У січні 2025р Центр оцінювання функціонального стану отримав понад 20 тис. паперових справ МСЕК, що за запитом правоохоронців потребували перевірки - заступниця міністра охорони здоров'я Карчевич
Заступниця міністра охорони здоров'я Марія Карчевич розповіла агентству "Інтерфакс-Україна" про розвиток реформи МСЕК та подальші кроки в напрямі цифровілації сфери охорони здоров'я
Автор: Ганна Левченко
- Чи вже закінчилася реформа МСЕК, які результати? Ми бачили повідомлення про те, що десь за гроші робили фіктивні довідки. Як це вкладається в концепцію реформи МСЕК?
- Насправді про реформу МСЕК говорили дуже багато років, але саме війна підняла всі проблеми, які були, на поверхню. Тому що було багато людей, які мали травми, поранення, проходили такі комісії. І водночас сама система медико-соціальної експертизи була досить пострадянська, забюрократизована, застаріла і, як ми побачили, корупційна. Тому наприкінці минулого року було ухвалено рішення щодо ліквідації МСЕК. І, власне, це реформа, що була впроваджена в дуже короткий термін. Фактично за два місяці ми внесли зміни до 32 законів і кодексів України, до понад 100 постанов уряду, десятків наказів.
Була з нуля побудована IT-система, цифрові рішення, проведено навчання, забезпечено передачу понад 1 млн архівних справ, що накопичилися за роки паперової документації. На жаль, МСЕКи не розглянули близько 45 тис. справ, їх теж було передано в нову систему, оцифровано та розглянуто. І з 1 січня 2025 року замість МСЕК впроваджено оцінювання повсякденного функціонування людини.
Таким чином, фактично чи не вперше за роки незалежності було суттєво оновлено правила та документи щодо встановлення інвалідності дорослим.
Водночас важливе таке ж включення інших сфер, окрім медичної. Адже в центрі підтримки була людина, яка має певні обмеження життєдіяльності, певні захворювання, що впливають на її можливість виконувати повсякденні функції, і відповідно має потреби в соціальних, освітніх послугах, працевлаштуванні та підтримці. Тому важливо зафіксувати стан людини та її потреби, і далі по маршруту підтримки забезпечити надання послуг у різних сферах відповідно до потреб людини, а не у прив’язці до наявності чи відсутності статус інвалідності.
- Зараз соціальні послуги в межах реформи вже надаються?
- Надаються, так. Але, знову ж таки, наша філософія полягає в тому, що людина, яка має певні обмеження, незалежно від того, чи є в неї статус інвалідності чи немає, має отримувати підтримку відповідно до її потреб. І цю тезу ми пропагуємо серед колег з інших сфер. Наприклад, в медичній сфері людина отримує медичну допомогу незалежно від того, чи в неї є статус інвалідності чи немає.
- Які позитивні сторони та виклики, проблеми після впровадження реформи ви бачите?
- По-перше, ми перевели всю систему в цифру, це дало змогу забезпечити прозорість, адже раніше від регіону до регіону все працювало по-різному. Тобто не було стандартизованих підходів, була загальна рамка, але стандартизація зараз допомогла впорядкувати процеси. Плюс цифра – це про прозорість та фіксацію кожної дії, кожного звіту на всіх етапах маршруту людини і ухвалення рішень. До речі, наше цифрове рішення цьогоріч також отримало українську премію GovTech Award-2025 як одне з кращих.
Також до системи оцінювання зараз залучені практикуючі лікарі, тобто ті, які в буденній практиці надають медичну допомогу, розуміють, як краще підтримати людину і як краще оцінити її стан. Крім того, до оцінювання залучено найкраще оснащені багатопрофільні лікарні. На сьогодні в системі - 300 закладів і фактично 1300 команд, це понад 6,5 тис. лікарів. Тобто ми фактично більш ніж п’ять разів розширили доступність. Наприклад, у МСЕК люди могли очікувати рішення і понад пів року. Зараз у нас середній час на розгляд справи становить 19 днів.
Але водночас одним із викликів є нерівномірний розподіл справ. Оскільки діє екстериторіальний принцип, то людина зі своїм лікуючим лікарем самостійно обирають, куди подавати справу на розгляд. Таким чином, маємо великі навантаження на окремі заклади та міста.
Тобто, є заклади, котрі суттєво перевантажені, там час очікування може бути довше. А є заклади, які недовантажені. Ми намагаємося пояснювати пацієнтам, що можна подавати справу в заклади інших регіонів (наприклад, коли це заочне оцінювання), щоб не перевантажувати і не очікувати.
Також маємо суттєве навантаження на Центр оцінювання функціонального стану особи. Це інституція, що розглядає оскарження і проводить перевірку обґрунтованості рішень у рамках кримінальних проваджень. Так, у січні 2025 року Центр одразу отримав усі паперові справи МСЕК, що за запитом правоохоронних органів потребували перевірки. Було передано понад 20 тис. паперових справ. Одночасна кількість справ на новостворені команди була надвеликою, що спричинило затримки у розгляді оскаржень та перевірок обґрунтованості. І хоча Центр впорався з швидким розгортанням великої кількості команд та залученням понад 200 лікарів з різних державних медичних закладів до роботи, черга до Центру зараз є найбільшою серед закладів з експертними командами в Україні. Тож плануємо також переглядати ту процедури для розвантаження.
Ще важливо ще сказати, що сам маршрут подачі документів для встановлення інвалідності було спрощено, з процесу оцінювання "прибрано" ЛКК, запроваджено додаткові можливості для захисту прав пацієнтів (як от присутність уповноваженого представника – адвоката, лікаря або просто близької людини, аудіо-відеофіксацію засідання за попередньою заявою тощо). Також головам ВЛК надано право подавати справи військовослужбовців, щоб вони одразу після проходження військово-лікарської комісії могли б подаватись на інвалідність. Тобто з'явилася така юридична можливість теж.
- ВЛК зараз існують?
- Існують та перебувають у сфері координації Міноборони. Вони, зокрема, визначають придатність або непридатність до військової служби. До того ж, якщо наявні підстави для скерування на встановлення інвалідності чи ступеня втрати працездатності, то голова ВЛК має право одразу подати документи військового на оцінювання. У той же час раніше він проходив ВЛК, потім звертався до сімейного лікаря, а вже потім сімейний лікар подавав документи на ЛЛК, і лише після того на МСЕК. Тобто все було значно довше. Ми цей маршрут скоротили.
- А звідки виникають оці історії, коли лікарі за гроші видають якісь фіктивні довідки, фіктивну інвалідність?
- Насправді цього року, коли працювали нові експертні команди, то корупційних справ саме по інвалідності було в рази і рази менше. Якщо порівнювати з тим, що було раніше, то це, мені здається, суттєвий прорив.
Якщо говорити про порушення, то наразі ми бачимо підробки документації, коли певні люди, компанії (не знаю, як їх назвати) підробляють бланки МСЕКів по старій системі, умовно кажучи, видають людині підроблені рішення МСЕК, начебто винесені в минулі роки. Це перша історія. Друге, це оці "історичні" документи паперові, які ми фізично не можемо цифрувати і в яких підробляють історію хвороби людини. Наприклад, дають довідку, що людину було прооперовано тощо.
Проте впроваджено моніторинг та загалом ризики щодо маніпуляцій суттєво зменшено, адже до дня оцінювання ані людина, ані заклад не знає, на яку команду закладу і лікарів система поставила оцінювання – лікарі не бачать документи до дня оцінювання. Зменшено можливість маніпуляцій безстроковими та строковими станами – прописано чіткіші вимоги щодо прийняття рішення. Впроваджено відстеження стану справи, дій учасників щодо неї та її наповнення чи доповнення на усіх етапах її розвитку - від направлення до рішення та оскарження. При цьому в разі питань до рішень вже немає колективної безвідповідальності, адже фіксуються рішення і думки кожного лікаря з команди та колегіальне, спільне рішення.
- Тобто можна очікувати, що таких історій, як в Хмельницькому МСЕК, вже не буде? Чи подолано корупцію в цій системі? Чи можна її подолати взагалі?
- Думаю, можна сказати, що за цей період ми зробили дуже багато речей для подолання корупції у цій сфері. Але треба розуміти: там, де є попит, там завжди хтось буде намагатись пропонувати пропозицію. Принаймні, доки триває війна, а статус інвалідності дає певні преференції в частині, зокрема, відстрочки від мобілізації. З іншого боку, статус інвалідності дає певні виплати, і це теж один із чинників, який формує попит на нього. Тому треба постійно моніторити систему та постійно її розвивати. А також змінювати філософію підтримки людей, які мають обмеження життєдіяльності, про що уже зазначала. Якщо соціальна та інші сфери пропонуватимуть людині сервіси й послуги індивідуально, а не в разі наявності статусу інвалідності, корупційне бажання мати цей статус просто зникне.
Крім того, у нас навіть на регіональному рівні є робочі групи моніторингу, вони виїжджають до закладу, проводять анкетування пацієнтів,а ми їм "підсвідчуємо", наприклад, якісь моменти, де є певні аномалії або що потрібно покращити. То моніторингові групи виїжджають туди.
- Що це за моніторингові групи? Хто входить до їх складу?
- Це робочі групи на обласному рівні. До них входять представники як медичної сфери, так і соціальної, яка відповідає за виплати по інвалідності, а також представники правоохоронних органів, громадських організацій. Тобто склад формується з представників різних сфер.
І ще один наш план: ми вже розпочали розробку технічних рішень, це впровадження деперсоналізованого розгляду справ. Тобто, умовно кажучи, люди, які прийматимуть рішення, не знатимуть прізвища пацієнта, по якому вони приймають рішення. Це досить складний механізм реалізації, який потребує детального пропрацювання.
- А що з переглядом рішень МСЕК, котрі було винесено раніше, наприклад, рішення щодо прокурорів, які отримували фейкові інвалідності? Цей перегляд вже закінчився чи ще триває?
- Насправді у цих списках - не лише органи прокуратури, там були посадові особи й інших державних органів. Усі справи, передані правоохоронцями, фактично перевірено, там залишилися окремі справи, за якими не було знайдено документів у регіонах, тому відповідно перевіряти немає чого, за ними триває розслідування.
Загалом опрацьовано понад 2080 справ, з яких у 872 випадках рішення МСЕК визнано необґрунтованими та скасовано.
- Є якісь санкції по цих перевірках, що далі?
- Завдання Центру оцінювання було перевірити обґрунтованість рішення і або підтвердити статус інвалідності, або ні. Наступні дії уже вживають правоохоронні органи, також якщо іде повернення виплачених коштів, цим опікується Пенсійний фонд. Крім того, роботодавець приймає рішення, що робити з такою людиною. Також в органах прокуратури свою перевірку здійснює кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.
Але зараз є й зворотній процес: зазначені посадові особи подають судові позови на Центр оцінювання і тривають судові процеси.
- Давайте тепер про депаперизацію медичної сфери. Який стан справ з цим?
- Останні роки активно розвивається електронна система охорони здоров'я, в якій ведеться електронна медична карта пацієнта. Питання в тому, що наші цифрові рішення ще не покривають усю медичну сферу, в якій історично досить багато різної документації. Ми робили аналіз і з’ясували, що у нас понад 600 форм різних звітних і облікових форм медичної документації, яких ще не оцифровано. Торік понад 30 форм ми скасували. Стосовно інших розробили проєкт наказу, що дає змогу оці паперові форми, які зараз є, вести в електронному вигляді. Але він дуже важко проходить узгодження. У колег є свої думки, пропозиції тощо. Сподіваюся, що він незабаром вийде на громадське обговорення. Ухвалення наказу дасть можливість те, що в папері, вести в електронному вигляді. Звісно, за потреби, для пацієнта документ може бути й роздрукувано.
Другий виклик, який наразі зберігається, це приватна медицина.
Ми прийняли зміни до ліцензійних умов і зобов'язали приватні медичні ввести дані в ЕСОЗ, тобто в медичну картку пацієнта. Перелік даних, що є обов'язкові для внесення, теж визначено. Однак не всі заклади приватної сфери поки що включилися в цей процес. Тут важлива комунікаційна та моніторингова складові.
- Але ж всі приватні заклади підключені до ЕСОЗ?
- Вони то підключені, але дані вносять, скажімо так, по-різному. Ми проаналізували: хтось вносить краще, хтось гірше. Колеги, що відповідають за дотримання ліцензійних вимог, можуть здійснити позаплановий моніторинг, наприклад, якщо є скарги від пацієнтів. Але скарги практично не пишуть, тому поки працюємо на рівні комунікацій.
Водночас хочу підкреслити: внесення медичних даних в ЕСОЗ – це не лише виконання законодавчих вимог, а й інвестиція у довіру пацієнтів і якість надання послуг. Адже коли медзаклад не вносить медичні записи, це створює незручності насамперед для пацієнта – адже так його електронна медична картка є неповною. Через це інші фахівці не бачать медичних даних, а людина змушена самостійно зберігати паперові виписки.
Повноцінне ведення медичних записів дає змогу створити цілісну історію здоров’я пацієнта. І що більше даних вносить заклад, то повнішою є єдина електронна медична картка пацієнта.
- Як триває запуск кабінету пацієнта?
- Кабінет пацієнта в ЕСОЗ уже запущено на продуктивному середовищі. Ми пройшли альфа- і бета-тестування, тобто на обмеженій кількості користувачів.
Понад 700 пацієнтів у рамках цього скористалися функціоналом, який передбачає можливість подати чи переглянути чинну декларацію з лікарем первинної медичної допомоги, оновити свої персональні дані, перевірити зручність навігації та зрозумілість сервісу.
Далі поступово розширюємо кількість користувачів до кількох десятків тисяч для моніторингу навантаження. Після чого знімемо обмеження і він буде доступний для усіх.
- Давайте тепер поговоримо про інтеграцію з іноземними ІТ-системами охорони здоров'я. У кожній країні Європи, як я розумію, є якісь свої аналоги ЕСОЗ. Чи планується інтеграція систем?
- Зазначу, що наразі на рівні Європейського Союзу тільки запускається мережа MyHealth@EU. Вона дає змогу технічно запровадити стандартизований обмін медичними даними між країнами ЄС, наприклад, електронними рецептами, медичними висновками тощо.
Не так давно дозволено підключатися до цієї мережі країнам, які ще не є членами ЄС, тобто наразі це для нас актуально.
Ми цією ідеєю зацікавилися і спільно з Естонією подали проєкт на грант. І вже з наступного року цей спільний українсько-естонський проєкт розпочнеться. Він передбачає підключення нашої електронної системи охорони здоров’я до мережі MyHealth@EU. Це стане кроком для майбутнього приєднання України до цифрового простору охорони здоров’я ЄС.
- В Україні знову почалися блекаути. Як це впливає на безпеку даних? Наскільки гарантована кібербезпека у сфері охорони здоров'я?
- Коли ми презентуємо наш досвід за кордоном, то там дивуються, як ми можемо в блекаутах запускати ще й цифрові сервіси. Насправді, за час воєнного стану ми вже навчилися з цим працювати, починаючи від забезпечення генераторами, завершуючи бекапами та іншими рішеннями. Наприклад, у нас є вимога: має бути два інтернет-провайдери з автоматичним переключенням на випадок, що один з них не працюватиме. Ще є вимоги щодо збереження даних у різних місцях тощо.
У частині кібербезпеки бачимо, що зараз вектор атак змінився, вони націлені не на те, щоб зламати не технічні рішення чи системи, а націлені саме на людину. Це, зокрема, поширені останнім часом практики різного роду розсилок, у тому числі про замінування приміщень, про якісь речі інші, пропонують перейти за посиланнями чи скачати файли, що є шкідливими.
Проводимо регулярні навчання, як цьому протистояти, практикуємо імітацію реальних фішингових атак у безпечному середовищі як для працівників МОЗу, так і для закладів охорони здоров'я. Для того, щоб перевірити їх на уважність і дотримання кібергігієни.
Крім того, плануємо від початку наступного року запустити галузевий центр кібербезпеки, який дасть нам можливість реагувати ще більш ефективно.
- Що ще плануєте на 2026 рік у сфері цифровізації охорони здоров'я?
- У найближчих планах - повноцінне розгортання кабінету пацієнта. Ми вже про це говорили. Хочемо запустити електронні ліцензії на медичну практику, щоб вхід до надання медичних послуг був зручний, та на обіг наркотичних засобів. Плануємо цифровізувати отримання певних медичних висновків, зокрема для водіїв та усиновлення. Для цього очікуємо на голосування в парламенті законодавчих ініціатив.
Розпочато роботу над складним проєктом – це цифровізація того, що стосується смерті, починаючи від лікарського свідоцтва про смерть і завершуючи усім набором послуг, наприклад, цифровий заповіт та інші речі. Це теж проєкт, в якому беруть участь різні відомства. Тут багато нюансів, адже є насильницька і ненасильницька смерть, смерть вдома, смерть на вулиці, смерть у лікарні… Питання дуже чутливі в час війни. Моделюємо зараз процеси цифрових рішень.
Крім того, активно розпочали розвивати напрям інновацій в охороні здоров’я.
До прикладу: в Україні вперше у Східній Європі протестуємо ШI-керовану технологію фаготерапії – підхід, коли за допомогою штучного інтелекту є змога підбирати віруси для боротьби з бактеріями, стійкими до антибіотиків. Це може стати новим інструментом лікування українських військових та ветеранів із важкими пораненнями.
Ще одним кроком стане запуск MedTech Sandbox – простору для безпечного тестування інноваційних медичних технологій у клініках. Ця ініціатива дасть можливість випробовувати нові рішення в умовах лікарень з дотриманням усіх вимог безпеки, етичного нагляду та захисту персональних даних. Це також дасть змогу пришвидшити впровадження у медицину сучасних технологій.
