18:10 21.06.2022

Голова Schneider Electric Україна Михайло Бубнов: Електроенергія в Україні буде дедалі технологічнішою, війна підштовхне ці процеси

11 хв читати
Голова Schneider Electric Україна Михайло Бубнов: Електроенергія в Україні буде дедалі технологічнішою, війна підштовхне ці процеси

Інтерв'ю генерального директора Schneider Electric Україна Михайла Бубнова агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Ніна Яворська

- Скільки український офіс Schneider Electric втратив з початком війни та чи почали ви відновлювати бізнес?

Після того, як переконалися в безпеці співробітників, всіх розмістили, надали можливість працювати, так і почали відновлювати бізнес. З середини квітня ми вже працюємо. Ми перша електротехнічна компанія, яка заявила про початок відновлення бізнесу. Багато наших конкурентів досі не запустили поставки в Україну. Але я волію акцентувати на тому, що ми зберегли 60%. Це нормально. Це добре. Це не втратити 80%, як у деяких компаній.

Звісно, у нас втрати по великій промисловості, по металургії. Це той же Маріуполь, це очевидно. Метінвест залишається нашим замовником, ми  продовжуємо дуже плідно працювати, але акценти змістилися.

А взагалі матеріальні втрати для нас нічого не значать. Наші хлопці на фронті – і добровольці, і мобілізовані. І дуже сподіваємося, що всі повернуться живі-здорові.

- Абсолютно розділяю вашу надію. Але ви не можете не думати про економіку. Як ви оцінюєте ті можливості, які відкриваються у зв'язку з необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури? Логічно, що залишившись на ринку, ви розраховуєте зайняти ще більшу його частку. Яку саме?

Знаєте, відновлення бізнесу зараз – це не тільки про бізнес. Давайте так – 50% про бізнес, 50% про відновлення України. Оскільки ми лідери на ринку, то, де є електрика, там є наше обладнання. У Бучі, в Ірпені всі підстанції зроблені на нашому обладнанні, і коли воно зруйноване, його потрібно замінити. У житлових кварталах розетки, автомати – воно теж потрібне. Тому ми вирішили, що бізнес – це тільки половина справи. Всією корпорацією ми прийняли рішення про безкоштовне надання обладнання нашим партнерам на 4 млн євро для відновлення мереж. Контрагентом є компанія ДТЕК. Але я зустрічався з представниками Міненерго, це обладнання йде також на відновлення всіх обленерго, а також на відновлення водоканалів. Електрощити, де мідь, сокирою побиті. А електро- і водопостачання це ж критична інфраструктура, базові речі для якісного життя українців.

Тому ми й розпочали нашу роботу. Не кажімо, що це бізнес. Це наша робота, все.

Ще ви спитали про частку на ринку. До війни вона була понад 20%. Я не буду зараз говорити про те, яка частка ринку буде. Не знаю. Скажімо так, не

частка ринку хвилює, а доля України. Ми працюємо зараз на її відновлення. І наша робота спрямована на те, щоб відновити інфраструктуру, щоб всі були з електрикою.

І я буду дуже радий, якщо наші конкуренти також почнуть нормально працювати. Але інші не хочуть повертатися. Кажуть, ми не можемо, дуже високі ризики. Хоча 96% українських компаній, як порахували в торговельних палатах, відновлюють роботу, це чудово.

- Як позначилася війна на діяльності компанії, як вам довелося реагувати на її початок?

Ми вже три роки як найбільша електротехнічна компанія в Україні. Скоро будемо відзначати 30-річчя роботи. Ми дуже добре розвивалися і розвиватимемося далі. Так, з 24 лютого, крім конкурентів, у нас з’явилися ще й вороги. Не скажу, що це була несподіванка, ми готувалися, навіть з початку лютого деяких працівників із сім’ями евакуювали, наприклад, з Миколаєва, на західну Україну. А коли почалася війна, ми зайнялися насамперед евакуацією співробітників та членів їхніх родин, переважно, за кордон. Це 600 людей чи трохи більше. Бо наш штат це приблизно 200 співробітників. Далі відстежували весь шлях – від дому до місця проживання у західних країнах. Може кілька тисяч людей перевезли – разом із нашими працівниками везли всіх, хто хотів. Це була першочергова задача – евакуація, щоб усі були в безпеці. Нам дуже допомогли штаб-квартира Schneider Electric та офіси у різних європейських країнах, зокрема у Польщі. Ми у Польщі змогли зняти туристичну базу, щоб розмістити працівників. А зараз наші люди розміщені і в Фінляндії, й у Норвегії, і в Австралії навіть. 

- Ви сказали про штат у 200 працівників, які налічувала компанія до війни. Наскільки було проведено оптимізацію штату?

Ні на скільки. Ми зберегли всіх, виплачуємо в повному обсязі заробітну плату, допомагаємо з орендою житла. Ну, це все такі базові речі.

- Але падіння бізнесу все-таки відбулося. Поділіться досвідом, шляхом чого вдалося утримувати штат?

Корпорація пішла назустріч. Це не винятково моя самодіяльність, це повністю підтримується материнською компанією. І це та допомога, яка була надана локальній компанії й нашим співробітникам, це великі суми. У Schneider Electric є великий фонд, до якого жертвують її співробітники зі всього світу. А це 128 тисяч осіб. З нього йдуть кошти працівникам української компанії, Україні, Червоному хресту, зокрема. Це відповідальність світової Schneider Electric як за своїх співробітників, так і взагалі за суспільство.

Якщо ми говоримо про довгостроковий розвиток, він не можливий без відповідальності. Це спільнота. Це цінності компанії.

- Які заходи вам довелося вживати, можливо, якось перебудовувати бізнес, аби він міг працювати за нових умов?

Так, довелося. До війни у нас був один великий логістичний центр під Києвом, а під час війни ми відкрили менший під Львовом, щоб туди імпортувати та звідти відвантажувати по всій Україні, бо всі переїхали на захід. Певна релокація бізнесу відбулася і задля безпеки, і задля скорочення логістичних ланцюжків. Але це на краще, наразі ми маємо 2 склади, як під Києвом, так й у Львові, й можемо швидше обслуговувати наших партнерів.

Також ми зосередилися на тому, щоб забезпечити сервіс тим клієнтам, яким ми вже поставили обладнання. Бо бізнес переїжджав, відбувалася релокація, і наші фахівці мали забезпечити роботу обладнання. Банк з Дніпра переносить дата хаб на захід,  а ми такі – вибачте, у нас сервіс не працює. Хто той хаб має підключати?

І ще ми зробили так, щоб наші партнери змогли працювати. Ми не працюємо з кінцевим споживачем. А контрагентів у нас понад 200, і диво – нам вдалося зберегти їх усіх. У Харкові, Миколаєві, на окупованих територіях – вони всі переїхали в інші міста, і з цих місць працюють. Запуск цієї роботи був спрямований на те, щоб забезпечити оці 200 компаній роботою, а це від 15 до 150 людей, десятки тисяч робочих місць. Їм заплатить кінцевий споживач, у них будуть гроші. То ж ми відновлюємо фінансову підтримку наших партнерів. Наприклад, заморозили прострочені платежі. В Європі зовсім ніхто не знає, що таке передоплата, і ми не знаємо. Але через те, що багато компаній не працювало певний час, у них виникла дебіторка. А у них нема цих грошей. Забирати у них якесь останнє майно? Це не наш випадок дожимати, аби тільки забрати свої гроші. Хай працюють.

- Але як довго ви зможете відтягувати ці платежі?

Ми будемо працювати до нашої перемоги, у мінус, але будемо.

Ми це теж робимо за підтримки материнської компанії.

- Чи перейшла компанія на 2% оподаткування, і якщо так, то наскільки це допомогло?

Ні, ми вирішили, що не будемо це використовувати,  адже, державі потрібні податки. У нас білий прозорий бізнес, до початку війни проблем не було ні на митниці, ні по податках. Не бачили сенсу щось змінювати.

- А як, до речі, з митницею зараз?

Якихось особливих проблем немає. Ми великий імпортер. Ми не створюємо самі собі проблеми. Якщо код на митниці 8504, то значить він 8504, а не якийсь інший, щоб щось там здешевити.

- Можливо, компанія планує відкривати виробництво в Україні після виходу з Росії?

Виробництво на цей час – ні. А на після війни у нас грандіозні плани. Зараз треба перемогти, зберегти працівників і партнерів, а далі все буде добре.

- Яким ви бачите розвиток енергетики в Україні після війни, адже для себе все одно прогнозуєте, чим і як будете тут займатися? Чи навпаки, які ідеї просуватимете?

Електрика найбільш безпечна енергія. Я вважаю, що потрібно переходити на альтернативні джерела енергії. Насамперед це дешевше за невідновлювану енергію, по-друге, це більш екологічно. Ну і по-третє, Україна має величезний потенціал на розвиток саме "зеленої енергетики" у великих обсягах, завдяки природним ресурсам і потенціалу держави. Тому я вірю, що Україна зможе стати партнером Європи з постачання альтернативної енергії. Це допоможе відбудувати українську економіку швидше в рази. Я не тільки вірю в цю ідею "зеленої енергетики" для України, я хочу її просувати, наголошувати на ній та закликати суспільство, експертів та працівників енергетичного сектору України активно працювати над реалізацією цієї ідеї. 

Крім цього, акцент має бути на технології. Не економії, а на більш ефективному розподіленні енергії з меншими витратами. Те, що називається розумною енергетикою. Це значить, що ми набагато менше використовуємо природних ресурсів.

Ось у Франції, де багато базової атомної електроенергії, проводили експеримент – встановили прилади, які керують споживанням електроенергії.

Якщо ви поставите отой прилад, який буде під'єднано до хмари, ми будемо, умовно кажучи, ваш бойлер вмикати вночі, коли багато надлишкової атомної електроенергії. І будемо вам за це ще й доплачувати. Треба прилад, інтернет, програмне забезпечення. Щоб у такий то час увімкнути стільки домівок, щоб втрати е/е були мінімальні. Це працює. Не треба ТЕС для балансування.

У Європі такі рішення ми імплементуємо все більше і більше. Щоб європейське ком’юніті не було настільки залежним від російського газу, потрібно більше впроваджувати технологічних рішень.

- А наскільки Україна впроваджує і буде готова після війни впроваджувати такі технології?

І Україна теж іде цим шляхом. І виробництво, і передача, і розподілення, і споживання електроенергії в Україні ставатиме все більш технологічним. І, думаю, війна підштовхне ці процеси. Бо в Україні є повне розуміння, що наша незалежність напрямку пов’язана з енергонезалежністю. А енергонезалежність – це не тільки нові АЕС, а можливість більш ефективно використовувати те, що є.

Ми працюємо з нашими партнерами у цьому напрямку. Ми ставимо найсучасніші комп’ютери, які керують підстанціями тих же ДТЕК, VSE Energy, займаються управлінням електроенергії. Шопінг моли, супермаркети дуже активно запроваджують ці технології – від прогнозування споживання до керування теплом, холодом, освітленням, системами безпеки. У бізнесу є розуміння. Це десятки відсотків економії е/е. На рівні енергетиків є розуміння, і вони це просувають. Наприклад, встановлюють софти, які аналізують роботу турбіни, щоб, умовно кажучи, робити ремонт заздалегідь, а не тоді, коли вже зламається.

І до речі, великий успіх – це водоканали. Ми постачаємо для них дуже багато частотних перетворювачів, у яких термін самоокупності три місяці, це інвестиція в 120 тисяч євро. Житомирводоканал, наприклад.

- Втім, приватний сектор за технологічністю енергоспоживання дуже відстає. Можливо, потрібні якісь урядові програми?

Цей сегмент ще дуже базовий технологічно. Тільки нові будівлі застосовують ці технології. А що в більшості квартир – звичайний лічильник. Хоча вже зараз кожен може собі встановити розумний лічильник, який керуватиме споживанням. І думаю, що люди розумніші за будь-який уряд. Це вже зараз доступно і просто.

Але, мабуть, не має сенсу, доки ціна на е/е для населення залишатиметься втричі нижчою за ринкову, доки її триматиме уряд.

Думаю, при переході на електроопалення споживачі все одно будуть обирати вже більш сучасні технологічні речі.

А щодо підтримки уряду… Можливо, потрібна якась адресна підтримка, а все інше люди зроблять. Мають бути програми, вони у всьому світі працюють, але це має бути навчання, поширення інформації про відповідальне споживання. Розповідати про це і давати інструменти.

- Ви прогнозуєте, що люди переходитимуть на електроопалення?

Я перейшов з газу на електрику, і я плачу в рази менше. Інші споживачі теж перейдуть або відмовляться від централізованого теплопостачання. Це змінить розвиток електроенергетики. І як би там не говорили, що зі старими багатоповерхівками це неможливо, в майбутньому і для старих будинків щось вигадають.

- Щодо електротранспорту. Ваша компанія наскільки розраховує на його розвиток?

Україна входить у десятку країн з найбільшим розвитком електротранспорту, і думаю, що українці дуже активно пересаджуватимуться на електрику. Ця криза показала, що у воєнний стан найкраще – це електромобіль. Я на своєму електроавтомобілі витрачаю 24 грн. на 100 км. 

Принаймні, за останні два місяці це абсолютний тренд. Ми працюємо і продовжимо працювати з мережами, які займаються будівництвом електрозарядних станцій. Думаю, обсяги поставленого обладнання для електрозарядних мереж до кінця цього року збільшаться у порівнянні з минулим.

Мережа уже досить розвинена, можна спокійно доїхати з Києва до Львова, зарядившись у Рівному, з Києва до Одеси, зарядившись в Умані. Але перспективи тут великі. І я впевнений, що така міжнародна компанія як Тесла, яка зараз дає нам старлінк, також зробить фокус на Україну. Територіально ми дуже велика держава. І у нас є недостача газу і нафти, і є надлишки е/е, сам Бог велів оцю мережу розбудовувати.

- Шляхом зеленої енергетики у тому числі?

А які ще варіанти? Майбутнє це тільки відновлювана енергетика. Єдине –зелена енергетика має бути зеленою і при генерації, і при передачі, і при споживанні. Електрика вже є, а як зробити так, щоб вона прийшла до споживача з найменшими втратами по дорозі та з найбільшою вигодою – над цим ми працюємо. Наша компанія постачає багато заліза, але наше майбутнє – це софт. Тому Schneider Electric по всьому світу скуповує стартапи та розробляє програмне забезпечення. Електрика сьогодні, а тим паче завтра – це інтелектуальна електрика, це не рубильник старий, не пробки, як раніше.

- Але наскільки ми сьогодні відстали у цілому в технологічному плані?

А чому відстали? Я коли їжджу за кордон можу сказати, що найкращий мобільний інтернет, банківські онлайн-розрахунки, ІТ, e-commerce в Україні.

Може, "Амазон" і більш відтюнений у порівнянні з нашою "Розеткою" чи "Новою поштою", але це все працює, робить конкретне середовище. А доставка їжі, таксі – там же стільки компаній. З точки зору диджиталізації Україна дуже круто стоїть. Ми інноваційна нація, у нас хаби програмістів були до війни, які працювали на фінансовий сектор західної та північної Європи, на Америку. У нас клондайк світлих голів. Тому технології в енергетиці  теж дуже швидко розвиватимуться. І уявіть в кожному селі – вітрячок, сонячна станція, розумний трансформатор, який вирішує, коли краще продавати е/е, коли купувати.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Був момент, коли я вже записував відео зі словами, що робити, якщо мене не стане - Владислав Атрошенко

Україна розглядає варіант створення стратегічного запасу вугілля на зиму за рахунок "Укренерго" – радник прем'єра Юрій Бойко

Ми починаємо відновлюватися вже зараз, не чекаючи завершення бойових дій, - голова фінкомітету Ради Данило Гетманцев

Ми пропонуємо створення унікального міжнародного механізму отримання компенсацій від РФ – заступник міністра юстиції Ірина Мудра

Ми збережемо ключові виробництва в Україні, але нам потрібне й дублююче за кордоном – власник та CEO корпорації "Біосфера"

Голова НАДС Алюшина: Державна служба проходить випробування на міцність

Голова Нацполіції: в реєстрі членів незаконних збройних формувань – більше 2 млн записів

В. о. гендиректора МЗУ: Війна підтвердила наше бачення необхідності реалізувати концепцію закупівельної агенції повного циклу

Регіональний директор Світового банку: "Рушійною силою відновлення України має стати динамічний, конкурентоспроможний приватний сектор і орієнтація на ЄС”

На порядку денному Альфа-Банку Україна питання нового імені та докапіталізації на $1 млрд – довірена особа

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА