13:30 04.01.2022

Голова АМКУ Ольга Піщанська: Коли суспільство просить нас бігти швидше, хочеться запитати: а вам важливо – куди?

8 хв читати
Голова АМКУ Ольга Піщанська: Коли суспільство просить нас бігти швидше, хочеться запитати: а вам важливо – куди?

Ексклюзивне інтерв’ю голови Антимонопольного комітету Ольги Піщанської агентству “Інтерфакс-Україна” (друга частина)

Автори: Дмитро Кошовий, Анна Родічкіна

- У 2019-му АМКУ прийняв рішення про примусовий поділ групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа та наклав на "НФ Трейдінг Україна" штраф у 107 млн грн. Примусовий поділ мав відбутися впродовж девяти місяців з дати одержання рішення комітету. На якому етапі в судах перебуває розгляд справи щодо оскарження рішення АМКУ про поділ Ostchem? Чи з цього щось вийде?

- Дії цієї групи призвели до дефіциту та підвищення цін на азотні мінеральні добрива в розпал весняно-польових робіт, вони стали шоком для аграріїв. Ми розцінюємо це як показову демонстрацію сили монополіста. Тому у справі Ostchem ми переконані, що рішення мало бути саме таким. Тож будемо боротися за нього. Зараз справа розглядається Верховним судом. Дійшли до судових дебатів. Однак за результатами останнього засідання касаційний суд передав справу до Великої палати Верховного суду, оскільки побачив там "наявність виключної правової проблеми". Буквально днями Велика палата повернула цю справу на розгляд колегії суддів, не знайшовши там виключної правової проблеми. Тож далі справу розглядатиме колегія суддів Верховного суду.

- Ще одна справа – штраф на 275 млн грн групі "ДТЕК" (АТ "ДТЕК Західенерго" та ТОВ "Д.Трейдінг") за зловживання монопольним становищем у торговій зоні "Острів Бурштинської ТЕС". Рішення було прийнято у грудні 2020-го. На якому етапі в судах перебуває розгляд справи щодо оскарження рішення АМКУ?

- Суд першої інстанції виніс два рішення на користь ДТЕК. На теперішній час тривають відповідні апеляційні провадження.

- Чи надійшли до вас штрафи від когось із семи учасників ринку енерговугілля, оштрафованих на 776 млн грн?

- Ні. Компанії досі оскаржують наші рішення у судах.

- АМКУ уже дав дозвіл "ДТЕК мережі" на отримання контролю над "Кіровоградобленерго". Чи були інші заяви про намір отримати якесь інше обленерго?

- Ні, комітет не надавав такого дозволу. Ця справа ще на розгляді. Нових заяв про надання дозволу на концентрацію по інших обленерго ми не отримували.

- Ви надто довго розглядаєте це питання.

- Є така процедура. Коли є відповідні підстави, суб’єкт господарювання може надіслати нам пропозиції зобов’язань, які він готовий взяти на себе після придбання об’єкту. Компанія нам їх надала і зараз ми вивчаємо ці матеріали.

- Ця природна монополія регулюється власним регулятором. Яка різниця - буде один власник чи різні, якщо вони працюють на різних територіях? Як ви оцінюєте?

- Ви маєте рацію, це - природна монополія на регіональному ринку. Оператори системи розподілу (так звані "обленерго") - це все регіональні монополії. І в результаті придбання такого суб’єкта природної монополії іншою компанією структурно на ринку нічого не змінює. Однак у справі, про йдеться, ми оцінюємо вплив концентрації також на суміжні ринки, оскільки група "ДТЕК" – це і генерація, і постачання електричної енергії.

- АМКУ оштрафував групу "РГК" на 278 млн грн, оскільки визнав порушенням донарахування у 2018-му 16-ма облгазами групи споживачам, у яких лічильники не обладнані функцією температури та тиску газу, додаткову плату. Торік ще на 380,2 млн грн отримали штраф від комітету 18 облгазів групи. Цього разу – за висування під час закупівель побутових лічильників газу необґрунтованих додаткових вимог. На якому етапі виконання цих рішень?

- Справи стосовно додаткового нарахування платежів облгазами Фірташа ще в суді. Був також позов фізичної особи, яка оскаржувала правомірність нарахування "температурних коефіцієнтів". Верховний суд недавно визнав їх правомірними. Але наголошу: це жодним чином не стосується рішення комітету. Щоправда, поки розглядався позов фізичної особи, наші рішення було зупинено. Комітет оцінював дії компаній: чи могли б вони це робити, якби не посідали монопольне становище? Ми наполягаємо на необхідності розглядати цю справу, не враховуючи рішення Верховного суду щодо фізичної особи. На жаль, одну справу ми вже програли, інші розглядаються. Справи проти облгазів по лічильниках ще теж у суді.

- Суд відхилив скаргу АМКУ на рішення Окружного адмінсуду Києва у справі ПАТ "Укрнафта". Комітет подав касаційну скаргу?

- Так, ми вже подали касаційну скаргу. Щодо самої справи. Комітет займається нею шість років. Два роки справа була "заморожена" через рішення суду, котрий заборонив нам здійснювати провадження. Ми скасували його у Верховному суді, але зараз знову мусимо рухатися по тому ж колу.

- Як ви оцінюєте конкурентне середовище на ринку курячого м’яса? Хто ще є з гравців на ринку, як змінюються їх частки? В якому відношенні МХП має значну перевагу - можливо, найбільша мережа рітейлу, логістика тощо?

- Комітет розглядає дві справи, розпочаті проти цієї групи у 2019 році.

Щодо переваг МХП, то за результатами нашого дослідження у 2016-2018 рр. група мала структурні ознаки монопольного становища на ринку первинної реалізації курячого м’яса. З частками від 45% до 54%. За інформацією з відкритих джерел, основний конкурент МХП оголосив себе банкрутом. Тож, ймовірно, частка групи зросла ще більше.

- Які ще дослідження ведете на ринку продовольства?

- Цього року ми відкрили справу щодо антиконкурентних узгоджених дій на ринку цукру, проводимо розслідування, в тому числі - причин стрибка цін. Ми аналізуємо період за декілька років, обсяг посівних площ, рівень споживання цукру, динаміку використання його замінників - все, що могло вплинути.

- Коли можна очікувати на результати?

- Дослідження в середньому триває рік-два. Тобто, можливо, в середині-наприкінці наступного року (2022-го - ІФ).

- А якщо суспільство попросить швидше? Скажете: підвищуйте зарплату – і матимете?

- Важливо: наша низька зарплата не впливає на якість роботи. Коли суспільство просить нас "бігти швидше", то хочеться запитати: а вам важливо – куди? До покарання порушника чи до програшу в суді? Після кожного нашого рішення компанії практично завжди йдуть до суду. І що більше ми поспішатимемо, готуючи справу, то простіше її буде "розвалити" в суді. Тому часто нас підганяють самі ж порушники. До прикладу: справу стосовно малодіяльних залізничних станцій ми розслідували рік і три місяці. Зараз швидше ми фізично не можемо розглядати. Але після реформи комітету, коли ми отримаємо доступи до реєстрів, можливо, вдасться оптимізувати процеси і в деяких категоріях справ прискорити результат.

- Яка ситуація стосовно скарг із закупівель - їх кількість продовжує зростати?

- Так, збільшується кількість скарг. Якщо минулого року ми прийняли до розгляду 11,5 тис. скарг, то цього року (2021-го – ІФ) лише станом на листопад їх уже майже 13 тис. Так, у нас з’явилося право відмовляти у розгляді, якщо немає доказів порушення. Але на завантаження комітету це істотно не вплинуло. Бо перед відмовою все одно доводиться аналізувати подані документи.

Ми регулярно надсилаємо Мінекономіки пропозиції і рекомендації, як краще організовувати процеси на Prozorro. Бо більшість скарг з чого починається? З "іноваційних" умов тендерної документації. Це - нонсенс. Ми ж не закуповуємо щоразу нові моделі "Тесла". Здебільшого публічні закупівлі однакові й стандартні. Навіщо ж щоразу створювати унікальну документацію і плодити нескінченні помилки та скарги?

- Мінекономіки пропонує підняти планку для спрощених закупівель до 500 тис. грн – це якраз зменшить на вас навантаження?

– Зменшить.

- Що з "Мотор-Січ"?

–По "Мотор-Січ" жодної нової заяви на концентрацію не надходило.

- По державній допомозі може скластися враження, що ви завжди "даєте добро".

- Не завжди. З 2018 року ми прийняли загалом 39 рішень про недопустиму допомогу. 27 з них передбачають повернення коштів до бюджету. В комітеті поки що замалий інструментарій, щоб контролювати всі ці процеси. Але тенденція хороша. Цього року збільшилася кількість кейсів по державній допомозі комунальним підприємствам, пасажирським перевезенням. Водночас стало менше виноситися рішень про повернення допомоги. Але народні депутати, оскільки АМКУ не на все дає "добро", часто намагаються вносити у законопроекти норму про виключення з-під дії закону про державну допомогу.

- Від бізнесу такі звернення є?

– Є. Наприклад, ми винесли рішення у справі за зверненням бізнесу. Кам’янська міська рада виділила майже 30 млн грн комунальному підприємству - закупили автобуси. Місцеві підприємці поскаржилися в комітет, мовляв, "якщо б нам такі кошти дали, то ми б і кращі умови запропонували, а тепер маємо зі своєї кишені інвестувати й конкурувати з коммунальниками". Так давати державну допомогу не можна - без конкурсів, без розділеної звітності. Адже у "приватників" немає можливості ні кредити взяти, ні в інший спосіб залучити кошти. АМКУ заборонив.

- А національна авіакомпанія підпадає під норму про державну допомогу?

- Матеріалів щодо неї поки що не маємо. Тож не хочу бути голослівною.

- Є такий інструмент, коли фізична особа, якщо щось зачіпає її інтереси, подає до АМКУ скаргу, а ви відмовляєте. Тоді вам закидають невиконання своїх обов’язків.

- Ми діємо виключно в межах закону. Тому що насправді АМКУ відмовляє фізичній особі тільки тоді, коли відсутнє безпосереднє порушення її прав. У той же час ми приймаємо і розглядаємо заяви фізичних осіб, коли, зокрема, вони скаржаться на порушення конкурентного законодавства суб’єктами природних монополій, з якими ці особи мають договірні відносини. Наприклад, це заяви щодо так званих "обленерго", "облгазів".

- Платіжні системи Mastercard та Visa з 26 листопада знизили розмір міжбанківських комісій не більше як до 1,2% граничного розміру ставок внутрішньодержавних міжбанківських комісій в Україні. Наскільки добровільним було це рішення?

- Було кілька законопроектів щодо державного регулювання інтерченджу. Але АМКУ послідовно виступає проти державного регулювання сфер, що вже працюють в умовах вільних цін. Але реалії такі, що ставки дійсно не змінювалися багато років і були вищими порівняно зі ставками в інших країнах. Тому вірогідність прийняття такого закону була високою. Mastercard та Visa, мабуть, розуміючи це, добровільно звернулися до нас із заявою про надання дозволу на узгоджені дії у вигляді зниження ставок інтерченджу. Ми такий дозвіл надали.

-Тепер ви дочекаєтеся зниження ставок до того рівня, який задекларували платіжні системи, а потім будете оцінювати, чи змінилася ситуація на ринку?

- Поки що не бачимо причин для значних змін на ринку. Очікуємо, що знизяться ставки еквайрингу, адже інтерчендж є складовою частиною тарифів на еквайринг. Відповідно, мають зменшитися витрати підприємців, які його сплачують.

перша частина

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

В Україні вкрай складно довести факти фальсифікації лікарських засобів – адвокат

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук: “Зменшення кількості справ вважатиму ознакою прозорості і зрозумілості бізнес-клімату”

Україна зацікавлена в імплементації нових технологій використання ядерної енергії - голова ДІЯРУ

Перша віце-прем'єр-міністр - міністр економіки: Уточнений прогноз ВВП більш стриманий і становить 3,6%

Голова партії "Слуга народу": На початку 2022 року деяких місцевих депутатів чекає рішення про відкликання за процедурою імперативного мандату

Арахамія: Треба точно окреслити територію – куди олігархи зможуть заходити, а куди їм ходити не треба

Bosphorus Development розпочне будівництво свого першого проекта в Києві на початку 2022 року - голова наглядової ради компанії

Голова податкового комітету Данило Гетманцев: "Я поміняв свій рейтинг на 17 великих реформ"

Ви почуєте вже до кінця року про гучні звільнення в податковій і не тільки – голова податкового комітету ВР Гетманцев

Запуск "Великої термомодернізації" говорить про початок системного підходу держави до питання енергоефективності – Сергій Ліщина

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА