Мы были удивлены росту на рынке лабдиагностики в первом полугодии - заместитель гендиректора "Синево Украина"
Заместитель генерального директора “Синево Украина” Николай Скавронский рассказал агентству “Интерфакс-Украина” об основных трендах рынка лабораторной диагностики в первом полугодии 2025 года, нюансах сотрудничества частных лабораторий с НСЗУ и тестах на витамин “Д”.
Автор: Анна Левченко
(текст подается на языке оригинала)
- Як ви оцінюєте стан лабораторного ринку з початку 2025 року?
- Ми були дуже здивовані тим, що у першому півріччі поточного року відбувалося зростання на фоні падіння за аналогічні періоди попередніх років і 2024-го, особливо, 2023-го. Натомість, у 2025-му є суттєве зростання, і це зростання не тільки у грошах, а й у кількості зроблених тестів, і у кількості пацієнтів. При цьому ми не думаємо, що це відбулося за рахунок українців, які повернулися з-за кордону, тобто попит на лабораторному ринку суттєво зростає з інших причин. Якщо порівнювати з другою половиною 2024-го року, то зростання десь на відсотків 15-20.
Тобто ми бачимо досить суттєве зростання. При цьому треба зауважити, що досить гарно йде співпраця з НСЗУ. Тобто після першого року співпраці, коли було дуже багато невизначеностей і непорозумінь як працює ця система, у 2025 році все стало більш-менш стабільним. Ми все одно робимо у рази більше аналізів, ніж законтрактовано, принаймні у три рази більше…
- За власний рахунок?
- Так, за власний рахунок. Саме тому ми за підсумком у цьому проєкті виходимо по грошам у нуль. Але у нас немає мети заробляти гроші в цьому проєкті. Для нас це соціальний проєкт для моніторингу майбутньої системи охорони здоров’я. Бо ми вважаємо, що саме це буде головним напрямком років через 10, коли НСЗУ, держава буде головним закупівельником, а приватні лабораторії будуть все менше продавати діагностику за гроші, і все більше будуть контрактуватися державою. Тому ми плануємо, що у 2026-му році буде знову збільшена сума нашого контракту, тобто ми будемо більше отримувати грошей від бюджету, але й робити будемо у три-чотири рази більше.
Таким чином ми плануємо поступово нарощувати нашу долю загалом на ринку.
На жаль, наша юридична особа “Сінево Схід” поки що не може працювати по НСЗУ, бо у 2024-му році компанія не була законтрактована, а, згідно з правилами, у 2025 році неможливо було ввести у контракт нову юрсобу. Але ми шукаємо якісь можливості надавати послуги у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі.
- “Сінево Схід” немає контракту з НСЗУ тому, що вона знаходиться на сході? З яких міркувань вона не законтрактована?
- Ми у 2024 році подавали на контрактування дві юрособи. Одна юрособа була законтрактована, а інша - “Сінево Схід” за якимось бюрократичним непорозумінням не була законтрактована. Але на 2025 рік можна було контрактувати тільки тих, хто мав контракт в 2024. І тому виявляється, що ми надаємо послуги по програмі медичних гарантій тільки у половині країни, центральна частина і схід, на жаль, не можуть отримати наші послуги за ПМГ. Але ми шукаємо шляхи і будемо намагатися законтрактуватися у 2026-му році. Я поки не знаю, як це юристи зможуть правильно вирішити, але ми шукаємо.
- Якщо повернутися до зростання ринку, то чим все ж таки можна пояснити цю тенденцію?
- Скоріш за все, зростання відбулося по об’єктивним причинам. Я не знаю статистики державного сектору і чи відбулося там зниження кількості пацієнтів на лабораторну діагностику, щоб можна було говорити про перетікання з державного у приватний сектор, але я думаю, що позитивна динаміка пояснюється більш-менш сталим розвитком країни, якщо, звісно, про це можно говорити в умовах війни. Тобто, немає явної економічної кризи, люди готові витрачати гроші на здоров’я. Не будемо забувати, що зростанню ринку в цілому дуже сильно допоміг ковід. До ковіду і після ковіду - це два різних ринка. До ковіду здавати аналізи було не популярно і не модно. Після ковіду здавати аналізи стало просто. І через це ринок теж може зростати.
- Чи змінилися структура найбільш затребуваних аналізів порівняно з минулим роком чи з передвоєнним часом?
- Структура плюс-мінус така ж сама: розгорнутий аналіз крові, глікований гемоглобін, біохімія крові, гормони. Втім, я вже не перший раз кажу, що мене трохи дивує дуже велика популярність досить дороговартісного аналіза на вітамін “Д”, а також те, що його покриває програма медичних гарантій. Тобто далеко не всі, навіть багаті країни собі можуть дозволити покривати за рахунок бюджету вітамін “Д”, бо це тест абсолютно не першої необхідності. Втім, ми регулярно подаємо в НСЗУ деякі наші міркування щодо оптимізації портфоліо тестів і, можливо, колись цей аналіз буде виключений з переліку безкоштовних. Але якщо ні, то ми продовжимо залюбки його робити.
- Так, мене також запитували у лабораторії чи я буду здавати вітамін “Д”, хоча я і не збиралася…
- Головне питання, навіщо його здавати? Хто згадає, коли вітамін “Д” взагалі з’явився в дискурсі у пацієнтів? Він з’явився десь 2017-2018 році, коли декілька фармкомпаній почали виводити на ринок препарати з вітаміном “Д”. Вони дуже активно робили промоцію в інтернеті, по телебаченню, перш за все серед лікарів. І вони зверталися до приватних лабораторій, в тому числі й до нас, щоб ми були готові до зростання попиту на цей тест, бо лікар може продати або рекомендувати ці препарати, і люди почне вимірювати рівень вітаміну “Д”. Так і з’явився попит на вітамін “Д.
- Як складається ваша співпраця з НСЗУ? Чи вдається знайти порозуміння?
- Станом на зараз ніяких явних проблем немає, мабуть, перш за все, що проблеми виникають на початку року, на початку контракту, а зараз вони вже вирішені. Ми очікуємо нових умов контрактування на 2026 рік, побачимо, наскільки ми їм відповідаємо, наскільки вони природні чи, скажімо так, штучно виписані. Тоді буде зрозуміло, що буде далі.
- Які очікування до кінця року?
- Я думаю, темпи зростання, які були у першому півріччі, збережуться і у другому півріччі. І це буде досить гарний базис для можливого зростання в 2026-му році. Втім у наших бюджетних розрахунках ми все одно закладаємо набагато менше зростання. Просто не може такими темпами зростати ринок у країні, де йде війна. Ми сприймаємо це як гарний сюрприз, але ми не розраховуємо на те, що так довго. Ми вважаємо, що зростання 7-10% – це максимум, на що можна розраховувати за підсумками року, а показники першого півріччя у 15-20% – це щось аномальне.
- Які плани по розвитку мережі? Як війна впливає?
- Не дивлячись на війну, ми все одно відкриваємо пункти, але не в тій кількості, як було раніше. Це більше схоже на підтримування мережі у спроможному стані: десь відкриваємо, десь іноді закриваємо пункти. Ми дійшли до балансу фінансової ефективності по кількості відділень, по кількості попиту. Втім ми бачимо, що наші конкуренти зараз відкривають багато своїх відділень, вони намагаються побудувати таку ж саму мережу, яка вже є у нас. Але коли вони дійдуть до наших цифр, я думаю, що вони теж зупиняться.
- Спостерігаючи на великій популяції динаміку аналізів, результати аналізів, як ви можете оцінити зараз стан здоров’я українців? Чи вони стали більше хворіти, менше? Чим хворіють?
- Дуже важко відповісти на це запитання, бо ми бачимо тільки сухі цифри, у нас абсолютно немає ніякого анамнезу. Ми не бачимо людини, історії хвороби. Ми наразі не бачимо якогось системного зсуву у тестах. Можна сказати, що трохи більше аналізів стали здавати чоловіки, трохи менше – жінки і діти. Але, знову ж таки, це абсолютно логічно, бо коли народжуваність знизилась щонайменше у два рази у порівнянні з довоєнним часом, то це природньо.
Ми не робили якоїсь аналітики по діагнозам, про які могли б свідчити результати аналізів, але ми помітили, що трохи зменшилася кількість аналізів, які замовляють на захворювання, які передаються статевим шляхом.
- Ви бачите зростання конкуренції?
- Кількість лабораторій після ковіду збільшилась. Кількість закупленого обладнання, кількість відкритих відділень, всього стало набагато більше, а людей у країні, при цьому, стало набагато менше. Тому вартість залучення одного клієнта зросла у рази. Це, на жаль, призводить і буде призводити до усе більшого зростання цінового фактору. Можуть початися цінові війни, демпінг через знижки, зростатимуть лікарські відкати, заохочення, бо конкуренція дуже велика.
- Лікарські відкати досі існують?
- Вони не тільки існують, під час війни вони стали ще більш вагомим інструментом просування, що є дуже великою проблемою для “Сінево”, хоча ми думали, що під час ковіду вона вже остаточно піде. Але, на жаль, під час війни грошей у лікарів стало менше, пацієнтів менше, тому запит на такі засоби промоції став більший.
- Як змінилася собівартість лабораторної діагностики?
- Вона зросла. Зросла суттєво, тому що тут є повна прив’язка до євро. Україна – доларова економіка, а долар зараз просідає до євро. Ми були змушені піднімати ціни на 10-15% тільки для того, щоб компенсувати зростання девальвації і гривні, і девальвації долара по відношенню до євро.
- Яка ситуація з логістикою? Чи вдається своєчасно закупати та доставляти реактиви?
- Щодо реактивів, то всі вже призвичаїлися до транспортування вантажним автомобільним транспортом, вже звикли до більших термінів доставки. Тому якихось суттєвих проблем наразі з логістикою, з дистрибуцією ми не бачимо.
- Чи є інтерес до українського лабораторного ринку від потенційних партнерів за кордоном?
- Те, що ми бачимо, це те, що у 2022-2023 році, звичайно, ніхто особливо про якісь суттєві інвестиції в Україну не говорив. У 2024 році, коли ситуація плюс-мінус стабілізувалася, ми вже почали бачити такий обережний інтерес. В 2025 році, ми розмовляли з деякими структурами за кордоном, у тому числі, які починають набагато інтенсивніше цікавитись українським ринком. Всі розуміють, що по закінченню війни або, принаймні, коли буде заморожена ця війна, в Україну буде заходити дуже багато іноземних грошей. Відбудовувати Україну буде і модно, і перспективно, і в тому числі, перспективно буде відбудовувати систему охорони здоров’я. Але тоді це буде зовсім інша ціна входу. Тому той, хто зайде першим, зараз ще трохи ризикуючи, отримає деякі переваги, ніж ті, хто зайде пізніше. Можливо, через деякий час ми можемо навіть і побачити якісь просування в бік угод на цьому лабораторному ринку, бо іноземці починають придивлятися до України.
- Вам пропозиції робили?
- Ми та компанія, яка сама робить пропозиції.
- А кому ви зробили пропозиції останнім часом?
- На жаль, такі речі я не можу обговорювати, але ми моніторимо ринок щодо можливих угод.
- А щось продається зараз, чи всі просто моніторять?
- На жаль, поки що так ніхто явно не виказує бажання, але ми моніторимо.
- Як у “Сінево” справи з бронюванням?
- Нам дуже не вистачає 50% квоти. Ми не думаємо, що нам її збільшать, бо це загальне правило для всіх приватних медичних закладів, 50% бронювання, на відміну від державних чи комунальних, де бронюються 100%. Отже, усе складно.
