Операционный директор Kormotech Игорь Параняк в интервью агентству "Интерфакс-Украина" рассказал о расширении и обновлении производственной базы в Украине и за рубежом (подается на украинском языке)

Текст: Оксана Гришина

- У лютому було повідомлено, що Kormotech розпочав будівництво нового заводу у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано ЄБРР. Чому було вирішено розширювати саме вашу базу у Литві і що там передбачається?

- У Литві наша фабрика по виробництву вологих кормів у паучах розпочала роботу у 2020 році. Зараз інстальовані всі чотири лінії, які там передбачались. Четверту лінію введено в експлуатацію у 2022 році, повна потужність фабрики складає 20 тис. тонн. Там ми виготовляємо 85-100 грамові упаковки, також маємо можливість фасувати мультисмакові упаковки, мікс по чотири або шість штук, може бути два або чотири смаки.

З огляду на те, що ринок вологих кормів у світі активно розвивається, ми прийняли рішення про збільшення потужностей. І погодились, що нова фабрика саме у Литві буде актуальною, враховували, що у нас є вже досвід роботи на литовському ринку, маємо сформовану команду. Ще плюс - республіка Литва допомагає інвесторам в плані надання грантової допомоги при реалізації великих проєктів. Тому ми вирішили, що збудуємо ще одну фабрику у Литві, вона буде вдвічі більшою за існуючу, розміщена поруч. Проєктом передбачено чотири етапи розширення, загальна виробнича потужність складатиме 40 тис. тонн. Першу чергу цієї фабрики плануємо запустити у другому кварталі 2026 року, другу - до кінця 2026 року, а далі, у залежності від темпів збільшення попиту, будемо запускати третю та четверту. Загалом плануємо до 2028 року запустити всі черги, таким чином сумарна потужність двох площадок у Литві досягне 60 тис. тон.

- Яку саме допомогу надає Литва інвесторам?

- Перша фабрика збудована в увільній економічній зоні поблизу міста Кедайняй, недалеко від Каунаса. Литва пропонує допомогу у реалізації великих проєктів. Оскільки бюджет нашого проєкту більше EUR60 млн, ми від держави можемо отримати 20% кешбеком.

Тобто ми спочатку інвестуємо, після завершення етапу робіт, наприклад, проекту фабрики, держава повертає 20% витраченої суми.

- Литва повертає 20% за підсумками завершення кожного етапу: будівництва, закупівлі та монтажу обладнання тощо?

- Саме так. Разом з тим ми беремо на себе певні зобов'язання, наприклад, створюємо нові робочі місця. По угоді з державою Литва ми повинні створити, мінімум, 176, плануємо створити 200.

Діє правило: якщо компанія не виконує ковенант (вимога договору), то після аудиту має повернути отримані кошти державі, тому ми плануємо "з запасом".

- На які завдання будуть направлені озвучені інвестиції?

- На новій фабриці реалізуємо кілька технологічних новинок. Наприклад, більша автоматизація процесів. Якщо на першій фабриці автоматизовано біля 80% виробничих процесів, то на новій фабриці - практично 99%.

Буде встановлена потужна лінія, де будемо виготовляти мультісмакові SKU у картонних упаковках. Зараз, на першій фабриці, ми пакуємо набори у пластик, тепер будемо у картон, що екологічніше.

Деякі зміни будуть у самому виробничому процесі. Ми зараз кусочки в соусі або в желе виготовляємо на так званих парових тунелях. Буде дещо інша технологія, яка розширить діапазон, також будуть зміни у пакувальних технологіях, які спрямовані на оптимізацію.

- Отже акценти нових потужностей - на оптимізації процесів та більш екологічних рішеннях. А які вимоги до виробництва стосовно використовуємої енергії?

- Наша стратегія передбачає кроки до використання зеленої енергетики. На даний момент ми вже на першій фабриці у Литві реалізували проєкт по встановленню сонячної станції, потужністю 630 кВт. На новій фабриці також плануємо встановити сонячні станції на даху фабрики; враховуючи теж доволі велику площу, майже 17 тис. кв. м, це буде велика СЕС. Вона не у рамках цього (з залученням кредитних коштів) проєкту, ми будемо реалізовувати її окремо, але плануємо, що у цілому до 2027 року матимемо 15% власної генерації електроенергії.

 

- Яка частина у виробництві у Литві локальної сировини? Чи є українська складова?

- Для створення кормів ми використовуємо заморожену м'ясну сировину. У Литві приблизно 25% її беремо з локальних компаній, також закупаємо у Польщі, Німеччини та Голландії. З українських компаній отримуємо упаковку. У нас є постачальники, які мають виробничі потужності упаковки в Україні та Австрії. Відповідно ми можемо постачати на литовську фабрику або з України, або з Австрії.

- Які ризики зараз найбільші для виробництва в Україні?

- Як і для всього бізнесу - енергетична невизначеність, посилення мобілізації. Ми є об'єктом критичної інфраструктури, тому маємо можливість бронювати до 50% наших працівників-чоловіків військовозобов'язаних в Україні. Тим не менше, ми формуємо резерви.

По ключових посадах є визначені критичні співробітники, плюс на тих посадах створений кадровий резерв. Якщо казати про операторів, то там іде постійне навчання. Багато жінок у нас перейшли на посади операторів з початку повномасштабної війни. Але є такі професії, як вантажники, де потрібна фізична сила. Та ми зробили інвестиції у заміну навантажувальної техніки, щоб можна був простіше працювати. Також при пошуку нових співробітників, акцент на хлопців до 25 років.

- Чи планується розширення або оптимізація українських заводів?

- В Україні у нас є дві фабрики: виробництво вологих кормів з потужністю 27 тис. тонн на рік і сухих кормів, потужністю в 55 тис. тонн на рік. В Україні у 2023 році ми зробили модернізацію, розширення фабрики вологих кормів. Цей проєкт бюджетом EUR8,5 млн ми почали у 2022 році, тобто інвестували вже під час війни. Зараз працюємо над варіантом розширення фабрики сухих кормів, розглядаємо два варіанти -  розширення в Україні, також зараз погляди наші звернулися на Румунію.

Польща, Румунія та сусідні країни є стратегічними напрямками для продажу нашої продукції, тому ми розглядаємо Румунію як ще одну країну, де потенційно можемо розмістити наші закордонні виробничі потужності.

- Можливі закордонні інвестиції плануєте саме у виробництво сухого корму?

- Завдяки розширенню литовського заводу по вологому корму, у нас потреба на цей сегмент закрита на найближчі п’ять років щонайменше. А згідно запитам, нам потрібно збільшувати потужність виробництва сухих кормів. Хоча по сухим кормах є варіант простіше закрити потребу, ми можемо працювати з партнерами, які можуть для нас його виробляти. Єдиний мінус такого рішення - маржа, там багато грошей не заробиш.

- Щодо Румунії. Ви теж розглядаєте, як у Литві, вільні економічні зони або індпарки?

- Так, це основний критерій - вільні економічні зони, які пропонують хороші умови інвестування або повернення інвестицій, як у Литві, або зниження оподаткування, наприклад, не платити податок на прибуток якийсь певний період часу... Це ті умови, які ми розглядаємо у першу чергу перед тим, як приймати рішення.

- Чому серед країн для можливого нового виробництва, які ви розглядаєте, Румунія зараз виглядає найбільш збалансованою?

- Окрім стимулюючих умов для розміщення виробництв, ми також бачимо, що у Румунії ми будемо зростати у продажах, ця країна у найближчому майбутньому буде нашим ключовим ринком. Тому, логічно, локальне виробництво може стати коротким шляхом до клієнтів, до збільшення їх лояльності.

- Загалом, окресліть ваші амбіції по збільшенню потужностей у найближчі роки.

- Зараз у нас введено в експлуатацію біля 100 тис. тонн. До кінця 2028 року плануємо наростити потужності у 2,5 раза, до 250 тис. тонн, з можливим запуском нового у Румунії.

 

With the participation of CFI, Agence française de développement médias, as part of the Hub Bucharest Project with the support of the French Ministry of Foreign Affairs