуваннях, які періодично проводимо, наразі відчувається брак персоналу, тому в деяких лікарнях закупівельні функції покладають на бухгалтерію, економістів, юристів. Тобто, не так багато лікарень, де роль закупівельника виокремлена, і це може бути проблемою в майбутньому. Закупівельників треба готувати, треба працювати з місцевою владою, щоб вона розуміла, що закупівельна функція не може бути об’єднана з іншою.

- Наскільки зараз закупівлі очищені від корупції?

- Я не можу сказати, що подолано абсолютно всю корупцію, але з того, що ми бачимо, а ми не заглиблюємося в кожний окремий кейс, то рівень конкуренції в Prozorro Market завжди вищий, ніж у відкритих торгах, тобто завжди більше постачальників виходить на закупівлю. Рівень економії в Prozorro Market теж вищий. За перші сім місяців 2024 року в закупівлях через Prozorro Market було зекономлено близько 1,8 млрд грн проти 520 млн грн у 2023 році і 4,2 млн грн у 2022 році. Тобто в середньому цьогоріч замовникам вдалося заощадити 16,2% від очікуваної вартості. Отож, можна сказати, що корупції точно стало менше, бо є стандартизація, конкуренція. Я щиро вірю в те, що країна змінюється на краще. Бо з'являються нові закупівельні агенції, які працюють ефективно й прозоро. Крім того, важливо, що Prozorro Market не належить тільки нам, є багато стейкхолдерів, є ДП «Прозоро», яке адмініструє центральну базу даних, є електронні майданчики та інші закупівельні агенції. Це насправді перший успішний та зразковий кейс державно-приватного партнерства в Україні. Електронні майданчики – це приватні компанії, «Прозоро» або закупівельні агенції – це держава, і вони разом можуть щось змінити лише у співпраці.

- Який на сьогодні портрет постачальника медичних товарів? Хто продає медичні товари — виробники, дистриб'ютори, спекулянти?

- З кожним роком після повномасштабного вторгнення відсоток прямих контрактів з іноземними виробниками, на жаль, зменшується. Тобто у 2020-2021 роках прямих контрактів з іноземними виробниками було більше. Якщо говорити про українських виробників, то ми бачимо, наприклад, що набагато більше виробників виходять на торги напряму, не через дистриб'юторів. Натомість, якщо говорити про іноземних виробників, то їх не стало менше, просто в більшості випадків вони намагаються реалізувати свою продукцію через дистриб'юторів, оскільки хед-офіси з різних причин, зокрема безпекових, не рекомендують йти напряму: якщо в країні війна, для них це червоний прапор. Тобто, вони намагаються мінімізувати свої ризики і продають товари через дистриб'юторів. На мою думку, постачальник в Україні сьогодні – це герой. Жоден постачальник не може бути впевнений на 100%, що йому точно заплатять, в регіонах не впевнені на 100%, що в них буде електроенергія, щоб виробити продукцію й виконати свої договірні зобов'язання. Але вони все одно ризикують та беруть участь у торгах, а ми щороку отримуємо кращі ціни, ніж в попередньому році. Це означає, що як в іноземних, так і в локальних постачальників є довіра до держави: вони інвестують, розширюють виробництво. Я не можу розкривати деталі, але є іноземні виробники, які зараз будують заводи в Україні. І це дуже мотивує.

- Ви згадали про дистриб'юторів. Нещодавно був гучний кейс, коли кілька дистриб'юторів звернулися до Антимонопольного комітету зі скаргою на потужну концентрацію з боку двох дистриб'юторів, які, скажімо так, працювали з аптечною мережею та з виробниками не зовсім коректно. Ви могли б прокоментувати цей кейс? Чи бачите ви загрозу якоїсь дистрибуційної монополізації в державних закупівлях?

- Я не можу знати позицію та аргументи АМКУ, можу висловити свою особисту думку. Якщо говорити про рітейл, про те, що люди купують в аптеках, то ми насправді дуже стурбовані тим, що два потужні дистриб'ютори сконцентрували велику частку ринку. Так само ми бачимо концентрацію аптечних мереж, хоча вона не така явна, бо аптеки оформлені на різні юридичні особи, ФОПи тощо. Дійсно, в рітейлі ситуація насторожує, бо є величезна концентрація частки ринку у двох дистриб’юторів та у п'ятьох аптечних мережах.

Якщо говорити про державні закупівлі, то в нас такого немає. Ми майже завжди кожну молекулу оголошуємо окремим тендером, за винятком торгів на рідкісні препарати, коли є різні дозування і має бути один виробник. Приклад: якщо ти маєш ввести людині лікувальний розчин 75 мл і в тебе ампули по 50 мл і 25 мл, то дуже ризиковано брати розчин у різних виробників. У всіх інших випадках – один МНН, один тендер. І це дозволяє максимально розширити конкуренцію. Якщо говорити про Prozorro Market і госпітальні тендери, ми теж робимо все можливе, щоб зберегти максимально широку конкуренцію і щоб не було концентрації. Через це хтось на нас ображається, хтось навпаки, але ми розуміємо, що ми не можемо допустити того самого, що відбулося в рітейлі, оскільки в державних закупівлях і в госпітальних торгах точно треба зберегти нормальний рівень конкуренції.

- На вашу думку, чому це стало можливим у рітейлі?

- Тому що бізнес купує різні молекули в одного дистриб'ютора величезними обсягами, бо так простіше. І це може бути 100 молекул в одній закупівлі. І поки так буде відбуватися, навряд чи щось зміниться на краще. Чи може держава втрутитися? Це концептуальне питання. Колись Адам Сміт сказав, що держава має все регулювати, але наразі всі вважають, що держава в принципі не повинна втручатися в ринок. Моя особиста думка: держава не має втручатися до того моменту, поки цей ринок ефективний і конкуренція на достатньому рівні. Якщо подивитися на ринок Європи, то ми бачимо мільярдні штрафи за антиконкурентні дії, тож держава за цим слідкує.

- А ці дистриб'ютори, які сконцентрували аптечний роздріб, беруть участь у ваших закупівлях?

- Так, беруть участь. В них непереважна більшість контрактів, але вони присутні на наших торгах.

- Давайте повернемося до тенденцій закупівель. Як ви прокоментуєте динаміку цін в 2024 році порівняно з 2023 роком?

- Якщо зробити якісний глибокий аналіз, то щороку ми отримуємо кращі ціни за попередні роки, хоча може здаватися, що ціни на певні молекули зросли. І вони також нижчі за ціни на європейському ринку. Також треба враховувати, що зокрема у 2023 році ми купували медтовари без ПДВ, а тепер з ПДВ, бо у нас забрали пільгу. Тобто, коли оголошуємо тендер на три роки із величезним обсягом до закупівлі, звісно, отримуємо кращу ціну, ніж під час однорічної закупівлі.

Якщо говорити про товарні групи, то в загалом в Україні не дешевшають вакцини, адже їх дедалі дорожче виробляти, а також препарати й компоненти крові, бо на них є дефіцит у світі. Майже незмінними залишаються ціни на імунобіологічні препарати, тоді як ціни на препарати хіміотерапії щороку знижуються. Наприклад, абіратерон для лікування онкології: ціна у 2024 році склала 26,69 грн/табл. проти 41,17 грн/табл. у 2023; темозоломід: 38,49 грн/табл. у 2024 проти 49,39 грн/табл. у 2023. Також спостерігаємо зниження цін на ендопротези, зокрема ендопротез колінного суглоба: 15,5 тис. грн/шт. у 2024 проти 19,8 тис. грн/шт. у 2023; інтрамедулярний фіксатор (стержень): 5,57 тис. грн/шт. у 2024 проти 8,9 тис. грн/шт. у 2023 тощо.

Треба враховувати й такий фактор впливу на ціни як девальвація гривні, бо ціни в доларах стабільні на деякі медвироби, як-от стент-системи для кардіології, але через девальвацію ціна в гривні виглядає дорожчою, ніж в минулому році.

- Як ви оцінюєте ситуацію з логістикою у 2024 році?

- Раніше ми завжди обирали логістичного партнера на тендері, тому що в нас не було власних логістичних потужностей. Втім, з кінця минулого року до нас внаслідок реорганізації приєдналося державне підприємство «Укрмедпостач», яке має власні складські потужності. Таким чином ми утворили філію «Медпостачання». За цей час ми модернізували цей склад, отримали всі необхідні ліцензії для провадження його діяльності. І хоча цього складу не вистачає на весь обсяг того, що ми купуємо, певну частину придбаних позицій ми можемо перевалювати через власний склад. Чому це важливо? Держава раніше витрачала близько 1,5% бюджету закупівель на весь комплекс логістичних послуг, тобто на приймання, розвезення, зберігання тощо. За рахунок приєднання та модернізації власних логістичних потужностей ми прагнемо зменшити цей показник до 1,3% до кінця 2025 року.

- Які у вас очікування щодо процесів закупівель до кінця 2024 року?

- Ми бачимо цікаві для нас тенденції. Наприклад, в Європі всі думають, як зменшити шкідливі викиди СО2 в атмосферу. Це веде до прописування нових критеріїв у тендерах і нових логістичних послуг. Нам наразі до цього далеко. Але до кінця поточного року або до початку 2025 року ми хочемо запровадити WMS-систему на складі. Це програмне забезпечення, яке дозволяє автоматизувати в онлайн режимі всю інформацію щодо руху товарів на складі. Це оптимізує логістику всередині складу, покращить бізнес процеси й дозволить ефективніше управляти залишками і, відповідно, забезпеченістю лікарень, аби в підсумку пацієнти завжди мали доступ до безперервного лікування. А це наш безперечний пріоритет.

- Чи відчуваєте дефіцит кадрів? Як вирішуєте кадрові питання?

- Складно з мобілізацією, адже в нас може бути заброньовано лише 50% працівників. Ми від цього сильно страждаємо, бо не вистачає водіїв та складських працівників складі. Тому наразі в кадровій політиці віддаємо пріоритет жінкам. При сучасному рівні автоматизації процесів вся фізична робота на складі для жінок досить неважка. Однак ми прагнемо полегшити її ще більше. Зокрема, ми попросили міжнародних партнерів подарувати нам електричні навантажувачі, які будуть ще більш спрощувати роботу на складі для того, щоб ми могли працевлаштовувати більше жінок. На жаль, це нинішні реалії.

- Яке ваше враження від спілкування з міжнародними партнерами? Чи відчувається з їх боку втома від України?

- Ми намагаємося бодай щоквартально відряджати наших співробітників на міжнародні заходи для того, щоб agenda України була актуальна. Ми завжди намагаємося розказати про те, що відбувається в Україні. З кола нашого спілкування можу сказати, що світ про нас не забув, не втомився і готовий допомагати. У відповідь міжнародні партнери очікують від нас ще більше прозорості у звітності, більше можливостей для трекінгу й моніторингу всіх процесів. Такий запит є, але він не означає, що світ втомився допомагати Україні в її боротьбі з ворогом за незалежність та суверенітет. І з такою підтримкою ми обов`язково переможемо!