19:11 03.11.2020

Будь-яка особа в КМУ, прийнявши рішення про моє звільнення, пішла б на порушення закону - Олена Антонова

27 хв читати
Будь-яка особа в КМУ, прийнявши рішення про моє звільнення, пішла б на порушення закону - Олена Антонова

Ексклюзивне інтерв’ю з членом Нацкомісії, що здійснює держрегулювання ринків в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Олени Антонової, щодо якої задіяна ротація за указом президента.

- Ви оскаржуєте в суді наказ НКРЕКП про припинення Ваших повноважень та звільнення з посади члена комісії внаслідок ротації за указом президента. Які будуть наступні кроки?

- Для того, щоб поговорити про подальші кроки, я хочу звернутись до історії питання. По перше, у 2018 році я взяла участь у відкритому конкурсі, посіла друге місце і була призначена на посаду строком на шість років.

Нагадую, що у кінці 2019 року перегляд закону про НКРЕКП відбувся в тому числі через те, що влітку 2019 року КСУ видав рішення згідно якого фактично ані президент, ані ВРУ не мають повноважень призначати та звільняти членів комісії. Так, діючий закон надає такі компетенції виключно Кабміну.

Якщо ми подивимось на редакцію закону про НКРЕКП від 2016 року, то там чітко йшлося про те, що ротація означає звільнення.

Тепер, після рішення КСУ, ротація за рішенням президента в законі залишилась, а звільнення там немає. Члени комісії по закону підлягають ротації, але що це таке? І де написано, що це має призводити до звільнення? Наприклад, у Міністерстві закордонних справ, здається, це означає зміну сфери компетенції.

Взагалі питання законності того, що відбувається навколо регулятора, гостро стоїть вже давно. Його статус змінювався щонайменше п"ять разів за 25 років існування. І щоразу починалося вигадування тимчасового велосипеду замість того, щоб прибрати коріння проблеми. Це й створювало умови для наступних ітерацій, які часто-густо співпадали зі зміною влади. Наприклад, у 2008 тим же КСУ було визнано, що Регулятор утворюється в неконституційний спосіб рішенням Президента. Це на щось тоді вплинуло? Ні.

Подання до КСУ від 2016 року чекало рішення майже 2,5 роки. І от у 2019-му КСУ визнає, що регулятор не може бути незалежним, а президент та Верховна Рада не мають повноважень призначати членів конкурсної комісії та членів регулятора. Отримуємо новий закон. Але чи всі його положення відповідають рішенню того ж КСУ? Наприклад у 2019 році законом, тобто Верховною Радою, чотирьох членів комісії було призначено на посади всупереч рішенню КСУ про те, що Рада на має повноважень призначати членів регулятора. Тепер ситуація із ротацією…

 - Тобто, на Вашу думку, член комісії міг просто змінити структурні підрозділи, які йому підпорядковувалися?

- Так, я займалася двома напрямками: роздрібним ринком і стратегією та міжнародними зв’язками. По ідеї, на мене могли бути перерозподілені повноваження в інших сферах регулювання. Також закон чітко говорить про те, що повноваження члена Комісії достроково припиняються відповідно до рішення КМУ про його звільнення. Рішення Кабміну немає. Указ про ротацію є. Перелік випадків дострокового припинення повноважень члена Комісії містить все: від власного бажання до смерті. І ротації там немає.

І тут я стикнулась із ситуацією не тільки наявної законодавчої колізії, а ще й ігнорування вимог закону. 1липня я отримую наказ по Комісії за підписом керівника апарату про проголошення указу президента та припинення моїх повноважень, як члена Комісії. Я вважаю, що цей наказ абсолютно незаконний. Я звернулась до суду, до центру розгляду спорів секретаріату Енергетичного Співтовариства. До цього зверталась письмово до КМУ із запитом щодо цієї ситуації, інформувала конкурсну комісію. Наразі рішення суду по моїй справі немає. Я очікую. Звісно, що я не можу вплинути на судову систему, але я вважаю, що у мене сильна юридична позиція.

- Як Ви вважаєте, чому Кабмін не став видавати розпорядження про звільнення?

- Після виходу указу президента про ротацію Кабмін звернувся до НКРЕКП, це документально підтверджено, з дорученням надати пропозиції щодо його виконання. У цих пропозиціях був поданий проект рішення КМУ про моє звільнення. Від НКРЕКП до КМУ. Але КМУ повернув цей проект як такий, "що не може бути реалізований". Я вважаю, що так відбулося, бо будь-яка особа в КМУ, прийнявши рішення про моє звільнення, зробила б крок, який би прямо порушував закон.

- Що вам кажуть у центрі спорів Секретаріату Енергоспівтовариства і в Кабінеті міністрів?

-У Секретаріаті моментально зареєстрували звернення, присвоїли номер моїй скарзі, і, я так розумію, наразі опрацьовують. Кабмін не надав відповіді на поставлені мною запитання про припинення повноважень/звільнення.

- Те, що саме ви першою за новим законом потрапите під ротацію, для вас було очікувано? Адже з виходом закону експерти зазначали, що немає критеріїв відбору кандидатів на ротацію.

- Дійсно критерії ротації відсутні в законі. Хто і чим керувався при підготовці проекту цього рішення, мені не відомо.

Але, я нагадаю, що я є членом Комісії, яка керувала стратегічним напрямком і співпрацювала з усіма європейськими стейкхолдерами, забезпечувала діалог із ними, вела напрямок міжнародної діяльності,проекти технічної допомоги регулятора. Чи хтось чув від міжнародних стейкхолдерів, що вони були не задоволені моєю роботою чи діалогом з комісією за цей період? І я маю письмові підтвердження про зворотне. У їхній реакції я чула здивування.

Я відповідала за напрямок роздрібного ринку, достатньо значна реформа якого відбулася в кінці 2019 року.

Так, дійсно, до приходу нашого складу в Комісію була напрацьована нормативна база. Але сама реформа, конкретні кроки, переукладення договорів для всіх споживачів країни, запуск ПОН (постачальник останньої надії – ІФ),відокремлення компаній-постачальників послуг, налагодження нових комерційних процесів в старому оптовому, а згодом і в новому оптовому ринку – це була дуже масштабна річ, яка відбулась вперше за 20 років. Проводились численні зустрічі з усіма учасниками ринку, із споживачами, проекти певних термінових рішень виписувались напередодні запуску, навіть у день, коли вся комісія святкувала День енергетика. Нагадаю, що в результаті реформи саме роздрібного ринку 200 найкрупніших споживачів України, які приєднані до "Укренерго", перестали платити тариф на розподіл.

У результаті кількість незалежних постачальників на сьогодні зросла більше ніж у три рази, їх частка ринку зросла майже в п"ять разів, ринок характеризується помірним рівнем концентрації. Так, певні проблеми були і лишаються зараз, але значних нарікань саме на реформу роздрібного ринку не було.

Аби бути в курсі найкращих світових практик побудови та реформування ринків, я вступила на навчання на річний спеціалізований курс у Флорентійській школі регулювання при Європейському економічному інституті, і закінчила його з відзнакою. Єдина в комісії. Я це робила паралельно із роботою, у вихідні.

Тому те, що мене намагаються звільнити, для мене було "дуже очікувано".

- Ви говорили з головою Комісії?

- Пам’ятаю, що я одразу зауважила, що наказ НКРЕКП про припинення моїх повноважень не відповідає законодавству і за законом має бути рішення КМУ. Якоїсь чіткої розмови/відповіді я не пам’ятаю. Але, я не можу собі уявити, щоб наказ про припинення моїх повноважень оформлювався без відома голови. Також наказ був завізований керівником юридичної служби.

От що точно мене хвилювало і про що я піднімала питання, то це про моїх підлеглих. І не даремно. Згодом,по одних були організовані службові розслідування, а інший департамент просто ліквідували.

 - Пройшло кілька місяців після указу щодо Вашої ротації, і вже не так багато часу до наступної. Але, судячи з усього, ініціатив щодо врегулювання цієї колізії немає. Чим Ви можете це пояснити?

- Як у нашій країні відбувається? Якщо є політична воля, то питання виносяться на рівень законодавства і вони вирішуються. Скоріш за все, у ключових людей немає на це політичної волі. Я не можу чимось іншим це пояснити. Всі професіонали розуміють, що є проблема. Але давайте подумаємо, хто може необхідні зміни ініціювати? І комісія могла б ініціювати, і могли б, наприклад, розглянути це питання на профільному комітеті ВРУ з питань енергетики та ЖКП.

Навпаки, скрізь лунало про буцімто-то "врешті-решт прозорий конкурс", про обрання "адекватного регулятора". І той же голова профільного комітету ВРУ був присутній на відкритті конкурсу.

- Власне, питання незалежності самого регулятора теж, здається, повисло у повітрі. Остання редакція закону приймалася, як тимчасовий захід, аби не блокувати діяльність комісії з нового року через рішення КС, який вимагав вивести її з-під президентської опіки. Але за рік не ініційовано інших законодавчих змін щодо її остаточної незалежності

- Так, комісію далі треба робити незалежною. Дійсно, я вважаю, що рішення, по якому НКРЕКП підпорядковується Кабміну, тимчасове. Навіть Секретаріат Енергоспівтовариства оприлюднював на своєму сайті позицію, що при такому підпорядкуванні є певний конфлікт інтересів. Тому що з одного боку НКРЕКП входить в Кабмін, а з іншого – йому через профільні міністерства підпорядковуються значні гравці на енергетичних ринках. Це, наприклад, ОГТСУ та "Укренерго" через Мінфін, "Енергоатом" та "Укргідроенерго" через Міненерго. Тому над статусом "незалежний" треба продовжувати працювати.

- Але зараз НКРЕКП фактично має виконувати доручення КМУ?

- Якщо питання у сфері виключних повноважень НКРЕКП, то ні. Адже НКРЕКП має діяти відповідно до закону, яким визначаються особливості спеціального статусу та передбачено певний функціонал. Поза тим, регулятор як ЦОВВ із грудня 2019 року підпорядковується КМУ. Ясно, що є певні питання,щодо яких можуть бути доручення, і вони мають виконуватись. Закон про НКРЕКП каже, що одним із принципів діяльності комісії є самостійність і незалежність, але в межах, визначених законом.

Європейські директиви чітко говорять, якими є критерії незалежності регулятора. До речі, до гарантій незалежності належать процедури призначення та звільнення членів Комісії, в т.ч. конкурсна процедура, фіксований термін повноважень, який не може повторюватись більш ніж двічі, виключний перелік підстав дострокового припинення повноважень членів Комісії.

Але будьмо реалістами. Дзвінки, неформальні розмови, визначення якихось позицій неформальним чином – як це проконтролювати? І я не кажу зараз тільки про КМУ. Чи можуть такі речі відбуватися в реальності?Звісно ж, так. І це ніхто й ніде не побачить. Про такі речі можна робити припущення, вже аналізуючи фінальні рішення Комісії. Нагадую, що є вимога про заборону зустрічей з ліцензіатами тет-а-тет. Має бути три члени комісії, або один член і два керівники структурних підрозділів. Я особисто такої вимоги дотримувалася.

- Наприклад, КМУ не може дати доручення встановити прайс-кепи?

- Прайс-кепи – ні, бо це віднесено законодавством до сфери повноважень НКРЕКП. Хоча за законом про ціни та ціноутворення, КМУ має право встановлювати державні регульовані ціни. Наприклад, все що стосується спецобовязків на ринках електроенергії та газу, належить до його повноважень. Щодо газу там фактично передбачена тарифна методика для ТКЕ та донедавна – для населення. Щодо електрики теж прописано механізм, який дозволяє регулювати ціни для населення.

- Члени НКРЕКП ходять на засідання КМУ?

- Наскільки мені відомо, не ходять. Я не була жодного разу. Органи, аналогічні НКРЕКП – ЦОВВ із спеціальним статусом, на засіданні уряду представляє прем’єр-міністр.

- А як ви оцінюєте сам конкурс на посаду члена регулятора?

- Я знаю, як проходив той конкурс, в якому я брала участь. Це було важко. Треба було дуже серйозно готуватися.

За поточним конкурсом я не слідкувала детально, позаяк не бачу підстав для його проведення, не бачу вакантної посади, адже рішення про моє звільнення відсутнє. Для себе відзначила, що на відміну від першого конкурсу на цьому майже не було, наприклад, представників бізнесу, ключових гравців, провідних компаній. Для мене це своєрідний сигнал певної недовіри до цього конкурсу. Бачу, що й мої колеги – Олександр Формагей та Євген Магльований, які могли б піти на конкурс і були б дуже сильними кандидатами, утрималися від участі. Однак я знаю, що є певні звернення від учасників з різних питань, зокрема й щодо конфлікту інтересів члена конкурсної комісії, і розподілення його голосів, хтось звертався за записами співбесід.

Я інформувала конкурсну комісію про свою ситуацію, надала вичерпну інформацію про відсутність рішення КМУ, а також звернула увагу на конфлікт інтересів у однієї учасниці. Адже та сама особа, яка завізувала незаконний наказ про припинення моїх повноважень, брала учать в конкурсі на, начебто, вакантну позицію. Виходить, що хтось, хто працює в апараті комісії, може допомогти "прибрати" з посади члена Комісії, а потім піти на його місце. Виникає питання: а що, так можна було?

- Як взагалі працювалося в Комісії, як приймалися рішення?

- За того складу Комісії, за якого ми почали працювати (з 6 червня 2018 року по 4 листопада 2019 головою була Оксана Кривенко – ІФ), у мене було відчуття команди. Так, ми всі були різні, не завжди погоджувались один з одним, нам всім довелося багато вчитись і розбиратися з низкою нестандартних питань, але ми працювали командно. І, стосовно значних викликів, ми опрацьовували питання, дискутували. Приходили до якоїсь всім прийнятної формули й дотримувались її. В новому складі Комісії, який змінився рік тому, я не відчуваю командного духу. Наприклад, про суттєві, дуже серйозні рішення я часто дізнавалася вже тоді, коли вони були в порядку денному.

Це нормально для широкого загалу, для зовнішніх стейкхолдерів - зайти на сайт Комісії та проаналізувати порядок денний,але не для її члена. Адже член НКРЕП має відповідати за кожне рішення, з яким він працює. Адже йому питання ставитимуть і споживачі, і суміжні органи державної влади, і навіть контролюючі органи. Завжди можуть спитати, чому так проголосували, про що це рішення? Тому я затрачала масу зусиль на те, щоб розбиратися з питаннями порядку денного після того, як я їх бачила на сайті. Доводилося в останній момент звертатися до профільних членів Комісії, до відповідних співробітників. До слова, вичерпну інформацію вдавалося отримувати не завжди. Я вважаю, що це неправильна побудова процесу.

- Ви голосували за Валерія Тарасюка?

- До цього голосування взагалі багато питань. Однак це було таємне голосування.

- Реформа ринку електроенергії дещо відстає від реформи ринку газу. З чим це пов’язано?

- Дійсно, ринок газу йде вперед порівняно з ринком е/е. Це не означає, що там немає проблем. Понад те, на моє переконання, причина в тому, що, нажаль, без якогось зовнішнього тиску чи зовнішніх чинників реформи йдуть дуже повільно. Наприклад, зміна моделі ринку газу, фінансове збалансування "Нафтогазу", що призвело й до певної цінової політики на ринку природного газу - все це зумовило отримання зовнішнього фінансування для України від МВФ ще 2015 року. У 2012 році України вступила до Енергетичного співтовариства, наприкінці 2014-го взяла на себе зобов’язання імплементувати 3-й енергетичний пакет. І вже 2015 року було прийнято закон про ринок газу, потім за півроку напрацьована вся нормативна база, і з 2016 року ринок запрацював у новій моделі. Єдиний пункт, який був максимально затягнутий в часі - це відокремлення оператора ГТС.

Там, де реформи не є умовою отримання макрофінансової допомоги, темпи набагато повільніші. Щодо ринку електричної енергії тільки 2017 року було прийнято закон, до березня 2018-го ще півтора року писалася нормативна база, роздрібний ринок реформовано з початку 2019-го, а ще через півроку – опт.Процес тривалістю в п’ять років, на відміну від двох у газовій сфері.

В різний час умовами зовнішнього фінансування у сфері електроенергетики були й приватизація обленерго, і приведення тарифів для населення до економічно-обґрунтованих рівнів і "значний прогрес у сертифікації" оператора системи передачі. От тоді й були конкретні та швидкі рішення.

- Як ви оцінюєте роботу нового ринку е/е?

- Я підтримую європейський напрямок розвитку України. Живу з родиною тут. Тому для мене важливо, щоб Україна була якомога ближче до цивілізованих європейських країн. У робочому аспекті для мене це правила та практика функціонування енергетичних ринків, які мають відповідати європейським. Ба більше, я працювала в бізнесі й можу тверезо оцінити, яка асиметрія інформації присутня в регулятора порівняно із регульованими бізнесами. Тому це ілюзія, що регулятор є кращим менеджером, ніж реальний менеджмент компанії. Я щиро переконана: те, що було зроблено в сфері реформування ринку електроенергії та газу, принаймні, за період моєї роботи, було зроблено правильно. Але в нас як завжди. На етапі запуску нової моделі я не могла уявити, що відбудуться ті процеси, які почалися із кінця 2019-го - початку 2020 року. Це як марафонець, який майже півроку нормально собі біг, а потім почала боліти рука, потім нога і т.д. Так, були певні проблеми, які не вирішувалися роками. Але уявити таку кризу та накопичення заборгованості між учасниками було неможливо.

- Звідки взялися ці борги?

- Факторний аналіз ніхто в регуляторі не робив, або робили, але я його не бачила. На мою думку, є декілька ключових факторів, зокрема й ті процеси на ринку, внаслідок яких була провалена ціна.

- Ви про торгівлю повітрям?

- В тім числі. Завжди вважала, що трейдер – це той, хто купив оптом у виробника, наприклад, за двосторонніми договорами, а потім продає постачальникам чи, приміром, в коротку на інших сегментах. Але того, що знайдуться трейдери, які почнуть маніпулювати поміж сегментами ринку,спотворюючи ціну, ніхто не міг передбачити. Оперативний моніторинг входить, серед іншого, в обов’язки операторів ринків. Для мене індикатором проблем на ринку були значні коливання ціни, коли вона різко падала. Про існування маніпулятивних схем на ринку я дізналася вперше від зовнішніх консультантів, які склали повний "пазл" із дій трейдерів у всіх сегментах – від РДН до балансуючого ринку. Робота всередині Комісії не була побудована таким чином, аби провадити детальні внутрішні обговорення з приводу цих ситуацій. Навіть якщо вони й були, то мене не запрошували. Про рішення, спрямовані на виправлення цих ситуацій, я здебільшого дізнавалася вже з порядку денного чи безпосередньо напередодні його формування.

- Що дозволяло це робити?

- Була можливість подавати цінові заявки, не підтверджені фактичним товаром. Плюс був великий розрив цін на балансуючому ринку, який дозволяв, умовно кажучи, закривати позиції в умовах профіциту, відкуповувати там е/е за дуже низькою ціною. Була відсутня нижня межа ціни. В правила ринку не був закладений підхід до трейдерських операцій, який передбачався концепцією ринку ще від 2017 року, що її підготував Секретаріат енергетичного співтовариства. Там передбачалося, що сальдо трейдерських операцій (купівля мінус продаж) дорівнює 0 і було підтвердження фізичних обсягів, щоб уникнути саме фіктивних угод.

- Ви зараз говорите про надто широкий коридор між прайс-кепами на балансуючому ринку? Але вони впродовж цього часу зазнавали змін. Чому їх змінювали?

- Від самого початку прайс-кепи на балансуючому ринку було встановлено на рівні -/+15% від ціни РДН. Але це не стимулювало учасників ринку акуратно прогнозувати й знижувати небаланси по системі. Потім були зміни в листопаді 2019-го на -30%/+15% від РДН, потім у лютому 2020 встановили -55%/+15%. Мета всіх цих змін якраз і полягала в тому, щоб балансуючий ринок надавав учасникам правильні цінові сигнали на зниження небалансів. Однак благі наміри були використані з метою торгівлі між сегментами й призвели до провальних цін. Комісія постановою №766 вже в період пандемії коронавірусу знову звузила цей коридор до -20/+5. Та саме ця частина постанови була потім "збита" в суді одним з виробників електроенергії. І Комісії довелося піти шляхом тривалішої процедури змін у правилах ринку. Щоправда, в останній редакції змін зазначалося, що -20/+5 діятиме тільки до кінця 2020 року. Але питання знято з розгляду.

Як я вже казала, цей коридор використали деякі учасники ринку, й відтак,він був одним з факторів накопичення заборгованості. До речі, USAID порушувала питання функціонування балансуючого ринку та рівнів кепів на ньому ще з жовтня 2019-го, наполягаючи на тому, щоб цей коридор змінився.

Але час прийняття рішень має значення. Тобто кожен місяць, тиждень відсутності такого рішення впливав на накопичення боргів.

- Нещодавно прийняті рішення про підтвердження фактичних обсягів електроенергії унеможливлюють подання порожніх заявок?

- Так. Підтвердження фізики теж було правильним рішенням для припинення торгівлі повітрям. Гадаю, доречно було б "закрутити гайки" ще й у трейдингу. Крім того, були зняті цінові обмеження заявок для "ГарПоку", підвищено нічний прайс-кеп. Ці кроки сприяли стабілізації ситуації.

- А які інші, на Вашу думку, фактори заборгованості?

- Наступним "борговим"фактором була масова подача цінових заявок на рівні нижче будь-якої, навіть найнижчої існуючої на ринку собівартості виробництва е/е, яку можна собі уявити. Тут є питання, чи ця поведінка була спрямована на те, щоб "впихнути" свою е/е в РДН на фоні падіння попиту, чи це були цілеспрямовані спроби "провалити" ціну? Детальної аналітики на цю тему я не бачила, адже не мала доступу до відповідної інформації через"персони". Чи це трейдери, які не мають власного ресурсу, виходили з такими пропозиціями, чи великі гравці-виробники?Побіжний аналіз публічних даних оператора ринку схиляє мене до другого варіанту.

Ще одним фактором було зниження обсягів продажу е/е "Енергоатомом""ГарПоку". Орієнтовно з початку 2020 року"Енергоатом" знизив обсяги продажу "ГарПоку"виключно до обсягів ПСО, через що той позбувся ресурсу, перепродаж якого був ключовим фактором його прибуткової роботи, розрахунків із "зеленими" та мінімального навантаження коштів для ВДЕ у тарифі НЕК.

Крім цього, в тарифі НЕК"Укренерго" було враховано, на мою думку, недостатню суму компенсації "зеленій" енергетиці з самого початку 2020 року. Плюс падіння попиту на фоні пандемії коронавірусу. Плюс зростання обсягів виробництва ВДЕ із усіма наслідками. Плюс споживачі, які не платять за е/е роками за будь-якої моделі ринку: "Вода Донбасу" та державні шахти.

Але, повертаючись до питання запуску ринку, треба сказати, що й зі старту були певні вади. Це й товарний, а не фінансовий формат механізму ПСО, і те, що обидва ПСО "впали" на "ГарПок" – по ВДЕ та по населенню, та й взагалі необхідність існування ПСО для населення, а також споживачі, про яких я вже говорила. Тобто це певні системні питання, які не дають цьому ринку вийти на нормальний рівень роботи. Плюс в нас не запущені в повному обсязі деякі сегменти ринку. Ринок додаткових послуг, наприклад. Пройшов рік, а він тільки зараз якось там оформлюється.

- На сьогодні розроблено законопроект, який має "списати" борги, накопичені до введення ринку.

- Безумовно, це позитивний крок. Але ж та сама "Вода Донбасу" чи державні шахти продовжують бути джерелом накопичення заборгованості. Держава має відповідати за свої рішення, якщо ці рішення впливають на суміжні галузі економіки.

- Якщо говорити загалом про прайс-кепи, можливо, настав час їх відмінити?

- Насправді прайс-кепи вводилися як тимчасовий захід, на дев’ять місяців. Тоді регулятор справді діяв на межі своїх повноважень, бо законодавчі повноваження встановлювати прайс-кепи він отримав лише на початку 2020 року. Але ми розуміли, що робимо. До речі, кепи було встановлено на рівні нижчому, ніж мала бути оптова ціна, якби ринок не запустився. Але про це всі забувають.

Зараз на ринку профіцит, з’явилися ознаки конкуренції учасників, місцями жорстка. Чому тоді ми боїмося прибрати прайс-кепи? Є проблема з тим, що регулятор має звичку прискіпливо все регулювати. Але часи змінюються. Тепер потрібні нові підходи, розвиток нових навичок та компетенцій. На мій погляд, треба переходити на більш ліберальну модель роботи, але одночасно із значними можливостями щодо покарання порушників, особливо таких, які системо "завалюють" ринок, як картковий будинок. І якщо є проблема, реагувати швидко і жорстко. Адже за збитки у державних компаній рано чи пізно настане відповідальність.

Регулятору треба бути не менеджером, а серйозно займатись моніторингом ринку, дуже швидко реагувати на неадекватну роботу ринку та дії його учасників, застосовувати дуже жорсткі заходи для того, щоб припинити порушення. Але це не роль такого собі контролера, який встановлює ціни. Це вже архаїзм. Так, кепи на ринку існують і в інших країнах, але це радше коридор цін, в рамках яких відбуваються торги, і які дуже рідко досягаються, або дуже високі значення для певних типів високоманеврової генерації. Але не стеля, в яку ціна постійно впирається,внаслідок чого ми навіть не можемо впевнено змоделювати, на якому значенні ціни реально перетнуться попит та пропозиція.

Має бути дуже сильний операційний моніторинг того, що відбувається на ринку. Нинішній моніторинг - це лише початкова точка, це перші фото перших подій, які вже фактично відбулися.

Фіктивні, непідтверджені цінові заявки чи заявки, які колосально нижчі за найнижчу базову собівартість, чи коли на продаж виходять гравці, які не виробляють власну е/е, а зазвичай її купують – все це має бути моментально підсвічене, і на це має бути моментальна реакція. І згодом це все виправляти через правила ринку. Моніторити слід учасників за їх заявками.

Я особисто покладаю велику надію на якомога швидший запуск вимог Європейського регламенту РЕМІТ, відповідні зміни до законодавства, нормативної бази регулятора. РЕМІТ якраз спрямований на виявлення маніпуляцій ринком та застосування жорстких санкцій у відповідь. Над цими питаннями ми почали дуже предметно працювати з командою стратегічного департаменту ще з кінця 2019 року. Але наголошую, що й до запуску РЕМІТ необхідно здійснювати швидкі та рішучі дії щодо покарання порушників та постійно змінювати правила ринку для упередження порушень.

- Ваше ставлення до RAB-тарифів?

- Перехід до нової методики та відхід від регулювання на рівні "+/-"за статтями витрат і практичною відсутністю дозволеного регульованого прибутку оцінюю як позитивний крок. При цьому зауважу, що регулювання тарифів на розподіл обленерго нормою прибутку (так звана rate of return regulation) - це абсолютно не нова історія для України. Це було ще за часів приватизації обленерго при Ющенку. Це була постанова 309, яка працювала, здається, 12 років. Я її тоді допомагала писати регулятору, працюючи радником в проекті USAID. Тому я не розділяю гасел на кшталт"нарешті, вперше в історії, регуляторний прорив".

Дійсно, в певних аспектах підхід тоді був примітивнішим. Зараз вони викладені в advanced-варіанті: стимулювання зниження витрат, регуляторні періоди, бенчмаркінг, регулювання якості послуг. І дуже позитивним є те, що всі компанії можуть здійснити перехід одночасно. Однак інші питання визначалися тоді чітко,й ні в кого не виникало жодних сумнівів, що має бути, наприклад, одна база й ставка прибутку. Як це, до речі, є зараз в стимулюючому ціноутворенні для оператора ГТС.

Тепер RAB такий, яким він є. Але моя думка, що має бути єдина база і єдина ставка.

- Гадаєте, потрібно відпускати ціни на електроенергію для населення так, як це зробили з газом?І чи може бути прийняте таке рішення найближчим часом?

- Я давно працюю в секторі й нагадаю, що на початку 2000-х років ціни на е/е для населення покривали всі витрати по виробничому ланцюгу, а колись вони були вдвічі вищі, ніж для промисловості. Якщо ми подивимося на будь-яку європейську країну, то ціна для населення в рази вища за ціну промисловості. Там абсолютно нормальна логіка. Ніде в Європі не побачите навпаки. І, до речі, не знаю, як і кому досі вдається формувати міфи про високі ціни для кінцевих споживачів в Україні порівняно з Європою. Якщо брати в середньому й порівнювати з Україною, то в нас ціни для кінцевих споживачів нижчі. Наприклад, ціни для найбільших кінцевих промислових споживачів із споживанням понад 150 ГВт-год/рік у Польщі, Словаччині, Угорщині,Румунії становлять 9,5, 12, 8,5, 8,1 євроцентів/Квт-г. Це дані Євростату за другу половину 2019 року. Водночас кінцеві ціни для населення (той-таки перелік країн) становлять 14,7, 16,9, 10,3, 14,6 євроцентів/Квт-г. Навіть у Молдові та Грузії ціни для населення становлять відповідно 10,7 та 6,6 євроцентів/кВт-г. Це вже дані за першу половину 2020 року.

Дійсно, в деяких країнах Західної Європи для надвеликих суб’єктів із споживанням 1 ТВт-г+/рік, зокрема у Франції, Німеччині, Нідерландах,ціни найнижчі серед промисловості за рахунок, зокрема, встановлених на законодавчому рівні пільг на енергетичні податки. Але ж в цих країнах і ціни для населення одні з найвищих в Європі.

- Політика стає на заваді розвитку енергетики?

- У даному разі так.

- Сертифікація "Укренерго" якщо не під загрозою, то суттєво затягується у часі. Як це вплине на інтеграцію з ENTSO-E?

- З одного боку, я бачила приклади країн Енергетичного Співтовариства, коли оператори системи передачі входили до ENTSO-E, а потім вже отримували сертифікацію. З іншого боку, є вимоги, що при інтеграції TSO має бути сертифікованим.

Перший і основний крок відбувся. Це анбандлінг. В результаті оператор системи передачі вже підпорядковується Мінфіну, а не Міненерго, якому підпорядковуються виробники е/е, тому конфлікт інтересів відсутній. І, до речі, я не бачила жодного офіційного документу ЄС чи Енергетичного співтовариства, в якому б чітко йшлося про те, що інтеграції не буде без сертифікації системного оператора. Мені здається, що це радше політична позиція,в тому числі й з боку ENTSO-E,об’єднувати все в один процес.

Фізична інтеграція енергосистеми – серйозний виклик для України. Адже треба пропрацювати рік в ізольованому режимі й припинити фізично балансувати нашу енергосистему за рахунок Росії. Але до цього потрібно йти. Ми фізично матимемо доступ до інших ринків. І е/е з інших ринків перетікатиме в Україну,можливо, й більш чиста. Тому, як мені здається,інтеграцію української енергосистеми з європейським ринком можна було б розглядати також і комплексі з реалізацією європейської "зеленої" угоди в Україні. Можливо, частину поліпшень від Green Deal ми як країна отримаємо за рахунок цієї інтеграції і, відповідно, не буде необхідності вкладати такі вже значні кошти?

- Ви взагалі підтримуєте Green Deal?

- Політика ЄС не стосується виключно декарбонізації енергетики, а взагалі всієї економіки. Принципово - так, підтримую. Але, грубо кажучи, багатші юрисдикції можуть собі дозволити системніше думати про майбутнє. Голова Єврокомісії заявила про інвестиційний план, задля реалізації якого мобілізуватиметься обсяг інвестицій в 1 трильйон євро!

Питання по Україні. Чи є в нашій економіці хоч які-небудь "вільні" джерела для декарбонізації таких масштабів? Зрозуміло, що певні ресурси є. Але очевидно, що ми економічно набагато слабші від Європи. Це треба дуже ретельно рахувати. Це економічний аналіз вигод та витрат для України в цілому, а також часовий прогноз, коли і які відбуватимуться. Безумовно, ми маємо і зобов’язані брати участь у цьому процесі, але в тих межах, які можемо собі дозволити на кожному етапі. Також треба вести перемовини з європейськими партнерами, домовлятися про фінансову підтримку з їхнього боку щодо заходів"зеленого" переходу, адже застосування механізмів перетікання вуглецю через кордон матиме негативні наслідки для експортних галузей української економіки. З боку Європи звучить зокрема й те, що Україна може бути одним із плацдармів для формування бази добування водню.

Треба прораховувати всі можливі сценарії. При цьому слід пам’ятати й про поточні проблеми та потреби нашої енергосистеми.

- Цьогоріч був прийнятий звіт про достатність генеруючих потужностей. Що дає цей документ?

- Так, вперше в історії України ми прийняли звіт про достатність генеруючих потужностей. Він спрямований на те, щоб проаналізувати різні сценарії розвитку енергосистеми й потребу в певних джерелах енергії, в резервах енергосистеми. Так ось, звіт визначає, що Україні потрібно 2 ГВт високоманеврової потужності, 2 ГВт акумулюючої потужності для підтримки та відновлення частоти та ще 0,2 ГВт систем акумулювання нормованого резерву для підтримання частоти вже у 2021 році. Всього 4,2 ГВт. Для порівняння, зараз споживання в пікові години становить приблизно 18-20 ГВт.

Наступний крок – проведення тендерів на будівництво, аби в конкурентний спосіб побудувати цю генерацію.

- Але питання будівництва нових потужностей вельми пригальмовує.

- Це конкурентний ринок. У мене теж були наївні очікування, що ми зробимо новий ринок, і європейські компанії, побачивши, що у нас і роздріб, і опт працює за європейськими принципами, прийдуть працювати в Україну. Але цього не бачимо. Чому? Тому що спочатку ринок був турбулентний, і всі хотіли подивитися, як і на чому він стабілізується. Тепер ми бачимо систему з боргами, а жоден інвестор не вкладатиме кошти в систему, яка працює недосконало. А де в нашій країні гроші на всю цю потужність, зазначену в оцінках НЕК? Це ж дуже великі гроші. Мені цікаво подивитися, хто прийде на тендер і принесе гроші, щоб інвестувати в такій непередбачуваній країні в такий системно-інфраструктурний проект. Тому всі ці питання – технічні, організаційні, структурні – потрібно вирішувати в комплексі, аби досягти результату.

- Розкажіть ще про роль міжнародних партнерів, як вони впливають на діяльність НКРЕКП?

- Коли я відповідала за співпрацю з Енергетичним Співтовариством, вона була максимально конструктивною. Це була не лише політична підтримка реформ ринку і регулятора, а й дуже значна експертна допомога. Секретаріат – це й експертний центр. Вони вже проходили трансформацію ринків у інших країнах співтовариства, і Україні не обов’язково вигадувати велосипед.

Щодо політичної підтримки, то це надзвичайно важливо. Ось невеличкий приклад. Напередодні запуску роздрібного ринку ніяк не призначався постачальник останньої надії, а його відсутність зламала б усю модель. Довелося звертатись до пана Копача, який моментально відреагував, надіслав листа в Кабмін, і ПОН було призначено.

Ще один експертний центр – USAID. Там працюють дуже досвідчені експерти, які робили серйозну аналітику і напрацьовували пропозиції щодо зміни правил ринку. Я особисто у своїх рішеннях часто покладалася саме на їх аналітику. Наразі саме на цю співпрацю покладається регулятор з метою автоматизації моніторингу ринку та запровадження рішень в сфері програмного та апаратного забезпечення для моніторингу. Цей напрямок роботи з ними ми запустили ще в кінці 2019 року.

Важливою також була й співпраця з делегацією Європейської комісії в Україні. Ми спілкувалися з регуляторами країн Євросоюзу щодо практики роботи ринків, практики роботи регуляторів, цінової політики.

З цього огляду для мене дуже поганою новиною стала ліквідація стратегічного департаменту регулятора. Цей департамент роками підтримував та координував роботу із зовнішніми стейкходлерами та співпрацював з ними щодо всіх новацій на регульованих ринках, формування нового законодавства на основі адаптації європейського законодавства та Енергетичного співтовариства.

- Це може якось вплинути на роботу комісії в царині стратегічного планування й розвитку?

- Гадаю, такі ризики існують.

- Які ще ризики існують для Комісії?

- Ризики реакції на ситуацію на ринку. Дуже швидко і непрораховано – ризик. Дуже довгі вивчання сценаріїв розвитку ситуації та неприйняття рішень – теж, як ми побачили, ризик.

З одного боку, всі рішення, які впивають на роботу енергетичних ринків, необхідно детально й швидко прораховувати перед тим, як приймати. Навіть з купою сценаріїв та припущень, навіть із залученням консультантів, адже відповідальність за наслідки величезна. Кожен не до кінця продуманий крок може означати чиїсь переплати або чиїсь збитки. Виникає гостра проблема – негайне коригування ситуації.

Звісно, великий ризик – відсутність стратегії розвитку регулювання по сферах. Куди ми йдемо, які цільові показники роботи цих ринків, куди їх веде регулятор? Бо в деякі моменти у мене виникало враження, що чим гірша ситуація на цих ринках, тим краще для якихось інтересів. Регулятор таку позицію собі не може дозволити. З багатьох причин, одна з яких – рано чи пізно за результати спитають.

Ну, і ще - розвиток нових навичок і постановка сильного та дієвого моніторингу. Але, як кажуть, де ризики, там і можливості.

РЕКЛАМА
Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Уряд за підтримки партнерів із розвитку повинен активізувати свої зусилля в напрямку посилення стійкості системи охорони здоров'я - постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева

Венедіктова: Захист інвестицій - найважливіший напрям для нас

СБУ має стати спецслужбою, а не другою поліцією - Завітневич

Заступник міністра реінтеграції Голованчук: Компенсації за зруйноване житло – це цивілізований підхід для країн зі збройними конфліктами

Голова Держетнополітики Олена Богдан: В питаннях карантину ми за завчасне планування в діалозі з релігійними спільнотами

Голова Держекоінспекції: Кожне велике підприємство із загрозою екології повинно перевірятися хоча б раз на рік

Під час другого головування Литви у Раді ЄС в 2027 році ЄС уже міг би оголосити Україну кандидатом до ЄС - посол Литви

"Донбасенерго" закликає відпустити всіх гравців у вільний ринок продажів - комерційний директор

Леонід Кравчук: ми будемо робити і рішучі, і компромісні кроки для розблокування роботи ТКГ, але тільки в національних інтересах України

Коли Росія закликає не втручатись у внутрішні справи будь-якої країни, це означає: "Не заважайте нам самим втручатись у внутрішні справи" - Кулеба

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА