Ми не бачимо можливості повноцінного відновлення України без аеропортів, що функціонують
Ексклюзивне інтерв'ю генерального директора Міжнародної ради аеропортів Європи (ACI EUROPE) Олів'є Янковця агентству "Інтерфакс-Україна"
Текст: Альона Манжело
- Розкажіть більш детально про асоціацію ACI EUROPE і взаємодію з українськими аеропортами.
- Ми є глобальною конфедерацією, що представляє аеропортову галузь у світі. Об’єднуючи 561 аеропорт в 54 країнах світу, ACI має представництва в Гонконгу, Панамі, Касабланці, Вашингтоні, Монреалі, Брюселі. Як ACI EUROPE ми є голосом європейських аеропортів. Тісно співпрацюємо з українськими аеропортами та професійними авіаційними асоціаціями країни. Ми є унікальним центром експертизи, на базі якого об’єднались понад 700 експертів та професіоналів аеропортової галузі. Вони представлені в наших комітетах і форумах. Ми співпрацюємо з урядами та європейськими установами. Зокрема, з Єврокомісією, Європейським парламентом, Європейською агенцією авіаційної безпеки (EASA), проектом SESAR, Європейською організацією по безпеці аеронавігації Eurocontrol, Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).
- Якою є мета вашого нинішнього візиту до України?
- Ми продовжуємо підтримувати зв'язок з українськими аеропортами - членами асоціації (ACI) у ці складні часи. Наша подорож до Києва тривала понад 24 години, з них 17 годин – потягом із Варшави. Україна зараз перебуває у логістичній ізоляції через війну з Росією, та вирішальну роль могла б зіграти українська система повітряного транспорту. Ми добре усвідомлюємо цінність авіасполучення, тому нам необхідно разом з українською владою та представниками авіаційної галузі якнайшвидше знайти рішення, що дають змогу активувати безпечні транспортні коридори, знову відкрити український повітряний простір. Це й було метою нашого візиту до України.
- З ким зустрічалися?
- Я мав низку зустрічей з представниками державної влади, зокрема з заступником міністром фінансів Олександром Кавою, представниками Мінекономіки, керівниками українських аеропортів та з делегацією від Асоціації аеропортів України. Була окрема поїздка до міжнародного аеропорту "Бориспіль", де я мав можливість детально обговорити з Олексієм Дубревським (гендиректор аеропорту – ІФ-У) подальші спільні кроки щодо можливого відновлення роботи та на власні очі побачити стан аеропорту- його терміналів, зон видачі багажу та реєстрації пасажирів, зон очікування пасажирів та посадки у літак, пунктів контролю, перонів, іншої інфраструктури та обладнання. У аеропорту "Київ" ім. Ігоря Сікорського ми зустрілися з його керівництвом, де теж детально оглянули його стан.
- Про що ви говорили з представниками уряду України?
- Головний меседж, який я хотів донести, – це те, що українські аеропорти є стратегічними активами держави і основою стабільного розвитку авіаційного сполучення в майбутньому. Допоки йде війна, критично важливо підтримувати експлуатаційну готовність аеропортів: зберігати кваліфікований персонал, досвід, обладнання. Досі найбільші аеропорти були самодостатніми в цьому питанні, проте зараз їх фінансові ресурси виснажилися. Наразі уряд має подумати над тим, як їх фінансово підтримати, оскільки аеропорти є важливою ланкою економічного відновлення країни.
Ключовим для нас є те, що приріст на 10% прямого повітряного сполучення в Європі конвертується в 0,5% збільшення ВВП на душу населення. В Україні в 2019 році економічний ефект авіаційного сполучення становив $10,4 млрд, або 7% ВВП. Галузь забезпечувала майже 1,2 млн робочих місць.
