Ексклюзивне інтерв'ю голови правління НАК "Нафтогаз України" Олексія Чернишова агентству "Інтерфакс-Україна" (від 26 вересня)

- Чи відстежує "Нафтогаз" прогнози синоптиків, щоб розуміти, коли може розпочатися опалювальний сезон і доведеться розпаковувати газосховища?

- Початок опалювального сезону є рішеннями органів місцевого самоврядування, міськвиконкомів. Вони приймаються за умови відповідних температурних показників протягом трьох днів. Переважно в останні роки його початок в Україні зсувається ближче до кінця жовтня - початку листопада. Є й регіональні особливості. Тому ми, як завжди, готові до того, що міста розпочнуть опалювальний сезон у другій половині жовтня – на початку листопада.

За макропрогнозами синоптиків, ця зима - як в Україні, так і в Європі загалом - не очікується суворою, має бути трохи холоднішою за попередню. Проте ми готуємося до будь-яких температурних показників, хоча й прогнози метеорологів нас тішать.

- Скільки планується мати газу у ПСГ на 1 листопада?

- Вважаю, що до 1 листопада ми не почнемо суттєвий процес відбору газу зі сховищ, тому сподіваюся, що цифра на цю дату буде 16,5 млрд куб. м. Це залежить від низки факторів.

Хочу нагадати: урядове рішення – це забезпечення 14,7 млрд куб. м, а ми цю планку вже достроково досягли (наразі запаси становлять близько 15,8 млрд куб. м – ІФ-У). Всі обсяги більше цього дають додатковий спокій українцям.

- Наскільки виправданими є побоювання, що міжнародні трейдери, котрі тримають свій газ у ПСГ України, за великих морозів у січні-лютому почнуть стрімко його виводити і це позначиться на сталості системи?

- Хочу зазначити, що цього року нам вдалося знайти аргументи й мотивацію для європейських трейдерів, у тому числі мейджорів, щоб вони зберігали газ в Україні. Наразі це вже понад 2 млрд куб. м. Для групи "Нафтогаз" це не тільки прибутковий бізнес, а й запевнення в довірі до країни та нашого підприємства. Минулого року цього не було. І це відбувається за відсутності якихось додаткових гарантій щодо зберігання цього газу.

Стосовно його використання: цей газ є власністю трейдерів, вони можуть його "підняти" в будь-який момент, і ми їм його віддамо в будь-який момент. Залежності проходження опалювального сезону від цього обсягу немає.

- "Нафтогаз" про всяк випадок налагоджує контакти, щоб за гострої потреби імпортувати газ взимку?

- Нам не треба їх налагоджувати, бо вони у нас налагоджені. Ми є суб’єктом енергетичної платформи спільних закупівель Європейського Союзу. У нас є emergency credit line з ЄБРР – це надзвичайна кредитна лінія. У нас є резерви. Тому в цьому відношенні нічого хвилюватися. Але наведіть приклад випадку.

- Той самий. Лютий, низькі температури протягом багатьох днів. Трейдери виводять газ із ПСГ. Не вистачає газу для підтримки тиску в системі…

- Ми тут говоримо про 2 млрд куб. м. До речі, дехто з трейдерів не планує виводити газ зі сховищ до наступної зими. У країнах ЄС зараз власні сховища перенавантажені (рівень заповнення наразі 97,2% – ІФ-У). Чому вони до нас прийшли без гарантій? Бо за великим рахунком вони не мають вибору. Ми повинні перейматися стосовно сценарію, коли зменшується власний видобуток чи його частково втрачаємо, а не через вказаний вами.

- Я правильно розумію, що зменшення восени обсягу викупу "Нафтогазом" газу приватних видобувачів на біржі – це комерція, бо краще їм зараз його потримати у ПСГ і взимку продати вам чи промисловості за більш високою ціною?

- Ми постійно подаємо пропозиціїна Українській енергетичній біржі. Ті, хто хоче, нам продають. Але ми спостерігаємо, і є підтвердження від приватників, зростання споживання промисловістю. Вони теж акумулюють певні обсяги на зиму за тією комерційною логікою, про яку ви кажете.

Були певні побоювання стосовно виконання "Нафтогазом" обіцянки про викуп, яку я дав, коли вперше зібрав вуіх приватників, і запропонував продавати його нам, щоб їм вистачало ліквідності для продовження видобутку. Спочатку був скепсис щодо цього, але зараз є довіра. Відверто кажучи, цей газ так чи інакше був би у наших сховищах через низьке споживання влітку. Щоб він залишався там, нам не обов'язково треба було його викуповувати, однак ми прийняли рішення, завдяки якому нам вдалося зупинити падіння приватного видобутку. Загалом ми викупили понад 0,8 млрд куб. м газу, переважно влітку.

- Ваша позиція стосовно заборони експорту газу до кінця опалювального сезону не змінилася?

- Це урядова позиція, я - суб'єкт ринку. Це рішення було прийнято до мого призначення у "Нафтогаз", і я жодного лобізму в цьому відношенні не маю.

- Його ж було прийнято, коли ви працювали в уряді, і ви його підтримали.

- Безумовно. Тому ми й надали можливість викупу для збереження українського видобутку, усвідомлюючи, що зараз експорт неможливий. Я вважаю, що до цього питання уряд повернеться після цієї зими. Але ще раз підкреслюю: це policymaking за межами моєї особистої компетенції.

- "Укргазвидобування" цьогоріч демонструє хороші результати. Поточна динаміка дасть змогу виконати поставлену мету про збільшення видобутку на 1 млрд куб. м?

- Ми цю мету не змінюємо, ми до неї йдемо і не відмовляємося від показника в 13,5 млрд куб. м. Наступного року плануємо продовжувати збільшення видобутку. Попередньо маємо плановий параметр 14 млрд куб. м.

- Чи є якісь цікаві для "Нафтогазу" вуглеводневі ділянки, котрі Держгеонадра може виставити на конкурс?

- Ми постійно працюємо над збільшенням якості нашого видобувного потенціалу, включаючи нові ділянки та родовища. Переважна більшість наших свердловин та родовищ виснажені, і нам потрібно збільшувати об'єм нових родовищ. Ми активно проводимо геологічні дослідження і 3D сейсміку, продовжуємо інвестувати в українську економіку. Видобуток газу потребує значних інвестицій, і "Нафтогаз" - один із небагатьох, хто це робить під час війни.

- Фінансові показники. Чи варто очікувати на прибуткову діяльність "Нафтогазу" як групи та окремої юридичної особи за підсумками року, чи вона буде збитковою?

- Хочу нагадати, що "Нафтогаз" є підприємством, яке постачає свій продукт за регульованою державою ціною. Тому питання прибутковості чи збитковості є наслідком політики держави щодо галузі чи підприємства. Зрозуміло, що при регуляції ціни на газ "Нафтогазу" дуже важко виходити на прибутки, тим більше, коли не здійснюється погашення різниці в тарифах та спеціальних обов'язків, які продовжують діяти.

Коли вам державна компанія, яка працює в регульованому сегменті каже і пишаєтьсясвоїми якимись здобутками в P&L (звіт про прибутки та збитки – ІФ-У) – це не зовсім об'єктивно та чесно, навіть якщо вони позитивні. При цьому "Нафтогаз" сплачує більше ніж 90 млрд грн до держбюджету кожного року, і цьогоріч ми теж це зробимо. Це головніше, тому що з цих грошей фінансується частка усієї "соціалки".

- Чи знайшов уже "Нафтогаз" зі своїми радниками якісь російські активи, котрі можна буде вилучити за рішенням арбітражу?

- Цей процес активно триває, і є певна динаміка. Ми у США подали позов, щоб компанію залучилидо пошуку активів. Я не можу розголошувати результати, але у певний час буду радий поділитися новинами.

- Щодо оприлюднених умов США до української влади розширити склад наглядової ради "Нафтогазу" додатковим, сьомим, учасником. Наскільки це може бути проблемою?

- Це взагалі не проблема. На сьогоднішній день наглядова рада має мінімально необхідний склад, його повністю сформовано. Це чотири незалежні члени і два представники держави. Ще буде додано одного представника від держави. Ця умова абсолютно виконана. Навіть відсутність додаткового члена не є жодною проблемою у просуванні реформи корпоративного управління, а "Нафтогаз" залишається взірцем цієї реформи.