12:19 25.01.2019

Заступник міністра охорони здоров'я П. Ковтонюк "Об'єктивна статистика про реальний обсяг медпослуг у поліклініках відсутня"

15 хв читати
Заступник міністра охорони здоров'я П. Ковтонюк "Об'єктивна статистика про реальний обсяг медпослуг у поліклініках відсутня"

Ексклюзивне інтерв'ю заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка

Як відбуваються реформи?

- Треба нарощувати темп, рухатись швидше.

- Що значить швидше?

- У 2020 році трансформація системи розпочнеться на всіх рівнях медичної допомоги. Тому потрібно на дуже високих оборотах закінчити 2019 рік, щоб спеціалізована медична допомога, зокрема стаціонарна, була максимально готова до змін у наступному році.

- У 2019 році в реформу має вступити амбулаторна медична допомога, але якщо подивитися на ухвалені нормативні акти, то незрозуміло, куди поділися фахівці - кардіологи, урологи, невропатологи, інші. Де вони? Чому в переліку включених до реформи медичних послуг лише аналізи та дослідження і немає консультацій?

- Програма “Безкоштовна діагностика” включає в себе аналізи, дослідження і навіть операції одного дня за моделлю “тариф за кожну послугу”. Що ж стосується консультацій фахівців як окремої послуги, то в програмі “Безкоштовна діагностика” для них діє інший механізм. Однак це не означає, що ці послуги перестануть надавати в поліклініках і за них не заплатять. Просто їх фінансуватимуть за іншою моделлю — фіксований бюджет на всі консультації, які надає медзаклад протягом року.

А от послуги з програми “Безкоштовна діагностика”, такі як аналізи, інструментальні дослідження, будуть оплачуватися за кожну процедуру. Так ми будемо стимулювати медзаклади надавати конкретні послуги - де є обладнання або операція, і відмовлятися від просто «розмов» фахівців з пацієнтами.

- Тобто менше консультацій?

- Менше консультацій, які нічим не закінчуються. Якщо консультація, наприклад, надається в рамках діагностичного обстеження або операції одного дня, то вона входить у тариф послуги. Якщо вас проконсультував, наприклад, гастроентеролог, і він зробив гастроскопію, то тариф буде визначений саме на гастроскопію, а консультація є частиною цієї послуги.

- Він сам буде її робити?

- Так, і це нормальна практика. Мета такого підходу - стимулювати лікарів-фахівців залишатися фахівцями-практиками, які реально роблять операції, працюють у стаціонарі, але також ведуть і амбулаторні прийоми. На жаль, на сьогодні в поліклініці велика частина консультацій полягає в тому, що лікар поговорить із тобою і випише препарат, який рекламують по телевізору. Деякі лікарі-фахівці вже забули, коли останнього разу були в стаціонарі. Часом людина, яка називається хірургом в поліклініці, єдине, що робить, видає довідки. Це не та медицина, яку ми хочемо бачити. Тому ухвалено рішення: кожен медзаклад отримуватиме фіксований бюджет на консультації та окремий тариф за пріоритетні послуги — дослідження, аналізи, медичні маніпуляції. Тоді керівник медзакладу розумітиме, що йому потрібно переглянути свій портфель послуг, купувати нове обладнання, щоб їх надавати та навчати лікарів.

- А як же тоді вираховуватимуть вартість консультацій під час формування фіксованого бюджету?

- Ми визначимо фіксовану суму на рік на медзаклад виходячи з тієї чисельності населення, яка приходила до них раніше.

- Але є лікарі, які не проводять маніпуляцій, наприклад алергологи або психіатри. Як бути з ними?

- Це означає, що менеджер закладу буде розуміти, що є послуги, які є джерелом доходу, а є ті, які потрібно проводити в будь-якому разі, обов'язкові. Наприклад, анестезіологи в лікарнях, які самі не роблять операцій, але без яких операція неможлива. Так само і на амбулаторному рівні: ти не можеш бути амбулаторним медзакладом без певних фахівців.

- А як ви будете залучати до участі в цьому приватні клініки?

- У приватних клініках фахівці також можуть робити дослідження, аналізи та операції одного дня. Вони можуть укласти договір про надання послуг із НСЗУ і за ним працювати.

Між іншим, деякі приватні заклади самостійно переходять на таку модель, коли всі консультації, які отримує пацієнт, входять у ціну за курс лікування. Це нормальна модель, вона стимулює надавати кінцеву послугу – пролікований випадок.

Але принциповий момент полягає в тому, що ми хочемо зменшити частку консультацій лікарів, тобто розмов пацієнта і вузькопрофільного фахівця в поліклініці, які не закінчуються лікуванням.

- Як зменшити?

- У майбутньому передати частину послуг лікарям первинної допомоги в тих випадках, коли потрібні прості консультації. Водночас зробити акцент на стаціонарних медичних послугах там, де реально потрібна спеціалізована допомога. Ми йдемо в поліклініку до кардіолога лікуватися, але насправді просто ходимо по рецепти на ліки. Але цю саму функцію може виконувати сімейний лікар або терапевт. Якщо необхідне обстеження, то сімейний лікар направить вас на діагностику до практикуючого кардіолога. Якщо потрібна операція - вас направлять у стаціонар.

До речі, з кардіологами на сьогодні велика проблема. Люди, в яких є серйозні підозри на хвороби серця, не потрапляють до сучасних кардіологічних центрів, а залишаються у кардіологів у поліклініках, які намагаються «долікувати» пацієнтів величезною кількістю ліків. Підсумок - висока смертність від серцево-судинних захворювань. Ми будемо відходити від цього і розвивати модель, яка поширена в західних країнах, де медицина має два центри: сімейний лікар і сильний стаціонар.

- Я чула такий аргумент, що на первинному ринку може працювати капітаційна ставка, яка більш-менш покриє витрати, оскільки не всі громадяни прийдуть до лікаря. Тому можна на старті орієнтуватися на 370 грн на рік. Але на амбулаторному рівні, де тариф має покривати саме вартість конкретної наданої послуги, тарифи мають бути вищими, ніж запропонувало Міністерство охорони здоров'я…

- Є така думка, вона базується на класичній моделі західних країн, яку, до речі, багато хто зараз активно змінює, бо вона застаріла. Нову модель ми будували з найкращими світовими фахівцями, з людьми, які визначають, як далі розвиватиметься світовий підхід до охорони здоров’я. Вони нам і сказали: «Будь ласка, доки у вас є історичний шанс, не повторюйте помилок інших країн».

Відповідно до класичної моделі, фахівцю оплачують кожен його рух, кожну дію, кожне слово. Через це фахівцям стає дуже вигідно відкривати офіси для розмов із пацієнтами. Тому нині є тенденція комбінувати таких фахівців із сімейною медициною або зі стаціонарною допомогою. Якщо людині реально потрібна спеціалізована технічна допомога, то її нададуть у стаціонарі. Якщо ж потрібна просто консультація, то її може надати сімейний лікар. Ось саме до цієї поради ми дослухались і вирішили простимулювати деякі види медичних послуг, яких в Україні, на жаль, поки що дуже мало. Нам треба збільшити кількість технологій у стаціонарних та амбулаторних закладах і зменшувати кількість простих консультацій.

- Тоді виходить, що ось стратегічно лікарі, які консультують пацієнтів у поліклініках, мають десь зникнути?

- У перспективі десяти років цей підхід приведе до того, що фахівцям буде вигідніше працювати в амбулаторних відділеннях при лікарнях, оперуючи та консультуючи, або перекваліфікуватися на сімейну медицину, де також будуть вигідні умови праці. Я сподіваюся, що лікарів, які на консультаціях просто видають довідки, з часом поменшає.

- Як думаєте, Вас підтримують ці фахівці?

- У нас є чітка модель, яка допоможе фахівцям зробити зі свого медзакладу технологічний заклад, де є все необхідне обладнання для обстеження і лікування людей. В Україні достатньо прикладів, коли, замість традиційних «поліклінік для розмов», створюють справжні консультативно-діагностичні центри, добре обладнані, в яких працюють хороші фахівці. Саме таких має бути більше!

- Коли ви маєте намір почати роз'яснювати прийдешні зміни?

- Коли вся документація буде прийнята офіційно. Ми врахували досвід змін на первинній ланці, тому спочатку краще ухвалити рішення на Кабміні, а вже потім рекламувати його.

- Коли це рішення може бути ухвалене?

- Ми дотримуємося процедури: проект постанови за програмою “Безкоштовна діагностика” вивісили на громадське обговорення, потім буде голосування на засіданні Кабінету Міністрів. Думаю, що на початку лютого рішення буде ухвалено.

- Які ризики ви вбачаєте?

- Ми розуміємо всі ризики. По-перше, це відсутність інформації про те, що відбувається в поліклініках. Які, кому та скільки послуг надають на амбулаторному рівні? Ми не знаємо. Об'єктивної статистики з цього питання немає. У нас є дані фокус-груп, референтних країн, експертні оцінки та статистика за деякими регіонами України, але правду ми дізнаємося лише в перші місяці роботи програми "Безкоштовна діагностика".

Другий ризик - поведінка ринку приватних гравців. На ринку амбулаторних послуг є сильні та великі гравці, і є кілька сценаріїв їхньої поведінки. Вони можуть серйозно втрутитися в ринок, наприклад зайти в програму "Безкоштовна діагностика" й активно розширювати свою мережу. А можуть залишитися осторонь.

- А до чого це може привести, крім того, що всі будуть обстежені?

- Так, усі будуть обстежені у приватних медзакладах, але що робитимуть комунальні поліклініки? Вони, як правило, дуже великі, наприклад, є поліклініки на десять поверхів. Якщо у них буде відтік пацієнтів, залишаться порожні будівлі. Звісно, місцевій владі доведеться щось із цим робити.

Що стосується приватних клінік, то ми з ними в активному діалозі. Остання зустріч була минулого тижня на майданчику Американської торговельної палати. Частину з них не влаштовують тарифи у програмі "Безкоштовна діагностика", які ми запропонували, але багато і тих, хто зацікавлений. У будь-якому разі всі приходять на ці зустрічі. І я думаю, якби вони не хотіли працювати з НСЗУ, діалогу не було б.

- Вони торгуються з вами?

- Так. Тому ми будемо рухатися обережно, подивимося, як буде реагувати ринок, і може, змінимо свою політику ціноутворення. Але думаю, що сильно тарифи ми змінювати не будемо.

- А як ці тарифи розраховували, на базі чого?

- Їх розраховувала наша команда, яка готує реформу із залученням фокус-груп, де комбінувала дані різних медзакладів - і комунальних, і приватних. Одразу скажу, що це не було широке обговорення, ми залучили невелику кількість людей, які добре знають свою роботу. У результаті сформували ті тарифи, які близькі до собівартості послуг у приватних клініках. Особливо вони вигідні комунальним закладам, оскільки традиційно собівартість їхніх послуг нижча. А приватний заклад зможе заробляти на великому обсязі, а не на різниці між ціною та собівартістю.

- Якось так нецікаво стає займатися приватною медициною, виходячи з того, що Ви говорите.

- Зараз приватним клінікам потрібно переосмислити бізнес-модель, за якою вони працюють. Так само було і з первинною медичною допомогою: раніше лікар приватної практики вів 100 пацієнтів, але брав по 400 гривень, тепер він веде 1,5 тис. пацієнтів, але оплата за них стандартна, за тарифами. Це дві різні моделі роботи сімейного лікаря. Аналогічно і з клініками - брали малу кількість пацієнтів, але за високими цінами. А тепер будуть нарощувати потужності, обслуговуючи великий потік пацієнтів за собівартістю з невеликою маржею, заробляючи на обсязі. Обидві моделі вигідні, і це вибір приватної клініки, за якою з них працювати.

Але наголошу, ми вже побачили реакцію приватного ринку, яка дозволяє нам думати, що тарифи нормальні. Думаю, що все буде добре.

- Традиційне запитання, чому в переліку амбулаторних послуг немає МРТ?

- МРТ не є класично амбулаторною допомогою. Те, що його роблять в Україні за найменших проблем зі здоров’ям, не є нормальною практикою. Апарат МРТ має працювати в стаціонарах і ним мають користуватися лікарі вузької спеціалізації - онкологи, нейрохірурги та інші. У 2020 році розпочнуться зміни на рівні стаціонарної допомоги, і МРТ буде включено до переліку послуг у стаціонарах.

- Просто часто МРТ використовують для діагностики онкологічних захворювань…

- Саме так, але сімейний лікар не повинен направляти на МРТ. Якщо є підозра, він має направити пацієнта до профільного лікаря. Мова йде про те, що МРТ – це дуже складне обладнання. І не завжди таке серйозне обстеження необхідно пацієнту. У нас люди навіть самі призначають собі МРТ, для профілактики. Це ненормально. Ми хочемо відучити людей одразу йти по спеціалізовану допомогу, якщо можна вирішити їхню проблему на рівні сімейного лікаря чи вузькопрофільного спеціаліста. Тому зв'язок між сімейним лікарем, терапевтом і педіатром та МРТ просто не повинен існувати. Саме тому МРТ на амбулаторному рівні немає.

- Реформа амбулаторної медичної допомоги розпочнеться в коридорі виборів, між президентськими та парламентськими виборами. Наскільки сильними нині є політичні ризики?

- Є стратегія подолання політичних ризиків: до парламентських виборів ми маємо зробити дві речі. По-перше, ухвалити всі необхідні нормативні документи якомога швидше. По-друге, максимально втілити зміни у практику, щоб якомога більше лікарів і пацієнтів зрозуміли, спробували та позитивно оцінили нову систему. Дуже багато роботи потрібно зробити саме в період виборів, але у 2020 році вся система має оновитися, це прописано в законі про медичні гарантії.

- Як ви оцінюєте хід реформи у регіонах України?

- Наразі можу оцінити лише первинну допомогу. Результати у регіонах дуже різні: є і лідери, і аутсайдери. Але помітили одну особливість - до змін краще долучаються села та невеликі містечка.

- Що значить краще?

- Ефект від змін набагато кращий. Більше людей обрали свого лікаря, більше людей ним повністю задоволені, сервіс у закладах став кращим і доходи лікарів стали вищими. А от якщо говорити про міста-мільйонники, то там усе значно гірше.

- Чому гірше?

- Для мене це загадка. Я не можу пояснити, чому в Києві є такі заклади, де зарплати медсестер знизилися.

- Кажуть про проблему з колективними договорами, які потрібно було підписувати, але ніхто цього не знав...

- «Ніхто не знав», це дуже слабка відмазка. Чому в Жашкові знали, а в Києві чи Одесі не знали? Наприклад, у Харкові та Львові ситуація вже краща. Мені дуже важко зрозуміти та пояснити, чому головні лікарі у великих містах не розуміють: що більше людей до них прийде, то більшим буде бюджет медзакладу.

Наприклад, у Києві, де людей набагато більше, ніж говорить Держстат, первинна ланка має в золоті купатися, але цього не сталося.

- Коли приватні клініки отримають лікарняні?

- Ця ситуація виправиться, коли ми запровадимо електронні лікарняні. Це відбудеться в середині поточного року.

- А в чому проблема, чому її не вирішено досі?

- Лікарняні йдуть на область або на місто, а там бланки розподіляють між установами в ручному режимі. Це робить конкретний чиновник, який ухвалює рішення, кому він їх дасть, а кому ні. От і все.

- МОЗ може щось із цим зробити?

- МОЗ зробило все, що могло. Ми зобов'язали видавати бланки лікарняних листків усім закладам, незалежно від форми власності, і порядок видачі також є. Але все одно це рішення приймає відповідний чиновник на місцях.

- Коли може з'явитися реально електронний лікарняний?

- Електронні лікарняні ми плануємо впровадити вже в середині року. Одразу скажу, що проект дуже складний і охоплює кілька міністерств.

- А в чому саме складність?

- Складність у тому, що лікарняний — це документ, який ходить між кількома гравцями, а саме: між роботодавцем, медичним закладом і Фондом соціального страхування, який підпорядковується Міністерству соціальної політики.

На сьогодні всі сторони досить швидко працюють над впровадженням електронного листка непрацездатності — динаміка позитивна. Ми спрощуємо процедуру видачі коротких листків непрацездатності. Не хочу розкривати всі секрети, ми ухвалимо рішення з урядом, а потім уже розповімо про деталі.

- Нещодавно було відсторонено керівника держпідприємства «Електронне здоров'я». Що з ним не так?

- Триває перевірка роботи держпідприємства, але це звичайний процес. Робота триває. Поточного року ми хочемо розвинути нові інструменти: лікарі почнуть працювати з електронними медкартками, з квітня почне працювати електронний рецепт, у другій половині року запрацює електронний лікарняний. Усе за графіком.

- Які проблеми проявилися за майже рік реформи?

- Цього року може ускладнитися продовження процесу автономізації клінік – їхнє перетворення з бюджетних установ на комунальні неприбуткові підприємства. З січня цього року закінчився пільговий період, і процес автономізації стає більш складним – потрібно більше документів і часу на їх оформлення. На жаль, парламент не встиг продовжити пільговий період, будемо допомагати депутатам ухвалити законопроект, який лежить у Верховній Раді з вересня минулого року, підключати Кабінет Міністрів, працювати з фракціями, які нас підтримують, щоб уже від початку сесії, з 5 лютого ухвалити закон.

Наступне завдання — комп'ютеризація медичних закладів.

- А вони ще не все комп'ютеризовані?

- Ще не всі. Заклади первинної медичної допомоги завдяки змінам, які ми почали впроваджувати минулого року, уже мають непоганий рівень оснащення комп’ютерами. Але ми нині виставляємо жорсткі умови: комп’ютер у кожному кабінеті, де приймає сімейний лікар, терапевт і педіатр. У поліклініках і лікарнях ситуація з наявністю комп’ютерів значно гірша. У Києві, Полтавській області непогані показники. Але є деякі області, де в медичних закладах узагалі немає комп’ютерів. За рік треба це виправити, адже у кожного фахівця має бути комп'ютер у кабінеті. Без цієї умови долучитись до змін просто фізично неможливо.

- А пілотний проект щодо реформи стаціонарної медичної допомоги в Полтавській області буде розпочато?

- Пілот у Полтавській області розпочнеться у квітні 2019 року. Він спрямований на відпрацювання Національною службою здоров’я процесів, які відбуватимуться у 2020 році, коли НСЗУ почне оплачувати послуги всіх рівнів медичної допомоги.

- Ви до нього також прорахували вартість медпослуг?

- Ні, у 2019 році під час проекту в Полтавській області Національна служба здоров’я буде працювати з тим бюджетом, який є. Просто кошти, які закладені в медичну субвенцію, проведуть через новий механізм фінансування. Таким чином, новий механізм буде повністю випробувано. Ми побачимо, як це працює, можливо, побачимо якісь проблеми, які потрібно буде вирішити до впровадження системи в усій Україні.

- Наскільки новий механізм дасть змогу знаходити додаткові гроші, збільшувати обсяги фінансування охорони здоров'я?

- Новий механізм відкриває три нові джерела доходу: додаткові кошти від зростання економіки, кошти, які виявлені в результаті розстановки пріоритетів уряду, а також кошти, котрі перебувають усередині системи охорони здоров'я, які вивільняються в результаті ефективної роботи лікарень.

Ми частково можемо розраховувати на перші два джерела і більшою мірою на третє. Чому так? По-перше, хоч ВВП і зростає, але цього недостатньо. Найімовірніше, найближчого року додаткових ресурсів у нас не буде. Тому потрібно орієнтуватися на внутрішні ресурси.

- Внутрішні – це від громадян?

- Ні. Поясню на прикладі. Існує центр первинної допомоги. Раніше як він заробляв? Був бюджет, який ділився на ставки, наприклад, у керівника було чотири ставки заступників, які фактично ніхто не займав. Гроші зі ставок йшли на премії персоналу. Це модель залучення фінансів, яка довго працювала до того, як ми почали змінювати модель фінансування. Але медзаклад уклав договір з НСЗУ і почав працювати інакше: керівник закладу може також приймати пацієнтів, виконуючи і свої менеджерські функції, а чотири заступники взагалі не потрібні. Тобто клініки вивільняють кошти зсередини. Гадаю, в амбулаторіях і стаціонарах є дуже великий внутрішній ресурс.

- А от той ресурс, про який було багато дискусій - співоплати. Співоплата буде?

- Наразі це не передбачено законом, поки що співоплат не буде. Хоча ми вважаємо, що співоплата є правильним рішенням, і в майбутньому будемо намагатися втілити її в життя.

Знову-таки: співоплата не означає платної медицини. Наприклад, у клінік може бути можливість отримувати додаткові кошти за те, що не входить до медичних послуг, за послуги з масажу, фізіотерапію або готельні послуги з розміщення пацієнтів - якщо пацієнти хочуть палату з телевізором, вони зможуть за це легально заплатити.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Найбільшою перешкодою для економічних перетворень залишається незавершеність судової реформи – економічний радник Посольства США

Проект "Київ Сіті" має стати одним із символів змін у країні

Скасування безвізу нам не загрожує - представник України при ЄС

Віце-прем'єр Зубко: Фонд енергоефективності в 2019 обробить мінімум 300 заявок

Член Ради НБУ Козюк: Банківська система має бути розвантажена від концентрації своїх активів на ОВДП

Член Ради НБУ Козюк: Перегляд повноважень між Радою і правлінням означатиме зміну балансу впливу на монетарні рішення поміж президентом, парламентом і Кабміном

Павленко: Якщо ПЦУ діятиме відповідно до томосу, то його не "заберуть"

Гройсман: центристська позиція – найбільш правильна для держави

Глава VR Capital Group: Ми б не робили інвестиції, якби твердо не вірили в Україну

Заступник директора ПРООН в Україні: "ПРООН не просто допомагає закуповувати ліки, але й підтримує реформи"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА