Голова Нацкомісії зі стандартів державної мови Демська: Ми хочемо, аби громадяни відчували внутрішню потребу складати іспит з мови
Ексклюзивне інтерв'ю голови Національної комісії зі стандартів державної мови Орисі Демської агентству "Інтерфакс-Україна"
Текст: Єгор Шуміхін
- Реєстрація для складання іспиту на рівень володіння державною мовою розпочнеться з 16 липня. Коли буде проведено власне перші іспити?
- Реєстрація стартує 16 липня о 00:01 годині, а сам іспит розпочнеться 19 липня о 9:30. Далі впродовж перших двох тижнів щодня у будні відбуватимуться три іспитові сесії: з 9:30 до 11:30, з 12:30 до 14:30 і з 15:30 до 17:30. Це пов’язано з тим, що багато людей іде на конкурси на різні посади.
- Як часто будуть проходити сесії для складання іспитів з мови після перших двох тижнів?
- Ці перші тижні будуть для нас показовими з погляду кількості заявок, кандидатів, екзаменаторів, локацій. Ми зробимо аналіз процесу іспитування, роботи системи й екзаменаторів. Якщо кількість претендентів буде значною, то ми збережемо частотність проведення сесій на щоденній основі на довший період. Якщо ми побачимо, що кількість претендентів буде меншою, ніж ми зараз очікуємо, то будемо регулювати кількість днів на тиждень, коли відбуватимуться сесії залежно від запиту.
- Нормативними актами передбачено, що на перевірку робіт відводиться до двох тижнів. Як буде в реальності, коли будуть отримані перші сертифікати?
- Норма закону справді каже, що для перевірки робіт і встановлення рівня володіння державною мовою апарат Комісії і сама Комісія мають 15 календарних днів. Це означає, що довше точно не можна, але швидше можна. Тому я думаю, що перші сертифікати ми видамо якомога швидше.
- Комісія може уповноважувати спеціальні установи проводити відповідні іспити. Де саме уже створені відповідні майданчики, де планується створювати в майбутньому та скільки їх буде?
- На сьогодні Комісія нікого не уповноважила, тому що Порядок визначення уповноважених установ ще не пройшов процедури державної реєстрації. Поки немає цього документа ми не можемо вчиняти такі дії. Однак, чинні нормативні акти дозволяють нам залучати наукових, науково-освітніх працівників до виконання певних завдань Комісії. Тому ми будемо йти шляхом залучення колег, за їхньою згодою, до процесу іспитування.
На сьогодні ми співпрацюємо з різними обласними центрами щодо локацій і кількості місць для іспитування. Ми плануємо, що майданчики будуть щонайменше в кожному обласному центрі. Далі будемо дивитися, яким буде запит. Якщо в регіоні буде потреба збільшити кількість іспитових майданчиків, то будемо облаштовувати їх у районних центрах. Головне, щоб локації були ефективні, і кількість витрачених зусиль і кількість проведених сесій іспитувань були паритетними. Станом на сьогодні іспитові майданчики облаштовані у Києві, Чернігові, Полтаві, Вінниці, Житомирі, Черкасах, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях, Миколаєві, Рубіжному.
- З яким обсягом навантаження на систему іспитування впорається Комісія, щоб, зокрема, не затримувати конкурсні процедури?
- Щоб не було збоїв, максимальна кількість – це 900 людей на день із розрахунку 300 людей на 1 сесію. Треба розуміти, що є пропускна здатність самої системи, є кількість екзаменаторів, які можуть перевірити певну кількість робіт. Якщо все це поєднати, то оптимальна кількість тих, хто протягом дня складає іспит, не має перевищувати 900 осіб.
- Чи можуть громадяни, які не збираються йти на державну службу, зареєструватися і пройти іспит “для себе”?
- Так, спокійно можуть. Процедура для всіх абсолютно однакова.
- А якщо держслужбовець, який уже працює на посаді, захоче з власної ініціативи скласти цей іспит і провалить його, це може йому зашкодити?
- Ні. Коли людина уже працює, не йде на конкурс чи на вищу посаду, й із власної ініціативи складає іспит, то це жодним чином не впливає на неї. До речі, у нас є партнерські міністерства, які для себе визначили, що вони до нового року пройдуть сертифікацію усім складом міністерства. Тобто, не тільки ті, хто йде на посаду, а всі, хто працює у міністерстві, готові поступово пройти сертифікаційну процедуру.
Закон визначив для Комісії завдання організувати проведення іспиту на рівень володіння державною мовою для великого переліку посадовців, не тільки державних службовців. Але за великим рахунком, важливо, який статус матиме державний сертифікат. Комісія працює над тим, аби громадяни відчували внутрішню потребу складати іспит і отримати державний сертифікат. Не тому, що вони йдуть на держслужбу, а тому що цей іспит вони визнають інструментом свого кар’єрного зростання, свого розвитку, своєї освіти, зрештою, тому що це престижно. Це довга і важка робота, але Комісія над цим працює.
- Чи достатньо фінансування для повноцінного безперебійного функціонування системи?
- Ми змушені багато на чому системно економити, ми дуже уважні до державних коштів. Ми хотіли б трошки більшого фінансування, але це бюджетний процес і ми ведемо комунікацію з Міністерством фінансів.
- Нещодавно ви публічно заявили, що занепокоєні можливим скорочення граничної чисельності працівників апарату Комісії. Вас почули?
- Кабінет міністрів почув. Є лист прем’єр-міністра, який закликає з’ясувати цю ситуацію і виробити оптимальний підхід до Комісії. Є інше питання. Залучати працівників із погодинною оплатою завжди дорожче, ніж штатні одиниці. Тому сьогодні ми ведемо перемовини з Кабінетом міністрів, Міністерством фінансів, Міністерством освіти і науки і Національним агентством з питань державної служби щодо того, щоб розглянути пропозицію зі збільшення штатного розпису, бо в такий спосіб ми будемо економити кошти.
- На скільки, за вашими оцінками, потрібно збільшити штат?
- Ми сьогодні визначили максимальну межу в 46 осіб. Тобто, якби ми мали ці кадри, то нам би не потрібно було залучати нікого ззовні.
- Чи буде можливість громадського контролю за процесом складання іспитів і отримання сертифікатів? Зокрема, чи буде публічною інформація про результати іспитів тієї чи іншої особи?
- Відповідно до Порядку ведення Реєстру державних сертифікатів будь-хто може шукати сертифікат за його серійним номером або за ПІБ власника на сайті Комісії у відповідному розділі. Пошук дає доступ до такої інформації: ПІБ власника державного сертифіката, серійний номер і дата видачі сертифіката, рівень володіння державною мовою, дата і номер рішення Комісії про встановлення результатів іспиту та видачу державного сертифіката.
- Тобто журналісти зможуть отримати інформацію про кількість балів будь-кого з кандидатів на посаду на держслужбі?
- Ні, лише про рівень володіння державною мовою.
- А чи будуть доступні відео зі співбесідами?
- Ні, оскільки Комісія має забезпечувати захист персональних даних.
- Державний сертифікат може бути анульований за рішенням суду, ухваленим за позовом Комісії. Що буде підставою, щоб Комісія подала відповідний позов? Наприклад, інформація у ЗМІ?
- Я прихильник концепції презумпції невинуватості: винним стає той, кого винним визнав суд. Підставою для звернення до суду можуть бути виявлені правопорушення, зокрема, якщо було зафіксовано, що під час складання іспиту людина списує, що замість неї прийшов хтось інший, або були вчинені якісь інші протиправні дії. Відповідно, якщо ми, переглядаючи якесь відео, а всі наші локації будуть з відеоспостереженням, будемо бачити, що вони протиправні, то очевидно, що Комісія подаватиме до суду. Це мусить бути правовий процес, а не каральний.
- Наскільки ви допускаєте ризик так званого “людського фактору” з точки зору осіб, які будуть перевіряти роботи чи проводити співбесіди?
- Все буде автоматизовано. Ми на сьогодні маємо приблизно 1 800 завдань, вони всі в банку завдань. На іспиті система рандомно вибирає те чи інше завдання. Тобто, яке конкретно завдання буде в людини, не знає ніхто. Усна частина відбувається таким чином: ви отримуєте запитання від системи, відповідаєте, записуючи відео, і відправляєте його на перевірку. Далі екзаменатор, який перевіряє такі роботи, отримує роботу на перевірку у порядку черги відповідно до часу подання без вказівки, чия це робота. Така система створює рівні умови для усіх претендентів.
- Депутати від фракції “Слуга народу” зареєстрували у Верховній Раді законопроект №5598, яким пропонується прирівняти посвідчення щодо вільного володіння державною мовою до державного сертифікату про рівень володіння державною мовою. Ви вважаєте доцільною таку ініціативу?
- Якщо прирівнювати на перехідний період, скажімо, на пів року, то це хороша ініціатива. Тому що державних сертифікатів ще буде небагато. Оскільки іспитування починається з 16 липня, то було б добре дати людям час, щоб ці сертифікати здобути. Це знизило б напругу в цьому питанні. Крім того, тут ще втрутилася пандемія, в результаті чого зараз маємо велику кількість конкурсів на держслужбу.
Однак, також потрібно розуміти, що посвідчення, яке здобували в 2017-2019 роках, засвідчувало просто вільне володіння державною мовою, а державний сертифікат посвідчує відповідний рівень володіння державною мовою. Тому автоматично їх прирівнювати немає підстав. Крім того, іспит, який був раніше, був зорієнтований на знання мови: правильне відмінювання, вживання слів тощо. Наш іспит повністю зорієнтований на визначення здатності людини якісно, чітко, грамотно комунікувати від імені держави.
- У чому буде різниця між сертифікатами рівня вільного володіння державною мовою?
- Сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня засвідчує вільне володіння мовою, але трохи нижчого ступеня, тобто нижчої мовної вправності. Сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня засвідчує дуже високу мовну вправність. Таким чином, якщо дві людини йдуть на конкурс і одна має державний сертифікат першого ступеня, а інша – другого, то очевидно треба думати кому із них надавати перевагу. Тут уже роботодавець буде для себе визначати, службовець з яким рівнем володіння мовою йому потрібний.