Друга частина ексклюзивного інтерв'ю з президентом мобільного оператора "Київстар" Олександром Комаровим

Текст: Дар Грищенко, Дмитро Кошовий

- Ще одне питання про роумінг: чи є у вас аналітика, як саме роз'їхалися українці світом і по Україні? Чи підтверджується вашою аналітикою тренд, про який зараз говорить наша влада – що українці починають повертатися?

- Ми можемо підтвердити, що є тренд повернення українців додому. Ми дійсно бачимо всю міграцію, бачимо всі країни. На сьогодні по базі "Київстару", Польща прийняла 35% українців, що поїхали. Німеччина – 15%, Чехія – 7%, Італія – 5%, Молдова та Румунія – по 2%. Тобто це топ країн, куди роз'їхались клієнти "Київстару".

- Ваші дані вельми відрізняються від даних Держприкордонної служби. Наприклад, у них українців у Польщі всього втричі більше, ніж в Румунії та Молдові, а за вашими даними – більш ніж в 10 разів…

- Ми ж як бачимо базу? Ми бачимо її через транзит. Тут потрібно оперувати якимись певними параметрами. І тоді відповідь може бути коректнішою. Тому що мене також вразила різниця в цифрах по евакуйованих між "Київстаром" та "Vodafone Україна". Але хто як рахує. В ж розумієте, що людина, яка доїхала до Німеччини, була також і в Польщі. І тут хто як її порахував. І для того, аби отримати максимально об'єктивну картину, потрібно на вхід подати дуже детальний план та розуміння, що саме ми хочемо отримати.

- Просто це важливе питання і з точки зору повернення людей (чим далі, тим складніше їм буде повернутись). І цікавить питання внутрішніх переміщень людей. Бо я також відписую ці цифри, і остання цифра начебто становить 7,7 млн.

- Наші дані - 8,7 млн людей, які змінили місце проживання в межах України після 23 лютого. Це два типи міграцій: з великих міст до селищ та зі сходу на захід. Приблизно 4 мільйони людей переїхали в інші області країни, інші – перемістилися з міст у села в межах своїх областей. Внутрішня міграція такої великої кількості людей - це технічний виклик для мобільних мереж.

Сьогодні середня швидкість мобільного інтернету в мережі впала приблизно з 38 Мбіт до 28 Мбіт. І це трапилося через те, що майже 5 мільйонів абонентів виїхали з міст у сільську місцевість. З територій, де мобільна передача даних доступна в діапазонах 1800МГц і 2600МГц, вони поїхали туди, де працює технологія LTE-900, яка має меншу ємність. І це є причиною того, що ми зараз переосмислюємо свій план побудови нових базових станцій на цей рік. Наприклад, на територіях, що сильно приросли в абонентах – рухатись від LTE-900 до LTE-1800, можливо, десь нарощувати до 2600МГц.

Ми розуміємо, що частково ця міграція повернеться, але ми бачимо досить унікальну ситуацію, яка дозволяє нам підстрахуватися та інвестувати навіть під час війни. Сподіваюсь, ми будемо експериментуватимемо й з 2300МГц – зараз триває діалог з регулятором задля отримання цих частот. По-перше, для тестувань, а по-друге – щоб вирішити проблеми ємності на деяких окремих ділянках. Це нас суттєво підстрахує на певний час.

Тому міграція абонентів для нас дуже цікава. Ми максимально прискіпливо дивимося на неї, бо це впливає на наш розвиток на наступний період. Наприклад, ми повністю змінили наші плани побудови гігабітної мережі. Ми були сфокусовані на великі міста. Частина цих міст зараз під ризиком військових дій, як от Дніпро чи Харків. У Дніпрі ми навіть побудували таку мережу. Надзвичайно швидкими темпами ми завершили будівництво гігабітної мережі у Львові і запустили її під час війни. Будемо її розширювати й інші ділянки мережі на заході України.

- І з цього, слід гадати, ви зробили висновок що значна частина людей так і залишиться на заході Україні. А з точки зору бізнесу, якщо брати якісь регіональні пріоритети, то чи є захід більш надійним, і чи буде більш виваженим рішення робити щось там?

- Це трохи інакше, але короткостроково так. Захід - це безпечніші інвестиції. Вибір має звучати так: зупиняти інвестиції чи ні. І якщо відповідь: "Не зупиняти", то тоді цю опцію розкладають на ризики. Тому наша відповідь наступна: "Не зупиняти, але зробити це розумно та ефективно зважаючи на поточний контекст". Отак ми мислимо.

Ми відповідаємо за критичну інфраструктуру: її треба підтримувати, її треба повертати на тих територіях, які наші війська звільняють від окупантів. Але її потрібно й розвивати.

А далі моє бачення майбутнього: навіть за найкращого сценарію Україна розвиватиметься як Ізраїль, ставши країною, що завжди готова до війни. І цей фактор потрібно враховувати у плануванні майбутнього. Ми ж не робимо інвестицію на рік, у нас горизонт – це 7-10 років. І тому треба зважати на всі ці фактори. І тому тут є логіка інвестицій в Західну Україну. Але це не означає, що ми не будемо інвестувати на Схід. Будемо. Ба більше, якщо подивитись з точки зору CAPEX, найбільші інвестиції ми робитимемо саме на сході.

- Щодо ваших інвестиційних планів. Очевидно, зараз чимало вендорів телеком-обладнання не можуть постачати його в Росію, а це чималі обсяги обладнання, яке наразі у них ні під що не зарезервоване. Чи допомагає це вам якось у ваших планах з відновлення мереж?

- Це не надто суттєвий фактор. Він присутній, але він не є рятівним кругом для українських операторів. Так, наше замовлення на обладнання в 2300МГц може бути виконано декількома вендорами доволі швидко, бо в них дійсно є обладнання, що було, можливо (з моєї точки зору), замовлене Російською Федерацією. Але загалом це не має суттєвого впливу. Давайте будемо відвертими: так, масштаби РФ набагато більші, але в нас свої конфігурації замовлення, свої частоти та особливості роботи. Тому ситуативно це може працювати, а як системний фактор - ні. Ба більше, не так багато "схиблених" в Україні, які готові зараз інвестувати.

- Нещодавно Нацкомзв’язку обіцяла видати операторам додаткові обсяги частот, щоб розвантажити мережі. Чи це вже зроблено?

- Так, це вже зробили. Кожен з операторів отримав по 5МГц в діапазоні 2100МГц, і це був яскравий приклад швидкої реакції та дуже швидко прийнятого важливого рішення. Нам це рішення допомогло суттєво розвантажити 3G мережу, бо на сьогодні в нас велика частина голосу працює в цій мережі. За рахунок цього сильно покращилася якість зв’язку. Зараз ми обговорюємо з регулятором можливість тимчасово отримати частоти 2300МГц. Чи можемо ми на якийсь час отримати ці частоти, щоб вирішити свої тактичні питання ємності?.. Ви ж розумієте, люди масово переїхали, і там де у нас була порожня мережа, зараз кількість сайтів, які перенавантажені, суттєво зросла.

- Як ви оцінюєте можливість фіналізувати ці домовленості з НКРЗІ найближчим часом?

- По 2100МГц – там все достатньо просто, тому що це по 5МГц кожному оператору, і я не бачу там такої конкуренції, тому повинна бути адекватна ринкова ціна за цей спектр.

А от по 2300МГц, гадаю, ми на виході матимемо питання аукціону. Тому що спектрів 2600МГц і 2300МГц достатньо, але там і щодо одного, і щодо другого спектру чимало організаційних питань... Бо ви знаєте, що 2600МГц – це частина поглинання, яку отримала "Vodafone Україна", тож там є свої питання. В частотах 2300МГц – досить багато питань із сумісністю. Там ми маємо смугу 45МГц, що має ризики скоротитися до 30МГц, а, можливо, й ще менше, а це дуже специфічні частоти. І вимоги до мінімально необхідного спектру там суттєво вищі, ніж в FDD LTE.

Тож, гадаю, це буде аукціон, і це буде найбільш справедливий підхід, щоб розподілити цей спектр. Якщо буде прийняте рішення щодо спектру 2300МГц, треба, щоб це було винятково тимчасове рішення, яке потім регулюватиметься або через аукціон, або додатковими домовленостями.

- Ви отримували якусь допомогу від міжнародних партнерів чи організацій?

- Міжнародні постачальники, великі постачальники, включаючи китайських, всі готові надавати допомогу, швидко реагувати. І Ericsson, і Nokia, і Huawei, і ZTE, і Microsoft... Я можу сказати, що всі налаштовані допомагати і пріоритизувати допомогу Україні. Але допомогу в рамках контракту. Якщо нам щось потрібно швидше, ніж домовлялися – вони роблять усе, щоб це зробити. Або, наприклад, питання 2300МГц. Це не тільки про контракт, це нова для нас технологія, і в нас немає закупівельного рішення для цього обладнання. Тож на деякий час нам надають його в тестування, а потім ми будемо якимось чином це врегульовувати.

- Ми знаємо, що президент з дня на день підпише новий закон, що розширить перелік резидентів РФ, які підпадатимуть під санкції... Як ви наразі оцінюєте ці юридичні ризики для "Київстару" і що робитимете для їх мінімізації?

- Я вважаю, що їх немає, але це моя точка зору. "Київстар" – частина публічної компанії VEON. Часткою нашого капіталу в розмірі близько 48% володіє компанія LetterOne, якою частково володіють російські громадяни, що потрапили під санкції, але ніякого операційного впливу на "Київстар" вони не мають. У VEON нема контролюючого акціонера. Це не ситуативне твердження, це твердження, з якого починається кожний річний звіт компанії. У VEON 43,8% акцій у вільному обігу на біржі NASDAQ, тому мені важко зрозуміти, які ризики для нас взагалі можуть бути.

До того ж сама телеком-індустрія – одна з найбільш зарегульованих індустрій в усіх країнах, адже це питання національної безпеки. І це питання економічного сегменту, який є одним з ключових у картині економічної стабільності. Це індустрія, яка дає близько 1,5% від внутрішнього національного продукту. Тому, зважаючи, що ми від початку інтегровані, сертифіковані та вмонтовані в усю систему національної безпеки, мені доволі важко розмірковувати, які можуть бути претензії до "Київстару". Крім того, в нашому ДНК всі ці 25 років лежить місія розбудови України та надання доступу до новітніх технологій для всіх мешканців. Наша позиція була й буде абсолютно однозначною – надання сервісів та підтримка українців в будь яких ситуаціях.

- Друга частина цього питання – це російський "Вимпелком". Як ви гадаєте, чи зможе VEON під оглядом згаданого законопроекту працювати і тут, і там? Я розумію, що це складне для вас питання, як для найнятого менеджера компанії, але, так чи інакше, ризики є…

- Я можу висловити лише свою точку зору. Довгостроково вони так працювати не зможуть. Що вони з цим робитимуть, я не знаю. Ви розумієте, що я операційний менеджер, відповідаю за результати "Київстару". Але якщо ви питаєте мене, як людину з досвідом в галузі, чи зможе ця конфігурація жити довгостроково, то моє власне бачення – ні, не зможе.

- Ще питання щодо ведення бізнесу та інвестицій: на який термін ви наразі будуєте свій план, враховуючи, що війна може затягнутися?

- У нас є декілька рівнів планувань. Перше планування – це стратегія. Якраз на початку війни в нас був період перегляду нашої стратегії, яку ми прийняли у 2019 році. Ми почали переосмислювати свою стратегію і трохи її модифікували. Ми не завершили цю справу, бо прийшла війна. Але, відверто кажучи, зараз перед нами стоїть завдання вже в травні анонсувати для співробітників оновлену стратегію. Так що вона в нас буде. Бо я переконаний, що краще її мати й коригувати, ніж не мати.

Другий рівень планування – тактичний, це бюджет. Ми увійшли в 2022 рік з бюджетом на рік. Однак у зв’язку з війною в Україні ми змушені були оперативно перейти з щоквартального оновлення бюджету на щомісячне планування. Але зараз, після двох місяців війни, ми вибудовуємо сценарій, який ми вважаємо найбільш імовірним. По-перше, в нас є стратегія, і ми на неї спираємося. По-друге, в нас є планування. І по-третє, в нас є тактичний пріоритет – люди, сервіси і баланс бізнесу. Оце така піраміда потреб, в рамках якої ми розвиваємося й живемо сьогодні. Це поєднання довгострокового бачення та досить операційних короткострокових кроків, щоб, по-перше, вижити, а по-друге - рухатись до того бачення.

- До речі, на 2% ви не переходите?

- Ні, на 2% ми не переходимо. Я поки дивився на це по-іншому: ті, хто може сплачувати податки, повинні їх сплачувати. Якщо ви знаєте, два основних податки, що становлять левову частку сплачуваних нами податків – податок на прибуток і рентні платежі за частоти, – ми сьогодні платимо авансом (1,43 млрд грн). Тому що, на мою думку, ми можемо програти цю війну на двох фронтах. Перший – військовий, і це зрозуміло. Але другий – це економічний. Бо якщо це довгостроковий сценарій на місяці або роки, то витривалість – один з критеріїв виживання. І тому ми тут не змінили світогляд, ми платимо все, що можемо заплатити, а вже потім займаємось підрахунками.

- А валютні платежі? Чи маєте з цим проблеми?

- На сьогодні досить невелику кількість валютних платежів нам усі інстанції пропускали, але це про критичне обладнання, наприклад.

- Давайте ще згадаємо Starlink. Це рішення тільки на період війни? Він нічого не змінить в загальній конфігурації?

- Так і є. Це тактичне рішення на досить короткий термін, яке допомагає швидше запустити зв'язок на деяких базових станціях – там, де немає трансмісії. Наприклад, ми привезли базову мобільну станцію і там немає трансмісії, і ми на базі тої трансмісії, яку дає Starlink, запустили тимчасовий сайт. Але ємність виходить дуже обмежена, бо мобільний сайт на трансмісії Starlink дозволяє обслуговувати лише 10 сесій одночасно. При цьому ємність оптоволокна або навіть радіорелейного зв’язку в десятки разів вища. Тобто це не промислове рішення. Те, що і ми, й колеги це прикрутили – це бажання якнайшвидше вирішувати саме тимчасові проблеми. Ми запустили такий сайт у Бучі, а наступного дня нам зателефонували й сказали: "Це все добре, воно світиться, але не працює". Люди бачать на екрані позначку LTE, але ємності не вистачає, бо завантажили канал – і він ліг.

Якщо дивитися на це з комерційної точки зору, то вважаю, що це буде фактор на ринку, але, можливо, вони драматично змінять своє ціноутворення... Давайте будемо відвертими: на сьогодні ми користуємося промисловим рішенням, де комплект обладнання коштує майже $2 тис., а абонентська платня - майже $500. Мало хто з українців зможе це собі дозволити.

Так, і це рішення також працює, воно сильно допомагає, вирішує якісь тактичні питання. Наприклад, знаю одного з великих споживачів – це Київська міська адміністрація. Зрозуміло, що вони повинні координувати – і це для них один із засобів зв'язку для координації стаціонарних пунктів, або ТРО, або районних адміністрацій і т.д. І як резерв це працює. Як можливість розгорнути дата-мережу тут і зараз – це працює.

- Наскільки під час війни зріс інтерес до хмарних технологій?

- Ще до війни ми спостерігали значне зростання інтересу клієнтів до використання хмарних технологій та послуг, як нової моделі прискорення цифрової трансформації їх бізнесу та безпеки. З початком активної фази агресії Росії в Україні ми бачимо вибуховий попит на хмарні послуги не тільки в очевидних індустріях (об’єкти критичної інфраструктури, банківська сфера, державне управління, національна безпека і оборона), але й у сфері приватного бізнесу (рітейл, медичні послуги, малий та середній бізнес).

Це також стало можливим завдяки прийняттю закону "Про хмарні послуги" та оперативного прийняття правлінням Національного банку України і Кабінетом міністрів відповідних постанов (відповідно №42 та №263), що дозволили органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовим формуванням, державним підприємствам та установам, банкам більш широко використовувати хмарні послуги в період воєнного стану.