15:02 18.09.2019

Голова НСЗУ: "Ми просимо у Мінфіну додаткові кошти для Програми медичних гарантій"

9 хв читати
Голова НСЗУ: "Ми просимо у Мінфіну додаткові кошти для Програми медичних гарантій"

Ексклюзивне інтерв’ю голови Національної служби здоров'я України Олега Петренка


- Як на сьогодні розвивається реформування?

- В НСЗУ все відбувається згідно плану розгортання трансформації системи фінансування охорони здоров’я. У нас є закон про державні фінансові гарантії, який описує нову систему фінансування медичного обслуговування населення і забезпечення лікарськими засобами на основі Програми медичних гарантій. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є уповноваженим органом, який забезпечує поетапну реалізацію цього закону. З минулого року ми почали зміни на "первинці", цього року ми підключили "Доступні ліки" і почали реалізовувати пілот по стаціонарній допомозі в Полтаві. А з наступного року всі напрями (види медичної допомоги), які визначені законом, будуть переведені на нову систему фінансування.


- Чому це буде не з січня, а з квітня?

- Як ви пам’ятаєте, і доступні ліки, і первинка починалися з 1 квітня. Це такі особливості бюджетного процесу, тому що виникає нова велика бюджетна програма, яка передбачає затвердження великої кількості документів нормативно-правового характеру. Це відбувається після прийняття закону про державний бюджет і на початку року. Власне, бюджет на 2020 рік, паспорт програми, кошторис, організація Програми медичних гарантій (ПМГ), порядок використання коштів і так далі. І така рекомендація Мінфіну: коли запускається такий великий проект, треба мати ще один квартал для упорядкування процесу для належної фінансової реалізації. І в перехідний період між роками, це робити не так просто. Так починалися "Доступні ліки", первинка. Тобто, один квартал потрібен, щоб упорядкувати всі процеси¸ тому що всі бюджетні кошти, які використовувались для фінансування медичних послуг, які передбачені законом, повинні влитися в одну програму. Кілька програм припинять своє існування, і з’явиться одна велика – Програма медичних гарантій.


- А які процеси можуть потребувати упорядкування?

- Дуже великий об’єм роботи, бо це нова програма, один великий документ, коли всі існуючі зараз програми вливаються в одну. Треба провести погодження з іншими органами державної влади, Кабінету міністрів повинен прийняти постанову про порядок реалізації, порядок використання коштів, а це вимагає часу. По регламенту Кабінету міністрів, це займає, мінімум, 30 днів.


- А чому це не можна робити в четвертому кварталі 2019 року?

- Тому що не всі вихідні позиції ще будуть відомі.


- А чого не будуть відомі, що саме?

- Ми маємо побачити, яким чином буде реалізовуватися наш бюджетний запит, який стосується програми медичних гарантій. Проект подано в Раду, багато залежить від того, що там зміниться після "проходження" по комітетах та голосування депутатами.


- Додаткові гроші не отримає?

- Сума, яка зараз є в бюджетному запиті на Програму медичних гарантій у 2020 році складає 72 мільярди гривень в межах лімітів бюджетних призначень головним розпорядникам коштів.

Ми просимо у Мінфіну додаткові кошти для того, щоб реалізувати Програму медичних гарантій. Наша додаткова потреба складає близько 8,6 мільярда гривень.


- До того, що було, ще 8,6 мільярда гривень?

- Так, до розрахунку ПМГ. Це вже трошки більше, ніж минулого року субвенція, але ми для того, щоб виконати своє зобов’язання, в тому числі з тарифами і пріоритетними послугами, просимо ще 8,6 мільярда, від доведених лімітів.


- А що в ці 8,6 мільярда гривень буде входити?

- Ця сума стосується багатьох речей. Зокрема, ми передбачаємо в цих додаткових коштах індексацію для первинки. Первинка показала себе дуже добре, капітаційна ставка для них повинна збільшитись.


- Скільки?

- Я не буду зараз називати цифру, але ми просимо хоча б мінімальну індексацію, тому що взагалі без індексації не правильно. Тому що треба індексувати. Це буде процент, він буде залежати від того, яким чином змінилися макроекономічні показники, інфляція. Ми кажемо, що нам треба хоча б проіндексувати всі ці речі, бо великого збільшення в бюджеті не передбачено. Бюджет пов’язаний з економічним зростанням і з макроекономічними умовами, зокрема з тим, що наступного року буде піковий рік по виплатам зовнішнього боргу. І нам треба навчитися жити у відповідності до наших можливостей.


- Хто готує бюджет - МОЗ чи НСЗУ?

- Бюджет ПМГ згідно закону про державні фінансові гарантії готує НСЗУ, тобто все що стосується цієї програми (тарифи, методи оплати, коефіцієнти) якщо взяти весь бюджет на охорону здоров’я у 2020 році то ПМГ складає близько 75%. Тобто якщо на наступний рік певна сума становить більше ніж 100 мільярдів гривень, то наша частина складає зараз в межах ліміту, який виділив Мінфін, близько 72 мільярдів гривень. Але наша потреба додатково ще 8,6 мільярда гривень. Тож, виходить потреба трохи більше 80 млрд грн.


- Що входить в цю суму?

- Це всі види медичних послуг, що передбачені законом. В програму входять "первинка", спеціалізована, високоспеціалізована допомога, паліатив, реабілітація та реімбурсація. Тобто, згідно закону всі ці речі стають однією бюджетною програмою, хоча раніше було багато бюджетних програм. І саме для того, щоб об’єднати їх і все підготувати, ми хочемо використати перший квартал.

Ми плануємо в найближчі дні оприлюднити на нашому сайті програму медичних гарантій. Це великий документ який буде стосуватися всіх видів медичних послуги, і ці послуги будуть докладно розписані. Якщо для первинки, для деяких інших видів медичної допомоги це буде загальний опис, то для пріоритетних послуг і напрямків буде дуже докладний опис.


- Як буде працювати "первинка", стаціонар і амбулаторна я розумію, але як буде працювати паліатив не зрозуміло. Хто буде надавати ці послуги і як?

- Яке слушне питання... Ви праві в тому, що паліативна допомога Україні це така терра інкогніта, багато хто про неї говорить, але коли доходить до питання хто буде її надавати, виникають проблеми. В першу чергу йдеться про фінансування, бо ми можемо на початку вирішувати питання якості та доступності тільки економічними стимулами.


- Давайте повернемося до програми медичних гарантій. Як працюватиме контроль виконання цієї програми закладами?

- От теоретична ситуація. Заклад підписав з нами договір, що він може надавати пріоритетні послуги, які оплачуються по пріоритетному тарифу, зокрема, лікувати інсульт. І вказав, що в нього є доступ 24/7 до нейровізуалізації, тобто, до КТ. Заклад може робити КТ сам, а може працювати з залученими особами, які будуть надавати такі послуги цілодобово і щоденно (24/7), як, наприклад, заклади первинки залучають лабораторії для проведення аналізів.

Родичі повинні знати: якщо пацієнту не зробили КТ в найближчі півтори години з моменту госпіталізації, значить щось не так в лікарні. Якщо родичам кажуть, що немає КТ, або апарат зламався, тоді вони мають телефонувати за нашим номером 1677, ми перевіримо інформацію і за той період, коли КТ не працював, не заплатимо пріоритетний тариф за лікування інсульту.

Так зараз це працює на "первинці", наприклад, коли хтось не встиг поновити ліцензією. Якщо п’ять днів в місяці не було ліцензії, то ми розраховуємо і платимо за 25 днів, а за п’ять днів не платимо. Моніторинг зобов’язань сторін за договором дуже активно розробляється для "вторинки" і для стаціонарів, адже перед нами зараз, на відмінну від первинки, з’являються різні провайдери з різним рівнем підготовки і довіри. Тому, з великим задоволенням, кажу, що у нас вже активно формується департамент моніторингу, який буде здійснювати, в тому числі, автоматичний моніторинг.

- Чому підрозділ моніторингу так довго формується?

- Тому що цей процес впроваджується в Україні вперше. Як наслідок, людей, які вміють це робити, мало. Зараз керівника і кількох спеціалістів департаменту моніторингу і клінічного аудиту ми відправили вчитися за кордон, бо ми розуміємо, що аудит, це непроста штука. Для більшості іноземних єдиних платників, на кшталт НСЗУ, функція моніторингу дуже важлива. Але наші іноземні колеги нас заспокоїли, що все відбувається логічно: спочатку контрактування забирає дуже багато ресурсів і часу, але потім з року в рік контрактування стає все більш рутинною автоматизованою функцією. Це як з "первинкою", де ми один раз вже пройшли першу хвилю укладання договорі, а потім вже переукладання договору на наступний рік не викликає ніякої проблеми. Але натомість з’являється нова велика функція – контроль виконання зобов’язань закладу за договором. Тому ми шукаємо людей, які будуть це робити. Серед них будуть аналітики і клініцисти, лікарі. Там буде окремий підрозділ, який буде займатися клінічним аудитом, тому там повинні бути люди, які можуть перевірити дотримання вимог і стандартів. Таких людей знайти непросто. До того ж у нас почали створюватися регіональні департаменти, для них теж потрібні фахівців в підрозділи, які готуватимуть заклади до контрактування і в моніторингові підрозділи.


- До речі, чи є у вас зараз регіональні підрозділи?

- Так. На виконання розпорядження Кабміну, яке було прийняте на початку поточного року, ми запустили всі процедури для створення регіональних підрозділів. Це державна служба, тож мають бути конкурси. Зараз у нас є вже переможці на позиції директорів, з них четверо призначені. Зараз ми створюємо п’ять міжрегіональних територіальних департаментів, тому що у нас поки що немає фізичної можливості зайти в кожну область. Тому ми пішли шляхом укрупнення, змінили нашу структуру і на минулому тижні відкрили Західний міжрегіональний територіальний департамент. Керівником його стала Мар’яна Возниця, яка до цього кілька років очолювала Львівський ОХМАТДИТ. Вона виграла конкурс і прийняла рішення працювати в НСЗУ. Західний міжрегіональний територіальний департамент НСЗУ буде включати вісім областей і місто Львів, всю західну Україну. І там, зокрема, буде форматуватись моніторинговий підрозділ. Тож, наступного року ми плануємо розвивати саме моніторингову функцію, будемо залучати туди людей не тільки в центральному апараті, але і в кожному регіоні. Тобто буде те, що було з "первинкою": ми поступово будемо закінчувати "букетно-канфєтний" період, і переходити до аналізу, моніторингу і контролю роботи закладів в інтересах пацієнтів.


- Ви неодноразово казали, що цей період закінчується, але моніторинг досі не активний...

- Для "первинки" вже всі все зрозуміли, вони дуже дисципліновані стали зараз, після кількох гучних випадків. Всі пам’ятають "казус Калуша", "казус Ірпіня". Такі випадки дуже дисциплінують людей.


- А що зараз в Ірпіні?

- Спокійно переукладають декларації, які були укладені з порушенням порядку, зрозуміли, що на нас тиснути не можна. Тоді був порушений порядок, було багато шуму, але зараз ми бачимо, що практично всі вже переуклали декларації.


- Як вас послухати то все нормально. Тож чому, скажімо, новий міністр охорони здоров’я каже, що треба вивчити проблеми, які є, зокрема з e-Health?

- Електронна система охорони здоров’я - це велика екосистема. Там є частина, що належить НСЗУ (Центральна база данних), а є велика частина, що регулюється ринковими механізмами (медичні та аптечні інформаційні системи, тощо). Нова команда міністерства працює лише два тижні. Ми, зі свого боку, роз’яснюємо цю архітектуру системи та процеси, бо ми з ними працюємо вже півтора року. Можливо, у нового міністерства поки що немає сформованої технічної в цьому напрямку команди для того, щоб зануритись в тему. Вони іноді користуються порадами якихось людей, які щось кричать у соцмережах. В перехідний період завжди є люди які хочуть повернути попередній статус і піднімають якусь проблему, не розуміючи її. Ми кажемо: якщо ви щось говорите про НСЗУ, то запитайте в НСЗУ. І коли ми говоримо з міністром і з заступниками міністра, фахівцями то вони починають розуміти який обсяг роботи вже проведений, на якому рівні, і починають трохи змінювати риторику. Ми сподіваємось на порозуміння і взаємодію, бо обсяг роботи, який виконаний НСЗУ, він просто фантастичний.


Далі буде


Друга частина інтервю найближчими днями.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Посол ФРН: Мінський процес буде тривати, навіть якщо не буде політичного врегулювання

Голова НАДС Стародубцев: Лінія фронту проходить по менеджменту в держслужбі

13 тез щодо українсько-російських відносин

Крок, який варто зробити

Всі держпідприємства вже давно приватизовані – через менеджмент – голова комітету з питань економрозвитку Дмитро Наталуха

Михайло Радуцький: "Не можна вводити закон про медичне страхування поки ми не вирішимо питання, що робити з чорним налом і з зарплатою в конвертах"

Не можна вводити закон про медичне страхування до вирішення питання, що робити з "чорним налом" та із зарплатнею у конвертах – Михайло Радуцький

Разумков: Коли Рада стане лобістом інтересів України – це буде суперпарламент

Зоряна Скалецька: "Мої заступники і я не завжди задоволені якістю документів і проектів рішень, які нам пропонують прийняти"

Крістоф Ляйтль: Інвестори дивляться, чи вибере Україна верховенство права, чи скаже "ні" корупції

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА