Ексклюзивне інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" міністра фінансів Сергія Марченка

 

— Головне питання - це 6%-й дефіцит державного бюджету. Віктор Козюк з Ради НБУ вважає, що міжнародні партнери не толеруватимуть це. Пан Олексій Блінов, економіст “Альфа Банку”, висловлює великі сумніви, що це можна профінансувати за рахунок ОВДП, як Мінфін показав у презентації. Інші економісти зауважують, що в цьому сенсі не можна Україну рівняти до США, Великобританії, Франції, які можуть собі дозволити таке розширення дефіциту.

— З багатьма експертами можна частково погодитися, що маємо динамічно рухатися у напрямку скорочення дефіциту. І ми закладаємо тренд на зниження – цього року 7,5% ВВП, наступного - 6% ВВП. Чимало експертів, серед яких колишні міністри фінансів, вважають, що ми можемо одразу забезпечити дефіцит у 2-3%. Пояснюю для тих, хто здатний рахувати: якщо 1% ВВП - це 45 млрд грн, то скорочення дефіциту на 1% із 7,5% - це мінус 45 млрд грн. Тобто зниження до 2% - це скорочення на більш ніж 200 млрд грн наших видатків. Коли прошу показати, за рахунок яких інструментів або джерел це зробити, мені кажуть: “Ну в теорії так має бути”. Так, відповідно до критеріїв стійкості бюджетної і боргової політики ми маємо рухатися до 3%. Завдяки виваженій політиці попередніх років у нас тренд був правильний. Останні дефіцити менше 3% вказують на те, що була послідовна позиція Мінфіну. В той період ми могли собі дозволити зменшувати борговий тягар і зменшувати дефіцит. Зараз, в умовах коронакризи, циклу низхідної економічної динаміки, яка спостерігається цього року, в умовах невизначеності з точки зору споживчого попиту, потенційних можливостей щодо експорту, ми не можемо собі дозволити різке скорочення дефіциту.

Для нашої країни це буде контрпродуктивним заходом. Ми не тільки вб’ємо економічну динаміку, а й не зможемо це виконати. Я готовий дискутувати з поважними макроекономістами, але ми маємо бути раціональними.

Штати мають 16% ВВП дефіциту бюджету цього року, Британія - 18%, Франція - 12%, Бельгія - 10%, Італія - 13%. Я не думаю, що наступного року вони будуть різко скорочувати дефіцит бюджету. Упевнений, вони утримають такий дефіцит, який дозволить їм витримати удар кризи за допомогою інтервенцій держави.

Мені у такому випадку завжди кажуть: вони можуть собі це дозволити, а ми - ні. Але тоді ми ще більше себе вбиваємо, якщо не робимо нормальних кроків з точки зору макроекономіки. Іншого виходу немає.

Треба шукати варіанти фінансувати дефіцит. Я не бачу в цьому великої проблеми. Цього року ми їх знайшли - перекредитувалися і випустили єврооблігації під рекордно низькі відсотки. За 13 років це найкращий випуск. Співробітництво з МВФ – обов’язкова умова. Без сумніву. У будь-якому варіанті наявність співпраці з МВФ наступного року є обов’язковою. Ми ще не стали настільки міцно на ноги, аби відмовитися від підтримки Фонду.

— Але Україна зобов’язалась дотримуватися дефіциту бюджету в 5,3% ВВП наступного року відповідно до меморандуму з МВФ у програмі stand-by?

— Так, ми говорили на момент узгодження програми про таку цифру, але макроекономічні показники змінилися в Україні, як і в інших країнах світу з цього часу.

— Тобто поки що мова йде про узгодження додатково до 1% ВВП дефіциту?

— 1% або 0,5% ВВП. Коли ми узгоджували програму, для них ключовим була макростійкість України і загалом боргова стійкість. Ми за цей рік показали, що є надійними партнерами. Є взаємодія з НБУ. Дотримані маркери, які характеризують стабільність нашої політики - це і виконання бюджету, і інфляція, і макропоказники. Вони будуть навіть кращі, ніж очікує МВФ. У нас є хороший прогрес у витримуванні макропрогнозу.

— Все-таки про фінансування. До $3 млрд євро бондів та $1,5 млрд міжнародної допомоги великих питань нема. Але ось до фінансування через ОВДП є. Наразі бюджет профінансований за їх рахунок приблизно на 20 млрд грн. Наступного року ви плануєте 200 млрд грн. Аналітики Citi, наприклад, допускають, що портфель ОВДП нерезидентів скорочуватиметься і надалі, бо гривня потрохи послаблюється, а поточні ставки низькі. Тож Україна стає непривабливою для нерезидентів.

— Ми будемо виходити з ринкових умов, які будуть на той момент. Зараз на банківському ринку є надлишкова ліквідність. Як підтримка кредитування має бути, так і є розуміння, що надлишкову ліквідність ми маємо абсорбувати як держава. І профінансувати дефіцит бюджету. Ми будемо виходити з цих ринкових умов. Ми знизили дохідність з квітневих 11-12% до нинішніх 7-8%. Я вважаю, що це був правильний тренд. Звичайно, на нього вплинуло зниження облікової ставки. Але з точки зору боргової політики ми зараз запозичуємо фактично під менше 10% і обслуговуємо борги, які запозичувалися під 15-18%. З точки зору боргової політики це раціонально. Не думаю, що щось зміниться в наступному році.

— Навіть за такого збільшення запозичень?

— У нас запозичення не збільшуються, бо нам потрібно перекрити менший розмір дефіциту, ніж в цьому році.

— В цьому році 300 млрд грн дефіцит, в наступному - 270 млрд грн. Всього 30 млрд грн.

— Це так здається “всього”. Головне питання в фінансуванні дефіциту – мати можливість запозичити в той момент, коли це найбільш потрібно. І тут більше питання, що саме наприкінці року така необхідність найчастіше виникає. Коли треба фінансувати видатки, а вони зазвичай накопичуються до кінця року, визначається пошук ліквідності. А так, в середині року я не бачу проблем. Маємо вчасно обслуговувати і гасити наші борги. Це – ключове. Під погашення і обслуговування не бачу жодних проблем рефінансувати чи знайти інші можливості.

— Це внутрішні чи зовнішні облігації? Просто нерезидентам не зовсім цікаво зараз.

— І внутрішні, і зовнішні. Останнім часом ми спостерігаємо повернення попиту на наші інструменти з довшим терміном погашення зі сторони нерезидентів. У нас підвищується рейтинг, довіра до України зростає. Ми готові працювати з нерезидентами. Їх цікавить ліквідний вторинний ринок, ми знайдемо з ними можливості працювати.

— Коли на початку року всі побачили дефіцит в 300 млрд грн, то виникли острахи, що це будуть якісь схеми: НБУ – держбанки – ОВДП.

-- Але натомість схеми немає? І не буде.

— Ви кажете, що дефіцит в проекті бюджету порівняно з планом на цей рік знижується - з 7,5%ВВП до 6%ВВП. Але зараз ми маємо 40 млрд грн виконаного дефіциту - це трохи більше 1% ВВП. Що в нас буде до кінця року?

— За свіжими даними (за вісім місяців), поточний дефіцит 41,2 млрд грн, в т. ч. загального фонду 51,8 млрд грн. Але у нас є сума непроведених видатків.

— Здається, 110 млрд грн?

— Менше. Зараз це питання не стоїть гостро - поточні видатки ми фінансуємо. Але воно накопичується. Наприкінці року будемо думати, як це профінансувати.

— 250 млрд грн для трьох місяців - це велика загроза і для інфляції, і для фінансової системи.

— Знову таки: рахуйте це трохи інакше. Подивіться з точки зору, які у нас є боргові виплати з погашення державного боргу: жовтень - 7 млрд грн, листопад - 20 млрд грн, грудень - 21 млрд грн. Це – невелике навантаження. Щодо обслуговування: жовтень - 4 млрд грн, листопад - 19 млрд грн, грудень - 7 млрд грн. Це – планові цифри. Вважаю, вони будуть нижчі.

Це – ключове. Наше завдання - здійснити обслуговування боргів.

Щодо непроведених видатків - так, це проблема. Ми працюємо, щоб профінансувати всі видатки. Нам дійсно потрібна співпраця з МВФ, щоб закрити цю частину фінансування.

— А у вас є прогноз на цей рік, який ви очікуєте дефіцит? 7,5% ВВП чи все-таки менше?

— Це у нас плановий дефіцит, я думаю, по факту він буде менше.

— Останнім часом риторика уряду сфокусована, зокрема, на доступному кредитуванні і зниженнi ставок. Але офіційний прогноз інфляції на наступний рік – 7,3%. А облікова ставка 6% річних. Держава буде створювати попит на запозичення. Ви не боїтеся зупинити зниження ставок на ринку? І більше того - навіть підштовхнути їх вгору?

— Була дискусія з НБУ, у них також є побоювання. У першу чергу - через мінімальну заробітну плату. Певним чином, це підвищення впливатиме на інфляцію. Але незначним чином - від 1% до 0,5%. Чи потрібні будуть якісь контрциклічні дії щодо стримування інфляції? Це їхня політика, ми не станемо їм заважати.

Ви питаєте, як ми могли прогнозувати 7,3% інфляції, коли індикатор стоїть - 6%? Питання логічне. Але коли ми намагаємося сформувати макропоказники, це як сполучені посудини. Ставимо нижчу інфляцію - значить, щось маємо змінити з точки зору видаткової політики, експорту-імпорту, курсу. Це не просте рішення - давайте поставимо 6%. Це – індикатив НБУ, але не єдиний. Ще один - зростання економіки і баланси в ній.

Ми рахували бюджет на інфляції 7,3%. Вважаємо його збалансованим і реальним для виконання. Чи буде інфляція вище-нижче – побачимо. Цього року в бюджеті закладена інфляція в 11,6%, а зараз інфляція до грудня 1,2%. І ми вимушені під це рахувати бюджет. А це для нас також ризик, оскільки бюджет втрачає. Але ми знайшли можливості профінансувати всі видатки. Більше того - перекрили непокритий дефіцит доходів. На початку травня невиконання доходів було 44 млрд грн. І це не вплинуло на зменшення планових доходів під час секвестру бюджету. Тобто треба планові показники виконати і “наздогнати” ці 44 млрд.

Зараз - 18 млрд грн. І є всі підстави, що ми не тільки перекриємо це відставання до кінця року, але й зможемо перевиконати план доходів. Зараз це можу сміливо сказати. Якщо не буде несподіванок.

Інфляція в макропрогнозі впливає на доходи і видатки, але іноді реальність буває інша. Я не вважаю, що бюджет наступного року надутий. Він збалансований.

— Але це ж перша редакція. Ми всі знаємо, скільки поправок пропонують депутати до другого читання. Ви не збираєтеся поступатися показником дефіциту бюджету? 6% ВВП – і ні кроку назад?

— Ми будемо тримати удар. Є тема для дискусій. Можемо робити перерозподіл видатків. Якщо парламент визначає інший пріоритет - це його право. Але я не бачу можливості, що нас можуть “качнути” в сторону збільшення доходів. У нас є збільшення ефективності податкової щодо роботи з ПДВ. І ми цю ефективність заклали на наступний рік.

— До речі, по імпортному ПДВ ви на наступний рік закладаєте зростання на 9,5%, тоді як за сім місяців річний план виконаний тільки на 46%.

— За даними на 1 вересня, імпортний ПДВ з червня виконується. Відставання було і є - 33 млрд грн. Це десь 11% недовиконання по року. Але я сподіваюсь, митниця підвищить ефективність роботи. А податкова зможе надолужити відставання і по митниці. Нам головне - виконати доходи. Я не бачу проблеми з митницею. Є проблема з нею як органом, але не з точки зору доходів держави.

— Чому митниця досі не має голови - тільки “в.о.”?

— Якби можна було швидко знайти ефективного керівника митниці, я був би тільки радий. У мене є ефективний керівник податкової, а от на митницю ми досі шукаємо. Чи не простіше було б змиритися з тим, що є? Ні. Це найбільш складна ділянка роботи у Мінфіні. У пошуку ефективного керівника ДМС необхідно враховувати як фактор професіоналізму, так і – неприйняття корупції. Такі реалії життя, які складалися у цій системі десятиріччями.

Був Муратов - не впорався. Зараз - Павловський. Подивимось. Так, Павловський – не митник. Мені цим дорікають. Але через це він не має токсичних зв’язків у митному середовищі. До того, він є досвідченим менеджером. І це – його явні переваги. У нього в підпорядкуванні є фахові митники і він має використати їхні знання для реалізації поставлених завдань. Ключове – виконання і перевиконання показників та реформа. На початку між цим віддавав перевагу наповненню бюджету. На той момент вважав це виправданим. Але пора уже впроваджувати зміни і реформувати структуру, тому зараз здійснюємо певні трансформації – готуємось до запуску єдиної юрособи.

— Яка доля середньострокового бюджетного планування?

— Всі, хто працював зі мною у 2016 році, знають, що я тоді прийшов у Мінфін на посаду заступника Міністра з чітким переконанням запровадити цю систему. Коли йдеться про планування бюджету держави, треба бути далекоглядними і розширювати горизонт бюджетування. Ми тоді ініціювали запровадження спершу пілотного проекту, перевіряли, чи готові учасники бюджетного процесу на всіх рівнях до повноцінного переходу на нові бюджетні правила. Далі провели ці зміни до Бюджетного кодексу через Кабмін. Оксана Маркарова через парламент це проводила - дякую. Я не полишаю цих поглядів. Вважаю, що від середньострокового бюджетного планування значною мірою залежить успішність реформ. Тому у нас разом з проектом бюджету-2021 подані середньосторокові показники і середньострокові індикативи до 2023 року. Зі стелями видатків (максимальний об’єм видатків - ІФ) для кожного міністерства.

Так, ми не зробили цього до 1 червня, як це передбачено законом. Попросили парламент перенесли цей термін і там погодилися. Чому? У квітні-травні спрогнозувати показники було важко - високий ступінь невизначеності. Ми могли створити нікчемний документ. А до таких - втрачається довіра. Зараз чіткіше розуміємо, що буде наступного року.

— Що зараз відбувається з відшкодуванням ПДВ?

— Відшкодування здійснюється в автоматичному режимі. Є термін здійснення перевірок, він також обмежений. Якщо перевірка нічого не показала, відшкодування відбувається автоматично. Чому нижчі показники (у серпні відшкодування ПДВ склало 8,57 млрд грн у порівнянні з 9,13 млрд грн в липні цього року - ІФ)? Коли ви боретеся зі “скрутками”, схемами фіктивного податкового кредиту, то кінцевий споживач схемного ПДВ не має можливості сформувати податковий кредит за рахунок фіктивних операцій та відповідно претендувати на відшкодування. Всі легальні експортери отримали відшкодування. Нарікань не чув.

Мені присилають інформацію - я одразу готовий реагувати. Працюю з податковою. Зазвичай, це навіть прозорий бізнес, але десь в ланцюжку є фірма-скрутка, яка сформувала фіктивний податковий кредит. Відповідна реакція податкової: ми вам не можемо підтвердити суму такого кредиту в декларації. І це нормальна практика, вона позначається на відшкодуванні.

— Разом з бюджетом зазвичай подається законопроект з податковими ініціативами, які мають збільшити дохідну частину.

— Ми подали зміни до Податкового кодексу разом з бюджетом. Бажання робити цього не було, але є невирішені питання. Уже кілька років поспіль не робилася індексація податкових ставок - частково екологічного податку, акцизного на алкогольні напої, ренти за користування радіочастотами - на інфляцію. Це дійсно впливає на баланс бюджету. А крім того, в частині адміністрування податків там є інші необхідні зміни. Індексація - з 1 січня.

— А ви плануєте повертатися до питання підвищення ставок ренти за використання корисних копалин? Міністр екології вказував, що йому недостатньо видатків.

— Тільки індексація, нічого більше не буде. Можливо, комітет матиме іншу думку. Готові дискутувати.

— Які шанси збільшити видатки на медицину до 5% ВВП уже з наступного року? До речі, міністр охорони здоров’я Степанов утримався і не підтримав бюджет на засіданні уряду.

— Розпочнемо з позиції конкретних міністрів, які вчора (14 вересня - ІФ) на засіданні Уряду не підтримали бюджет. Держбюджет - це документ не Мінфіну, а всього уряду. Це – компроміс, який дозволяє вийти зі збалансованим бюджетом країни. Я думаю, жоден міністр не задоволений повністю видатками на свій сектор. Але це насамперед питання політичної відповідальності. Я супроводжую вже третій бюджет через Кабмін, а до того був присутній на трьох інших бюджетних процесах під час роботи в Мінфіні.

У моїй практиці не було випадків, коли міністри, всупереч політиці Кабміну, мали окрему позицію. Бувало, що висловлювали застереження, під протокол озвучували побажання. Але не протиставили себе Кабміну. Натомість зараз окремі міністри не голосували за бюджет і визначили свою політичну позицію. Про що я відверто заявив на засіданні Кабміну.

Мені важко прийняти аргумент: "Ми – проти, бо нам треба 5% ВВП". МОЗ просить додатково 212 млрд гривень. Покажіть, де їх взяти? Ми розподілили 60 млрд грн додаткових видатків. А тут ще 212 млрд? У кого їх забрати? Я не отримав на це відповіді. Вважаю, що резерви маємо шукати у реформуванні і підвищенні ефективності кожного міністерства. Це – неприємна дискусія, але правильна.

Ми збільшили видатки на охорону здоров’я на 27 млрд гривень. Це зростання зарплати лікарів на 30%, закупівля вакцин від COVID-19, придбання обладнання для опорних лікарень, закупівля автомобілів швидкої допомоги - 1 млрд грн, програма медичних гарантій - 123,4 млрд грн. Тобто з погляду динаміки і процесів, які були раніше, передбачили досить суттєвий обсяг коштів у порівнянні навіть із цим роком. До 2023 року можемо вийти на 5% ВВП. Однак на 2021 рік ‒ це вже 4,2% ВВП.

— А вони вибирають всі гроші?

— Ні. Це, до речі, про ефективність роботи. Я це запитував у міністра. Закупівлі здійсніть - і все буде в порядку. Ми готові дискутувати, але є певна межа компромісу.

— Як ви обрахували обсяги коштів на вакцини?

— Ми проаналізували, як буде отримуватися вакцина через механізм COVAX, куди Україна приєдналася. Це потреба забезпечити лікарів, а також тих, хто неодмінно має бути провакцинований ‒ особи літнього віку та інші. Ми заклали ці кошти. Коли буде ця вакцина, коли доведеться використати ці кошти ‒ це питання. Багато невизначеності. Закладати на кожного громадянина ‒ ну хтось, може, відмовитися, хтось уже перехворів. Ми заклали для тих, хто найбільше потребує вакцини.

— А чому є постійні нарікання на брак тестів? Хіба в цьому році гроші на них не закладалися?

— Звичайно, закладалися. Це питання до МОЗ. На тест-системи були спрямовані додаткові видатки. Ось дивіться: на ШВЛ передбачено 100 млн грн, у квітні постанову прийняли, в травні Комітет з питань бюджету погодив. Зараз кошти не використані. Забезпечення готовності реагування лабораторних підрозділів ‒ 650 млн грн передбачено, по касі пройшло 466,8 млн гривень. Я знаю, що вони перекидали також із інших джерел. Я з Віктором Ляшком говорив. Вони між областями можуть передавати, якщо десь більша завантаженість. По тестам не чув, що є проблема. На закупівлю засобів індивідуального захисту передбачено 2,3 млрд грн ‒ використано лише 42,1 млн гривень.

— Паралельно видатки на розвиток транспортної інфраструктури зростатимуть наступного року. Чому саме транспорт?

— Вперше в бюджеті за 30 років передбачили кошти на закупівлю пасажирських вагонів. Це – абсолютно нормальний і навіть необхідний крок держави. Для "Укрзалізниці" пасажирські перевезення - це соціальна функція, оскільки вартість квитків встановлюється державою і є значно нижчою ніж собівартість перевезення. До прикладу, в Німеччині з державного бюджету на залізницю лише в цьому році виділено 12,8 млрд євро. Чому саме зараз ми заклали в бюджет на це кошти? Треба колись починати це робити. Якщо не почати діяти зараз, то у 2030 році кількість пасажирських вагонів скоротиться більш ніж в два рази. Бо середній вік пасажирського вагону зараз складає 30 років. І більша частина парку підлягатиме списанню до 2030 року.

— А який механізм? Через докапіталізацію?

— Поки що важко сказати. Ми заклали суму на купівлю вагонів та електрифікацію. Я прихильник того, що бюджет - це розвиток, можливість створити попит, нові робочі місця. Це рухає економіку вперед, створює переваги. Це інші податки, збори. Це – не проїдання.

— А який загальний бюджет розвитку-2021 та динаміка в порівнянні з 2020-м?

— На 2021 рік видатків розвитку передбачено 174,5 млрд грн. В 2020 році цей показник складає 162,1 млрд грн. Тобто +12,4 млрд грн.

Якщо говорити загалом про держбюджет в динаміці, адже ми його так і назвали "бюджет можливостей для розвитку", то у 2019 році 1,08 трлн гривень, цього року план 1,28 трлн, а в проекті наступного – 1,35 трлн гривень. Це все видатки і надання кредитів, які зростають на, близько, 5,1%, а видатки розвитку - на 7,6%, тобто темпи зростання в півтора рази швидші.

— 70 млрд грн на держгарантії на дорожнє будівництво за загального обмеження гарантій у 28 млрд грн...

— Питання щодо обмежень ми дискутуємо, чи є можливість тимчасово їх зняти. Вони мають бути керованими. Це за рахунок дорожнього фонду майбутніх періодів. Ми також активно пропрацьовуємо можливість збільшення доходів дорожнього фонду для забезпечення нормального фінансування доріг з урахуванням запланованих запозичень.

— Коли очікуєте транш у 1,2 млрд євро від ЕС?

— Відповідний закон був нещодавно проголосований. В умовах програми макрофінансової допомоги ЄС передбачено продовження співпраці з МВФ.

— Ви говорили, що бюджету немає в умовах перегляду програми МВФ. Але уже середина вересня, а дати приїзду місії нема. Аналітики не вірять, що вам вдасться без умови бюджету отримати черговий транш. А значить, це перекладається на листопад-грудень.

— Я читав різні думки, що, мовляв, МВФ приїде і змусить зменшити дефіцит. В нас конструктивна співпраця з нашими міжнародними партнерами. Україна забезпечує закладену рамку дефіциту і не робить жодних популістських чи непрорахованих кроків. Водночас - виконує структурні маяки. У нас достатній прогрес в роботі над перетворенням податкової і митниці в формат єдиних юридичних осіб, з 1 серпня у нас функціонує повноцінний ринок газу. І щодо непрацюючих кредитів (NPL), обсяг яких за підсумками перошого півріччя скоротився на 6,1 млрд грн, і щодо незалежної діяльності НБУ, конструктивної взаємодії НБУ і Мінфіну - у нас є чітка лінія, за якою ми рухаємося стосовно виконання програми МВФ.

Звичайно є певні питання з КС, антикорупційними органами – це ті процеси, на які я особисто не можу вплинути, але вони також визначають перебіг нашої співпраці. МВФ також турбувало питання аудиту Фонду COVID-19. Прозорість та ефективність використання коштів Фонду є одним з зобов'язань, які Україна взяла перед МВФ. Але це важливо і для нас самих. Ми щоденно проводимо моніторинг витрат з Фонду COVID-19, публікуємо цю інформацію на сайті. Крім того, нещодавно було рішення уряду, яким Держаудитслужбу зобов’язали провести заходи державного фінконтролю використання коштів Фонду COVID-19. Це перш за все наше завдання - ефективне і раціональне управління нашими державними фінансами.

— А якщо буде затримка - чи можливе об’єднання траншів?

— Ми працюємо над отриманням траншів відповідно до погодженого графіку. Говорити про об’єднання, це говорити про два важливих закони-маяки, які передбачаються для грудневого траншу. Перший - про банки та банківську діяльність. Зараз прийняття його в Раді цілком можливе - у Кирила Шевченка (голови НБУ - ІФ) активна комунікація з парламентом. Інший закон - про Вищу Раду правосуддя. Щодо всіх інших маяків - рухаємося уперед.

Я хочу бути оптимістом. Але повинен мати набір інструментів, щоб діяти в тих чи інших умовах. Коли приїде місія? Які будуть умови? Що буде далі? Ми про це спілкуємося і постійно на зв’язку. Незабаром вийдемо з публічною комунікацією.

— Є інформація, що $350 млн позики на підтримку реформ для економічного відновлення від Світового банку, яка була схвалена ще наприкінці червня, досі не надійшли?

— Ми їх очікуємо. Ми 1 вересня провели найбільшу виплату $2 млрд і зробили це самостійно без фінансової підтримки від міжнародних партнерів, на яку розраховували. Ми готові до різних сценаріїв, але розраховуємо на підтримку наших міжнародних партнерів.

— Світовий банк, до речі, половину виділив з того, що планувалося?

—Першочергово ми говорили про $1 млрд через DPL, але в зв’язку з суттєвим навантаження на бюджет Світового банку через велику кількість запитів від усіх країн-членів, ця сума була зменшена до $700 млн і окремий проект соціальної підтримки, який ми зараз фіналізуємо. Ми сподіваємось отримати всі ці кошти цього року, оскільки це запорука своєчасного фінансування накопичених видатків.

—  Фінринкам не вистачає впевненості, бо вони не розуміють завершення року по бюджетних фінансах.

—Ми розуміємо, які видатки будуть точно здійснені, але поки що про це зарано говорити.

— В останні два роки все ж таки вдалося уникати отих грудневих стрибків з різким збільшенням видатків, пам'ятаєте?

 — Не вдалося. Минулого і позаминулого року - це була проблема. Але найбільш гостро ця ситуація була саме торік. Частково фінансували за рахунок податків цього року і за рахунок нездійсненого відшкодування в минулому році. НАК "Нафтогаз" сплатив частину податків наперед у грудні, і відшкодування ПДВ за грудень минулого року було здійснено в січні цього року.

— Але ви хочете в цьому році уникнути цієї практики?

— Я хочу уникнути цієї практики максимально, тому що для Мінфіну це – таке собі цунамі.

— А до речі є така можливість, що до кінця року, якщо зовнішній ринок буде сприятливий, Україна може ще раз вийти на нього, щоб залучити фінансування вже на наступний рік?

— Євробонди маєте на увазі?

— Так.

— Щоб ми в цьому запозичили задля потреб наступного року? Ну, будемо дивитися. Питання залежить від ринків, від наявності партнерства із МВФ, бо зараз це важливо. У нас є стратегія Мінфіну - 2023 рік без прямих запозичень в бюджет від МВФ. Треба стояти міцно на ногах, робити правильні кроки, щоб не мати необхідності прямих запозичень.