Хочемо не просто змінити процеси, а побудувати сучасну сервісну інституцію з орієнтацією на клієнта – голова Держстату
Інтерв’ю голови Державної служби статистики Арсена Макарчука агентству "Інтерфакс-Україна"
Автор: Дмитро Кошовий
-- Які основні завдання були вам поставлені під час призначення у березні цього року? Що вдалося зробити за перші п’ять місяців роботи, та які наразі маєте пріоритети?
Почну з того, що в березні 2025 року Державна служба статистики вже три роки, як публікувала дуже обмежений перелік статистичних даних. Це було пов'язано з тим, що вона не отримувала статистичну звітність, що формувало прогалину в статистиці, починаючи з березня 2022 року. Тобто, ми були обмежені в можливості задовільнити потреби користувачів офіційної статистики
Друге: Держстат – це велика організація, яка працює багато в чому на стандартах минулих років. Перевірені роками підходи гарантують сталість статистики, але і обмежують її можливість реагувати на виклики часу і потреби користувачів. Тож ще завдання, які ставились переді мною та які я сам собі ставив – це цифрова трансформація і осучаснення статистичного виробництва.
Повні дані, вироблені вчасно та з розумінням потреб користувача і є запорукою успішності виробника статистики. Адже дані - це основа будь-якого рішення. Якщо даних немає, держава діє "наосліп". Наша задача - повернути державі очі й інструменти, щоб рішення приймалися на фактах, а не на припущеннях.
Закон "Про офіційну статистику" 2023 року закріпив незалежність і автономність Держстату, тепер ми рухаємося до моделі, де пріоритетом є якість і довіра. Ми хочемо не просто змінити процеси, а побудувати сучасну сервісну інституцію, яка орієнтується на клієнта.
Усе це я бачу через три ключові напрями розвитку, які взаємопов’язані між собою. Ми змінюємо логіку роботи завдяки цифровізації – автоматизуємо процеси, запускаємо нові сервіси й портал, щоб дані були швидкими й зручними. Разом з країною проходимо шлях євроінтеграції, гармонізуємо методологію, забезпечуємо співставність українських даних європейським. Але обидва ці напрями не спрацюють без третього – сильної інституції. Тому ми інвестуємо у інституційну спроможність Держстату: розвиваємо нові компетенції, формуємо сильні команди, розширюємо партнерства.
Що вдалося зробити? По-перше, відновилися статистичні звітування. До 5 жовтня діє перехідний період, під час якого ми збираємо статистичну звітність, яка не була подана респондентами за весь період з березня 2022 року, коли вона стала добровільною. І після цього будемо заповнювати прогалини, які сформувалися з 2022 до 2025 року.
По-друге, ми розпочали процеси внутрішньої трансформації, зокрема впроваджуємо нові практики OKR (Objectives and Key Results, цілі та ключові результати – ІФ-У), які спрямовані як назовні, так і всередину, та дозволяють бути більш проактивними в наших діях і формувати якісно нову культуру управління, більш прозору й цільову.
По-третє, готуємося до відновлення опитувань домогосподарств. Вже скоро почнеться перше – це масштабне опитування МІКС (Multiple Indicator Cluster Surveys, мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств – ІФ-У), яке ми проводимо спільно з ЮНІСЕФ. Це буде вперше з 2012 року. Таким чином, ми повертаємо голос домогосподарств у державну політику.
По-четверте, восени готуємося до запуску нового порталу статистики, який стане єдиною швидкою точкою доступу до даних. Це якщо коротко.
-- Які наразі існують обмеження щодо збору та публікації статистичних даних у зв’язку із війною? Чи планується їх послаблення, якщо так, то яке й коли? Бо проблема не тільки в тому, що частина статистики не публікується, а й в тому, що частина публікується із дуже великою затримкою.
Це питання не має однозначної відповіді. Є частина статистики, яка не може вироблятись через відсутність даних, потрібних для її розрахунку, бо не подається звітність респондентами--юридичними особами та ФОП або не збираються дані домогосподарств. Цю прогалину ми якраз сподіваємось закрити.
-- Ви оприлюднюватимете її в ті саме терміни, що і до війни?
Ми будемо працювати над скороченням цих термінів. Я розумію, чому деяка інформація публікується, наприклад, на 45 день після звітного періоду, а показник індексу споживчих цін – на 8-9-й день після завершення місяця. Але я бачу простір для оптимізації, пов'язаний з внутрішніми процесами, з самою логікою побудови розрахунку цих показників, яка, відверто, багато в чому спирається на підходи, що практикувались, коли в нас була ще паперова звітність. Дуже багато опрацювання відбувається вручну, дуже багато речей потребують часу фахівців, щоб їх проаналізувати. Впевнений, що завдяки перебудові процесу та впровадженню інформаційних технологій статистичне виробництво може стати суттєво швидшим. І це те, чого від нас очікують.
Я дуже люблю історію про індекс споживчих цін, який використовує Національний банк (де Макарчук працював до призначення головою Держстату – ІФ-У) та члени його монетарного комітету для прийняття рішення щодо облікової ставки. І кілька разів на рік буває, що засідання відбуваються у першій декаді місяця, коли даних щодо інфляції ще нема. Національний банк вже знайшов спосіб, як вирішити цю невелику, але проблему: вони фактично проводять власну оцінку. Це наслідок нашої неможливості вчасно задовільнити потребу клієнта і це і неправильно – ми маємо закривати цю дірку.
Друга частина складається з тих показників, які з точки зору національної безпеки, безпеки конкретних галузей економіки або навіть безпеки конкретних респондентів ми не будемо публікувати. Напевно ви знаєте ініціативу Defense City, яка зараз проходить через парламент і передбачає, що статистичні дані юридичних осіб в цьому правовому режимі будуть доволі обмежені, щоб OSINT ворога не зміг ними скористатися.
-- Про яку інформацію мова?
Це буде стосуватися, перш за все, фінансової звітності цих осіб: вона персоніфікована, тому не буде оприлюднюватись. Це також буде стосуватися будь-якої інформації, щодо якої можна буде провести пряму або непряму ідентифікацію суб'єктів, які належатимуть до цього сектора. Плюс ми спільно з Міністерством оборони розробимо додаткові критерії нерозкриття певної інформації знову ж таки з міркувань національної безпеки.
Але це не стосуватиметься узагальнених показників. Тобто в жодному випадку ми не будемо виключати показники цього сектора з ВВП або з зовнішньої торгівлі. Депутати тут нам пішли на зустріч, тому що в редакції, яка була проголосована в першому читанні, не було однозначної відповіді на це запитання: можна було так трактувати, що ці підприємства мають виключатися повністю з усієї статистики.
Підсумовуючи, Україна перебуває в стані війни, і при всьому нашому та моєму особистому бажанні бути максимально відкритим, є суттєві обмеження в контексті національної безпеки. Давайте подивимось на нашого ворога, який систематично обмежує оприлюднення всіх показників. Ми не будемо йому уподібнюватись, але частина інформації буде закритою.
-- Коли можуть бути опубліковані дані за 2022-2025 роки?
Подання звітності минулих періодів триватиме до 5 жовтня. Перебіг цього процесу наразі стримано оптимістичний: за перший місяць ми отримали біля 20 тисяч звітів. Якщо припустити, що така динаміка зберігатиметься, ми не заповнимо прогалину, але ми розуміємо, що з наближенням кінцевої дати респонденти будуть активнішими, тож основний пік подання звітної інформації очікуємо на вересень. Наразі тримаємо руку на пульсі, працюємо з респондентами, роз'яснюємо їм будь-які запитання, які в них виникають в процесі звітування. Нагадуємо, що кожен поданий звіт це шматок пазла, який допоможе зібрати цілісну картину того, як живе, працює та відновлюється країна. Це важливо і для національних потреб, і для наших міжнародних партнерів.
Що стосується заповнення прогалини в статистиці домогосподарств, то вона, на жаль, залишиться. Ми не зможемо опитати домогосподарство, наприклад, якими були їхні витрати в березні 2023 року. В цій сфері ми будемо поновлювати опитування з осені, але розрив у даних за попередні роки залишиться. Таким чином повертаємо голос домогосподарств у державну політику. Бо держава не зможе ефективно та цілеспрямовано допомогти своїм громадянам, якщо не знає як вони реально живуть.
Загалом ми намагаємося вийти на 100% інформації, порівняно із довоєнним обсягом, окрім деякої інформації, яка не буде оприлюднюватись, як я вже зазначав раніше, з причин безпеки. Але вона буде накопичуватись і, сподіваємось, що з завершенням війни ми зможемо закрити і цю прогалину.
-- Тож в листопаді вже можна очікувати публікацію перших даних за 2022-2025 роки?
Ми зараз говоримо про вікно в три роки і тому, на жаль, в нас не вийде закрити його протягом місяця, двох чи трьох. Маємо орієнтовний план-графік підготовки показників, який простягається в другий квартал 2026-го року, якщо бути точним.
Паралельно в нас відбувається цифрова трансформація, тому сподіваємось, що вже в цьому процесі частину інформації ми зможемо перенести в нову систему статистичного виробництва, що суттєво пришвидшить наші спроможності розраховувати і публікувати показники. Тому, можливо, для певних державних статистичних спостережень ці терміни будуть скорочені.
-- З урахуванням останніх змін, наскільки відрізнятиметься план державних статистичних спостережень на наступний рік? Які взагалі зміни в цих планах під час війни?
План включає перелік всіх показників, які ми розраховуємо і поширюємо. Але там є примітка, що у зв'язку з дією воєнного стану органи державної статистики можуть приймати рішення про перенесення термінів або відкладення оприлюднення певних показників. Тому план наступного року концептуально не відрізнятиметься за змістом від плану 2025-го року, але з багатьма "але".
По-перше, в наступному році ми прагнемо провести кілька принципово нових спостережень, починаючи від обстеження домогосподарств EU-SILC – це дослідження доходів і умов життя сімей відповідно до європейської методології з порівнянними даними, які будуть прийматися Євростатом.
Ми маємо кілька інших експериментальних статистичних спостережень, починаючи від інфляції та закінчуючи питаннями нерухомості і так далі, які будуть в цьому плані.
План на 2026 рік – буде перехідним: ми прагнемо приділити більшого фокусу показникам, які будуть оприлюднюватись у наборах даних на новому порталі Держстату, щоб він був більш зрозумілим для нашого клієнта. Ми хочемо закріпити набір показників та терміни його оновлення, які наш клієнт може очікувати.
Перехідним він буде ще й тому, що, починаючи з 2027 року ми взагалі хотіли би відмовитися від такої конструкції, як державне статистичне спостереження, та перейти до показників, як центрального елементу нашого плану. Саме показник, а не спостереження, є нашим продуктом, в якому зацікавлений наш клієнт.
Чому ми не робимо це вже з 2026 року? Тому що, на жаль, поки що це доволі тривала процедура, яка відштовхується від закону "Про офіційну статистику", де сказано, що відповідний план має бути затверджений Кабінетом Міністрів України до 1 жовтня кожного наступного року. Це нормативно-правовий акт, а отже він потребує всі необхідні погодження, які також є тривалими, від усіх зацікавлених міністерств і відомств, а не лише від інших виробників статистики. Нагадаю, що у нас три виробники офіційної статистики – це Нацбанк, Мінфін і Держстат.
Загалом, відповідно до усталеної в Державній службі статистики процедури, формування плану державного статистичного спостереження на рік починається в січні попереднього року. Тож коли я у березні 2025 року прийшов в Держстат, план на 2026 рік вже був сформований. Звісно, ми його дещо підкоригували, приділили більше фокусу показникам. Але для того, щоб перейти повністю на нове планування, необхідно почати зі змін в законі, який ми також ініціюватимемо. Банально необхідно змінити найменування цього плану державних статистичних спостережень на план статистичних показників і перезапустити цей процес заново.
Крім того, я часто говорю зі своїми колегами і орієнтую їх на те, що план державних статистичних спостережень не слід сприймати як певний сталий документ. Має бути готовність вносити в нього зміни протягом року. По мірі того, як ми будемо готові запропонувати нові показники та розширити свою діяльність, необхідно ініціювати до нього зміни, нехай це буде навіть в лютому або квітні 2026 року. Я розглядаю його, як живий документ, який ми можемо змінювати, але тільки в сторону розширення.
-- Ви кілька разів використали слово "клієнт". Хто є клієнтом для Держстату? Я вже побачив зміни в публікації службою показників, наприклад, з’явилася інфографіка. Держстат тепер бачить серед клієнтів і пересічних громадян?Ви хочете напряму комунікувати з громадянами, з суспільством?
В нас було кілька розмов з колективом Держстату з цього приводу, тому що відповідно до законодавства і до сформованої практики в офіційних документах оперують терміном "користувач". Для мене принципово розглядати того, для кого ми працюємо, не як користувача, а як клієнта.
Що таке клієнт? Власне – економічний агент, який робить усвідомлений вибір на користь використання ваших продуктів або відмови від їх використання, якщо цей продукт не задовольняє. Щоб задовільнити нашого клієнта, нам необхідно надати йому те, що йому потрібно.
Я згадував сьогодні про Нацбанк. Я можу наводити таких прикладів десятки, коли ми маємо певну особу, entity – це може бути центральний орган виконавчої влади, бізнес, який має потребу в певних даних, щоб здійснювати власну аналітичну роботу, моделювання, побудову певних припущень. Якщо ми, як Держстат, не можемо задовільнити його потребу в цих даних, він задовільнить її в якомусь іншому місці. Не факт, що якість того продукту, який він отримає, буде відповідати якості офіційної статистики. Але якщо для нашого клієнта цього буде достатньо, це означатиме, що ми залишилися за бортом.
Візьмемо той самий приклад оцінки індексу споживчих цін. Будь-яка особа, яка володіє належними технологіями, може провести вебскрейпінг (автоматизований процес збору великих обсягів даних в Інтернеті – ІФ-У), підключити власні аналітичні ресурси і дати свою неофіційну оцінку зміни індексу споживчих цін за місяць. Це доволі просто: ви заходите на умовний Zakaz.ua, дивитесь, скільки зараз коштує те, що належить до споживчого набору – молоко, м'ясо, картопля і так далі, та порівнюєте з минулим місяцем. Але це не враховує, наприклад, невеликих магазинів в райцентрах та в менших населених пунктах, які не мають власних сайтів. Тобто ця оцінка буде, умовно, індексом споживчих цін для Києва, але не для країни загалом. Але якщо нашого клієнта це задовольняє, він вже не буде йти до нас.
Так само це може бути і з оцінкою чисельності населення. Ми бачимо, що Держстат з об'єктивних причин не публікує оцінку чисельності населення, починаючи з 2022 року. І тому багато клієнтів – від центральних органів виконавчої влади до міжнародних організацій, спираються на певні свої оцінки. Свої оцінки дає Інститут демографії – від 28 до 34 млн, якщо не помиляюсь. Хоча, як мені здається, це доволі великий розліт. Свої оцінки проводить Світовий банк, Міжнародний валютний фонд. Які методології під капотом, ми не знаємо. Це багато в чому припущення, а не точні оцінки, але за відсутністю нашого продукту використовують інші. І загроза в тому, що в якийсь момент у нас не залишиться клієнтів. Якщо ми не будемо пропонувати хороший продукт, який відповідає їхнім вимогам, вони знаходитимуть інші джерела.
Треба мислити саме цією логікою: треба розуміти, що від нас хочуть, і надавати це.
І тут я згадаю такий важливий аспект, як сайт. Бо важливий не тільки продукт, але й його обгортка, подача. Ми можемо оприлюднювати будь-які дані, але якщо вони десь заховані в "excel-ці", яка знаходиться на сторінці, на яку треба перейти через 12 кліків, то її ніхто ніколи не знайде, це тільки для дуже затятих людей. Тому нам потрібно стати ближчими і кращими у подачі нашого продукту. З цією метою ми зараз активно працюємо над розробкою нового сайту, який ми хочемо презентувати також восени. І він має стати місцем, де статистика відповідає на питання, дозволяє бачити країну через дані, а не просто вивантажується у форматі excel.
Підсумовуючи, нашими клієнтами є, зрозуміло, центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), тому що Державна служба статистики – елемент органів виконавчої влади в Україні, створений для того, щоб надавати якісні статистичні дані, які будуть потрібні для прийняття державних рішень.
Наша клієнтура не обмежується ЦОВВ, це також наші міжнародні партнери. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, інші міжнародні організації, як ОЕСР, які таким чином можуть міряти виконання політик.
Статистика дуже важлива для євроінтеграції, тому що саме завдяки статистиці можна міряти стан країни і її готовність до входження до ЄС. Це зараз наша універсальна мова. Недарма в переговорах з ЄС є окремий розділ №18 "Статистика". Якщо хочемо бути частиною європейського простору, маємо мовою даних говорити впевнено й точно. І що важливо – бути почутими на рівних.
Це також експертні центри, які дуже часто виступають посередниками між даними і варіантами прийняття рішень. Вони відповідають за аналітику, яка, базуючись на даних, має пропонувати ті чи інші рішення державі або бізнесу.
Бізнес само собою є також нашим клієнтом, тому що великі корпорації, великі компанії, банки будують свої управлінські рішення на основі інформації щодо поточної ситуації і певного прогнозування.
І я би хотів бачити клієнтами домогосподарства. Я впевнений, що статистика потрібна людям. Мені вона принаймні потрібна, щоб приймати власні рішення, починаючи від фінансових накопичень, витрат і закінчуючи певним розумінням можливостей реалізації своїх інтересів.
-- Так, новини Євростату цікаво читати: там і про подорожі та виробництво пива, освіт та охорону здоров’я, електричні автомобілі та морозиво.
Я переконаний, що статистика цікава всім, починаючи від шкільного віку, а може й дошкільного віку і закінчуючи експертами дуже нішевого середовища – для кожного ми можемо і маємо знайти щось цікаве. Наприклад, з практики наших територіальних управлінь, величезним попитом у людей користується статистика імен, які надаються при народжені.
-- А це хіба ваша статистика, це не Мін'юст?
Мін'юст надає нам ці дані, але вони не повні та не остаточні, наші дані доповнені ще даними з інших реєстрів, перевірені і узгоджені.
Але ви задали цікаве запитання. В міжнародній статистиці існує таке поняття, як Data Stewardship. Я поки що не маю готового перекладу цього терміну, але ідея полягає в тому, що органи державної статистики дуже часто виступають посередником в передачі даних клієнту з місця, де вони виникають, та державного органу, який їх продукує. І концепція полягає не просто в тому, щоб взяти тут і передати сюди, але щоб в цьому процесі передачі ці дані збагатити: надати порівняння з іншими даними, можливість побудови певних кореляцій, більш глибокої оцінки взаємозалежностей. Концепція Data Stewardship також полягає в тому, що в одному місці людина, яка відчуває інтерес в статистиці, може отримати усю необхідну статистичну інформацію.
Це також моє бачення нашої ролі для клієнтів. Тобто так, ви знаєте, що у Мінюсту є такі дані. По даним щодо охорони здоров'я, ви підете до дашбордів НСЗУ, щодо виконання державного бюджету – до Міністерства фінансів, щось візьмете в Національного банку, щось – в Офісі генерального прокурора. А що, якщо у вас була б єдина точка, в якій ці дані були б доступними? Тут немає жодних претензій до даних, які оприлюднюються конкретними відомствами, які їх виробляють. Але наскільки людям, аналітикам, експертам було б легше працювати, якщо б у них все було в одному місці, оновлене станом на останню дату? Над цим ми активно працюємо.
-- На яких умовах Держстат готовий продавати статистичні дані та які існують обмеження у такій комерційній діяльності служби?
Я бачу великий потенціал в цьому. Інші статистичні офіси мають успішно розвинуті відповідні продукти. Наприклад, окремі балтійські країни мають до 30% власного кошторису, сформованого за рахунок проведення певної комерційної діяльності.
Комерційна діяльність для органів державної статистики дозволена законом України "Про офіційну статистику". Ми маємо виконувати обов'язкову програму офіційної державної статистики. яка має надаватися безкоштовно і розкриватися для всіх користувачів – це принципово. Але разом з тим закон передбачає можливість проведення на замовлення окремих спостережень, які не належать до офіційної державної статистики. Крім того, ми можемо розглядати обмін і розкриття певних мікроданих, які потрібні в певних нішевих дослідженнях.
Я бачу великий потенціал в реалізації міжнародних проєктів, в тому числі з залученням Європейського Союзу, агенцій ООН, які також зацікавлені і готові допомагати в виробництві такої статистики.
Але принципово також, що все це відбуватиметься з повагою до персональних і конфіденційних даних. Тобто в жодному випадку не має бути розкриття чогось, що захищено статистичною конфіденційністю, чогось, що може поставити респондента в невигідне становище. Тобто, якщо конкурент хоче замовити дані статистики, яку подала конкретна юридична особа, ми не вправі за жодного випадку такі дані розкривати.
-- Якщо, для прикладу, в якійсь області або районі знаходиться єдина фармацевтична компанія, то навіть без назви цієї компанії ви дані виробництва фармацевтичної продукції не можете подавати?
Принципи статистичної конфіденційності говорять про те, що за жодних умов не має бути ідентифікований конкретний респондент. Тому забороняються, і це європейська практика, до розкриття дані, якщо частка одного з респондентів перевищує 80 відсотків або дані отримані від трьох і менше респондентів. Це описаний вами випадок. Це повага до респондента і нормальний захист його комерційної таємниці.
-- І ще раз уточню про статистику від різних держорганів. Візьму близький мені приклад зовнішньої торгівлі. Спочатку наше агентство відписує дані Держмитслужби, і це може бути 4-й, 5-й, 7-й день місяця. Потім наприкінці місяця з’являються дані Національного банку, а вже н 45-й день інформацію публікує Держстат. По-перше, навіщо таке дублювання даних? По-друге, чому вони відрізняються одне від одного, кому вірити? Як зробити більш зрозумілим цей ланцюжок, скоротити його та, можливо, розмістити в одному місці?
Чому цих джерел зараз кілька? Тому що ці дані розраховуються за різною методологією і для різних цілей, і відповідно від цього мають різний статус. Десь це може відбуватися без обчислення, тобто просто публікація сухих зведених даних. Наші дані мають статус офіційної статистики, такий, знаєте, сертифікат якості, який визнається нашими міжнародними партнерами.
Концептуальна ви праві в тому, що немає сенсу виводити три різні цифри, має бути єдине джерело правди, має бути єдина державна оцінка того чи іншого явища. І ми зацікавлені в тому, щоб ця оцінка була якісною, а ця якість була визнана нашими міжнародними партнерами. Тож я бачу необхідність працювати над скороченням термінів та над виходом на єдину оцінку.
До того ж ми маємо виключити дублювання процесів, бо нашим акціонером є держава й ми працюємо в інтересах народу України. Думаю, що акціонеру не цікаво, щоб в нього три відомства робили одне і те саме, витрачаючи державні кошти.
Я вам приведу інший приклад даних щодо розміру заробітних плат. В нас є окрема форма звітування, яку подає обмежене коло респондентів, які ввійшли до вибірки – це юридичні особи з кількістю працівників 10+. Разом з тим в межах звітування перед Пенсійним фондом України будь-яка юридична особа, незалежно від кількості працівників, звітує про обсяги заробітних плат, які вона виплачує своїм працівникам. Тому ці цифри принципово різні, ми це розуміємо. Пересічний клієнт, який в нюанси цього розрахунку не вникає, бачить дві різні цифри, а юридична особа подає дві звітності в два різних органи – от це нам треба виключити. Потрібно зменшувати звітне навантаження на бізнес. Моє бачення – ми спільно з Пенсійним фондом обговорюємо цю ситуацію, відмовляємось від, наприклад, нашої форми, але у форму Пенсійного фонду додаємо кілька полів, які потрібні для того, щоб забезпечити відповідний рівень якості офіційної статистики. Таким чином у респондента не дві, а одна форма, вона трошечки може бути більшою, але сукупне навантаження на нього зменшується.
-- Я читав ваші відповіді на запитання про перепис населення, що він можливий лише через три роки після початку підготовки. Але все ж таки, яка кількість населення України? Які міграційні зміни відбулися з початку війни? Яку відповідь наразі Держстат може дати на ці дуже актуальні запитання?
Ми маємо намір провести оцінку чисельності населення до кінця цього року. Проблема в тому, що органи державної статистики в умовах повномасштабної російської агресії не можуть цього зробити класичним методом. До 2022 року при обчисленні чисельності населення ми спиралися на дані перепису ще 2001 року, накладаючи на нього дані щодо природнього та міграційного руху населення: скільки померло, скільки народилося, скільки переїхало – й виходили на оцінку. Наразі ми маємо прогалину з 2022 року, яку не можемо закрити. Особливо це стосується виїзду за кордон, бо певний час документи перевірялися, але дані в базу не вносились. Це, на жаль, об'єктивний факт.
Тож ми опинилися в ситуації, коли не знаємо, скільки в країні живе людей. І маємо шукати інші підходи для розрахунку чисельності населення. Маємо провести цю оцінку де-факто з нуля, коли немає єдиного надійного джерела, яке може нам забезпечити дані для оцінки.
Є дані державних реєстрів, які суттєво покращились за час війни. Але при всьому покращенні, ці дані не геолокують людину: вона може бути у відповідному реєстрі в одному населеному пункті, а фактично проживати в іншому.
Є дані мобільних операторів, які, знову ж таки, не є ідеальними, тому що, по-перше, у нас не один мобільний оператор, а їх кілька, і люди можуть користуватись послугами кількох мобільних операторів. По-друге, знову ж таки, там є певні нюанси, які стосуються віднесення людини до якогось конкретного місця проживання. Це методологічні питання коефіцієнтів використання кількох сим-карток і тому подібних речей.
В державі існують також дані банків, до яких у нас немає доступу. Я з великою повагою ставлюся до банківської таємниці, але банки знають, де знаходяться їхні клієнти: вони можуть бачити їхні операції в POS-мережі, фіксують звернення клієнтів до відділення.
Плюс існують, наприклад, статистичні дані щодо кількості спожитих продуктів харчування в певній місцевості, за якими можна робити певні припущення щодо кількості населення, яке там проживає.
Всі ці дані самі по собі ні про що не говорять, але якщо ми побудуємо модель, яка допоможе нам звести їх всі в одній точці, взаємно перевірити і вийти на певну цифру, ми зможемо зробити обґрунтоване припущення щодо кількості населення України. Воно не замінить з собою перепис, але це буде найкраще з того, що наразі можливо. Мені здається, що в нас є всі можливості для того, щоб це зробити навіть в умовах війни.
-- Запит зробити це до кінця року – це запит від президента, прем’єра?
Такий запит у нас є від усіх. Через мене проходить практично вся кореспонденція Державної служби статистики – від органів державної влади, місцевих органів, від бізнесу та громадян (це окреме питання, яке треба змінювати), і я щодня цей запит отримую. Всі питають, скільки людей в нас живе: починаючи від загалом в країні і закінчуючи, скільки людей живе в окремій територіальній громаді. Наприклад, Міністерству освіти і науки потрібно надати цю цифру, щоб розрахувати освітні субвенції. І це принципово.
Я говорю, що в нас є три головних показники, які цікавлять всіх: ВВП, інфляція і чисельність населення та його статево-віковий склад.
-- Як йде підготовка до відновлення опитування домогосподарств, яке ви анонсували восени цього року?
Зі змінами до закону про захист інтересів суб'єктів подання звітності у нас відновилась можливість проводити опитування домогосподарств. За три роки цей м’яз, який працював на опитування домогосподарств, у нас дещо послабився: мережа фахівців з інтерв'ювання, які обходили домогосподарства раніше, була виведена в простій і не підтримувалася. Це перша складність.
Друга складність в тому, що до початку воєнних дій ми не використовували всі блага, які надають нам наразі технології: єдиним підходом були паперові анкети, які заповнювалися на місці фахівцем з інтерв'ювання, який сидів на кухні і пив чай разом з головою домогосподарства.
Це суб'єктивні фактори, а об'єктивно в нас змінилося суспільство, ми всі це розуміємо.
Що ми робимо для того, щоб відновити опитування домогосподарств? Ми розробили новий сервіс, який називаємо портал опитувань. Це, фактично, електронна анкета для опитування, яка доступна для заповнення як на планшеті (і тут фахівець з інтерв'ювання може заповнювати її спільно з людиною), так і в телефонному та веб-режимі (інтернеті): людина самостійно може це робити, не зустрічаючись з кимось, а просто перейшовши за посиланням.
Цей сервіс вже працює. Минулого тижня ми запустили пілот в Тернопільській області. Хочемо зрозуміти, як працює сам інструмент і, що головніше, в яких умовах ми зможемо спілкуватися з домогосподарством: чи банально нам відкриватимуть двері, чи є люди на місцях, чи готові вони проходити анкетування в телефонному режимі, в вебі і так далі. Цей пілот триває буквально тиждень. З того, що я знаю зараз, перше дослідження дещо оптимістичніше, ніж ми передбачали: тобто люди йдуть на контакт і відкривають двері. Але це Тернопільська область, і відкривають двері – не означає, що всі, а якась частина.
З трьох альтернатив – анкетування на місці, у телефонному режимі і в вебі – поки що найоптимальнішим є телефонне опитування. Що стосується самостійного проходження опитування в вебі, тут інтерес малий.
-- Колись, наскільки я знаю, за проходження такого опитування домогосподарствам платили, але не дуже великі суми. І була проблема щодо опитувань людей заможних, бо для них ця сума великої ролі не грала.
Зараз це трохи менше 300 гривень, але насправді це стосується лише одного обстеження – бюджетів домогосподарства. В ньому є щоденник витрат, який необхідно вести за методологію два тижні, записуючи всі витрати, які здійснює домогосподарство. За заповнення цього щоденника передбачалася компенсація, бо людина має підписатися на певну дисципліну введення обліку своїх витрат. Це складно, ми будемо працювати над цим окремо.
А всього обстежень домогосподарств чотири: окрім бюджетів, це нове обстеження EU-SILC, обстеження робочої сили та обстеження сільськогосподарської діяльності, яке стосується більше сільській місцевості. Усі вони легші і не передбачають компенсації. Зараз ми пілотуємо обстеження робочої сили.
Висновки, які ми отримуємо від цього невеликого пілоту у Тернопільській області, робитимемо наступними тижнями, й вони суттєво вплинуть на нашу загальну тактику восени. В будь-якому випадку дані будуть оприлюднені в першому кварталі наступного року за підсумками четвертого кварталу.
-- Як повернути довіру до статистичних даних? Держстат оголосив, що вперше майже за два роки в Україні в липні була дефляція, але думаю, багато хто на вулиці скаже, що ціни продовжують зростати, особливо у великих містах. Добре відома вічна дискусія про актуальність споживчого кошику.
Недовіру породжує чорний ящик, коли є нерозуміння того, яким чином виведена ця цифра. Є, напевно, якась вхідна інформація, яку можна оцінити у найближчому магазині біля дому, побачивши, наприклад, як виросла ціна на яйця. А потім відбувається якась магія, і тут виходить Держстат і каже, що в липні 0,2% дефляції, що протирічить твоїм суб'єктивним відчуттям.
У нас є методологія, яка є публічно доступною і яку теоретично можна почитати. Наприклад, згідно з методологією ми не оперуємо поняттям "споживчий кошик". Відповідно до законодавства він використовуються для розрахунку прожиткового мінімуму й не має жодного відношення до розрахунку індексу споживчих цін. У статистиці ми працюємо з іншим інструментом – "споживчим набором" товарів і послуг, який формується на основі фактичних витрат домогосподарств. Саме цей набір лежить в основі розрахунків інфляції.
Але, знову ж таки, ті розрахунки, які зроблені відповідно до цієї методології, є до певної міри закритими. Методологія не має бути "чорним ящиком", скоріше відкритим інструментом. Довіра ґрунтується не на авторитеті, а на прозорості розрахунків. Я переконаний, що з цифровізацією ми зможемо, як не лише експеримент в одиничному випадку, але й в будь-якому показнику надати можливість нашим клієнтам провести самостійне зворотне вивчення результатів. Як в математиці, коли в восьмому класі ти маєш показати хід розв'язання рівняння: перший пункт, другий, третій… і на восьмому ти отримуєш відповідь 60. Я переконаний, що якщо ми рахуємо інфляцію 10% за рік, наш клієнт має отримати змогу натиснути на відповідну цифру, розкласти її по споживчому набору, в регіональному розрізі і переконатися самостійно, чи виходить він за цією методологію та цим набором з конкретними елементами та коефіцієнтами на цю цифру. І це має бути легко в інтерактивній формі. Щоб людина переконалася, що ми порахували молоко саме по тій ціні, що вона бачить в магазині, але наприклад вартість молока в селі Вінницької області може суттєво відрізнятися від ціни у Києві, що також зіграло свою роль в обрахунку інфляції загалом. І щоб було видно, що деякі комунальні послуги не ростуть, а одяг подешевшав на понад 5% за рік.
Якщо ми говоримо конкретно про індекс споживчих цін, то ми працюємо і над нарощенням доступності джерел даних, з яких ми отримаємо інформацію, щоб бути більш репрезентативними. Ми хотіли б охопити не тільки вибіркові торгові точки, вибіркових юридичних осіб, надавачів послуг, а збирати ці дані з відкритих джерел, фактично з усієї території країни, починаючи від вебскрейпінгу і закінчуючи інтеграцією з базами даних інших державних органів, в тому числі Державної податкової служби. В нас є доволі непогана співпраця зараз, сподіваємось, вийдемо на ці результати і станемо ще більш репрезентативними в оцінці інфляції.
-- Поки ви не маєте даних домогосподарств, ви не можете змінити споживчий набір?
Ми можемо робити певні припущення. Думаю, після того, як дані домогосподарств будуть зібрані, відбудеться актуалізація цього набору. Я завжди вітатиму дискусію з цього приводу, оскільки також чую закид, що споживчий набір має зміщення на домогосподарства з меншими доходами. Я не думаю, що при наступному оновленні ми включимо підписку на ChatGPT до індексу споживчих цін, але, можливо, якась кумулятивна підписка на послуги, починаючи від Google One і закінчуючи Netflix, може бути включена, тому що цими послугами багато людей користуються.
-- Відома також історія підрахунку ВВП за четвертий квартал 2024 року, коли показник Держстату сильно відрізнявся від оцінок макроекономістів – як державного сектору, так і приватного. Там також, наскільки я розумію, була проблема "чорного ящику", який використовує служба і в якому якось інакше було пораховане сільське господарство.
Про ВВП та сама історія. Ми маємо бути максимально прозорими. Наша методологія розрахунку ВВП наразі підтверджена і Міжнародним валютним фондом, і іншими нашими міжнародними партнерами, але це не робить її істиною, яку не можна оспорити. Ми готові обговорювати наші оцінки. Ми вже провели у квітні перший вебінар з приводу оцінки ВВП попереднього року.
-- Які нові цікаві дослідження плануєте?
Я вже казав, що EU-SILC принципово нове спостереження. Але зараз я хотів би зосередитись над оптимізацією існуючого, тому що насправді потенціал величезний.
-- Наскільки актуальним є завдання перетворити Держстат на IT-компанію, як про це було заявлено десь наприкінці 2023 року? В чому головна відмінність?
Завдання максимально актуальне. За останні 20 років з точки зору доступності джерел даних ситуація дуже сильно змінилася. Ми маємо не доганяти, а очолювати цю історію, і завдяки сучасним практикам роботи з даними, які прийняті в ІТ, маємо збагатитися.
Ми вже говорили про зменшення звітного навантаження. Я переконаний, що все, що збирається в державі, має використовуватись. Ми не маємо вдруге питати людину про те, що вона нам вже надала.
Ми також маємо більш активно втягувати альтернативні джерела даних, починаючи від супутникових знімків та закінчуючи камерами вагового контролю, які існують на дорогах, чи просто камерами.
-- У вас є можливість своїм наказом запросити дані "Київстару", "Vodafone Україна" та lifecell, щоб на базі них робити розрахунки?
В нас вже є інформаційний обмін даними з мобільними операторами: ми їх отримуємо і в певних внутрішніх розрахунках використовуємо.
Щодо джерел, в нас є 102 угоди про інформаційний обмін, де ми надаємо або отримуємо дані від їх розпорядників. Ми хочемо працювати над покращенням формату отримання цих даних, бо дуже часто вони надаються в Excel і pdf. Нам би хотілося отримувати їх по API, щоб швидше підтягувати їх до наших розрахунків.
Плюс ми експериментуємо з новими джерелами – ті самі супутникові знімки. Це не фантазія, це вже частина наших експериментів, в тому числі і за допомогою штучного інтелекту: розглядати знімки сільськогосподарських угідь для того, щоб оцінювати ті чи інші культури, які вирощуються в Україні.
То саме стосується використання систем зважування у русі, яких стає все більше на дорогах України. Це також допомагає у статистиці перевезень.
-- А де брати на це гроші?
Відповідно до закону, дані, які є в розпорядженні держави, ми можемо отримувати безкоштовно. Дані, які є в розпорядженні інших, наприклад, в приватних суб'єктів, – на договірних засадах. Є також міжнародні партнери, які нам допомагають, наприклад, у отриманні даних мобільних операторів. Ці питання, я думаю, ми будемо вирішувати.
Зрозуміло, що будемо оцінювати вартість доступу до таких даних і користь від продуктів, які ми можемо з цих даних отримувати, а тоді приймати зважене рішення щодо джерел покриття. Це рішення прийматимемо в кожному конкретному випадку. Я переконаний, що чим більше даних ми зберемо, тим точнішими будуть наші показники і тим кращими, кориснішими вони будуть нашим клієнтам.
-- Держстат нараді діє у вертикалі Мінцифри, куди він був переданий від Мінекономіки. Наскільки це був виправданий крок?
Насправді, мова про вертикаль першого віце-прем'єра – міністра цифрової трансформації. В нас дуже тісна взаємодія у рамках загальної амбітної цілі цифровізації. Ми можемо багато в чому використовувати досвід Мінцифри, їх розуміння, експертизу щодо процесів цифровізації в країні.
Зараз, наприклад, спільно працюємо над одним із проєктів, який, я думаю, найближчим часом буде оголошений, але це вже прерогатива наших колег з Мінцифри.
-- Щось знову в "Дії"?
Ні, масштабніше. Але це такий тизер.
Чим ще мені видається непоганою ідея відходу від Мінекономіки та Міністерства фінансів? Тим, що це виключає можливості будь-яких спекуляцій з приводу політичного тиску, який чиниться на Держстат. Я особисто чув ці байки з часів злочинної влади, що були спроби директивного впливу щодо того, які мають бути цифри статистики. Хоча і тоді такі спроби зазнавали невдачі.
Державна служба статистика була, є і буде об'єктивним арбітром оцінки явищ, що відбуваються в Україні. Я не відчував і не відчуваю жодного політичного тиску з цього приводу. І вважаю, що про нього не може йти мова, оскільки ми всі зацікавлені в тому, щоб не обманювати самих себе щодо цифр, які лягають в основу наших політик. Наша сила в об’єктивності, в тому, щоб показувати країну такою, яка вона є, без прикрас.