Ексклюзивне інтерв'ю посла Франції в Україні Ізабель Дюмон агентству "Інтерфакс-Україна"

У Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) прийняли рішення, яке дає можливість поверненню делегацію Росії. Чи не вважаєте ви, що це відкриє "скриньку Пандори" і призведе врешті-решт до послаблення санкцій?

На мій погляд, важливо розрізняти і розуміти європейську політику санкцій і ті рішення, які були ухвалені в рамках Ради Європи. Буквально кілька днів тому Рада Європейського Союзу підтвердила і продовжила дію санкцій, які запроваджені проти Російської Федерації. Я вважаю той факт, що майже в ті самі дати відбулося продовження санкцій знімає будь-які підозри і показує, що - навпаки - санкційна політика лишається в силі і таких побоювань не має бути.

Що стосується Ради Європи, то там занепокоєння деяких країн та їхніх делегацій було, перш за все, пов’язане з тим, аби зберегти для громадян Росії доступ до інструментів Ради Європи. Ми, звичайно, розуміємо ті питання, які постають в Україні у зв’язку із, як це подається, поверненням Росії до Ради Європи. Але подивімося на всю цю ситуацію з іншого боку. Ухвалені рішення ніяким чином не полегшують ситуацію для Росії з точки зору її взаємодії з Радою Європи, зокрема з Європейським судом з прав людини, та з її власними громадянами, які зможуть подавати позови проти Росії до цієї інституції. Саме цей аспект був підтверджений і посилений ухваленим рішенням.

Українські парламентарі зараз пропонують різні варіанти взаємодії з Радою Європи. Наприклад, призупинити участь в роботі ПАРЄ. Як ви оцінюєте таку перспективу?

З тієї інформації, яку я маю від колег у Страсбурзі, зокрема від представника Франції в Раді Європи, українська делегація є однією з найактивніших, такою, що відіграє дуже позитивну роль у роботі цієї інституції. Це стосується як представників українського парламенту, так і представників уряду, які працюють на рівні Комітету міністрів Ради Європи. Тобто, в цілому, українська делегація працює дуже потужно, і Україна може пишатися своїми представниками в Раді Європи.

Ми, звичайно, взяли до уваги ту реакцію, з якою виступила українська делегація в ПАРЄ. Зі свого боку, я би бажала, аби ця делегація і надалі відігравала своєю роботою згадану мною позитивну роль в цій організації.

25 червня сплив термін виконання Москвою наказу Міжнародного трибуналу щодо звільнення українських моряків з РФ. Як ви оцінюєте перспективу запровадження додаткових санкцій або посилення чинних за чергову відмову з боку Кремля звільнити українців?

Я вважаю, що Україні варто розглянути всі наявні можливості - і цим, власне, займається український уряд - для того, аби домогтися звільнення українських моряків. Але, говорячи про те, що може бути зроблено в цьому сенсі, мені вважається, що саме Україні належить розробити та ухвалити відповідну стратегію дій. Що стосується Франції, то можу сказати, що від моменту їх захоплення ми не переставали вимагати від наших російських співрозмовників звільнення як моряків, так і інших полонених, які утримуються в Росії. Вимоги щодо звільнення будуть лунати й надалі. Франція буде підтримувати Україну і вимагати звільнення і повернення в Україну бранців.

Минулого тижня президент Зеленський відвідав Францію та Німеччину. Зокрема, це була вже друга зустріч з президентом Макроном. Складається враження, що між ними є певна симпатія…

Наші президенти насправді добре порозумілися. Я вже двічі мала нагоду побачити ту "хімію", яка є між ними є на міжособистісному рівні. Звичайно, не можу висловлюватися за вашого президента, але, як мені здається, той факт, що президент Макрон прийняв його ще 12 квітня - до обрання на президентську посаду - був дуже важливим для пана Зеленського, власне це і стало фундаментом для довірливих відносин, які я можу спостерігати між ними.

Не знаю, чи варто порівнювати наших двох президентів, кожен з них пройшов власний шлях. Та, на мій погляд, вони обидва є дещо нетиповими постатями у політичному середовищі своїх країн. Вони обидва також є надзвичайно динамічними людьми, які прагнуть дуже швидко запровадити зміни, які внесуть позитивну еволюцію до стану речей і розвитку їхніх держав. Отже, підсумовуючи, можу підтвердити вам, що візит президента Зеленського дійсно пройшов дуже добре.

Пан Зеленський на зустрічах в Києві з міністрами закордонних справ Франції та Німеччини мав дещо неформальний вигляд. Був без краватки та піджаку. На вашу думку, це мало позитивне враження?

Цікаво, що тут в Україні мене про це неодноразово питали, але маю зазначити, що з французького боку, як на моєму рівні, так і на рівні делегації, це питання навіть не поставало. Коли президент Зеленський відвідував Париж, він був у костюмі та краватці у повній відповідності до дрес-коду свого французького колеги. Але тут, у Києві, пан Зеленський сам приймає делегації, тож саме він і обирає стиль. На мою особисту думку, є дещо симпатичне та динамічне в цьому стилі. І, повторю, це не спричинило жодних негативних думок або коментарів з боку французької делегації.

Чи обговорювали президенти питання "дорожньої карти" імплементації Мінських домовленостей, зокрема, шляхи припинення вогню і звільнення заручників?

Звичайно, два президенти приділили значну частину свого спілкування цьому питанню. Це була нагода для президента Зеленського представити своєму французькому колезі ідеї, які він має по врегулюванню конфлікту на Донбасі. В цьому сенсі, український президент насправді був конкретним і презентував низку доволі чітких ідей, які викликали інтерес з боку президента Макрона. Той, зі свого боку, запевнив українського колегу в своїй готовності і надалі надавати допомогу, виступати медіатором процесів мирного врегулювання та, при потребі, перезапустити заново нормандський формат, аби сприяти виходу з цієї кризи.

Як ви ставитеся до ідеї зняти економічну блокаду ОРДЛО?

Мені здається, важливо глобально підходити до аналізу комплексу заходів, які можуть бути вжиті для полегшення умов життя населення. Будь-які заходи, які зможуть нагадати мешканцям тимчасово окупованих територій, що вони є невіддільною частиною України, можна буде лише вітати.

Це може стати тим кроком, що зрушить з мертвої точки роботу ТКГ у Мінську?

Я не знаю, чи варто говорити лише про один конкретний крок. Знов таки, я вважаю, що саме загальний підхід, сукупність різних компонентів дозволить просунутись вперед. До того ж не варто забувати, що Україна не мусить і не здатна сама врегулювати цей конфлікт. Тому, коли питають про те, що може зробити Україна, я кажу, що не треба забувати - не все в її руках, і необхідно, аби з іншого боку Росія виявляла готовність і бажання до певних кроків і змін своєї нинішньої позиції.

На вашу думку, зміна керівництва України сприятиме появі бажання робити ці кроки на зустріч?

Ми сподіваємося.

Тобто Зеленський можливо для Москви виглядає тим президентом, якому Росія готова робити кроки назустріч?

Мені дуже важко відповідати на це питання, я не в Москві й не можу знати, що коїться в голові у керівників Кремля. Ми можемо зі свого боку тільки допомагати Україні в пошуку належних рішень і підтримувати будь-які зусилля з її боку, спрямовані на встановлення миру.

У багатьох в Україні все ще викликає занепокоєння недосвідченість президента в політичних питаннях. На вашу думку, це може бути серйозним недоліком на міжнародних переговорах, зокрема в нормандському форматі, з Путіним?

Я бачила президента Зеленського на численних зустрічах, в тому числі високого рівня, і не поділяю ідеї щодо його політичної недосвідченості. У мене не склалося враження про нього як про політично недосвідчену особу.

Це заслуга його дипломатичної команди або ж Зеленський швидко вчиться, як вважаєте?

Я думаю, що це поєднання цих двох компонентів. Зрештою, сягнути того рівня, якого він сягнув, і знаходитися там, де він є зараз, неможливо без загостреного політичного чуття. Можливо, політика і не була його фахом, але це не відміняє наявності у нього політичного чуття, якого і потребує керівник.

Зеленський на зустрічі в Парижі заявив, що одним із брендів України є її красиві жінки. Чи доречно так промотувати Україну, на вашу думку?

Я була на зустрічі, під час якої президент Зеленський про це сказав. Він пожартував, я так вважаю. Я запевняю вас, що з французького боку жодного іншого сприйняття цього висловлювання, окрім як жарту, не було.

Наприкінці цього року добігає кінця дія закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Чи має Україна, на вашу думку, продовжувати його дію знову?

Буде дуже важливо забезпечити продовження дії згаданого вами закону, адже він, як вам відомо, є складовою частиною Мінських домовленостей. Якщо Україна і надалі будуватиме свою позицію по виходу з цього конфлікту, спираючись на цей документ, який, на наш погляд, на сьогодні є найкращим з існуючих, що пропонує такий шлях, важливо аби вона в цьому сенсі виконувала свою частину зобов’язань. Сюди входить і продовження дії цього закону.

Як ви оціните стан інвестиційного клімату в Україні зараз?

Я чотири роки працюю в Україні, і, якщо говорити про бізнес клімат, то дійсно відбулося часткове покращення, але все ще лишаються і проблемні моменти. Чимало було зроблено після утворення структури UkraineInvest на майданчику уряду, чия робота була спрямована на вирішення складних ситуацій, які виникають у діяльності іноземних компаній, зокрема питання пов’язані з відшкодування ПДВ, припинення практик, які становили проблему як для українських, так і іноземних компаній.

На сьогодні залишається певна кількість доволі проблемних моментів, наслідком чого є стриманість іноземних компаній щодо виходу на український ринок. Як приклад можу навести ситуацію, з якою стикаються видобувні компанії, які для діяльності тут потребують відповідних ліцензій: за кілька тижнів до завершення дії ліцензій до них приходять люди, які пропонують послуги за гроші, тобто йде мова про хабарі, які вони вимагають для поновлення тих ліцензій. До честі французьких компаній треба сказати, що вони відмовляються від участі в подібних оборудках. Маю уточнити, що цей приклад з ліцензіями є одним із багатьох проблемних моментів, які, на жаль, трапляються в роботі наших компаній. І я, як представник Франції та керівниця посольства, приділяю надзвичайно багато часу й енергії, займаючись подібними випадками, адже непоновлення ліцензії змусить компанію залишити Україну. Посольство докладає багато зусиль, аби захищати інтереси французьких компаній і дозволити їм і надалі працювати на українському ринку, при цьому не користуючись корупційними схемами, до яких їх подекуди схиляють. Я веду до того, що було б фантастично, аби той час і енергію, які ми витрачаємо на захист наших компаній, ми могли би присвятити сприянню новим проектам.

Тобто корупція і відсутність верховенства права все ще залишаються основними перепонами на шляху інвестицій в Україну?

Саме так.

Антикорупційні інституції не були ефективні в боротьбі з корупцією?

Не завжди.

Президент вже дав новоствореним антикорупційним органам три місяці на підтвердження їх ефективності…

Нас цікавить, аби інституції, які ви згадали, працювали спільно та ефективно. Протягом останніх місяців, або навіть років, ми були свідками міжусобних війн між ними, що, на жаль, суперечило інтересам України, а також інтересам боротьби з корупцією. Ми всі зацікавлені, аби ці органи працювали належним чином.