09:00 10.03.2021

​​​​​​​Керівник Офісу Націнвестради: Ми вже бачимо перші ознаки повернення інвесторів

8 хв читати
​​​​​​​Керівник Офісу Націнвестради: Ми вже бачимо перші ознаки повернення інвесторів

Ексклюзивне інтерв‘ю керівника Офісу Національної інвестиційної ради при президентові України Ольги Магалецької агентству "Інтерфакс-Україна" (частина друга).

Текст: Дмитро Кошовий

- Які ще можливі "плюшки" або стимули для інвесторів можуть з‘явитися цього та наступного року: податок на виведений капітал (ПнВК), новий Трудовий кодекс, законопроект про індустріальні парки, який давно вже пройшов перше читання?

- Від різних компаній та інвесторів мені відомо, що ситуацію з індустріальними парками слід покращувати, і я з цим згодна.

Щодо трудових відносин, ми досі живемо за радянським законом, і це є стримувальним фактором для багатьох компаній. Тому питання осучаснення та лібералізації трудового законодавства, звісно, давно назріло. Але я маю сумніви, що сьогодні можна замахнутися на великий, комплексний законопроект. Може, трошки згодом. Поки краще йти шляхом точкових поліпшень, які вже впроваджуються в окремих законопроектах. Наразі Офіс Національної інвестиційної ради залучено до розробки однієї із законодавчих ініціатив, де розглядається можливість лібералізації трудових відносин в одній із індустрій. Ініціативу запропонував комітет з питань соціальної політики.

- Це стосується ІТ?

- Так, це ІТ. Якщо це відбудеться, то стане пілотним проектом і для комітету з питань соціальної політики, і для комітету цифрової трансформації. Ця модель буде схожою на модель трудових відносин США чи  Німеччини - контрактні взаємовідносини: як працівник працює, які є компенсації. Безліч таких моментів можна реалізувати шляхом контрактних відносин. Цей підхід трішки революційний.

- Щодо податкової амністії. Вже внесли законопроект президента, в якому є пільгова ставка за умов вкладання в ОВДП. Може, є варіанти надавати якісь пільги і за умов інвестування? Або створювати популярні в інших країнах програми щодо надання громадянства за умов інвестицій чи придбання в Україні нерухомості?

- Питання амністії, чи, більш правильно, нульового декларування - є складним, бо там багато нюансів, приміром, як дозволити не розкривати походження статків і в той же час унеможливити легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом. Мені здається, що ця ініціатива може мати позитивні наслідки з економічної точки зору. Так, нещодавно президент подав до парламенту чотири законопроекти щодо добровільного декларування майна та сплати одноразового збору. Планується, що буде 3 ставки:

  • 5% для валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України;
  • 9% для валюти на банківських рахунках та інших активів, які знаходяться за кордоном;
  • 2,5% за ОВДП, придбані у період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року і до подання декларації.

- Якщо це все підсумувати: минулого року в Україні було зафіксовано відтік інвестицій, чи вдасться цього року переломити ситуацію і досягти більш-менш вагомого притоку?

- Ми робимо все, щоб ситуація змінилася на краще, і впевнені, так і буде. Ми вже бачимо перші ознаки того, що інвестори повертаються.

Ви зрозумійте, подібна ситуація склалася минулого року в багатьох країнах через карантини та локдауни. До того ж є особливості підрахунку цих прямих іноземних інвестицій: минулого року влітку змінили підхід, і в 2019 році замість $2,8 млрд стало $5,2 млрд. Так от, мені ближче $2,8 млрд, бо $5,2, як на мене, - це трохи викривлений показник, оскільки того року залучення інвестицій не було таким великим.

Хочеться, щоб закон про підтримку інвестицій та інші ініціативи дали поштовх до залучення нових коштів, і не лише іноземних інвестицій, а й внутрішніх. Хоча треба чесно сказати, що цього року великого впливу на ситуацію прийняття закону про держпідтримку інвестпроектів не варто чекати, бо перші компанії тільки розпочнуть свої проекти, а отже інвестиції – в будівництво, завезення нового обладнання – підуть вже наступного року. Було б дуже круто, щоб це сталося вже у 2021 році, однак тоді треба, щоб Мінекономіки швидко запустило всю підзаконну нормативну базу і почали укладати інвестугоди з інвесторами.

- Наскільки конфлікт з інвесторами в зелену енергетику може стати фактором, який стримуватиме інші інвестиції, бо держава не змогла виконати свої зобов’язання? Можна дискутувати, чи були і чи є завищеними "зелені" тарифи, але важко сперечатися, що держава порушила свої обіцянки.

- Моє особисте ставлення - і так, і ні. З точки зору негативного піару – так, це може вплинути, але такі ситуації були і в інших країнах, навіть в ЄС, та не мали критичного впливу і з точки зору реінвестування тих, хто вже зайшов в цей сектор. Утім, чи може це стримати нових інвесторів з інших регіонів, з інших держав: чи то Близького Сходу, чи то взагалі Сходу? Я б сказала, що ні. Інвестори розглядають цей сектор в Україні і зараз, навіть за тієї ситуації, яка склалась, нові інвестиції надходять.

- Ми вже казали, що рік тому у Давосі Зеленський виступив з ідеєю інвестиційних нянь, і ось вже маємо закон. Тоді ж він запропонував створення в Україні міжнародного арбітражу для інвесторів. Однак тут новин небагато. Чому? Ви берете участь в реалізації цієї пропозиції?

- І брали, і беремо. Це також непросте питання. З точки зору створення іноземного арбітражу або його філій (наприклад, Стокгольмського або LCIA), чесно кажучи зі спілкування з їх представниками, вони не розглядають Україну як країну, куди вони можуть зайти і зробити тут свою філію. Вони розглядають це як бізнес-модель, і потрібен відповідний бізнес в Україні. Ми знаємо, щоб компанії пішли судитися до іноземного арбітражу - чи то Стокгольм, чи то Лондон – потрібні справи, де судові витрати йдуть від $1-2 млн.

До того ж для створення успішного арбітражного суду потрібна розвинена судова система із високим рівнем довіри бізнесу до судів, оскільки в арбітражній практиці суди слугують необхідною інфраструктурою, на якій будується арбітраж. Саме суди мають право визнати арбітражне застереження недійсним, скасувати арбітражне рішення тощо.

Ситуація непроста, тому ми наполегливо працюємо над тим, щоб знайти рішення.

- Наскільки я розумію, головна ідея в тому, щоб цей український арбітраж був дешевшим та швидшим. Бо пан Пінчук, Коломойський, Фірташ, Григоришин чи Новинський як судилися у Лондоні чи Стокгольмі, так, мабуть, і судитимуться там.

- Так, це великі гроші.

Колишній голова НКЦПФР робив презентацію Українського міжнародного фінансового центру, у ній йшлося про створення нового міжнародного арбітражного центру. Моя команда разом із USAID долучалася до цього і робила досить ґрунтовний аналіз з приводу того, що можна запровадити в Україні. У нас є закон про торгово-промислові палати. Можливо, є сенс його вдосконалити і зробити нову палату для розгляду міжнародних інвестиційних спорів. Цю ідею треба обговорити, бо якщо подумати, то у світі арбітражі конкурують між собою: Відень - зі Стокгольмом, з Лондоном, але в самому Лондоні арбітраж не конкурує з іншими судами. Має бути створена авторитетна установа.

- Є ще ідея створення окремо фінансового суду.

- Я чула і бачила презентації з цього питання. На мою думку, не слід робити щось нове, а треба вдосконалювати існуючі механізми. Оскільки навіть з окремим арбітражем для резидентів фінансового хабу, поки питання стосується фінансових відносин, все зрозуміло, а якщо це питання якесь господарське чи до іншого резидента - то це буде вже інший суд. Тому потрібно дуже добре аналізувати ці пропозиції, бо на презентації вони завжди дуже круто виглядають, проте вся справа в деталях.

- Ваша безпосередня функція, як я пригадую, це була робота при Національній інвестиційній раді при Президентові України. Я розумію, що зараз Covid, та все ж, що загалом відбувається в Національній інвестиційній раді? Чи є якийсь план проведення чергового засідання?

- Національна інвестиційна Рада (НІР) існує, очолює її як і раніше президент України.

Плани є і були. Щодо наступного засідання - оскільки до складу НІР входять не тільки українські посадовці, а і топ-менеджери світових компаній, які фізично перебувають в інших країнах по всьому світу, вже склалася така традиція, що засідання проводять в рамках Всесвітнього економічного форуму, щоб було легше зібрати всіх топ-посадовців. Цей рік не є винятком. Ми планували провести чергове засідання ради у січні в Давосі, однак Форум було перенесено в Сінгапур спочатку на травень, тепер вже на серпень, і ми не знаємо, чи це остаточне рішення.

Наразі ми розглядаємо можливість проведення в Україні локального міні-засідання Національної інвестиційної ради. Поки вирішуємо та обговорюємо всі операційні питання: коли робити засідання, в якому форматі, чи хтось дистанційно братиме участь, а хтось буде присутній фізично. Адже у всіх компаніях є свої протоколи, і деякі взагалі не дозволяють своїм співробітникам проводити зустрічі особисто. Плюс питання контенту. Зараз ми розробляємо програму засідання: про що говоритимемо, які подальші плани та ідеї будемо обговорювати.

- Історично Національна інвестиційна рада була наближеною до Ради реформ при президентові. Але останнє засідання Ради реформ також відбулося досить давно. Чи берете ви участь у його підготовці? Де взагалі ваше місце в інвестиційній інфраструктурі, яка ваша особливість, що вас відрізняє від UkraineInvest?

- UkraineInvest було створено восени 2016 року, як і Національну інвестиційну раду при президентові.

Ідею створення Національної інвестиційної ради підтримав і підтримує Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), у якого є подібні проекти в країнах, де вони сприяють поліпшенню інвестиційного клімату. Наш Офіс фінансується ЄБРР з мультидонорського рахунку. Нагадаю, що ЄБРР - найбільший інвестор в Україну. У нас в мандаті - співпраця з великими інвесторами, слухати, що вони можуть порадити, і допомагати втіленню цих ідей у законодавчих ініціативах. Тому наш KPI – це безпосередньо законопроекти. Наш Офіс консультує не лише великих інвесторів. Ми працюємо за різними напрямками і темами із безліччю інвесторів, а також з урядом, Офісом президента, депутатами, особливо з економічним комітетом Верховної Ради.

UkraineInvest - це ж класичне агентство із залучення інвестицій, робота котрого бути інвестиційними менеджерами, допомагати інвестору з першого дня, консультувати щодо законодавства і аплікаційних форм.

- Скільки у вас співробітників?

- Лише п'ятеро, плюс бухгалтер. Це небагато, втім, це не головне - мати багато людей. Головне - взятися за якесь питання і довести його до кінця. Краще буде три питання, ніж 10, проте ми всі три доведемо до кінця.

Дуже важливо, що ми маємо підтримку Офісу президента, з яким активно співпрацюємо. Ми також активно залучаємо до співпраці не лише ЄБРР і провідних інвесторів, а й найбільші бізнес-асоціації: АСС, ЕВА, СУП, ТПП та інші.

Для нас дуже важливо отримати конкретний та практичний результат, як зокрема, це було з законом про інвестиційних нянь. Це моя найкраща мотивація!

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Ми знайшли нове місце для аеропорту на Закарпатті – голова "Укрінфрапроекту"

Венедіктова: Всі причетні до скоєння злочинів і по відношенню до Стерненка будуть притягнуті до кримінальної відповідальності - є моя гарантія

Перший віце-спікер Стефанчук: Всеукраїнський референдум – це не лише про можливість прийняти рішення, а й про необхідність нести відповідальність за нього

​​​​​​​Постійний представник МВФ в Україні: Найголовніше для розкриття потенціалу зростання в Україні - зміцнення верховенства права та викорінення корупції

Мінреінтеграції спільно з Міносвіти запроваджують підготовчі курси для вступників з окупованих територій - заступник міністра Драганчук

Обраний ректор КНУ ім. Шевченка Бугров: Освіта – це інвестиція в людський капітал

З березня починаємо активну роботу за програмою Велика реставрація - Олександр Ткаченко

Заміна цієї команди "Нафтогазу" стала б великою помилкою для України – голова наглядової ради

Клініки звикли брати гроші у пацієнтів, і ця звичка вже майже генетична - в.о. глави НСЗУ

До кінця року в Україні з'являться перші смартфони урядового зв'язку – Федоров

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА