12:52 11.08.2021

"Я як перший віце-прем’єр-міністр - міністр економіки точно маю право на власну думку щодо економічної моделі розвитку” – Олексій Любченко

17 хв читати
"Я як перший віце-прем’єр-міністр - міністр економіки точно маю право на власну думку щодо економічної моделі розвитку” – Олексій Любченко

 

Інтерв’ю першого віце-прем'єр-міністра - міністра економіки Олексія Любченка агентству “Інтерфакс-Україна” (перша частина)

Текст: Дмитро Кошовий, Анна Родічкіна

 

– Уряд визначив за вами, як першим віце-прем’єром, досить широке коло повноважень. В останні роки перший віце-прем’єр не мав таких широких повноважень.

– В уряді близько двох років не було першого віце-прем’єра, тож повноваження його розділили між собою віце-прем’єр-міністри. Склалася певна структура. У нас пішло два місяці, щоб перерозподілити ці повноваження у зв’язку з появою посади першого віце-прем’єр-міністра - міністра економіки України. Я вдячний голові уряду за можливість заглибитися в роботу Міністерства економіки, наділивши мене до того ж повноваженнями першого віце-прем’єра.

Урядова постанова, яку було прийнято 28 липня цього року, надає досить великий перелік повноважень першому віце-прем'єру, а ще більший – відповідальності. Відповідальності за прийняті рішення у фінансово-економічній сфері та реальному секторі економіки, у питаннях регіонального розвитку та децентралізації, зайнятості тощо. Невдовзі розпочне засідання урядовий комітет, залишились лише організаційні питання пов'язані з персональним складом комітету.

Це буде комітет з питань економічної, фінансової політики, паливно-енергетичного комплексу, розвитку громад і територій та захисту довкілля. Впевнений, що міністри, які відповідають за кожен з напрямів, знаходитимуть спільні позиції, і у нашому комітеті буде можливість сформувати цілісну узгоджену державну політику. Для цього має бути синергія серед міністрів. Сьогодні я таку синергію бачу – мало ключових рішень виносяться на комітети. Усі політично налаштовані в одному напрямку.


– Але ми всі знаємо про міжгалузеві дискусії про тарифи на перевезення "Укрзалізницею" або на електроенергію. Ще одна спірна тема – Національно-визначений внесок, рішення щодо якого знову відклали. Ви арбітр у цих питаннях на попередньому розгляді чи в таких питаннях останнє слово за урядом та прем‘єром?

– У питанні НВВ (Національно-визначений внесок) важливіше не хто є арбітром, а що є предметом обговорень. На перший погляд все просто – визначити рівень зменшення викидів парникових газів до 2030 року. Цього чекає світ напередодні саміту в Глазго у листопаді. Цього чекає планета. Всі ми хочемо жити в чистому довкіллі. Тому, ми підтримуємо амбіцію – зменшити викиди до 35% від 1990 року. Це дуже амбітно, адже ЄС ставить за мету вийти у 2030 році на рівень 55% від 1990 року.

Віце-прем’єр Ольга Стефанішина вже провела величезну роботу по виявленню джерел фінансування з боку ЄС, світових інституцій. На продовження цієї роботи слід чітко закріпити параметри цієї допомоги, принаймні, в меморандумах: обсяги, напрями фінансування. Це головне застереження від мене. Про це говорять також галузеві асоціації та спілки роботодавців.

Головне питання як досягти цієї мети одночасно розвиваючи економіку. Для цього нам потрібно щонайменше EUR102 млрд додаткових інвестицій. І це не все – є ще низка чинників, таких як доступ до зовнішніх ринків і загрози енергетичній безпеці, у тому числі "Північний потік-2".

Саме це було предметом справді гарячих дискусій.

Як наслідок уряд схвалив рішення такого змісту: ми беремо перед світом обов’язок зменшити викиди до рівня 35% відсотків, натомість світ надає нам підтримку як фінансову так і безпекову. Усе це детально описане в тексті Національно-визначеного внеску.

Наступний етап – це робота з нашими партнерами, передусім ЄС і США, щодо параметрів такої допомоги. У період до саміту в Глазго (1-12 листопада) ми маємо вийти на чіткі домовленості. Світ має бути усвідомлювати, що реальний рівень викидів буде коливатися в діапазоні 37-42%.


— В експертних колах ваше бачення подальших шляхів розвитку економіки викликало дискусії. Зокрема, побоювання збільшення дефіциту державного бюджету до рівня, що не відповідає цілям Бюджетної декларації. За вашими розрахунками, до якої міри доведеться збільшити дефіцит бюджету для реалізації цих кроків? Наскільки зараз держава здатна централізувати якийсь ресурс і потім його ефективно розподілити?

– Якщо моя позиція викликала експертну дискусію, в тому числі з критикою, я тільки радий цьому. Одна частина експертних кіл підтримала таку стратегію – це бізнес та експерти, які сфокусовані на розвитку економіки, налаштовані на розвиток внутрішнього споживчого ринку, пошук внутрішніх інвестицій. Вони зацікавлені, щоб Національний банк не тільки таргетував інфляцію, але й виконував функцію розвитку економіки в тих межах, що не протирічать закону і цілям таргетування інфляції.

Нагадаю, що Федеральна резервна система успішно робить це через стимулювання зайнятості. Тож якщо ми шукаємо кращі практики, то слід ставити за ціль створення нових робочих місць та розвиток людського капіталу.

Та частина експертної спільноти, що критикує мої пропозиції - це, класичною мовою, монетаристи. Для них інфляційний таргет - ніби головне, однак на курсових різницях багато хто з них заробляє. Пакет кредитування економіки і питома вага кредитування економіки для них не пріоритет. Навіщо ризики, якщо можна просто вкласти гроші в ОВДП або депозитні сертифікати? Зверніть увагу на рівень банківського кредитування економіки України за працюючими кредитами - втричі нижче, ніж у країнах Східної Європи з власними національними валютами.

Я радий, що думки розійшлися. Так є у всьому цивілізованому світі. Також було приємно, що багато економістів зрозуміли ці пропозиції, ми обмінювалися думками. Нарешті треба змінити модель економки, і ми вже почали це робити через стимулювання точок росту, п’яти пріоритетних кластерів. Ми поставили собі мету - знайти ті точки росту, які при найменших інвестиціях дають найбільший ефект для економіки. Знайшли таких 12 видів економічної діяльності, які за умови стимулювання дають ланцюговий ефект для всієї економіки. Наприклад, технологічне виробництво – це електромобілі, електротранспорт, пасажирський транспорт, усе, що пов’язано з медициною, а також інфраструктурою.

До речі, ці розрахунки будуються на Бостонській матриці. За нею країни рахують свої баланси. "Невидима рука ринку" Адама Сміта давно вже не вільна. Держави уже всі контролюють принаймні макробаланс, щоб регулювати платіжний баланс, стимулювати експорт. Питання: кому довіряють, хто ефективніше може реалізувати цей баланс, і вперше чергу через приватний розвиток?

А методи стимулювання у держави є свої – від кластерного стимулювання до консалтингового (як-от "інвестняні"), а також гранти, пільгове кредитування, Експортно-кредитне агентство, індустріальні парки, пільги по сплаті чистого прибутку для державних підприємств, фокусне стимулювання - це там, де державне замовлення, а також розширення присутності українських виробників у державних закупівлях. У нас держзакупівель відбувається майже на700 млрд грн на рік, це величезний інвестиційний ресурс.


— Тобто ви за концепцію "купуй українське"?

— "Купуй українське" уже працює, я помічаю, що суспільна думка це формує - переважна більшість українців дійсно звертає увагу на країну-виробника при придбанні. Всі країни зацікавлені підтримувати національного виробника. Розвиток внутрішнього ринку це якраз про "Купуй українське". Наявність сталого внутрішнього попиту має забезпечити стимули для виробників збільшувати обсяги виробництва товарів і послуг. “Купуй українське” - це і про іноземні інвестиції в проекти в Україні, і про конкуренцію.


— Але мова про те, щоб прописати якісь пільги на законодавчому рівні?

— Ні, так точно не можна. Конкуренція має бути. І не важливо, хто буде інвестором в інноваційному парку чи проводити технологічне переозброєння, чи нові технології заводити. Тобто, для технологічно нових виробництв можна зробити технопарк з нульовим податковим навантаженням. Головне - робочі місця, а там мультиплікатор піде.


— Ви у програмній статті кажете про первинний профіцит. Експерти побоюються зростання дефіциту бюджету з урахуванням поточних обсягів обслуговування боргу.

— Програмна стаття ще попереду. Концептуально мова йде про те, щоб через державний бюджет не лише вилучалися кошти з економіки та спрямовувалися на обслуговування боргів, але й створювався необхідний фіскальний імпульс для прискорення економічного зростання, що, в свою чергу, зменшить відностне боргове навантаження на державні фінанси. Це дуже професійна дискусія.


— Але вона точно відбуватиметься з МВФ, зокрема, у вересні, коли уряд має подавати проект держбюджету на наступний рік в парламент.

— Перемовини з МВФ веде міністр фінансів, є урядовий уповноважений з питань управління держборгом. Голова Мінфіну ефективно реалізує функцію управління держборгом.

Останніми місяцями бачимо перевиконання бюджету по доходам, які адмініструє Податкова служба. Митниця не відстає від затвердженого бюджетного розпису. Запозичення здійснюються ефективно. У липні ми зробили значний транш боргових платежів. Готуємося до вересня, але я бачу, що кошти є. При тому, що Україна виконала всі цільові орієнтири, які ставилися. З того, що в зоні моєї відповідальності, то Верховна Рада навіть прийняла в першому читанні законопроект про корпоративне управління. Це величезний крок уперед. Окрім того, МВФ затвердив рішення про найбільший в історії розподіл СПЗ, з яких українська частина становить близько $2,7 млрд. Це, в тому числі, дозволить безболісно здійснити боргові виплати України у вересні 2021 року.


–– Про дискусію з Нацбанком щодо ваших пропозицій про пом’якшення монетарної політики.

— Я б не говорив про дискусію в негативному плані. У нас повне розуміння пріоритетів та взаємна повага до інституцій з головою центробанку. Я, як перший віце-прем’єр-міністр - міністр економіки, в цілому – в макромоделі, точно маю право на власну думку щодо економічної моделі розвитку. Так, вона розходиться з думкою Національного банку, якщо дивитися на фактичне рішення про підвищення облікової ставки до 8%. Але ж це моя професійна думка, я ж доктор економічних наук. Таргетування інфляції у "книжковому варіанті" в Україні не працює. За чотири роки після впровадження цього режиму інфляція лише у трьох місяцях перебувала у цільовому діапазоні Національного банку. При цьому, наприкінці 2019 року це відбулося головним чином за рахунок надмірного укріплення курсу гривні під впливом припливу валюти під купівлю ОВДП, а досягнення цілі у грудні 2020 року мало місце після 11 місяців перебування інфляції нижче цільового діапазону через жорстку монетарну політику.

Національна економіка потребує обігових коштів. Тоді як рішення про підвищення ставки діятиме із лагом 9-18 місяців, коли дія тимчасових проінфляційних чинників вже завершиться. Торік швидкість обігу коштів уповільнилась, а нам потрібне пришвидшення. Так, була пандемія, але гроші — це кров економіки.

Крім того, я розумію, що буде важче реалізовувати програму "Доступні кредити 5-7-9%". Також мені дивно чути про заклики з боку фінансових установ щодо неефективності зазначеної програми, яка свого часу була ініційована президентом України Володимиром Зеленським з метою стимулювання розвитку вітчизняного бізнесу.

Впевнений, що реалізація цієї програми на відмінно виконала свої завдання – розширити доступ малого та середнього бізнесу до фінансування і підтримка бізнесу у турбулентні часи, які були ускладнені пандемією COVID-19 та її руйнівним впливом на економіки країн усього світу.

Отже, маємо наступні результати: у рамках програми укладено понад 21,5 тис. кредитних угод, з яких 5,7 тис. – інвестиційними кредитами, понад 4,5 тис. – рефінансуванням під 0% та 3% та понад 11 тис. – на поточні потреби під 0% в рамках антикризових заходів під час карантину.

Завдяки даній державній ініціативі вдалося зберегти понад 172 тис. робочих місць та створити майже 20 тис. нових. Важливо, що це не просто цифри, а добробут сотень тисяч українських домогосподарств, розвиток нових бізнесів та економіки в цілому.


— Однак НБУ ще й відмовляється від довгострокового рефінансування. Тож поки що вас там не почули.

— З цього приводу, ми поки що не мали дискусії. Ми її започаткуємо. Прем’єр-міністр уже висловив таке побажання перед головою НБУ. Сподіваюся, вона відбудеться відносно ролі і місця кожної інституції в цій країні. Це ж стосується не тільки НБУ, а й Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Бо ми покладаємо надії, що у нас нарешті з’являться фондові інструменти. На початку червня підписано Меморандум про створення універсального хабу для ринків капіталу та товарних ринків. Це новий етап для вітчизняної фінансові системи, що інтегруватиме нову платформу в існуючу ринкову інфраструктуру.

Я розумію НБУ, який турбується за інфляцію і стабільну грошову одиницю. Однак трансмісія монетарної політики в Україні обмежена та працює в одноканальному режимі - через валютний ринок. Фондового ринку фактично немає, банківське кредитування перебуває у стані стагнації. Слова "факторинг" навіть не чуємо. Якби працювали ці фінансові інструменти, проблем з ефективним обігом грошей в Україні не було б, і Національний банк вів би тоді іншу монетарну політику.


— Є Рада фінансової стабільності.

— Треба вдихнути в це новий зміст. У нас же не тільки податкова, митна, боргова політика…


— Чи обговорювали ви свою програмну статтю з прем'єром, представниками уряду, Офісом президента?

— Безумовно, позиція узгоджена. В уряді працює команда однодумців. Прем’єр-міністр забезпечує єдність державної політики. Жодних протиріч. Шукаємо шляхи реалізації цих політик, баланс між зовнішнім і внутрішнім середовищем. Головне підтвердження бачимо в цифрах зайнятості. Ми фіксуємо збільшення офіційного працевлаштування: за півроку центрами зайнятості було працевлаштовано 256 тисяч безробітних, це на 16% більше минулого року.

Ще кілька цифр, які це підтверджують. Очікуємо більше одного відсотка зростання реального ВВП у першому півріччі, хоча в першому кварталі мали просідання економіки на 2,2%. По року ціль - 4% зростання реального ВВП.


— Повернення до двозначної інфляції вас не лякає? НБУ найближчим часом очікує інфляцію вище 11%.

— Давайте почекаємо кінця року. У нас нейтральна вартість коштів в економіці знизилась. Які у нас чинники поточної інфляції? Вони ж не пов’язані з монетарними факторами. Є ситуація на світовому ринку, політики центробанків інших країн, на що ми вплинути не можемо. НБУ веде грамотну політику в цьому, але її ми маємо разом узгодити, щоб вона відповідала цілям "Стратегії Україна 2030" по зростанню ВВП. Це означає, що слід шукати баланс між кредитуванням, інфляцією і розвитком реального сектору.


— Але ви для себе визначили ту граничну позначку інфляції, вище якої краще не заходити?

— Важливо, щоб заробітна плата зростала більше за інфляцію, а інфляція була прогнозованою. За останніми даними Держстату, середня номінальна зарплата в червні в річному вимірі зросла більш як на 23,6% і досягла 14 313 грн. При цьому ціни виросли на 9,5%, що у підсумку дало зростання реальної заробітної плати на 12,9%.


— Ну і щоб уже закрити усі питання стосовно стратегічних речей, викладених у статті: пропозиції перерозподіляти ресурс викликали побоювання в контексті зростання тиску на бізнес.

— Йшлося не про те. Держава нічого не збирається перерозподіляти. Бюджетна декларація на три роки зафіксувала тренд зменшення рівня держави у перерозподілі ВВП. А у створенні ВВП держава навпаки має збільшувати свою роль через методи стимулювання. Тридцять років ми робили горизонтальні реформи - приватизація, корпоратизація… Настав час, коли їх треба "зшити" вертикальними реформами, до яких і належать оці точки росту.

Ось є канадський інвестор, якого відключили від електромереж (сонячна електростанція ТОВ "Екотехніка Нікополь" інвестора TIU Canada була відключена НЗФ від електромережі 2 березня 2020-го - ІФ). Що тут має показати держава?


— Що вона здатна боротися з Коломойським, бо інвестор скаржиться на його Нікопольський феросплавний завод, який фізично відключив його від мережі, та складність доведення своє правоти в українських судах.

— Має відбутися інфраструктурна історія. Так, нібито формально треба вирішувати все на судовому рівні, але ми поставили питання по-іншому: знайти можливість підключення до іншої точки. Фахівці зараз це відпрацьовують. У нас низьковольтні лінії, в основному, всі приватизовані. Добре це чи погано? Мабуть, скоріше, добре. Справа у правилах НКРЕКП та інших регуляціях, які мають бути налаштовані так, щоб ні в кого і думки не виникало їх порушувати. А приватний власник краще впорається, ніж держава. Але і держава може взяти відповідальність за роботу обленерго як власник, особливо коли мова йтиме про загрозу національній безпеці.


— Точиться гостра дискусія навколо урядового ресурсного законопроекту (№5600). На який компроміс готовий уряд щодо нього?

– У нас проходять регулярні обговорення цього законопроекту з Федерацією роботодавців України, Європейською бізнес асоціацією та багатьма іншими.

Лише один приклад: законопроект передбачає вдосконалення оподаткування операцій з продажу житла. Пропонується збільшити оподаткування доходів фізичних осіб від продажу третьої квартири протягом року. Саме ці норми опоненти законопроекту вже встигли охрестити нечуваною фіскалізацією, яка вдарить по кишенях пересічних громадян. Цікаво подивитись на пересічного громадянина, який регулярно продає по три квартири на рік при середній зарплаті в державі на рівні 12-15 тис. грн.

По-друге, ціни на житло з початку року без будь-якого підвищення податків зросли на 14%. Тобто забудовники і при чинному оподаткуванні встановлюють для покупців максимально можливу ціну, а тому податки вони будуть сплачувати не за рахунок покупців, адже при подальшому підвищенні ціни не буде кому ці квартири купувати. Податки заплатять з власних надприбутків. У нас в будівництві найбільший відсоток тіньової зайнятості.

І такі приклади можна навести фактично по кожній нормі цього законопроекту.

Уряд готовий йти на будь-який компроміс, що забезпечує усунення обґрунтованих побоювань легального бізнесу, але не знизить спроможність суспільства протидіяти тіньовій економіці.


— Але законопроект, до прикладу, пропонує надати податковій право приймати в податкову заставу без рішення суду рухоме і нерухоме майно платника податку, в тому числі продукцію, якщо платник оскаржує донараховані йому податкові зобов’язання.

— Це тільки часткова гарантія держави, що майно не буде перерозподілено, доки триває судовий розгляд відносно узгодження податкового зобов’язання. А підприємство не обмежене жодним чином. Питання тільки в погодженні з органом перерозподілу, продажу і відчуження майна.


— Просто остання гучна історія про накладений Держспоживслужбою штраф 325 млн грн на "Нову пошту" зайвий раз підтверджує, що давати чиновникам великі права небезпечно.

— Це не питання податків.


— Так. Але хто сказав, що це не може статися в іншій площині? Для чиновника, здається, немає різниці білий це бізнес, чи сірий. Навпаки, білій бізнес скаржиться, що його пресують навіть сильніше.

— У судах податкові спори вирішуються 50 на 50: на користь платника і держави рішень порівну. Я не знаю жодного легального бізнеса, який би від цього отримав негатив. Треба вести професійно мову про відповідальність посадовців, які ставлять підписи під актами перевірок.


— Які ви для себе зробили висновки з ситуації зі штрафом у 325 млн грн для "Нової пошти"?

— Треба посилити керованість і відповідальність в системі Держпродспоживслужби. Керівник організації, в якій працює 30 тис. співробітників, має проводити ефективну кадрову політику. Щоденна кропітка робота:наради, місії, KPI для керівників. Ця ситуація з "Новою поштою" суперечить взагалі будь-якій логіці. Міра покарання має відповідати рівню порушення. А тут протиріччя на протиріччі. Це нонсенс.

Навіть якби не було розголосу, ми це моніторимо і це було б скасовано, а винні притягнуті до відповідальності. Зараз завершується службова перевірка.

— Спілка українських підприємців (СУП) днями приводила ще яскравий приклад. Компанія у Дніпрі закупила очисне обладнання, але не змогла його розмитнити. Причина: митниця намагалася нав’язати "свого" брокера, а коли від нього відмовилися, то пред’явила в рази завищену митну вартість, бо на американському майданчику начебто якраз з’явилося таке обладнання, в кілька разів дорожче. Врешті, компанія вимушена була продати обладнання в Молдову іншому покупцеві, який там швидко його розмитнив.
СУП скаржиться, що тиск останнім часом зріс. Серед лідерів: ДФС, митниця, Державна податкова з призупиненням податкових накладних, Екологічна інспекція та Держпродспоживслужба. Бізнес-омбудсмен також заявив, що у другому кварталі цього року отримав найбільшу кількість скарг за три роки. Ви можете бути адвокатом бізнесу в таких питаннях?

— Щодо податкових накладних відразу відповім: податкова оперативно відповідає на такі питання на своїй платформі, пояснює причини блокування. В основному це скрутки. Реального бізнесу це вкрай рідко стосується.

Відносно митної вартості… це історія з минулого. Якщо закуповується обладнання, то є контракт зі своєю ціною. Впевнений, що керівництво митної служби зверне на це увагу.


— Кажуть, що в Києві проблем не виникає, а от на місцях: Харків, Дніпро, Одеса…

— Систему брокерів треба переглядати. Це болюча тема. Але по наведеній ситуації треба зібрати за одним столом голову митниці і міністра фінансів, і вирішити системно.


— Проти ресурсного законопроекту об’єдналися всі великі бізнес-асоціації, що буває рідко.

— Зараз у парламенті 11 тис. поправок до цього законопроекту. У нас законодавчий орган представляє інтереси різних сфер: від бюджетної - військовий, лікар, учитель - до бізнесу, який створює додану вартість і платить податки. От відбулася децентралізація, сформувалося 1,4 тис громад. І це опорні суб’єкти для трансформування соціального договору. От я за розкриття персональних даних щодо сплати податків. Це точно спрацює. Коли громада побачить, хто скільки сплачує податків, відбудеться зміна парадигми.


— Але місцеві органи влади теж не в захваті, що законопроект №5600 забирає в них адміністрування роздрібного акцизу і переносить його на виробників та імпортерів, а отже в центральний бюджет.

— До податків треба підходити з точки зору зручності, легкості і собівартості адміністрування. Акциз з роздрібу стосується десятків тисяч суб’єктів. Для держави дешевше адмініструвати ці кошти через податковий перерозподіл у виробників. Дискусія щодо цього 5%-го акцизу з роздрібу триває два роки. Результатів немає. А ухиляння близько на 4 млрд грн щороку реалізовувалося через різні роздрібні схеми тільки на тютюновому ринку. Тому постійний тиск, бо це ж величезні кошти. При цьому хтось бачив викриття організатора якогось конвертаційного центру?

Я очікую на перезапуск правоохоронної функції (із запуском БЕБ). Коли це буде з інтелектуальною складовою, побачимо організаторів цих схем.


— Не простіше було внести окремий антиолігархічний законопроект про підвищення ренти на залізну руду, прийняти його , і гроші вже б надходили в бюджет? Складається враження, що обрали стратегію під гаслом антиолігархічного прийняти документ, у якому об’єднані дуже різні пропозиції. В результаті – жодних змін.

— Я думаю, що не простіше. Було б простіше, якби це відбувалося раніше, набагато раніше. Держава зробила широкий крок назустріч: з 1 вересня запускається податкова амністія, яка, я сподіваюся, допоможе відновити довіру держави до бізнесу. Чистий аркуш – це завжди добре. Є великі сподівання, що бізнес цим скористається.

Конституція покладає на нас обов’язок сплачувати податки, подавати декларації. Суспільство починає усвідомлювати, що податки це не якась абстракція. Я точно бачу, що відчувається в суспільстві несправедливість - чому я сплачую податки, а хтось ні.

У нас серед 30 млн активного працездатного населення третина - працездатні активні, третина - пенсіонери, третина - невідома. Одна працююча людина утримує двох інших, при чому тільки одного – справедливо і заслужено.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Менеджер з комерції "Укрзалізниці": Закон про ваговий контроль на автодорогах за 1-2 роки поверне вантажі на залізницю

Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

Ми очікуємо на 1,2-1,5 млн туристів до кінця 2021 року - в.о. начальника управління туризму Львівської міськради Галина Гриник

Зрив інтеграції з європейським енергоринком стане дуже негативним сигналом для всіх інтеграційних процесів України - експерт CSIS

Голова бюджетного комітету парламенту: “Ми звернулися до міжнародних інституцій, щоб вони допомогли створити Бюджетний офіс при бюджетному комітеті”

Рада може прийняти закон про повноваження НКЦПФР цієї сесії – голова профільного підкомітету Ради Ніколаєнко

Уже в 2050-х роках Україні знадобиться 15 нових атомних енергоблоків - глава "Енергоатому" про меморандум з Westinghouse

Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3,8%

Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення

В. о. директора ДБР Сухачов: Президент мені жодного разу ще не телефонував

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА