09:00 27.04.2021

Нардеп Умєров: Росія вважає своєю дипломатичною поразкою підтримку України з боку Туреччини

11 хв читати
Нардеп Умєров: Росія вважає своєю дипломатичною поразкою підтримку України з боку Туреччини

Ексклюзивне інтерв’ю народного депутата з фракції "Голос" Рустема Умєрова агентству "Інтерфакс-Україна"

Автор: Олександр Трохимчук

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про готовність надати будь-яку підтримку для того, щоб знизити напругу у Чорноморському регіоні, а також підтвердив підтримку територіальної цілісності й суверенітету України та ініціативи "Кримська платформа". Як у глобальному сенсі це може вплинути на агресивну політику Кремля та її подолання?

По-перше, важливо тримати руку на пульсі, щоб Україна просувала свою адженду, тому нам потрібно залучати міжнародних партнерів. Я вважаю питання безпеки України, її територіальної цілісності й суверенітету державницьким, тому підтримка з боку Туреччини – це уже сильний сигнал, оскільки ця держава є натівським партнером на Чорному морі. Тому для Росії це доволі "мінусово", тобто вони сприймають це як дипломатичну перемогу України.

Зрозуміло, що підтримка України Туреччиною, так би мовити, злить Росію. Чи не може виникнути в такому разі нових загроз із боку РФ?

Росія вже захопила й тимчасово окупувала наші території на сході та півдні, тому це не просто загроза, а небезпека. Росія вже сім років із нами воює. Тому нам треба вивчати вже інші кроки, які робитиме Росія, та вживати контрзаходів.

На порядку денному українсько-турецьких відносин – розвиток воєнно-політичного співробітництва, зокрема йдеться про будівництво кораблів класу "Корвет" та постачання безпілотників Bayraktar. Чи відомі вам деталі цієї співпраці?

Нас із Туреччиною поєднують дипломатичні відносини вже майже 30 років. По-друге, політично ми підвищили свою співпрацю до стратегічного рівня. Відповідно, й питання безпеки стають для нас більш нагальними. Тому те, що ми разом будуємо з ними свої "Корвети" і закуповуємо в них "Байрактари", які є потужним інструментом протидії російській агресії – це дуже правильний крок. Першу партію цих безпілотників ми отримали рік тому, а зараз докуповуємо їх. Тож чим більше їх у нас буде, тим ліпше ми протистоятимемо російській агресії.

Установчий саміт "Кримської платформи" запланований на 23 серпня. Якими є ваші очікування від цього міжнародного заходу?

Загалом є чотири виміри ініціативи "Кримська платформа": найвищий, тобто за участю очільників держав, інший – за участю керівників міністерств закордонних справ, а також парламентський та експертний виміри. Для залучення учасників на найвищому рівні ми пропонуємо провести Кримський саміт, на якому – підписати кримську декларацію. У цьому сенсі, якщо 50 країн, які нас завжди підтримують на Генасамблеї ООН, зможуть знайти можливість приєднатись до "Кримської платформи", а потім залишитися й відсвяткувати з нами День Незалежності, – це буде для нас дуже великим успіхом.

А як загалом ви оцінюєте перспективи "Кримської платформи" стати потужним міжнародним майданчиком, який сприятиме деокупації півострову та поверненню його Україні?

Передусім ми вже створили внутрішній майданчик, де будемо обговорювати питання деокупації та реінтеграції. Це дуже гарний початок, і я сподіваюсь, що найближчими роками ми зможемо зробити з цього майданчика ще й асамблею, щоб приєднати до кримської ініціативи питання регіональної безпеки в Чорному та Азовському морях. Сподіваюсь, ця ідея знайде підтримку наших міжнародних партнерів.

І оскільки ви вже згадали парламентський вимір "Кримської платформи", то пропоную обговорити діяльність однойменного міжфракційного об’єднання у Верховній Раді. Якими є його напрацювання?

Ми створили його передусім для того, щоб Крим завжди був на порядку денному внутрішньої політики України. Ми також із представниками інших фракцій сформували список законопроектів, які хочемо просунути до 18 травня і до 23 серпня. Умовно ми назвали його пакетом законів "Кримська платформа". Зараз напрацьовуємо ці законопроекти, і сподіваюся, деякі з них будуть ухвалені найближчим часом.

По-друге, МФО займається тим, щоб разом із депутатами, які є членами делегацій в НАТО, ПАРЄ, ОЧЕС, налагодити співпрацю на цих міжнародних майданчиках.

Парламентський вимір також передбачає роботу груп дружби, через які ми просуваємо порядок денний щодо України, щодо Криму за кордоном.

Скільки ініціатив включає на сьогодні пакет законів "Кримська платформа" і яких саме?

Було близько 18-20 ідей, із них ми підготували першу тріаду законопроектів – про корінні народи, про статус кримськотатарського народу, щодо внесення змін до Конституції стосовно Криму, а також є ідеї законопроектів щодо водопостачання, про політв’язнів, про скасування вільної економічної зони "Крим". Ухвалення яких саме із цих 18-20 ініціатив є пріоритетним до 18 травня, а яких – до 23 серпня, будемо вирішувати разом із колегами в парламенті, з Кабінетом міністрів та Офісом президента.

Минулого року парламентський комітет з питань прав людини та деокупації, секретарем якого ви є, створив робочу групу з напрацювання законопроекту про скасування ВЕЗ "Крим". Чи могли би уточнити, на якому етапі робота над цим документом і коли варто чекати на його реєстрацію у Верховній Раді?

Ми з комітетом провели виїзне засідання в Херсоні, де створили цю робочу групу, яку я очолив. Можливо, наприкінці цієї сесії ми скасуємо цей закон (№1636-VII про створення вільної економічної зони (ВЕЗ) "Крим", ухвалений Верховною Радою в серпні 2014 року після спроби анексії півострова Російською Федерацією – ІФ). Ми поставили це в план. Щодо цього законопроекту ми співпрацювали з більш ніж 15-ма органами центральної влади, деякі норми можуть бути перенесені в інші законопроекти. Оскільки це дискримінаційний закон, то його скасування було підтримане й експертним середовищем, і правозахисниками, й громадськістю. Тому ми зараз завершуємо його обговорення на рівні фіскальних органів і скоро будемо подавати в комітет рекомендацію зареєструвати його та розглянути в залі.

Чи оговорювали ви з представниками інших фракцій, наскільки високою є підтримка цього законопроекту в Раді загалом?

Так, ми обговорювали, і майже всі фракції підтримують ухвалення цього законопроекту. До того ж я знаю, що представництво президента України в Криму дуже активно просуває питання, в Офісі президента є підтримка.

Партія "Голос" послідовно виступає за скасування економічного режиму вільної економічної зони "Крим". Це передбачає, зокрема, й Стратегія холодної деокупації, яку ваша політсила презентувала торік. Якщо пояснювати простою мовою, у чому головна загрозу ВЕЗ "Крим" для України?

Деякі компанії вели господарську діяльність у Криму, на тимчасово окупованій території, не сплачували податки. Тому ми звертали увагу на те, чому закон про ВЕЗ "Крим" дає можливість об’єктам господарської діяльності працювати, не маючи жодних проблем, а прості громадяни мусять іще раз доводити свою лояльність до держави. Ми вважаємо, що з правозахисної точки зору, це дискримінація, а тому цей закон має бути скасований, бо не повинно бути окремих класів громадян. Відтак, ми зможемо прирівняти всіх громадян України – і з Херсонської області, і з тимчасово окупованих територій, аби зняти будь-які питання.

До того ж, оскільки ми завжди закликаємо наших міжнародних партнерів не торгувати з Росією, тому ми маємо скасувати ВЕЗ "Крим" і приєднатися до санкційної політики.

Час від часу українські політики різного штибу висловлюються про необхідність створення вільних економічних зон на Донбасі. Такі ідеї озвучували, наприклад, голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук і прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Чи потрібні Україні такі ВЕЗ у Донецькій і Луганській областях?

ВЕЗ "Крим" і ВЕЗ "Донбас" – це два окремих питання, бо є окупована територія і є намагання Російської Федерації приєднати Крим, тобто анексувати його. Тому ми кажемо, що це дві окремих історії. Там, де Росія вже просунулася і пробує анексувати нашу територію, ми вважаємо недоцільним торгувати, і треба продовжувати блокаду. З іншого боку, маємо Донбас, де наші громадяни інтегровані в неокуповані, окремі районі, тому ми вважаємо, що там ця політика (щодо запровадження вільних економічних зон – ІФ) може бути доцільною.

І жодних загроз при цьому не виникатиме?

Це наша територія – нам треба укріплювати нашу позицію, тобто ми вважаємо, що в нас достатньо впливу на цю територію, до того ж, є майданчики у Мінську, в рамках Тристоронньої контактної групи, Нормандія. Ми вже достатньо багато працюємо над цими речами як внутрішньополітично, так і зовнішньополітично. Тобто там питання реінтеграції стоїть не так гостро і там немає таких кордонів, які росіяни створили в Криму: якщо наші громадяни намагаються проїхати до України, їм дуже адресно кажуть, що це може стати їхнім останнім візитом, тобто є проблеми з пересуванням. А в окремих районах Донецької і Луганської областей цього немає.

Чи планує ваш комітет напрацьовувати законопроект щодо створення ВЕЗ "Донбас"?

Цього не було на порядку денному. Така ініціатива є в Кабінеті міністрів, який опікується цим питанням, тому ми очікуємо, коли уряд нам представить цю ідею.

Днями голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева заявила, що Офіс президента, СБУ та МЗС напрацьовуватимуть "певні опції" у відповідь на спроби тиску Росії через міжнародних партнерів щодо водопостачання Криму. На вашу думку, якими мусять бути ці інструменти?

У Криму формується приблизно 1 млрд м3 води, з яких 250 млн використовується для житлових потреб мешканців. Решта води використовується для військових споруд або для того, щоби російські військові могли там залишатися довго, тобто не для населення, а передусім – для будівництва. Тому якщо подивитися з технічного боку, то там достатньо води для населення. По-друге, в Росії, мабуть, є спроможність воду не завозити, а трубопроводами постачати до Криму – це нелегально, але технічно можливо. Чому така можливість не розглядається? Бо в фокусі Росії немає проблеми водопостачання для населення, але є інше – мілітаризація. Тому наш аргумент у тому, що відповідно до Женевської конвенції країна-окупант повинна забезпечувати гуманітарні потреби населення на території, яку вона тимчасово окупувала. В іншому разі Росія може залишити нашу територію – і тоді ми самі будемо піклуватися про наших громадян.

Ми маємо робити все можливе, щоб росіяни залишили тимчасово окуповані Крим і Донбас. Не треба інструментів, які будуть їх блокувати. Жодних перемовин щодо наших ініціатив бути не може. Вони просто повинні піти з наших територій, а також компенсувати нам збитки та понести відповідальність – як персональну, так і як держава-загарбник. Нам треба напрацьовувати контраргументи, контрзаходи, яких ми маємо вживати для того, щоб унеможливити загрозу з боку Росії.

Чи можна питання відновлення водопостачання в Криму закрити на законодавчому рівні?

Є така ініціатива в деяких депутатів, щоб розробити законопроект, який забороняв би центральним органам виконавчої влади вести перемовини або надавати згоду на водопостачання. Але загалом, якщо не помиляюсь, РНБО може прийняти відповідне рішення, згідно з яким це стане питанням національної безпеки, і відповідно не буде потреби обговорювати його всіма інституціями.

Чи згодні ви з позицією, що єдиним дієвим способом боротьби з Росією є посилення санкцій?

Санкції будуть впливати на Росію в довгостроковій перспективі. Особливо, якщо запроваджувати їх як галузеві, функціональні та персональні. Але водночас ми маємо посилювати свої позиції як держави, яка намагається ввійти до ЄС, НАТО та стати дуже розвиненою країною. Тобто є два завдання: посилювати себе і посилювати санкції, а також знаходити нові інструменти для того, щоб змусити Росію покинути Крим і Донбас.

Чи немає у вас відчуття, що за останніх два роки кримське питання дещо "просіло", передусім, на внутрішньо українському рівні?

Для того, щоб це питання не "просідало" в порядку денному, у нас є внутрішні сили – це внутрішньо переміщенні особи з Криму, народні депутати, Меджліс кримськотатарського народу. Ми завжди адвокатуємо це питання. Звісно, воно має обов’язково бути державницьким. У Верховній Раді ми достатньо часто ухвалювали постанови та звернення, тобто на порядку денному Крим завжди був і є. Кабінет міністрів має профільне міністерство з питань реінтеграції та профільного віце-прем’єра, який опікується цим питанням. Також на рівні Офісу президента тема Криму активно просувалася, і створення "Кримської платформи" було ініціативою глави держави.

Я вважаю, що ми зробили досить багато, але маємо ще активніше просувати кримський порядок денний на міжнародній арені.

Повертаючись до тієї теми, з якої ми почали, тобто україно-турецьких відносин, варто загадати про укладену міжурядову угоду щодо житлового будівництва для кримських татар. Цей документ дозволить побудувати близько 500 квартир для внутрішньо переміщених осіб. На вашу думку, чи може це стати стимулом, якщо не для кримчан, то для інших українців із тимчасово окупованих територій, прагнути повернутися на материкову Україну та реінтегруватися?

По-перше, є внутрішньо переміщені особи на материковій Україні, які переїхали, – це 30-60 тисяч людей, із яких 50% кримських татар і 50% громадян України інших національностей. Упродовж останніх семи років вони мусили покинути свої домівки і знайшли дім у тих регіонах, де вони зараз працюють і вже інтегруються. Найбільше кримських татар із цієї кількості зараз проживає в Києві, далі – у Львові, Одесі, Херсоні, Дніпрі та Харкові.

От саме у цьому й полягала ідея, щоб Турецька Республіка допомогла побудувати домівки для наших внутрішньо переміщених осіб із числа кримських татар – для активістів, правозахисників, АТОшників, журналістів, викладачів, науковців. Це обговорювалося протягом семи років, але в лютому 2020 року, коли президент Ердоган перебував із візитом в Україні, керівники наших держав прийшли до угоди про будівництво перших 500 квартир.

Це перша фаза, і сподіваюсь, що вона буде успішною, ми зможемо надати ці квартири згаданим категоріям осіб, а вже тоді просуватимемо другу фазу, щоб побудувати ще 500, а може, й більше. Можливо, також будемо залучати й інших міжнародних партнерів до такої програми як будівництво квартир для переселенців із числа кримських татар.

Ваш комітет також працює над законопроектом про національні меншини. Що він передбачатиме і чи маєте бажані дедлайни щодо його розгляду в залі засідань ВР?

Він напрацьовується моїм колегою, головою комітету Дмитром Лубінцем (група "За майбутнє"). Я теж входжу до цієї групи. Цей законопроект є на порядку денному. Але ми хочемо провести зустрічі з представниками національних спільнот, дізнатися їхню думку, а також працюємо з експертним середовищем над його підготовкою.

Поки що немає першого варіанту законопроекту, щоб точно сказати, що саме він передбачатиме. Сподіваюсь, найближчим часом ми його вже матимемо.

Знаю, що пан Дмитро дуже активно працює на цим документом, і може, до кінця каденції ми зможемо прийняти цей закон, тобто за два роки.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Уже в 2050-х роках Україні знадобиться 15 нових атомних енергоблоків - глава "Енергоатому" про меморандум з Westinghouse

Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання на рівні 3,8% ВВП

Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

Уже в наступному році ми побачимо заклади McDonald's на трасах - директор з розвитку

"Епіцентр" відкриє у Львові перший торгово-розважальний центр у мережі – заступник гендиректора компанії "Епіцентр К" Гончаров

Голова ВАКС: можна сказати, що невідворотність покарання за корупцію в Україні стає нормою

Монастирський: П'ять структур МВС – це той кулак, який може гарантувати безпеку держави

Звільнення Тарана з посади міністра оборони має стати першою кадровою зміною цієї осені - нардеп Рудик

Намагаємося повернути міністерство в нормальний вигляд з повноваженнями і можливостями - міністр енергетики Галущенко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА