16:00 26.07.2022

У планах на найближчі роки - розвиток мережі в столичному регіоні – операційний директор NOVUS Олексій Панасенко

7 хв читати
У планах на найближчі роки - розвиток мережі в столичному регіоні – операційний директор NOVUS Олексій Панасенко

Інтерв'ю операційного директора NOVUS Олексія Панасенка агентству "Інтерфакс-Україна"

Автор: Оксана Гришина


- ТРЦ Retroville у березні потрапив під обстріл російських окупантів. Яка сума інвестована у перезапуск флагманського магазину NOVUS у ТРЦ Retroville?

- Ми інвестували у відновлення приміщення 20 млн грн. Ця сума не враховує вартість знищеного товару та вартість завезеного. На момент ракетного удару тут було товарів на кількадесят мільйонів. Не можна сказати, що він був повністю знищений – частину вдалося врятувати, вивозили в інші магазини.


- Як загалом оцінюються втрати мережі від агресії Росії?

- Наші зафіксовані на сьогоднішній день втрати становлять близько 500 млн грн, але це не остаточна цифра. По-перше, тривають воєнні дії. По-друге, з курсовими коливаннями та зростанням цін на будматеріали, складно прогнозувати скільки коштуватиме відновлення пошкоджених магазинів та їх запуск. Наприклад, у нас практично знищено магазин у Бучі. Ми знаємо яку суму втратили, але не знаємо, скільки інвестуємо у його відновлення та перезапуск.


- Коли ви плануєте відновити роботу магазинів у Бучі?

- У Бучі ми мали кілька магазинів, всі вони постраждали. У магазин на Вокзальній було кілька попадань снарядів, він постраждав від стрілецької зброї, але загалом, як кажуть, "відбувся легким переляком". Магазин на Києво-Мироцькій постраждав серйозно, будівля потребує капітального ремонту. Його загальна площа 4 тис. кв. м, торгового залу 2660 кв. м. Наразі для цього об'єкту проходять тендери серед будівельних компаній. Магазин на Вокзальній плануємо відкрити у найближчі кілька місяців, на Києво-Мироцькій протягом півроку.


- Чи розглядається можливість подання судових позовів до міжнародних інстанцій?

- Ми фіксуємо збитки та витрати,  віримо у можливість компенсації їх за рахунок агресора. Ми готові до будь-яких форматів: як колективного позову, так і окремо від нашої компанії.


- Нещодавно ви відкрили перший новий маркет під час війни, 4 тис. кв. м, на вул. Керченській у столиці. Які ще плани щодо розширення мережі можете озвучити?

- Першочергове завдання – відновити постраждалі магазини, але ми не будемо зупиняти й розширення мережі. Але воно стане більш органічним. Найчастіше ми зараз реалізуємо проєкти на майданчиках, договори на які були підписані ще до війни. До кінця року, крім відновлених, відкриємо принаймні один новий магазин. А саме на Троєщині, на пр.Маяковського. Це колишня Billa, яка пройшла повну реконструкцію.


- Ви плануєте розвивати мережу у регіонах?

- У нас є магазини в регіонах – Рівне, Тернопіль, Черкаси, Миколаїв, але ми концентруємось найближчими роками на розвитку мережі насамперед у столичному регіоні.

- Логістичні об'єкти також сконцентровані у столичному регіоні?

- Так. Один із наших логістичних центрів, у Броварах, був знищений під час війни. Втрати від знищення складу зі продукцією, що швидко псується, склали 75 млн грн.

Ми зараз орендуємо потужності та продовжуємо будувати наш розподільчий центр площею 40 тис. кв м, у рамках зеленого кредиту $100 млн кредиту від ЄБРР. Він буде екологічно чистим, побудований за стандартом BREEAM, холодильне обладнання працюватиме за високими світовими стандартами на СО2. Ми планували добудувати його у 2022. Але війна внесла корективи у строки, відповідно, дати його відкриття зсуваються.


- Чи розглядаєте ще будівництво логістичних проєктів?

- Розподільчий центр стане нашим головним і забезпечуватиме можливості розвитку загалом.


- Як довелося змінювати логістичні ланцюжки з початку війни?

- З лютого логістику було перебудовано вже кілька разів. Був момент, коли у Києві все буквально зупинилося. Ми працювали з колес, закупники працювали практично 24 години, шукали товар, якщо з'являвся хтось, хто був готовий його привезти – товар везли саме в ту точку, на яку постачальник був згодний. Якийсь час продовжували функціонувати наші склади, насамперед холодні, ми вивозили звідти запаси. Потім був приліт у склад у Броварах.

Паралельно ми почали вибудовувати логістику із Західної Європи, через захід України до Києва. У цьому дуже допоміг наш магазин у Тернополі, він став на цей критичний час логістичним хабом. Товар приходив із Європи, його розвантажували у Тернополі, тому що здебільшого водії відмовлялися їхати до столиці. Потім уже з Тернополя іншими фурами товар везли до Києва. Це що стосувалося нашого імпорту. Логістику з постачальниками ми перебудували на торгові точки, частина яких у столиці також виконувала функції міні-логістичних хабів. Постачальники були згодні везти великі партії, умовно фуру, лише у одну точку розвантаження. Тому ми вибудували вже логістику всередині мережі, з "хабового" магазину розвозили у інші.

Нині ситуація нормалізувалася. Ми орендували нові логістичні центри після втрати свого. Є складнощі, пов'язані з дефіцитом великих складських приміщень, і сьогодні ми працюємо із шістьма складами замість двох, з якими працювали раніше. Але модель магазин-хаб залишилася у минулому.


- Як вирішується питання дефіциту продукції, яку ми зазвичай отримували з територій, що зараз окуповані?

- Безумовно, ми багато втратили з окупацією Херсона та півдня України, сподіваємось на якнайшвидше повернення. Найбільш відчутна ця втрата була в ранніх овочах та фруктах. Ці товарні групи ми заповнювали імпортом (Єгипет, Туреччина, Іспанія, потім підключилася східна Європа. Болгарія, Румунія). Наразі йде постачання з півдня та заходу України. Кавуни з Одеської області, черешня із Закарпаття та центральних областей.

- Як змінилась частка імпортних/локальних продуктів у мережі?

- Нині вона повертається на довоєнний рівень. До війни частка саме нашого імпорту складала 7,5%, на піку у березні-квітні вона зросла майже до 10%, нині опускається, у червні було вже 7,7%. Однак зазначу, що ця цифра не враховує імпорту овочів і фруктів, тому що ми й імпортуємо самі, і купуємо у постачальників, важко відокремити частку. І не враховуються брендові товари, які постачали офіційні дистриб'ютори, а зараз ми змушені завозити самостійно, але розуміємо, що це тимчасова історія.


- Як змінилися настрої споживачів за півроку? Які категорії товарів зменшились? Які виросли?

- Перші тижні війни був справжній хаос. Люди на фоні невизначеності були готові купити все та купували багато, переважали панічні настрої. Потім ситуація стабілізувалася. Споживачі побачили, що магазини продовжують працювати, в них є товар, нехай і без довоєнного розмаїття, але здатний забезпечити щоденні потреби.

На наступному етапі домінуючим став фактор евакуації людей із столиці. Значно впали і відвідуваність, і середній чек.

Потім, з середини травня, люди почали масово повертатися до Києва, і загалом ситуація почала вирівнюватись.


- Які показники зараз?

- Порівняно з минулим роком кількість чеків менша на 27%. Змінилися структура покупок. Зменшилося споживання алкоголю, це стосується не лише елітного, а й загалом. Значно просіла категорія дитячих товарів, більш ніж на 40%. Приблизно настільки ж менше купили кондитерських виробів, найсильніше просіла група непродовольчих, супутніх товарів, на 46%.

Молочна категорія втратила 17%, у ній сильніше впала йогуртно-десертна група – понад 30%, але й "прості" продукти купують рідше: молоко знизилося на 13%.

Але є й групи, які показали зростання. Був точковий момент ажіотажу сіль/сода. Зросла бакалія, насамперед консерви (на 11%). Крупи розкуповували на 30% більше звичайного у березні-квітні, потім інтерес знизився, зараз бачимо невеликий приріст у цій категорії.

Загалом навіть у грошовому вираженні наші продажі нині нижчі на 16% за аналогічний період минулого року.


- Наскільки поменшало середньомісячних покупок? Як виріс середній чек?

- Число чеків впало приблизно на третину. Середній чек зріс у червні на 10% у гривні, якщо порівнювати з минулим роком. Але ми розуміємо, що сьогодні це не перекриває навіть інфляцію.

Реальний середній чек нижче за минулорічний, падає кількість позицій у чеку. Частково ця ситуація пояснюється наявністю у людей товарних накопичень: їм треба використовувати ті крупу та макарони, які вони купили у березні. Але основний фактор: зниження купівельної спроможності, і його вплив лише посилюватиметься.


- Яка частка е-комерсу у ваших продажах?

- Ми розвиваємо е-коммерс з минулого року. У нас є партнер Zakaz.ua. Ми дійшли тієї стадії, коли "дозріли" до запуску власного проекту NOVUS.online. Зараз цей сервіс перебуває на тестовій стадії, але плануємо його активний розвиток найближчим часом. Поки що рано говорити про результати, але бачимо інтерес до таких продуктів. Впевнений, що згодом зможемо скласти гідну конкуренцію в цьому напрямі колегам по ринку.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Після війни я бачу Україну центром Східної Європи – Єрмак

Економічних підстав зростання доходів окрім детінізації ми не бачимо – голова парламентського комітету Гетманцев

Ми не бачимо перспективи у мобільних фінсервісах – президент "Київстару"

Жолнович: Якщо ми не змінимо філософію соціальної підтримки, ми не повернемо частину людей з-за кордону

Іван Федоров: Якщо ми не встигнемо звільнити Мелітополь до початку опалювального сезону, то опалення в місті не буде

У вас не буде іншого виходу, окрім як стати, в якомусь сенсі, "другим Ізраїлем"

Prozorro є критичним для відновлення України, але у новій формі - СЕО держкомпанії Василь Задворний

Проекти відновлення та інвестування в Україну мають готуватися вже сьогодні – глава Міненерго Галущенко

Російські активи за кордоном можуть стати джерелом виплат компенсацій українцям за військову агресію РФ - Task Force при Офісі генпрокурора

Для виконання рекомендацій ЄС Україні не потрібні історичні інновації, їх можна втілити під час війни - посол ЄС

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА