10:35 20.12.2017

Директор Украероруху: Кількість польотів у повітряному просторі України за неповний 2017р зросла на 19%

Директор Украероруху: Кількість польотів у повітряному просторі України за неповний 2017р зросла на 19%

Ексклюзивне інтерв'ю очільника Украероруху Дмитра Бабейчука агентству "Інтерфакс-Україна" 

Ви очолили Украерорух в 2014 році. Тоді відбувались анексія Криму, катастрофа малайзійського літака, АТО на Донбасі. Якою була ваша оцінка ситуації з точки зору справ у авіаційній галузі?

Так, тоді ситуація була дійсно складною. Хоча за всіма прогнозами 2014 рік мав стати одним із найуспішніших за всю історію Украероруху. Принаймні до цього йшло, адже в січні й лютому ми надали літакам аеронавігаційного обслуговування на 16% і на 13% більше, ніж у відповідних періодах 2013 року. Показники були фактично рекордними, але тимчасова окупація Криму та війна на сході України критично вплинули на хід усієї нашої сучасної історії.

Наскільки для Украероруху було відчутним закриття повітряного простору Сходу України та Криму і введення заборони на транзитні польоти для літаків російських авіакомпаній?

У підсумку ці заходи призвели до зниження повітряного руху в зоні нашої відповідальності на 55-60% і, відповідно, доходів підприємства на 70%. Але завдяки своєчасній реалізації програми антикризових заходів ми швидко стабілізували ситуацію і ці втрати жодним чином не вплинули на забезпечення безпеки польотів над територією України та міжнародному повітряному просторі над Чорним морем, відповідальність за який міжнародними договорами покладено на нашу державу.

Раніше ви оцінювали суму втрат активів від анексії та війни в понад мільярд гривень. Ситуація якимсь чином змінилася?

Звісно, значні активи було втрачено, і це факт, з яким нам довелося змиритися. Втрати основних засобів підприємства через тимчасову окупацію Криму ми оцінюємо у 553 млн грн, і близько 478 млн грн — це втрати в зоні АТО.

Стосовно Криму: наші майнові втрати включені в позов України до РФ, який подано до Європейського суду з прав людини. Окрім того, ми тісно співпрацюємо з МЗС над можливостю подання позовів до міжнародних судових інстанцій щодо повернення втрачених активів.

У 2014 році було також введено заборону на польоти над Чорним морем. Що зроблено для скасування цієї заборони?

Власне заборони не було, але з метою зменшення ризиків при плануванні польотів, ICAO та Євроконтроль рекомендували авіакомпаніям не використовувати цю частину повітряного простору. Стосовно західної частини Чорного моря хочу підкреслити: фахівці Украероруху спільно з Державіаслужбою та міжнародними авіаційними організаціями в рамках діяльності з відновлення потоків повітряного руху розробили safety case (Звіт про систему заходів щодо дотримання безпеки) "Аналіз безпеки польотів при забезпеченні аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі, що перебуває під відповідальністю України".

Цей документ покликаний сприяти авіаційним перевізникам при плануванні польотів у просторі над відкритим морем, за який відповідає наша держава. Safety case пройшов експертизу ICAO, яка підтвердила його відповідність рекомендаціям з оцінки та управління ризиками, а також засвідчила повноту й достатність аргументів із безпеки аеронавігаційного обслуговування та виконання польотів у цьому міжнародному повітряному просторі.

Ми організували й здійснюємо постімплементаційний моніторинг, підсумки якого свідчать про те, що вжиті Україною заходи на підставі safety case є ефективними.

Окрім того, ми провели численні переговори з авіакомпаніями щодо поновлення транзитних польотів і здійснення рейсів до аеропортів України. І вже є певні результати. Повітряні перевізники поступово відновлюють польоти у нашому небі. Так, за 11 місяців 2017 року було зафіксовано зростання кількості виконаних польотів на 18,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У країні фактично триває війна. Як вдається дотримуватися безпеки польотів у такий складний час? Наскільки взагалі можливо говорити про якусь безпеку руху в українському небі?

Запевняю, ми підтримуємо безпеку польотів на високому рівні. На підприємстві створена Система управління безпекою польотів (СУБП). За оцінками Європейської організації з безпеки аеронавігації та Міжнародної організації цивільних підприємств аеронавігаційного обслуговування, система Украероруху наразі входить до п’ятірки найрозвиненіших СУБП із 48 країн Європейського регіону.

Украерорух має сертифікати відповідності вимогам безпеки — це сертифікати ДСТУ ISO/IEC 17020:2001 "Загальні критерії щодо діяльності органів різних типів, що здійснюють інспектування" і стандарту ISO/IEC 17025:2005 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій".

Повернімося до 2014-15 років. Скажіть, як вдалося врятувати підприємство від можливого банкрутства, адже воно втратило майже 70% доходів?

У 2014 році, аби вижити, нам довелося скоротити до мінімуму соціальні гарантії, які були передбачені в колективному договорі, переглянути програму капітальних вкладень та впровадити ще ряд вимушених заходів.

Було прийнято рішення відмовитися від фірми-посередника і перейти на самостійне стягнення плати за аеронавігаційне обслуговування. Нам було досить важко, але це допомогло скоротити витрати, взяти під контроль систему оплати за аеронавігаційні послуги та довести рівень її ефективності до 99,8%, що дорівнює показникам Євроконтролю.

Ми взяли за правило постійно проводити моніторинг ситуації і тримати руку на пульсі. Це вже буквально за рік дозволило розпочати процес поступового відновлення пільг, передбачених у колективному договорі, які ми за обопільною згодою із профспілками "заморозили" у 2014-му. Незважаючи на складну фінансову ситуацію, протягом трьох років підвищували заробітну плату: тільки ось цього року її було збільшено на 37%.

А ще в наших планах – виплата премії до дня підприємства. До речі, Украероруху цьогоріч виповнюється 25 років. Уже прийнято рішення про збільшення на 5% посадових окладів та винагороди за вислугу років із 1 січня 2018 року. Окрім того, наступного року буде відновлено фінансування спортивних заходів, збільшено до 15% виплати за володіння іноземною мовою й постійне використання її у роботі, підвищено на 0,5% (до 1,5%) доплату за складність операційного середовища органів ОПР, збільшено до 300 тис. грн разову грошову допомогу працівникам у випадку скорочення посади.

Сподіваємося, що до кінця поточного року Кабінет міністрів затвердить наш фінансовий план, і тоді ми зможемо повернутися до питання підняття заробітної плати ще мінімум на 20%.

 

Ви казали, що свого часу підприємству довелося переглянути програму капітальних вкладень. Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію на сьогодні. Який обсяг інвестицій в Украероруху?

 

Ми повністю зняли обмеження щодо здійснення капітальних інвестицій, які були вимушені впровадити у 2014 році в рамках антикризової програми. У фінансовому плані Украероруху на 2017 рік було передбачено здійснення капітальних інвестицій на загальну суму 643 млн грн, з яких 70 млн грн – кошти Європейського банку реконструкції і розвитку та 70 млн грн Європейського інвестиційного банку, з якими активно співпрацює наше підприємство.

 

Чи маєте намір реалізувати нові проекти?

 

Наразі ми плануємо реконструювати авіадиспетчерські вишки у Чернівцях і Запоріжжі та розпочати будівництво нових у найбільших аеропортах України – Бориспіль, Одеса. Ще — здійснити модернізацію обладнання в регіональних аеропортах. Окрім того, в планах є реалізація проектів, спрямованих на розвиток комунікаційної інфраструктури та радіолокаційного покриття.

 

Поговоримо про співпрацю з міжнародними організаціями. Ви працюєте на міжнародній арені, маючи відстоювати інтереси України на переговорах різних рівнів. Яких результатів вдалось досягти?

 

Співпраця з міжнародними авіаційними організаціями сприяла тому, що у 2016 році Україна очолила Постійну комісію Євроконтролю. В цей період було активізовано процес інтеграції країн, що не входять до складу Європейського союзу, в авіаційне співтовариство ЄС, ініційовано реформування директорату Pan-European Single Sky Євроконтролю, що сприятиме встановленню нових та більш ефективних форматів співпраці між країнами – членами Євросоюзу і країнами, що не мають членства ЄС.

Крім того, ми плідно працюємо з Комітетом НАТО з організації повітряного руху та відповідними структурами цивільно-військової координації Європейської комісії та Євроконтролю.

Окремо слід сказати про співпрацю з органами державної влади України. Фахівцями Украероруху вже розроблено та подано до Державіаслужби проекти постанов Кабінету міністрів "Про затвердження Правил технічних розслідувань подій у галузі цивільної авіації" та "Положення про розслідування порушень порядку використання повітряного простору України", а також проект Порядку сповіщення щодо безпеки в галузі цивільної авіації України. Відповідно до регуляції Євросоюзу розроблено проекти авіаційних правил України "Нагляд за безпекою польотів у системі організації повітряного руху України" та "Сертифікація суб’єктів, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування".

 

В яких напрямках Украерорух зараз співпрацює з міжнародними організаціями? Які саме проекти реалізуєте?

 

Основний проект — це стратегія розвитку вітчизняної аеронавігаційної системи на основі Європейського плану впровадження Єдиного неба. Завдання національного масштабу щодо досягнення цієї мети містяться у плані впровадження Єдиного неба для України, який опрацьовується Державіаслужбою спільно з Украерорухом та щороку оновлюється. Відповідно до цього плану Украерорух реалізує проекти модернізації вітчизняної аеронавігаційної системи.

Плідно співпрацюємо з Євроконтролем та провайдерами аеронавігаційних послуг європейських країн із питань впровадження пан'європейської мережі послуг (PENS), яка забезпечує загальне мережеве транспортне середовище в усьому Європейському регіоні для організації передачі інформації. Наразі відбувається перехід до NewPENS. Спільно з іншими учасниками Украерорух бере активну участь у даному процесі, а я вхожу до керівного складу цього проекту.

До того ж, ми є активними учасниками програми SESAR, яка ставить собі за мету розробку системи управління повітряним рухом нового покоління, здатної гарантувати безпеку повітряного транспорту в світі найближчі 30 років та зменшити його негативний вплив на оточуюче середовище.

 

Зараз багато говорять про реорганізацію державних підприємств, зміну їх організаційно-правової форми та формування наглядових рад. Чи підіймалося це питання в Украерорусі?

 

Наразі так питання не стоїть. Ми написали листа до Кабінету міністрів, в якому роз’яснена наша позиція разом із позицією профспілкових організацій щодо неможливості зміни форми власності Украероруху. І на сьогодні вже є відповідь від Міністерства інфраструктури про те, що ми разом створимо робочу групу з питань формування наглядової ради Украероруху із залученням представників нашого підприємства.

Скажу головне: допоки я директор підприємства Украерорух, воно й надалі залишатиметься державним.

Крім того, варто зауважити, що у складі Украероруху функціонують підрозділи, які виконують завдання в інтересах оборони та безпеки держави. Так, постановою уряду у 1999-му році було створено об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України (ОЦВС), яка увійшла до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. ОЦВС було створено, у тому числі, на базі майна підрозділів Міністерства оборони. Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань, пов’язаних із виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, – начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних сил України.

Тому, враховуючи всі ці факти, Украерорух і надалі залишиться в єдино можливій формі власності – тобто державній.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Ніна Южаніна: НБФБ не чіпатиме бізнес за умови, що буде упереджувати виникнення різних схем

Торговий представник України Наталія Микольска: "Наші плани -- запустити роботу ЕКА до кінця року

Олександр Данилюк: Передвиборчий рік несе багато ризиків, що можуть дестабілізувати фінансову ситуацію в країні

Черниш: МінТОТ залучило під свої проекти близько 3 млрд грн за два роки, з них держава профінансувала щонайбільше 1%

Данилюк: Я прихильник податку на виведений капітал, але треба знайти компенсатори

Філя Жебровська: "Доступні ліки" – чудова програма і вона має продовжуватися"

Холодницький: Ми волаємо про створення Антикорупційного суду, адже результати нашої роботи – вироки, а не показові затримання і суди з визначення запобіжного заходу

Смолій: Ми вперше розробили стратегію НБУ з цілями на середньострокову перспективу

В.Черниш: Закон рамковий, багато чого буде залежати від того, як всі державні органи імплементують свої завдання

Гендиректор ПБГ "Ковальська": У нас дуже позитивні очікування щодо 2018 року

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА