13:53 17.02.2020

Віце-прем’єр Шмигаль: Ми будуємо систему, яка не викликатиме думки у здорових забудовників входити в незаконні схеми

15 хв читати
Віце-прем’єр Шмигаль: Ми будуємо систему, яка не викликатиме думки у здорових забудовників входити в незаконні схеми

Інтерв'ю віце-прем’єр-міністра – міністра розвитку громад та територій України Дениса Шмигаля агентству "Інтерфакс-Україна"

Після призначення головою ОДА ви говорили, що поки не реалізуєте все задумане в Івано-Франківській області, не будете рухатися далі. Що змінилося за півроку?

Хороше питання. Я направду нікуди не збирався, бо не очікував, що буде від прем’єр-міністра і президента пропозиція очолити міністерство. Чому погодився? Для мене це можливість щось зробити не на рівні окремого регіону, а на рівні держави, не відкидаючи зобов’язання закінчити те, що було обіцяно в Івано-Франківській області. Що критично важливо для мене, і що вдалося зробити на Івано-Франківщині. Найбільш медійно відомий проект – це збудований міст (через річку Чечва - ИФ). Але як на мене, то головне, що було структуровано всі проблеми, чітко розставлені пріоритети, сформована дієва команда і цій команді надана можливість реалізувати проекти в досяжному періоді часу. Тому без внутрішнього сумління прийняв пропозицію керівництва держави перейти на нову посаду, розуміючи, що на Франківщині націлені стратегічні напрямки будуть продовжені і виконані.

Чи плануєте змінювати своїх заступників і державного секретаря міністерства.

Держсекретар – це державний службовець, який пройшов конкурс і є важливим для інституціональної пам’яті держави. Інститут державних секретарів створений для того, щоб при політичній зміні міністрів не змінювалася дуже різко державна стратегія, щоб державна політики була послідовною. Тому, змінюватися державний секретар не буде. Олег Войтович мені знайомий, ми разом брали участь в багатьох міжнародних проектах. Я знаю його як дуже професійну і порядну людину, тому, думаю, що нам з ним в команді працювати буде доволі комфортно.

Щодо заступників, то у мене є бачення формування команди, з якою вдасться досягнути хороших результатів. Тому частина заступників залишиться, а частина буде замінена. Минулої середи на засіданні Кабінету міністрів прийнято рішення про звільнення двох замів. Перший заступник Дмитро Живицький погоджений як кандидат на посаду голови Сумської облдержадміністрації, а Юліан Чаплінський звільнений у зв’язку зі зміною міністра. Нова команда замів погоджується з прем’єр-міністром. Це професійні люди, з відповідним досвідом.

Ви говорили, що одним з найголовніших завдань для вас є успішне завершення реформи децентралізація через проведення суспільної дискусії і правильних компромісних рішень. Про які компроміси йде мова?

Президентський законопроект про зміни до Конституції щодо децентралізації відкликано. Президент почув суспільство і відповідально поставився до громадської думки. Ми зараз працюємо над форматом проведення швидкої, але дуже широкої суспільної дискусії. Починаємо із зустрічей на місцях, в областях. Потім піднімемо напрацьовані матеріали на вищий рівень, до обговорення з міжнародними експертами. Далі завершальний етап у вигляді експертної ради за участі представників Венеціанської комісії. І вже потім перенесення дискусії в сесійну залу парламенту для прийняття рішення. Тобто сьогодні точно ні в президента, ні в голови Верховної Ради, ні в прем’єр-міністра, ні в мене немає остаточної відповіді або якогось нав’язливого бачення, якими мають бути ці зміни. Зміни мають бути такими, які задовільнять українське суспільство і будуть найкращими для країни.

Уточніть, з ким буде вестися цей діалог: з радами, з уже сформованими ОТГ?

В суспільстві завжди є активна частина, яка має бачення і думки. Ці погляди можуть бути протилежними в різних людей, тому запрошувати до дискусії будемо всіх бажаючих. Звичайно, основу складуть громадські активісти, лідери думок, лідери асоціацій і громадських організацій. Тому плануємо, що ми в областях проведемо доволі великі зустрічі - на 300-500 людей, запросимо всіх бажаючих, включно з обласними депутатами, лідерами об’єднаних територіальних громад, мерами міст, головами асоціацій і так далі. Треба зрозуміти, що сьогодні в Україні вже утворився доволі потужний прошарок місцевого самоврядування. Коли реформа починалася, то цього прошарку ще не було і можна було приймати всі рішення адміністративно. Сьогодні уже є активна частина суспільних лідерів на місцевому рівні, які відчули як переваги, так і недоліки самоврядування, і до їхньої думки варто прислухатись.

Які є причини того, що процес формування громад ще досі не завершився: місцеві царьки, які не хочуть віддавати владу, фінансова неспроможність, бо в громади об’єднувалися ті, в кого були фінансові джерела надходжень?

Україна дуже різна. Велика держава з дуже різнорідними громадами, є маса унікальних випадків. Десь, дійсно, місцеві еліти закладають свій інтерес і люди йдуть за ними. Десь є історичні причини, коли люди не хочуть, або, навпаки, хочуть об’єднуватися. Так звані перспективні плани сформовані на основі математичного моделювання і розрахунку ідеального плану створення громад в Україні. Але не всюди ідеальний план співставляється з ментальним сприйняттям людей, їх бажаннями і історичними передумовами. Тому сьогодні ми маємо знайти компроміс між ідеальними розрахунковими планами і особливостями в регіонах. Це складно, тому що дуже важко відділити маніпуляції місцевих політиків чи фінансово-промислових груп від дійсно історичних укладів, які створювалися сотнями років між сусідніми громадами. Тому було два кола слухань комісією в міністерстві із залученням народних депутатів, з приїздом громад, обласних адміністрацій і рад. Ми продовжимо цю практику, дослухаємо всіх. На сьогодні уже на 80% стабілізовані ситуації по перспективним планам. Ще приблизно процентів двадцять є точок напруги, де громади з тих або інших причин не хочуть запропонований варіант. Шукаємо варіанти переконання цих громад.

До речі, в дискусії про конституційну реформу буде також блок про завершення реформи децентралізації і її тривалість. У всьому світі немає такого, щоб створили ОТГ і забули. Завжди існує механізм врахування суспільної думки в тому, як громадам змінюватись далі. Ці речі також треба прописувати в закон. Треба щоб всі знали, що якщо сьогодні їх з поважних причин об’єднують, то в майбутньому вони зможуть відокремитися. Якщо це буде нестерпно або будуть інші якісь нюанси. Це теж елемент компромісу. Якщо ми не знаходимо рішення, яке підходить сьогодні всім, то ми залишаємо можливість за певними правилами вирішувати проблему в майбутньому.

Що буде з ОТГ, які сформовані за межами перспективних планів і не є спроможними?

Європейська хартія місцевого самоврядування говорить про те, що ми маємо давати шанс всім утвореним територіальним об’єднанням, всім громадам, в яких відбулися вибори, обрані голови і органи управління. Ми теж розглядаємо такий підхід. Будемо вести розмову з тими громадами, які утворилися поза правилами і декларували, що вони будуть спроможними, що наші відносини будуть з ними як зі спроможними громадами. Далі їх лідери мають проявити високі менеджерські якості, щоб вивести такі громади на дійсний рівень спроможності. Якщо вони цього зробити не зможуть, то, я переконаний, що лідери громад і сама громада будуть приймати рішення про укрупнення, це загальна світова практика.

Щодо компромісу відносно дати, коли цей перший етап може бути завершений?

В останній день цього року перший етап адміністративно-територіальної реформи в Україні буде завершений. Всі утворені ОТГ з 1 січня 2021 року, які будуть називатися просто громадами, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини. 25 жовтня будуть вибори, де будуть обрані всі депутати і голови всіх затверджених громад. 25 липня ЦВК оголосить початок виборчої компанії. До цього часу ми маємо завершити всі технічні і технологічні речі по формуванню перспективних планів ОТГ.

А коли ви прогнозуєте завершення напрацювання і консультацій по змінам в Конституцію в частині децентралізації, і перспективи прийняття в Раді?

У нас 25 лютого буде в Києві велика дискусія із залученням представників Венеціанської комісії. В принципі, думаю, що ми в березні вийдемо уже на фінальне бачення, яке узгодимо з комітетами Верховної Ради і будемо готувати для передачі в парламент. У нас, звичайно, буде ще певний люфт в плюс-мінус місяць для виправлення можливих помилок і неточносте, врахування побажань світових експертів. Але в березні місяці ми хочемо виходити на фінішну пряму.

Плюс, паралельно окремі дискусії будуть йти по субрегіональному рівню. Тобто, питання чи бути районним радам, районним адміністраціям, чи бути округам, чи бути областям. Тут питання насправді полягає в тому, де буде концентруватися регіональний рівень управління і координації: в областях чи районах. Бо функцій залишиться не так багато при передачі повноважень на місця, щоб поділити їх і на області і на райони. Виходить так, що може бути сильна обласна влада і декілька функцій в районних або окружних. Або навпаки – обласна влада буде слабка, але будуть сильні округи чи райони, а один з районів буде на себе забирати дві-три обласні функції. Насправді, це теж дискусія для експертів.

На березень прем’єр анонсував презентацію нової податкової реформи. Питання фінансової спроможності громад, одне з ключових. Чи достатньо зараз податків, можливо їх якось розподілити? Що б ви пропонували зі свого боку?

В усьому світі ключовими місцевими податками є податок на нерухомість, податок на землю, податок з доходів фізичних осіб, які проживають на території. Це три кити, на яких тримаються бюджети місцевих громад, і це ті податки, якими місцева громада може безпосередньо управляти.

Щодо податкової реформи, я зараз не готовий дискутувати, тому що я ще не був залучений до цього процесу. Але впевнений, що вона буде будуватися в контексті того, що я сказав. Щодо додаткових надходжень, то не варто забувати при цьому про роль держави. А роль держави - це рівномірний розподіл можливостей і благ між громадянами держави. Якщо комусь повезло, і він живе біля великого підприємства і в нього все прекрасно, а комусь не повезло, бо він живе на депресивній території, де 70 років Радянський союз видобував сірку і там немає ні екології ні промисловості, то держава має подбати про таких людей. Податкова реформа вона, звичайно, буде про громади і про людей, але держава теж має бути сильною.

Чи збережеться Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) і якою може бути його трансформація?

Він буд трансформований. Фонд регіонального розвитку замислювався як правильний  фонд розвитку регіонів. Але насправді він працював як частина субвенції на закриття соціальних проблем. Про економіку в ДФРР йшлося дуже рідко. В моєму розумінні, основою оновленого фонду має стати конкурс. Тобто, спочатку треба довести, що ви дійсно хочете, потім, що ви можете проспівфінансувати, потім надати гарантії, що ви це закінчите. Ефективнішого інструменту сьогодні в світі немає. Якщо суспільство інвестує в щось гроші, воно хоче розуміти, що їх не вкрали, і що їх інвестували ефективно. Так, на мою думку, має працювати ДФРР.

Чи потрібно зберегти субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів, бо побутує думка, що це досить корупційна історія?

Там немає багато корупції, але там є певна несправедливість та неефективність. Де депутат-мажоритарник сильніший, ті регіони розвиваються; де депутат мажоритарник слабкий, неефективний – там громада страждає. Відбуваються певні перекоси і це несправедливо по відношенню до громади. В цьому році, як компроміс, субвенція на соціально-економічний розвиток лишилася. Ми розробили з Мінфіном і виносимо на погодження Кабінету міністрів формулу, по якій у цьому році субвенція буде рівномірно розподілятися по територіях. З наступного року передбачаю, що оскільки вже громади будуть мати свій фінансовий ресурс, ми зробимо більш ефективною конкурсну модель Державного фонду регіонального розвитку, а субвенція на соцекономрозвиток просто відпаде як атавізм.

Ваша попередниця Альона Бабак заявляла, що її звільнення пов'язане з боротьбою з корупцією в будівельній сфері. Чи відчули уже такий тиск?

Не відчув, на мене важко тиснути. Але я маю досвід роботи в девелоперській компанії, в інвестиційній компанії, і апріорі розумію високу корумпованість будівельного ринку.

Що ви плануєте робити в цьому напрямі? Які основні параметри майбутньої реформи сфери будівництва?

Наразі Державна архітектурно-будівельна інспекція – це кліщ на здоровому тілі будівельного ринку, який заражаю його корупцією, і є основним генератором цієї корупції. Тому звичайно ДАБІ має бути ліквідовано в її теперішньому вигляді, ми готуємо реформу. Складнощі полягають в тому, що за десять років законодавство і підзаконні акти з цього питання настільки вузлами переплетені, що необхідно провести доволі велику юридичну підготовку і роботу. Ми чітко розуміємо, чого ми хочемо - прозору систему, так як в Німеччині, Австрії, Польщі. Тому, ми доволі швидкими темпами готуємо зміни, і найближчим часом ви побачите перші кроки. Це буде швидко і ефективно з точки зору подолання корупції в сфері будівельного ринку.

В цій сфері є ще багато інших проблем, скажімо відсутність планів зонування в обласних містах і містах обласного значення. Що з цим?

ДАБІ – це процентів п’ять від загальних проблем у будівельної галузі. Звичайно, є інші питання. Наприклад, генеральні плани є в усіх містах, але питання якої вони якості, яких років, і як цим користаються місцеві органи влади. Я думаю, цифровізація і “держава в смартфоні” вирішить величезну частину існуючих проблем. Цифрові реєстри не залишать можливостей для маніпуляцій. Тому, скажу так: якщо ДАБІ буде реформована вже дуже скоро, то будівельна галузь буде реформована до кінця цього року. Це буде пов’язано з багатьма факторами: з фактором страхування, з фактором сертифікації спеціалістів, з переходом на європейські стандарти проектування, технічні норми і параметри. Це все потребує доволі великих зусиль. Ми знаємо, що робити і робимо це. У нас є маса союзників і експертів в цій реформі. Це така ж велика і важлива реформа, як реформи освіти і медицини. Вона давно назріла.

Тобто галузь залишається в пріоритеті?

У нас будівельний ринок один з найбільш швидкозростаючих і найбільш успішних. Більш того, ми започаткували велике будівництво в Україні. Тому що це те, що дасть змогу розвивати економіку країни, дасть змогу створювати додаткову вартість, створювати велику кількість робочих місць, які нам потрібні, бо ми хочемо повертати людей в Україну. Тому, оздоровити будівельну галузь в частині параметрів, стандартів, спеціалістів, відсутності корупції – це звичай но ж пріоритет.

Щодо будівельних конфліктів, чи готові ви включатися в їх розв’язання?

Реформа децентралізації скорочує зв’язок людини і того, хто приймає рішення, хто обраний людьми. Реформа в будівельній сфері буде дуже схожою з реформою децентралізації. Задати питання, чому порушуються чиїсь права можна буде дуже просто на місцевому рівні. Тобто держава має включатися фактично тоді, коли відбувається неприхований злочин. У всьому світі незаконних будівництв не існує, тому що люди розуміють, що збудувати незаконно – це так само, як вкрасти в когось гаманець – це в’язниця. Ми зараз будуємо таку систему, яка не дасть навіть думки здоровим забудовникам, архітекторам, підрядникам входити в незаконні схеми.

Зважаючи на те, що ви сказали, що будівельна сфера реформується до кінця року, чи означає, що з 2021 року в Україні не буде нових незаконних будівництв?

Ми працюємо і робимо все для того, щоб їх не було.

Наскільки реалістичною, на ваш погляд, є виконання завдання енергомодернізації 1 тис. багатоповерхівок у 10 містах за цей рік?

Кожного дня проводимо перемовини з радою донорів нашого Фонду енергоефективності. У нас дійсно є доволі хороший фінансовий ресурс для реалізації політики енергоефективності в житловій сфері. Фактично ми сьогодні вже на фініші. В межах двох тижнів зберемо наглядову раду і раду донорів Фонду, і там будуть прийняті рішення, які змінять існуючі умови фінансування заходів по енергоефективності для житлових будинків по ОСББ за пакетом “А” і пакетом “Б” – повна і часткова енергомодернізація. За нашими розрахунками можливий об’єм по меншому пакету складає 5 тис. будівель за рік. Ми опитали компанії, які працюють на рикну, і вони відповіли, що це можливо. По більшому пакету – це від 700 до 1 тис. будівель. Щоб зробити більше тисячі, є потреба в створенні великої кількості нових робочих місць, що теж є нашою метою, бо ми хочемо повертати людей з-за кордону. Бо тисяча будинків – це хоч й безпрецедентний захід за часів незалежності, але це критично мало з точки зору житлового фонду України.

За рахунок чого такі цифри по плану енергомодернізації, це через підхід top-down?

Дивіться, європейські донори не приймають формулу top-down. За цим підходом ініціатором виступає місто, комунальне підприємство, яке без згоди власників ОСББ просто модернізує будинки. Європа розглядає це як схему з високим ризиком корупції. Європа хоче ініціативу від людей, тобто ОСББ – це основа. Ми з цим погодилися і є компромісне рішення: ОСББ збирається, виносить перше рішення, проводить енергоаудит, складає кошторис, звертається до підрядника, підрядник отримує кредит, робить за свої кошти, частково або із залученням співфінансування, а далі йде відшкодування від фонду і власний внесок від ОСББ. Зараз ця оновлена схема буде запропонована, і на нашу думку, вона буде реально ефективною. У нас мало часу, ми поспішаємо. До 15 квітня, до завершення опалювального сезону, ми маємо зробити всі енергоаудити і виготовити проектно-кошторисну документацію, щоб з 1 травня розпочати роботи.

Наскільки доцільне ручне регулювання комунальних тарифів урядом?

Комунальні послуги в ринковій економіці є товаром, як і будь-який інший товар. Але комунальні послуги в України є товаром, який сьогодні потребує пильної уваги від держави, тому що повноцінний ринок цих послуг у нас ще не сформувався. Тому держава вимушена сьогодні втручатися і контролювати, щоб захистити інтереси людей.

Якщо ми говоримо про електричну енергію і газ, то за енергоресурси бізнес платить повну ціну, населення платить не повну, держава дотує, бо населення не може заплатити повну ціну, і це є державна регуляція. Але стосовно інших житлово-комунальних послуг - тепло, вода, водовідведення, вивезення сміття  - це питання місцевого рівня: громад і міст. Держава в ідеалі не мала б взагалі навіть чути про цю проблематику. Треба розділяти державний рівень і комунальний.

В цивілізованому світі комунальний бізнес один з найбільш стабільних й прибуткових. Звичайно, тут можуть бути зловживання, тому держава має взяти на себе таку регуляторну функцію там, де є монополія. Там, де монополії немає – це просто бізнес. Тому реформа ЖКГ має полягати в тому, що ми маємо відкрити цей ринок для інвестицій і стабільно рухатися в частині зниження вартості послуг. Бо, інвестиції – це і першу чергу оновлення фонду, який зношений і ми маємо від 30 до 40 відсотків втрат тепла і води на міських мережах. Зменшаються втрати – зменшиться вартість послуг.

Яка ваша позиція щодо введення ринку землі, наскільки це пожвавить розвиток регіонів?

Неодноразово казав, як економіст і переконаний прихильник ринкової економіки, категорично підтримую запровадження ринку землі. Як, тепер уже, політик кажу, що цей ринок має бути запроваджений після суспільної дискусії, після врахування тих пропозицій, які сьогодні в парламенті розглядаються. Звичайно, там з 4 тис. поправок, напевно, 3 тис. так званий поправочний спам. Але декілька сотень поправок мають бути розглянутими і врахованими як вимога суспільства до ринку землі. Звичайно, як у громадянин України у мене, як і у всіх, є хвилювання щодо такого невідомого для нас кроку в частині вільно торгівлі землею. Але ринок землі має існувати, в іншому випадку ми породжуємо корупцію, зловживання і обкрадаємо нашу державу.

А щодо права купівлі землі компаніями, які мають іноземний капітал?

Я знову повторюю, що ринок землі має бути. Але потрібно подбати і про безпеку держави. Тобто, національний інтерес – це є пріоритет номер один. Якщо національний інтерес не порушується через участь іноземних компаній або фізичних осіб в ринку, хоч це ринок землі, хоч енергетичний ринок, то приймаю. Якщо є можливість, що національний інтерес буде якимсь чином порушений, то звичайно, що ні.

Три головні завдання, які ви ставите перед собою на 2020 рік?

Завершення децентралізації, успішний початок реформи в будівельній галузі і початок великого будівництва в країні. Це те що сьогодні на порядку денному. Згодом пріоритети будуть додаватися, а їх важливість може змінюватись протягом року. Але на сьогодні це пріоритети саме такі.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Наше завдання - побудувати конкурентний диджитальний досвід для масового сегмента - голова правління Райффайзен Банку

Ми маємо зафіксувати буквально кожну гривню збитків - юрист і голова ГО "Місто сили" Євген Гілін про відновлення Херсонської області

Голова представництва ЮНІСЕФ: Нам вдалося мобілізувати понад $1 млрд для України й маленьких українців

Українська банківська система сьогодні стабільна, але є проблема - вона дуже мала - голова правління Райффайзен Банку

Керівник бюро ВООЗ в Україні: Через війну підвищеної уваги у сфері охорони здоров'я вимагають психічне здоров'я та реабілітація

Питання контрольованого експорту в оборонці стає актуальним - директорка із зовнішніх комунікацій Ліги оборонних підприємств

Закликаю всіх українців, які проживають за кордоном, експортувати харчові звички - очільник Мінагрополітики

У будь-якій країні світу мобільні оператори ще не купували такої кількості генераторів і акумуляторних батарей - голова НКЕК Животовський

Прифронтові громади мають отримати спеціальні економічні преференції

Плануємо створення екосистем навколо потреб клієнта – голова правління НАСК "Оранта"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА