10:50 14.11.2019

13 тез щодо українсько-російських відносин

3 хв читати
13 тез щодо українсько-російських відносин

Олександр Литвиненко, директор Національного інституту стратегічних досліджень

У Національному інституті стратегічних відносин 11 листопада 2019 року відбувся круглий стіл "Російський виклик", організовуваний за участі Дипломатичної академії при МЗС України та фонду Ф.Еберта. Цікава дискусія засвідчила, що загалом погляди українських експертів можна розділити на дві основні групи. Це ті, для кого розвиток України та її майбутнє є самоцінним, і ті, хто вважає Україну інструментом для завдання шкоди Росії. Ці тези є запрошенням для дальшої експертної дискусії і мають дещо провокативний характер.

  1. Українсько-російські відносини сьогодні і в окресленій перспективі є складовою процесу розпаду Російської імперії, що триває принаймні 100 років. Це має комплекс наслідків політичного, економічного, культурного і психологічного характеру.
  2. РФ вважає себе державою-продовжувачем Російської імперії, розглядає Україну як державу з сумнівною історичною легітимністю, яка природно належить до сфери "привілейованих інтересів" Кремля.
  3. Для України Росія є як важливим зовнішньополітичним, так і ключовим внутрішньополітичним чинником. Фактично ставлення до Росії значною мірою є формоутворюючим для української політики.
  4. Національні інтереси України ‑ державний суверенітет, суспільний поступ, територіальна цілісність. Перемога України – це подолання відсталості на основі випереджального розвитку, перетворення на вільну розвинену країну Європи. Завдання шкоди РФ – можливий інструмент, але не зміст української політики.
  5. Для України принциповим є майбутнє України, а не Росії. Маємо проводити раціональну політику щодо РФ, намагаючись мінімізувати вплив психологічно зрозумілих, але об’єктивно небезпечних постулатів на кшталт "неможливості співіснування України і Росії".
  6. Відносини України з РФ характеризуються довгостроковою конфронтацією у політичній, економічній, інформаційно-психологічній і кіберсфері. Її сучасний етап розпочався з 2003 року, а чергова ескалація припала на 2013-2014 роки, коли РФ протиправно окупувала Крим. У Донецькій і Луганській областях ця конфронтація з РФ проявляється у формі бойових дій і вже коштувала понад 13 тисяч життів українців і багатьох громадян РФ,. Причому українські матеріальні і психологічні ресурси виснажуються значно швидше ніж російські.
  7. Україна як слабший гравець зацікавлена в інтернаціоналізації відносин з РФ, насамперед через залучення потенціалу європейської та євроатлантичної інтеграції. Слід брати до уваги ризик перетворення України на інструмент політики інших міжнародних гравців, що може завдавати шкоди національним інтересам.
  8. Україна зацікавлена у мінімізації ризиків ескалації конфронтації з РФ, насамперед недопущенні широкомасштабної військової агресії. Побудова миру на Донбасі – пріоритет політики національної безпеки та інструмент зменшення ризиків загострення з РФ. При цьому побудова миру сьогодні означає насамперед відсутність бойових дій.
  9. Слід забезпечити зростання українського потенціалу стримування як спроможності створити непередбачувані проблеми для агресора на землі, в повітрі, на морі і в кіберпросторі та зрештою збільшити ціну агресії до неприйнятної. Непорівнянність воєнних потенціалів України і РФ (за даними SIPRI у 2018 році військові витрати становили $4,8 і 61,4 млрд. відповідно) вимагає асиметричних підходів.
  10. Зміцнення стійкості суспільства і держави, їхніх інститутів має стати основним напрямом державної політики, зокрема протидії російській агресивній політиці, що використовує внутрішньоукраїнські слабкості.
  11. Необхідно визначитись з напрямами обмеженого двостороннього співробітництва з РФ на основі пріоритетності національних інтересів та захисту прав і свобод громадян України, забезпечити прозорість таких відносин. Встановлення добросусідських двосторонніх відносин з РФ можливе лише після повного відновлення територіальної цілісності України.
  12. На відміну від періоду 2007-2014 років, що характеризувався невпинним наближенням конфлікту, майбутнє сучасних українсько-російських відносин важко передбачити. Це виклик державній політиці, але й можливість захистити національні інтереси України.
  13. Розмірковуючи про політику України щодо РФ, варто пам’ятати, що ВВП України у розрахунку на одну людину за даними Світового банку у 3,65 рази менший за відповідний російський показник ($3095 і $11289, WB, 2018).
Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

В Україні ніколи ще не було такої нормальної макроекономічної ситуації, як зараз – заступники голови НБУ Чурій та Сологуб про зміцнення гривні (ч.2)

​​​​​​​Хочуть курс 27 грн/$1 і ставку 5%, але так не буває! – заступники голови НБУ Чурій та Сологуб про зміцнення гривні (частина 1)

Земельна реформа – це про порядок в земельних відносинах, а не про продаж землі – уповноважений президента Р.Лещенко

Посол ФРН: Мінський процес буде тривати, навіть якщо не буде політичного врегулювання

Голова НАДС Стародубцев: Лінія фронту проходить по менеджменту в держслужбі

Всі держпідприємства вже давно приватизовані – через менеджмент – голова комітету з питань економрозвитку Дмитро Наталуха

Михайло Радуцький: "Не можна вводити закон про медичне страхування поки ми не вирішимо питання, що робити з чорним налом і з зарплатою в конвертах"

Не можна вводити закон про медичне страхування до вирішення питання, що робити з "чорним налом" та із зарплатнею у конвертах – Михайло Радуцький

Разумков: Коли Рада стане лобістом інтересів України – це буде суперпарламент

Зоряна Скалецька: "Мої заступники і я не завжди задоволені якістю документів і проектів рішень, які нам пропонують прийняти"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА