15:35 17.09.2021

Рада може прийняти закон про повноваження НКЦПФР цієї сесії – голова профільного підкомітету Ради Ніколаєнко

8 хв читати
Рада може прийняти закон про повноваження НКЦПФР цієї сесії – голова профільного підкомітету Ради Ніколаєнко

Відповіді голови підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативів) комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Андрія Ніколаєнка (фракція ВО "Батьківщина") на запитання інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна"

Автор: Дмитро Кошовий

-- Закон про спрощення інвестицій та впровадження нових фінансових інструментів набрав чинності з 1 липня, хоча до останнього дня звучав варіант про його відтермінування на півроку. Як ви наразі оцінюєте необхідність внесення змін до нього, наскільки це термінове питання?

-- У квітні ми в нашому комітеті обговорювали саме це питання з представниками НКЦПФР і висували пропозицію відтермінувати хоча б на шість місяців набрання чинності законом №738 "… щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів". Але, на жаль, ця наша ініціатива не зустріла підтримки в комісії.

Втім, незважаючи на це, нам, у взаємодії з учасниками ринку, все ж вдалося врегулювати найбільш нагальні та невідкладні питання діяльності ринку. І ми залишаємо вікно можливостей до врегулювання інших питань, які буде змога розглянути та відпрацювати в рамках роботи над новим законопроектом №5865 "… щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках". Він був зареєстрований 26 серпня та до кінця цього тижня на нього буде наданий висновок головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради.

Тому ще раз наголошу – наш комітет та я особисто пропонував, що у разі, якщо не тільки в учасників ринку, але й у самої Комісії виникнуть питання щодо закону №738, варто відтермінувати його введення в дію на півроку. Щоб ці шість додаткових місяців Комісія використала для підготовки 72 взаємопов’язаних з законом  нормативно-правових актів, певна кількість яких потребує реєстрації у Мінюсті. На що, зрозуміло, теж потрібен час.

Але Комісія тоді не підтримала цю ідею. Тому сьогодні, коли 1 липня вже давно пройшло, я вважаю недоцільним обговорювати перенесення строків впроваждення закону про ринки капіталу. Набагато важливішим та актуальним зараз є проаналізувати перші результати його запровадження та підготувати до нього зміни, щоб усунути проблеми та протиріччя. 

А їх, як зазначають учасники ринку - достатньо багато. Наскільки я знаю, більше за всіх проблем виникло в інвестиційних фірмах та депозитарних установах.

Тому я, як народний депутат України, пропоную учасникам процесу надати свої правки до закону №738, якщо це дійсно потрібно. Наприклад, від Професійної асоціації учасників ринків капіталу та деривативів (ПАРД) вже запропоновані правки щодо надання "виходу" з-під регуляції НКЦПФР непублічних випусків, запровадження біржових облігацій, удосконалення вимог щодо діяльності інвестиційних фірм тощо. Думаю, що НКЦПФР також має свої пропозиції, і пропоную Комісії підключитися до цього законотворчого процесу. Але пропозиції мають бути конкретними, з обґрунтуванням, з урахуванням техніко-юридичних аспектів та нормопроектувальної техніки, а не у вигляді загальних бажань з прогнозним аналізом.  

Я, як голова профільного підкомітету, чекаю на слушні пропозиції  протягом найближчого місяця.

- Як Ви оцінюєте шанси прийняття законопроекту №5865 про підсилення повноважень НКЦПФР? Як швидко це може статися? 

-- На мій погляд, якщо вже і казати відносно цього законопроекту, що він "про посилення повноважень Комісії", то варто все ж таки уточнити, що це посилення повноважень більш збалансоване, ніж те, що було запропоноване законопроектом №4684 "Про Національну комісію з цінних паперів та бірж". Той законопроект викликав справжній шквал критики та нарікань з боку ринку та бізнесу. Ми почули ці нарікання та пропозиції. Більшість з них включені до проекту №5865. Тому вважаємо, що після його реєстрації нам де-факто вдалося зняти з розгляду проект №4684, хоча де-юре він не відкликаний.

Що стосується строків розгляду проекту №5865, то зараз ми очікуємо висновки Кабміну, Нацбанку та НКЦПФР. Втім, зауважу: ми маємо дискусії з Комісією щодо деяких положень проекту, зокрема, стосовно механізмів громадського контролю за її діяльністю та у частині процедур проведення інспекційних перевірок. 

Вважаю, що можливості нашого профільного Комітету, та загалом, Верховної Ради щодо прийняття проекту №5865 в цілому на цій сесії  - достатньо значні. 

Інше питання -  в якому вигляді він буде прийнятий, які положення будуть відхилені, а які доопрацьовані до другого читання? Ці аспекти вже залежать від активності та пропозицій колег з фондового ринку.

- Пенсійна реформа. Як краще вписати її в ринок капіталу чи ринок капіталу в пенсійну реформу?

-- Ці два поняття не можуть існувати одне окремо від іншого. Пенсійним активам необхідні інструменти та інституції, які будуть їх обслуговувати -  надійно, дохідно, ліквідно. Увесь світовий досвід показує, що банківські активи та ОВДП  - це лише консервативна частина цього процесу. Наявні й інші інструменти: муніципальні, корпоративні облігації, цільове інвестування, акції, індексні інструменти та віртуальні активи. І все це – організований фондовий ринок: з біржами, інвестиційними фірмами, компаніями з управління активами, депозитарними установами.

В той же час, без вільних ресурсів, які б не контролювалися кінцевими конкретними бенефіціарами, неможливо забезпечити функціонування ринку капіталу. Бо без вільних ресурсів немає кому грати на організованому ринку, немає free float, немає ліквідності, комісійних. Врешті-решт, немає на чому заробляти, оскільки динаміки також немає. 

Але, мабуть, перебільшують ті, хто вважає, що впровадження накопичувальної пенсійної системи одразу вирішить усі питання пенсійного забезпечення, підвищить коефіцієнт заміщення до європейського рівня, зменшить дефіцит Пенсійного фонду, запустить ринок капіталів та сприятиме розвитку економіки. Починати треба із реформування солідарної системи, збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду, звільнення його від невластивих йому функцій, в тому числі шляхом впровадження професійної пенсійної системи. 

Вважаю, що запровадження другого рівня можливе тільки після реалізації декількох важливих передумов. По-перше, потрібне повне розуміння механізмів його запровадження, та оцінка ефективності впровадження другого рівня у середньостроковій та довгостроковій перспективі. 

По-друге, потрібно забезпечити прозорість архітектури всієї системи, потрібні чітко визначені та зрозумілі функції кожного із учасників, суб’єктів системи, а також їх відповідальність, взаємодія та система внутрішнього взаємоконтролю.  Також необхідне чітке визначення руху коштів у системі, та й сама система обміну інформацією між суб’єктами має бути прозорою.

І нарешті, необхідно створити систему комплексного контролю за роботою всіх суб’єктів системи та оцінкою, обліком та збереженням пенсійних коштів учасників. А також окремо необхідно впровадити дієві механізми захисту, збереження та повернення пенсійних активів, які знаходяться на рахунках у банках, а також в інших фінансових інструментах. На сьогоднішній день такі механізми не реалізовані.

Що ж стосується "вписування" пенсійної системи в ринок капіталу або навпаки, то я вважаю, що немає потреби намагатися об’єднати  в такий гібрид дві по-суті різні, але однаково важливі для держави системи. Пенсійна система по суті є джерелом вільних і довгих ресурсів, які можуть працювати на ринку капіталу. Це як паливо для автотранспорту: його наявність ще не каже про те, що ми можемо кудись їхати, якщо нема самого автотранспорту. Ринок капіталів теж має бути готовий до прийняття такого "палива": повинні бути наявні фінансові інструменти, які можуть ефективно використовуватися для накопичувальних активів, і мають бути створені механізми захисту, збереження та повернення пенсійних активів. 

На жаль, наслідком реформ, які відбувалися на фондовому ринку протягом останнього десятиліття, є повна стагнація ринку капіталів: відсутність фінансових інструментів та згортання діяльності професійних учасників. Тому маємо спільними зусиллями покращити ситуацію. 

-- Ринок криптовалют та віртуальних активів – знову актуальна тема після прийняття закону минулого тижня. За деякими оцінками його щоденні обсяги в Україні – більше $50 млн. Це також частина ринку капіталу чи ні? Якими мають бути стосунки між ними?

- Навряд чи він запрацює взагалі. Я не підтримував цей недолугий проект ні у першому, ні у другому читаннях. Бо він ще у першому читанні ледве-ледве набрав 230 голосів, і то - під обіцянку його авторів врахувати всі зауваження або пропозиції. Зауважу, що їх до другого читання надійшло близько 500. А враховано було - менше половини. У тому числі були проігноровані всі мої 54 правки як голови профільного підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів. 

Звісно - я, як і вся країна, радію з того, що навіть сам гендиректор компанії Apple вітає наших цифровізаторів з успіхами на їх шляху. Але це зовсім не означає того, що можна у Раду засилати законопроект, який не витримує ніякої критики з боку фахівців. Його норми не узгоджені з Цивільним кодексом та, більше того, навіть з декількома статтями Конституції України! 

Цей закон продукує велику плутанину у термінах. І не дає правової визначеності природи "віртуальних активів". Документом не конкретизовано, до якого саме виду активів відносяться віртуальні активи: матеріальні, нематеріальні, грошові кошти чи цінні папери. 

Він вносить повний розбаланс у питання організації державного регулювання в сфері обороту віртуальних активів. Адже, враховуючи міжнародну практику, регулюванням процедур публічної пропозиції віртуальних активів мають займатися регулятори фінансових ринків. Бо саме вони мають досвід регулювання ринків інших фінансових інструментів  - цінних паперів та деривативних фінансових інструментів. Натомість у законі вже йдеться про створення якихось нових центральних органів виконавчої влади, один з яких ЗАБЕЗПЕЧУЄ формування державної політики у сфері обороту віртуальних активів, а інший -- РЕАЛІЗУЄ цю державну політику. Тим самим  ігнорується порядок, за яким центральним органам виконавчої влади не притаманне виконання ролі регулятора.

Крім того, в законі відсутні норми, які передбачають захист прав інвесторів, споживачів та протидію зловживанню на ринку віртуальних активів.

Тому його не можна було приймати у тому вигляді, у якому проект надійшов до зали Ради. І, напевне, практика його реалізації, якщо він не буде заветований Президентом, покаже, що закон потрібно суттєво доопрацьовувати. Тобто  - витрачати додаткові кошти платників податків на те, що можна було ще до другого читання  зробити більш-менш працездатним.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

Зрив інтеграції з європейським енергоринком стане дуже негативним сигналом для всіх інтеграційних процесів України - експерт CSIS

Голова бюджетного комітету парламенту: “Ми звернулися до міжнародних інституцій, щоб вони допомогли створити Бюджетний офіс при бюджетному комітеті”

Уже в 2050-х роках Україні знадобиться 15 нових атомних енергоблоків - глава "Енергоатому" про меморандум з Westinghouse

Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3,8%

Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення

В. о. директора ДБР Сухачов: Президент мені жодного разу ще не телефонував

Разумков: Венеціанська комісія – цілком незалежна, вона – над процесом, її точно не можна звинуватити в підіграванні політичним силам, бізнесменам або владі

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

Уже в наступному році ми побачимо заклади McDonald's на трасах - директор з розвитку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА