Закладываем агрессивные темпы роста - член правления ПриватБанка по вопросам корпоративного бизнеса и МСБ Заиграев
ПриватБанк хочет расти быстрее рынка и увеличивать свою долю рынка в корпоративном кредитовании
Эксклюзивное интервью с членом правления ПриватБанка по вопросам корпоративного бизнеса и МСБ Евгением Заиграевым
Автор: Дмитрий Кошевой
(текст подается на языке оригинала)
—З вашого інтерв’ю "Форбс Україна" випливає, що ви є куратором у ПриватБанку всього корпоративного бізнесу – від мікро- до найбільших українських компаній на зразок "Нафтогазу України", з якими банк почав не так давно працювати. Як так сталося, бо в інших банках ці бізнеси часто розділені? І на які сегменти ви ділите клієнтів всередині цього корпоративного бізнесу?
Так склалося історично. Коли я прийшов в ПриватБанк п’ять років тому, він був, в основному, роздрібним банком і дуже мало працював з бізнес-клієнтами. Ці п’ять років ми сфокусувалися на трансформації банку, щоб дати клієнтам мікро-, малого, середнього та великого корпоративного бізнесу більше банківських продуктів та послуг, в тому числі кредитування.
Першим і головним фокусом для ПриватБанку завжди був сегмент мікро-, малий та середній бізнес, тому що цей сегмент наймасовіший в Україні та здатен робити найбільші зміни в державі. Він завжди потребував більше уваги від банківської спільноти і більше фінансування. Спочатку ми здебільшого займалися обслуговуванням тих клієнтів, які вже були в банку, але потім почали активно залучати й нових клієнтів.
Проте з початку вторгнення виникла потреба більшої уваги до сегмента великого бізнесу. І ми зробили наступний крок в розвитку експертизи банку на базі підрозділу, який вже працював з корпоративними клієнтами і яким я опікувався.
Рік тому ми затвердили нові вектори розвитку і зробили наступні кроки: додали людей, експертизи, продуктів та послуг для клієнтів.
—На скільки сегментів та за якими критеріями поділено всередині корпоративний бізнес?
ПриватБанк виділив чотири сегменти. Перший – це мікробізнес.
—Тільки ФОПи?
Здебільшого це ФОПи, але також це юридичні особи з річними продажами до 30 млн грн. Це ті, хто створив бізнес, кому потрібно більше підтримки, бо багато процесів та продуктів не формалізовано. Їм потрібні невеличкі кредити й у них часто немає застави, вони часто працюють, як роздрібний клієнт. Тож банк застосовує для них одні підходи в роботі, одну модель продажу і підтримки.
Далі цей бізнес зростає і стає малим бізнесом – в цьому сегменті у нас юридичні особи з річними продажами від 30 млн грн до 300 млн грн. Тут вже більша формалізація бізнесу, часто з’являються окремі бухгалтерські служби, іноді фінансові директори та аудит. Якщо у цього бізнесу продажі вже у сотнях мільйонів на рік – умовно 100, 200, 300 — з’являються й інші потреби: інвестування в основні засоби, розвиток експортних спроможностей, тож їм потрібні інші фінансові продукти та інша підтримка з боку банку.
Якщо цей бізнес далі зростає, він переходить в класифікацію середній або середній корпоративний бізнес. У ПриватБанку це клієнти з річними продажами від 300 млн грн до 1,5 млрд грн. Ми ще називаємо їх регіональними корпоративними клієнтами: вони досить потужні, працюють вже не з одним-двома, а з багатьма банками — часто з 5-6, зрідка мають представництво за кордоном. Такі клієнти вже хочуть і мають індивідуальних менеджерів в різних банках, користуються складними фінансовими продуктами, документарними операціями, гарантіями, акредитивами.
І якщо цей бізнес настільки успішний, що він зростає далі, то переходить в категорію великий корпоративний клієнт — це найбільші корпорації України, з якими тепер працює і ПриватБанк. Тут вже комплексні потреби: завжди аудит, часто міжнародний від топових компаній, фінансування за кордоном, іноді і компанії теж за кордоном або власне виробництво.
Тож це насправді чотири різні типи ведення бізнесу, яким такий великий банк, як ПриватБанк, може і повинен надавати особливу увагу.
—У середині серпня ви наводили статистику, що загалом корпоративний портфель банку складав близько 45 млрд грн, з якого крупний бізнес – понад 10 млрд грн, середній – 6,5 млрд, малий бізнес – 14,2 млрд та мікробізнес – 16 млрд. Ви могли б уточнити або щодо цих цифр, або до вже більш актуальних, якою є динаміка кожного з сегментів?
Якщо порівнювати цифри минулого року і за 9 місяців цього року, то за усіма сегментами є зростання. У розрізі мікробізнесу: 14,14 млрд грн у 2024 році та 16,71 млрд грн – за результатами 9 місяців 2025 року. Якщо ми говоримо про малий бізнес – відповідно 10,98 млрд грн проти 14,89 млрд грн. Середній – 5,120 млрд грн проти 7,38 млрд грн. І останній сегмент, корпоративний бізнес, – 3,84 млрд грн у 2024 році проти 10,25 млрд грн за 9 місяців 2025 року.
Ми вже у вересні перевиконали річний план. Далі — більше.
—Який з цих чотирьох сегментів ви вважаєте найбільш перспективним для ПриватБанку? Чи ви настільки великий банк, що готові однаково багато уваги приділяти всім чотирьом сегментам?
Можу сказати, що ви відповіли на власне питання: ПриватБанк насправді має можливості відповідати потребам ринку, щоб задовольнити кожен з цих чотирьох сегментів. Історично ПриватБанк був більше в сегменті мікро- та малого бізнесу, тому в цих двох сегментах у нас досить помітна ринкова частка: приблизно 40-50% клієнтів в Україні мають активні рахунки у ПриватБанку та наше обслуговування і близько 20% — кредити у ПриватБанку.
Щодо двох інших сегментів, то після націоналізації банк почав розвивати цей напрямок тільки декілька років тому, тож тут частки клієнтів, які мають у нас активні рахунки, менша. Але вона теж досить помітна – 35-40% від всіх клієнтів всієї України. Проте здебільшого вони також мали і мають тут зарплатні проєкти, еквайринг, валютні платежі. Ми ж хочемо надавати їм всі продукти і сервіси, і тому минулого року почали активно розвивати для таких корпоративних клієнтів кредитування і пов’язані з ним продукти. Активний розвиток цього напрямку почався лише рік тому, тож ринкова частка в кредитуванні таких корпоративних клієнтів поки значно менша, ніж ринкова частка в кредитуванні ММСБ.
Це означає, що потенціал до зростання більший в сегменті великих корпоративних клієнтів.
Водночас кожен з цих чотирьох сегментів є абсолютним пріоритетом для ПриватБанку. У кожному з цих сегментів ми хочемо зростати стільки, скільки дозволить спроможність ринку. Як приклад, в цьому році ми зросли більше ніж на 40% в обсягах кредитування з початку року до 1 вересня і продовжуємо зростати далі.
—Це весь корпоративний бізнес?
Так, від мікро- до великого разом. У великому корпоративному бізнесі зростання більше, бо там база була менша. Але, в будь-якому разі, навіть в мікро-, малому і середньому бізнесі ми сьогодні зростаємо у два рази швидше, ніж ринок.
Зараз будуємо плани на наступні роки і так само закладаємо досить агресивні темпи зростання — вищі, ніж очікувані темпи зростання ринку, тому що ми хочемо збільшувати свою частку ринку у кредитуванні.
—Тобто якщо Нацбанк каже про зростання кредитного портфелю річними темпами близько 30%, то у вас вони…
У нас може бути і 50%, і 60% при зростанні ринку відповідно на 25-30%. Але подивимося, як розвиватиметься ситуація.
—Щоб підсумувати. В той час, як багато інших банків позиціонують себе як банки, які фокусуються на окремих сегментах, як, наприклад, ПроКредит Банк – на ММСБ, банк "Львів" – як регіональний, monobank – як цифровий банк для роздрібних клієнтів та ФОП, Укрексімбанк – як банк для корпоративних клієнтів з ухилом на експортно-імпортні операції, ПриватБанк готовий конкурувати з усіма ними у всіх сегментах?
Абсолютно вірно, ми конкуруємо в кожному сегменті — і за бізнес-клієнтів, і за роздрібних клієнтів. Тому що ПриватБанк найбільший банк країни, і найбільша кількість клієнтів сьогодні у нас: у ПриватБанку тільки активних клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу 930-940 тисяч, тоді як найближчий наш конкурент має в 7-9 разів менше.
—Але окрім масштабу за рахунок чого ви ще хочете збільшити свої частки у цих сегментах?
Клієнти довіряють ПриватБанку. Їм не вистачало фінансування, але тепер ми даємо фінансування через зручні, прості та швидкі рішення, кращі терміни кредитів, гарні цінові пропозиції і так далі.
Якщо детальніше, то сегмент мікроклієнтів потребує простоти, швидкості, легкості онбордингу або відкриття рахунків, дуже простих продуктів. Якщо ми кажемо про кредити, щоб, в ідеалі, вони затверджувалися протягом одного дня. Тож ми пропонуємо низку діджитальних рішень в цьому сегменті та такі прості продукти, як кредитні лінії, овердрафти і стандартні кредити на основні засоби, коли бізнес може купити транспорт, обладнання або агротехніку, якщо мова про аграріїв, у наших партнерів-дилерів дуже швидко, по суті, моментально.
У випадку малого бізнесу мова більше йде про експертизу, тому що клієнт вже більше хоче від банку почути фінансову пораду, як отримати складніший кредитний продукт. Наприклад, якщо це аграрій, то мова вже не просто про трактор, а про якесь комплексне рішення. Для цього ми створили спеціальну присутність в регіональній мережі, де робота ведеться не за типом бізнесу, а через індивідуальних менеджерів, які забезпечують персональний підхід і підтримку цих клієнтів на місцях.
Середній корпоративний бізнес — це клієнти, які не хочуть переїжджати в Київ: їм комфортно жити у Львові чи в Івано-Франківську, але вони там хочуть мати класного менеджера з підтримкою щодо документарного бізнесу, валютних операцій і так далі – послуг, які дуже часто має вже великий корпоративний клієнт. Для цього ми створили 11 регіональних центрів середнього бізнесу в усіх основних макрорегіонах України.
Нарешті великий корпоративний бізнес. По суті, це завжди індивідуальне рішення, бо це складні проєкти та великі суми. Зрозуміло, що тут працюють найкваліфікованіші менеджери, яких ми брали з ринку або навчали в банку.
—До речі, я чув, що ви багато кого переманили з інших банків?
Не багато, але ми взяли. За ті трохи більше ніж п’ять років, що я тут працюю, мені вдалося значно оновити дух банку. Це не означає завжди оновлення всієї команди, тому що в ПриватБанку працювало дуже багато професіоналів і раніше, але не було певних напрямків бізнесу, тож і не вистачало експертизи. Тому ми додали навчання і найняли людей. Наприклад, ми брали спеціалістів з досвідом великого корпоративного або мультинаціонального бізнесу, тому що у ПриватБанку таких було небагато. Ми посилили команду ризик-менеджменту, кредитної аналітики.
—Який у вас рівень NPL (поганих кредитів) та його динаміка?
Якість кредитного портфеля майже ідеальна завдяки вибудованим процедурам ризик-менеджменту: NPL на сьогодні складає приблизно 1,5% (без врахування боргів колишніх власників), хоча ми і зросли в 3-5 разів протягом кількох років.
—Ви продовжуєте збирати людей з ринку?
ПриватБанк – великий банк. Це означає, що у нас завжди виникають якісь потреби, ідеї для клієнтів. Якщо виникає потреба, наприклад, фінансування великих складних енергетичних проєктів, а у ПриватБанку такої експертизи не було, то ми мусимо напрацювати експертизу тут або взяти її з ринку. Тобто вмотивувати працювати у банку тих людей, які розуміють особливості енергетичних проєктів, розуміють як працюють сонячні станції або вітрові, які знають, як відбувається тарифоутворення та які гравці були на ринку. Це один з прикладів.
Тобто ми рухаємося індустрія за індустрією або сегмент за сегментом, посилюючи експертизу, щоб то фінансування або обслуговування, яке ми робимо, відповідало очікуванням клієнта.
—Тобто для вас головне, щоб ініціативи депутатів обмежити зарплату чиновникам не були продовжені ініціативами обмежити зарплату в державних банках.
Важко коментувати такі ініціативи.
—Але зараз наявність статусу державного банку не заважає вам боротися за професіоналів на ринку?
Дуже класно ви підмітили, що треба боротися за професіоналів на ринку. На жаль, і це ми чуємо від всіх гравців ринку – не тільки банківського та фінансового, про нестачу людського капіталу в Україні. Досить важко знайти людей, у яких є досвід, бажання, і які тут в Україні хочуть далі працювати та розвивати будь-який бізнес. Тому ми віддаємо перевагу кар’єрному шляху всередині банку: хочемо залучати молодих людей, навчати їх, щоб вони далі рухалися крок за кроком.
—Ви красиво все розказуєте, але я згадаю про ті побоювання, які чув щодо ПриватБанку. Що це великий банк, і як майже у будь-якій великій бюрократичній структурі увага конкретному клієнту буде менше, й гнучкості у вирішенні його потреб буде менше. Ще чув, що ПриватБанк – це державний банк, тож у випадку якогось конфлікту з державними органами він буде не на стороні клієнту, плюс в нього занадто жорсткий фінмоніторинг. Ще одне зауваження – у банку великі комісії, бо він монополіст.
Попри всі міфи, зрештою клієнт обирає свій банк гаманцем. Клієнтська база ПриватБанку — 18 мільйонів людей. І кількість корпоративних клієнтів постійно зростає. Ми найбільший банк країни, саме тому, що нас обирають люди. І їхній вибір — найкраща відповідь на це питання.
Чому нас обирають? Бо у серці нашої роботи — клієнт і його потреби. Ми системно впроваджуємо нові продукти та послуги на запит клієнтів, розвиваємо безбар’єрність, щоб бути доступними для всіх і перманентно працюємо над покращенням процесів. Проводимо дослідження клієнтського досвіду, наших сильних сторін і болей наших клієнтів. Після такого аналізу фокусуємо команди, які сьогодні поєднані в agile (гнучку – ІФ-У) структуру: ми залучаємо і бізнес, і супровідні підрозділи, і IT в єдину команду, яка може вирішити конкретний запит клієнтів найшвидше і якісніше.
Якщо мова про кредитування, то ми конкуруємо за якісних корпоративних клієнтів, за тих, хто має мрії та хоче їх здійснювати під час війни. Важко знайти клієнтів, які мають сміливість реалізовувати складні, довгострокові проєкти, тож за ними полюють всі банки.
—Можливо ви конкуруєте ціною ресурсу? Бо багато хто на ринку стверджує, що завдяки доступу до державних фінансів він у вас дешевше.
Банківський ринок висококонкурентний, тож ми конкуруємо всім. Якщо казати про вартість ресурсів, вона в банківській системі плюс-мінус однакова: одна вартість у державних банків, інша — у іноземних банків, але ресурс сьогодні доступний для всіх, і позичальники можуть обирати кредити в будь-якому банку за плюс-мінус співставними цінами.
—Наскільки еквайринг дозволяє утримувати та залучати нових клієнтів? За статистикою Нацбанку, на цьому ринку відрив від конкурентів у ПриватБанку, мабуть найбільший. Навіть Антимонопольний комітет розглядає скарги щодо зловживання вами монопольним становищем.
Еквайринг – це дуже класний бізнес, і ми дійсно є лідером в цьому секторі. Він поєднує потреби клієнтів роздрібного бізнесу і потреби бізнес-клієнтів. Завдяки продуктам, які пропонуються разом з еквайрингом, клієнти можуть купити більше, а продавці продати більше: це кредитні картки, оплата частинами, миттєві розстрочки і так далі. Ми знаємо наших клієнтів — рітейлерів і знаємо їх статистику: бачимо, що завдяки цим додатковим продуктам і сервісам вони можуть збільшити свої продажі, а клієнтам зручно щось купувати. Тож еквайринг - це класний продукт, який поєднує всіх і створює додаткову цінність для всіх.
Тому ми навіть створили окремий напрямок своєї уваги в корпоративному сегменті, сфокусований на різного роду рітейлі.
—"Київстар", "Водафон Україна", які мають також велику базу клієнтів та інформацію про них, навіть продають такі знеособлені дані. А ПриватБанк пропонує знеособлену інформацію про клієнтів?
Ми нашу базу не продаємо. Проте зрозуміло, що ми, як і будь-який інший банк, використовуємо накопичені нами дані для аналітики. В першу чергу, щоб на основі моделювання ухвалювати класні і якісніші рішення.
—Тобто тут ви точно маєте конкурентну перевагу?
Data – це, звісно, перевага. Наприклад, завдяки цим інформаційним даним ми маємо кращі ризик-моделі, щоб надавати кредити ще якісніше. Завдяки цим даним ми можемо прогнозувати, і вже створили такі моделі, який продукт клієнту потрібен або не потрібен. В результаті, продаємо з набагато більшою конверсію: залежно від продукту – в 5-7 разів. Адже пропонуємо продукт тому, кому він може бути потрібен, а не всім підряд, це менше дратує клієнтів, це менші витрати ресурсів. З урахуванням таких речей, як AI (штучний інтелект), потенціал використання даних дуже великий.
—Нагадаю побоювання щодо ПриватБанку, що у вас занадто жорсткий фінмоніторинг, що і валютний контроль може бути менш лояльним для клієнта. Наскільки такі думки відповідають реальності?
Ні, ці думки не відповідають дійсності. Ми, як державний банк, виконуємо вимоги регулятора і законодавства. Якісний фінансовий моніторинг — це безпека наших вкладників, яка для нас дуже важлива.
А те, що ви можете чути такі коментарі, з моєї точки зору, пов’язано з тим, що з ПриватБанком у своєму житті стикається набагато більше клієнтів, ніж з будь-яким іншим банком. Відповідно, більше клієнтів можуть прокоментувати саме нас, а не якийсь невеликий банк.
ПриватБанк – унікальний банк, бо його всі знають — 100% впізнаваність бренду: ти або любиш його, або не любиш, але в тебе немає байдужості до ПриватБанку. Тому ви завжди почуєте про нас.
—А дослідження рівня NPS (лояльності клієнтів) ви проводити у вашому корпоративному бізнесі?
—Так, звичайно.
—І якою є динаміка?
Вона дуже позитивна, особливо під час війни: з 22-го року по 25-й в корпоративному сегменті ми зросли з позицій, які були нижче багатьох конкурентів, до найкращих позицій на ринку на сьогодні. Допомогла цьому саме увага, яку ми приділяємо клієнтам: що банк поруч, що він фінансує потреби бізнесу. В кредитуванні агрогосподарств ми буквально за пів року зросли з 10-11 місця на ринку до 2-3 місця. Все це покращує NPS. Станом на другий квартал цього року цей показник на рівні 68,2%. Як мінімум весь минулий рік ми зростали щокварталу на кілька відсотків.
—Наскільки ПриватБанку допомагають так швидко зростати державні програми підтримки? Наскільки у вас кращий доступ до них, ніж у недержавних банків?
Не вірте тому, що доступ (до державних програм) у когось кращий або гірший, тому що доступ у всіх рівний.
—Райффайзен Банк одного часу позбавляли доступу до "5-7-9".
Сьогодні доступ у всіх рівний: всі можуть використовувати можливості державних програм. Політика ПриватБанку — завжди давати своїм клієнтам найкращий доступ до різноманітних програм підтримки. Тому команда активно слідкує за всіма змінами, які до державних програм пропонує уряд, і намагається оперативно їх втілювати на практиці.
—Яка наразі частка кредитів за програмою "5-7-9" у вашому корпоративному портфелі? Я говорив з Сенс Банком, у них свого часу в сегменті ММСБ вона наближалася до 90%, а зараз біля 75%.
Частка була дуже значна в кредитуванні ще два-три роки тому. Вона була велика в мікро- та малому бізнесі, тому що великий корпоративний бізнес не мав такого доступу до цієї програми. Відтоді програма багато разів мінялася, і частка кредитів за "5-7-9" помітно знизилась і продовжує знижуватися. Нині вона на рівні 60%.
Важливо, що ПриватБанк може давати адекватні пропозиції за ринковою ціною і поза межами "5-7-9". Крім того, є ціла низка міжнародних програм підтримки — від розподілу ризиків до грантових програм. Ми даємо доступ до них також.
—Це також відносно новий напрям для ПриватБанку?
Ми почали працювати з міжнародними організаціями з серпня 2023 року. Наразі вже маємо три великі угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку, й кожного разу ми збільшували їх обсяг: перша угода була на EUR240 млн, друга на EUR400 млн і третя — на EUR600 млн. Тобто разом — це більше ніж EUR1,2 млрд нових кредитів стали доступними і можливими через підтримку ЄБРР.
Крім ЄБРР нещодавно підписали програму з IFC і почали цей шлях ще й з ними.
—До речі, на цей напрямок ви цього року також взяли людину з ринку — заступницю керівника проєкту USAID "Реформа фінсектору" Юлію Вітку?
Коли створюєш нові продукти та процеси, особливо такі складні, необхідно створювати інфраструктуру, в тому числі контрольні процедури. Потрібні люди, які це вміють це робити. І зрозуміло, що ми їх залучаємо.
—EUR1,2 млрд кредитів за механізмом ризикшерінгу ЄБРР – це більше, аніж весь ваш портфель на серпень у 45 млрд грн. Це такий потенціал, який просто ще нереалізований?
EUR1,2 млрд — це з врахуванням найбільшої угоди, яку ми підписали цього літа. Плануємо, що цей потенціал повністю буде реалізований на кінець наступного літа. З ЄБРР ми так рухаємось, що підписуємо приблизно одну угоду за рік, і плюс-мінус вона повністю використовується. Але ми вже наперед починаємо думати про наступні, щоб якщо у наших клієнтів буде потреба і далі отримувати такі продукти і сервіси за допомогою ЄБРР, щоб вони вже були на столі і не було перерви.
—З ЄБРР у вас тільки ризикшерингові програми? Чи прямого кредитування також? В них є цільове фінансування на енергокредити?
Ми пропонуємо, в тому числі програми на енергокредитування. В рамках розподілу ризиків і в рамках грантових програм є багато різних напрямків: є на енергетичні потреби, причому не тільки бізнесу, а й приватним особам, є підтримка жіночого підприємництва. До речі, ми отримали від ЄБРР місяць тому відзнаку як банк, який найбільше серед їхніх партнерів фінансує саме жіночий бізнес: 35-36% всіх кредитів в секторі ММСБ ПриватБанк припадає на бізнеси, які ведуть жінки, що дуже важливо під час війни.
У ЄБРР також є окремі підлінії, які вписуються в нашу програму, для фінансування ветеранського бізнесу, для фінансування ВПО та релокованого бізнесу.
—А навіщо ще IFC? Бо це, як-то кажуть, ще великий шмат роботи, а гроші від ЄБРР у вас і так є. Що це дасть бізнесу?
Нам важливо, щоб клієнти отримували різні можливості та різні пропозиції. ЄБРР, IFC та інші партнери, з якими ми ведемо роботу, сфокусовані часто на різні сегменти. До прикладу, IFC сфокусовані на мікросегментах, де є обмеження за сумою. Вони хочуть, щоб кредити видавалися легко, швидко, але маленькі, мікрокредити, тоді як ЄБРР більше дивиться на сегменти малого, середнього та середнього корпоративного бізнесу. Плюс і ЄБРР, і IFC пропонують лінії торговельного фінансування для підтримки гарантій, акредитивів, для розвитку експортного потенціалу. Тому різні сегменти, різні можливості, одна організація європейська, інша американська.
—Щодо вимог міжнародних проєктів. Знаю, що раніше були складнощі, наприклад, з нормативами гендерного балансу у деяких позичальників, де історична низька частка жінок, наприклад на транспорті, у логістиці, але тут війна внесла корективи. А ось стосовно інших вимог ESG, наскільки вони, на ваш погляд, доречні під час війни, коли стоїть питання виживання бізнесу?
Це рішення, які ухвалюються урядами інших країн та міжнародними партнерами. Ми їх лише реалізуємо. Є рішення, які допомагають українській економіці швидше трансформуватись, сприяють зеленому переходу. Через війну ми маємо багато що відновлювати, треба закуповувати нове обладнання, нові транспортні засоби, залучати нові технології. Такі програми підтримки від міжнародних партнерів допомагають швидше впроваджувати в Україні сучасні стандарти ведення бізнесу, закуповувати сучасніше обладнання — більш економічне та екологічне, яке далі допоможе бути ефективнішими у світовій економіці.
—Наскільки дешевше для позичальника кредит за програмою розподілу ризиків ?
Завдяки таким програмам він стає доступнішим. Це про зменшення ризику для нас і зменшення ризику для позичальника. Завдяки таким програмам банк бере меншу заставу від клієнта.
Більше того, ми можемо видавати кредити взагалі без застави на доволі великі суми, що створює додаткові можливості. Це швидше, простіше, дешевше, не треба паперової роботи. Часто це спонукає клієнта на прийняття рішення щодо інвестицій.
І найважливіше — ці програми працюють по всій Україні: навіть там, де, як ви запитували, більш небезпечні території. У нас є чудові приклади, коли великий клієнт в Харківській області на деокупованих територіях отримав за допомогою ЄБРР кредит на 100 млн грн на відновлення і розвиток бізнесу. І якщо до війни у нього працювало 1100 людей, то зараз працює 1700.
—Консорціумне кредитування. Як у вас до нього ставлення?
У розвитку напрямку роботи з корпоративними клієнтами ми дивимося на всі інструменти. Серед них може бути консорціумне кредитування, синдиковане кредитування, співфінансування з міжнародними фінансовими установами. Для нас закритих напрямків немає. Ми вивчаємо ринок і його потреби. Головне, щоб був клієнт, який приходить з ідеєю, з проєктом, бо без клієнта банк не створить проєкт. Хоча ліквідність, бажання та апетити до кредитування у банків є – і у державних, і у недержавних.
—І у вас є люди, які почують і оцінять ці ідеї?
—100% є!
—Якою є відповідь ПриватБанку на болюче питання кредитування прифронтових регіонів? Днями Нацбанк оголосив, що спростив умови такого кредитування.
Ми кредитували і кредитуємо на прифронтових територіях. Зрозуміло, там ризик інший. Але ті потреби, з якими приходять клієнти, ми і деякі інші конкуренти їх задовольняємо. Здебільшого, там дійсно працюють державні банки.
—А хто платить за ці ризики: інші клієнти з інших регіонів, держава своїми дешевими ресурсами? Бо дивлячись на динаміку прибутку ПриватБанку, я не думаю, що ви це робити за рахунок нього.
Я вам скажу, що якість кредитів на тих територіях теж дуже висока. Під час повномасштабної війни українці і українські підприємці стали набагато більш свідомі. Це відмічають усі на ринку.
А щодо ризиків, то будь ти в Херсоні чи у Львові, чи в Мукачево, чи в Києві, чи в Харкові, чи в Дніпрі, на жаль, всюди є обстріли і влучання. Зрозуміло, що біля фронту ризик більший, але він не є таким, щоб ми перестали кредитувати. Ми підтримували і будемо підтримувати бізнес на прифронтових територіях.
Щодо рішення Нацбанку, то воно допоможе, бо розроблялося разом банківською спільнотою за участі представників Національного банку та уряду. Практика таких нарад обговорення проблем — як от фінансування на прифронтових територіях або якихось певних галузей регулярна. На таких нарадах напрацьовуються спільні ідеї і пропозиції, які потім лягають в основу важливих для сектору рішень..
—Ви очікуєте ще на якісь рішення у цьому напрямку? Можливо державні гарантії?
Ми очікуємо рішення, але я не можу їх анонсувати замість уряду . Точно будуть ще рішення в цьому році.
—А щодо страхування воєнних ризиків?
Ми це питання також обговорюємо за участі уряду, НБУ, бізнесу. Тому можна сподіватися на позитивне рішення і в цьому напрямку.
Але, як я казав, ми кредитуємо й зараз. Просто якщо з’явиться доступне легке страхування, це, звісно, підвищить оптимізм позичальників і зменшить ризики банків. На сьогодні, на щастя, ми не бачимо такої шаленої кількості спрацювання воєнних ризиків на великому портфелі, яка б унеможливлювала фінансування. Якщо страхування з’явиться, це, скоріше, допоможе більшій кількості позичальників ухвалювати складні інвестиційні рішення вдовгу.
—Питання про інвестиційний банкінг. Колись, ще до націоналізації, ПриватБанк надавав такі послуги, особливо своїм тодішнім акціонерам, я особисто був знайомим з паном Новіковим, який був куратором цього напрямку. Чи є у ПриватБанку плани знову розвивати цей напрямок, бо він може бути цікавим вашим середнім та великим корпоративним клієнтам. Навіть під час війни ми бачимо угоди М&А на ринку.
Це вже більш просунутий банкінг, який на сьогодні в Україні майже не представлений. Чи потрібно це буде українським корпоративним клієнтам в майбутньому? Точно потрібно. Але чи фокусуємося на зараз на цьому?
По-перше, ми фокусуємося на інвестиційному кредитуванні. По-друге, ми наступного року запускаємо проєктне фінансування, якого насправді в Україні немає. Це буде дуже велика зміна, тому що дозволить якісно збільшити обсяг інвестицій і підтримати інвестиційні проєкти. По-третє, це розвиток торгового фінансування і факторингу.
Ось ті напрямки, в яких ми рухаємося. M&A і інші інструменти про які ви сказали, це, напевно, буде наступний крок. Ми розуміємо, що великий попит буде в повоєнній стадії відновлення, можливо, раніше. Коли з’являться умови, ми хочемо бути повністю готовими з пропозицією.
—Питання про модні зараз екосистеми. Хтось створює маркетплейси. Хтось активно розвиває інтеграцію з фінтехом або техфіном, як ви це назвали в інтерв’ю kmbs.
Так, фінтех та техфін – це справді дві різні речі.
—Але яким є ваш плану розвитку у цьому напрямку?
ПриватБанк на сьогодні і є фінансовим маркетплейсом, тому що ми пропонуємо клієнтам набагато більше, ніж просто базові стандартні фінансові послуги — Beyond Banking: окрім рахунків, транзакцій, купівлі та продажу валюти, кредитів та депозитів, лізингу, факторингу, проєктного фінансування є ще великий спектр послуг, здебільшого затребуваних клієнтами мікро-, малого та середнього бізнесу, які пов’язані з day-to-day бізнесом. Це реєстрація бізнесу, діджитальні кабінети — як клієнта, так і, наприклад, еквайрингу, інструменти аналітики щодо власних продажів клієнтів, електронний інвойсинг (до речі, все безкоштовно), робота зі звітністю, легка автоматична сплата податків, інтеграція з бухгалтерськими програмами, щоб бухгалтеру легко було працювати з банком. Це сервіс досьє ділової репутації, коли можна вивчити репутацію клієнта… Це все створює для бізнесу зручну екосистему роботи і базу розвитку власного бізнесу, збільшення продажів.
—Ці послуги, які ви перерахували – бухгалтерські, юридичні, консалтингові – це робить банк сам, inhouse? Чи ви готові запускати у вашу системі сторонніх постачальників, які точно зацікавлені у ПриватБанку, як у точці входу до 930-940 тисяч клієнтів. Тобто ви будуєте закриту систему чи відкриту?
Я не хочу розкривати всі плани, тому що ми працюємо в дуже конкурентному середовищі. Тому краще ми анонсуємо рішення, коли вони будуть фіналізовані.
—Але скажіть хоча б закрита чи відкрита система? Як в тому анекдоті про аналітика, якого в ліфті питають, ну хоч тепер ти скажеш вгору чи вниз?
—(Сміється) Тримаємо інтригу.
—А коли чекати таких анонсів? Журналіст не може піти без новини.
Про продукти і сервіси маємо правило — не анонсувати завчасно. Бо колись, в попередньому досвіді, були ситуації, коли люди анонсували щось невчасно, і тоді угоди або продукти могли запускатися не так, як очікувалось. Дійсно, ПриватБанк працює над змінами в багатьох напрямках — і в роздрібному бізнесі, і в роботі з бізнес-клієнтами. Ми відкриті для всього та хочемо створювати більшу цінність для наших клієнтів. З того, що вже точно можемо анонсувати — чекайте у наступному році проектного фінансування та нових угод із міжнародними фінансовими інституціями. Це будуть важливі зміни для банку і гарні стимули для бізнесу.