Є три важливі елементи, на яких базується розуміння надзвичайної важливості аеропортів і збереження авіаційної галузі в України. По-перше: географічне розташування країни на перехресті між Європою, яка має досить зрілий авіаційний ринок, і Близьким Сходом та Азією, де авіаційний ринок бурхливо розвивається. Друге: серед країн Європи Україна є країною з досить великим власним населенням (43,7 млн чоловік), отже, є великим авіаційним ринком за природою. Попри це показник схильності до польотів на проживання в Україні в 6-7 разів нижчий, ніж в середньому в ЄС. Тому ми вважаємо український ринок незрілим авіаційним ринком, який має феноменальний потенціал. Я думаю, що це один з найперспективніших ринків з точки зору потенціалу розвитку авіації після закінчення війни.
Якщо ми подивимося на ситуацію до пандемії і карантинних заходів, запроваджених через COVID, то побачимо, що українські аеропорти за темпами розвитку випереджали європейські. Між 2011 і 2019 рр. пасажиропотік в українських аеропортах зріс вдвічі, тоді як в європейських аеропортах в середньому на 38%. Після пандемії вони також відновлювалися швидше: в 2021 році пасажиропотік українських аеропортів був тільки на 33% менший, ніж до неї в 2019 році, тоді як в середньому показник в європейських аеропортах - на 64% нижче.
Говорячи про майбутнє української авіації, варто зважати на такий важливий чинник, як те, що близько 6 млн біженців, які виїхали через війну, захочуть повернутись додому або відвідати своїх близьких в країні. Нова українська діаспора, за нашими оцінками, сформує потужний, як ми називаємо його, VFR-трафік (Visiting Friend and Relatives) - відвідування друзів-родичів охопить не менш як 12 млн осіб. Без допомоги авіації залізничний транспорт не зможе впоратись з цим трафіком. Та й далеко не всі люди захочуть проводити 17-20 годин в потязі, якщо буде альтернатива набагато швидше дістатися літаком.
Ще один елемент, який робить авіацію стратегічною для майбутнього України, - це процес членства в ЄС. Будуть відбуватися процеси інтеграції економіки України з ЄС. З’являться нові торговельні зв'язки, а це створить нові економічні потреби та види діяльності, для підтримки яких буде потрібна авіація.
І, звичайно, для України також існує порядок денний щодо відновлення згуртованості країни з точки зору територіальної рівності. І тут авіація також має відігравати важливу роль.
Останнє, але не менш важливе - перезапуск туризму.
Зрештою коли ви подивитеся на все це, то зрозумієте: вочевидь аеропорти сьогодні і завтра відіграватимуть надзвичайно важливу роль. І це підводить мене до твердження, що ми не бачимо можливості відновлення України без повноцінно функціонуючих аеропортів.
Отже, що Україні потрібно зробити зараз? Переконатися, що вона зберігає в належному стані аеропорти, які не постраждали від російський атак, – це аеропорти в Києві, Львові. Тому що, якщо не зробити цього зараз, потім потрібно буде більше коштів і часу, аби повернути їх до роботи. І я підкреслюю: кошти, які витрачаються зараз на підтримку аеропортів у працездатному стані, набагато менші за ті, які потрібно буде витрачати в майбутньому. Ключовий меседж від ACI до українського уряду, який я озвучував під час зустрічей, полягав в наступному: ви маєте захистити українські аеропорти та забезпечити їхнє майбутнє. Тому що вони є стратегічними активами.
Перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко в інтерв’ю The Times заявила, що розвиток логістичної та транспортної інфраструктури і надалі залишатиметься ключовим елементом співпраці між Україною і США. Проте ми занепокоєні, і це повідомлення я теж передав, - наразі ми бачимо, що цей принцип застосовується в основному для судноплавства, автомобільних доріг, залізниць, але не для авіації і аеропортів. Ми відчуваємо, що авіація трохи, знаєте, не доглянута урядом. І це, вважаємо ми, ставить під загрозу майбутнє української економіки. Після війни країна матиме нові умови, нові ринкові реалії, в яких авіація стане важливою як ніколи.
- Які ваші враження від відвідування аеропортів "Бориспіль" і "Київ"?
- Я був дуже вражений тим, що побачив: відданістю всього персоналу аеропортів, тим, як вони піклуються про обладнання. Завдяки цим зусиллям операційна готовність обох аеропортів перебуває на найвищому рівні – вони належно обслуговують приміщення та обладнання, утримують персонал. Досі аеропорти підтримували свої об'єкти і персонал за рахунок резервів, грошей, які вони мали раніше. Але нині ці гроші закінчилися, тому потрібно, щоб втрутився уряд. Ваші аеропорти підпадають під дію Плану ЄС-Україна у розмірі EUR50 млрд, їх втрата та подальша підготовка до операційної готовності обійдеться для України набагато дорожче, ніж їх підтримка під час війни. Це вплине на здатність країни до повноцінного відновлення.
- Представники українського уряду, з якими вам вдалось поговорити, це розуміють?
- Думаю, що так. Сподіваюся на це. Ми підрахували, що вартість підтримки експлуатаційної готовності аеропортів в Україні становить близько EUR52 млн на рік. У грудні аеропорт "Бориспіль" отримав з бюджету близько EUR1,5 млн – цього вистачило тільки на виплату зарплат иперсоналу та сплати податків. Це дуже маленькі гроші. Їм потрібно набагато більше - на підтримку інфраструктури, обладнання. Найближчим часом Україна почне отримувати підтримку розміром EUR50 млрд, яка надходитиме за механізмом підтримки України шляхом створення фонду Ukrainian Facility, який протягом 2024-2027 рр. буде наповнюватись з бюджету Євросоюзу. ЄС не заперечує, щоб частина цих грошей пішла на аеропорти, проте остаточне рішення прийматиме уряд країни. Саме він вирішить, на які потреби спрямувати ці кошти. Я добре розумію, що на сьогодні пріоритет в Україні номер один – військові потреби. І це не підлягає сумніву. Але важливо, щоб частина з цих EUR50 млрд йшла на підтримку аеропортів, тому що це стратегічно важлива критична інфраструктура. І ми не можемо забувати про аеропорти, які зазнали руйнувань, зокрема про аеропорти Харкова та Запоріжжя. Вже зараз потрібно починати планувати, як повертати їх до життя.
- Чи планує ACI створити для українських аеропортів фонд підтримки на кшталт Європейського фонду добровільної аеронавігаційної солідарності від Європейської організації з безпеки аеронавігації (EUROCONTROL)?
- Я би хотів, щоб у нас були на це гроші. Маю на увазі, що ACI не є державною організацією, ми не маємо доступу до державного або громадського фінансування. Ми отримуємо фінансування за рахунок того, що члени аеропорту платять за членство в нашій асоціації, і це невеликі гроші. Ми є неприбутковою організацією, тому не маємо можливості отримувати прибутки, які ммогли б потім розподілити, ви знаєте, на такі цілі. На відміну від нас, "Євроконтроль" - це державна організація, яка покладається на державне фінансування і має доступ до державного фінансування. Вони створили Європейський фонд добровільної аеронавігаційної солідарності для України. Ми не маємо такої можливості. Ми звернулися до "Євроконтролю" з проханням розглянути можливість розширення дію цього фонду на українські аеропорти. Але реакція досі не була позитивною. Вони наполягають, що мають підтримувати тільки провайдерів аеронавігаційних послуг. І це певною мірою дивно, адже, попри працездатну систему аеронавігаційних послуг, без аеропортів відновити польоти не можливо.
- Яку підтримку ACI EUROPE надає українським аеропортам від початку повномасштабного вторгнення?
- Від самого початку, як розпочалася повномасштабна війна, ми підтримували дуже тісний зв'язок з нашими українськими членами. Перше, що ми зробили, - надали безкоштовне членство в організації, тому що розуміємо, в яких складних умовах вони перебувають. Також організували кампанію зі збору коштів, попросивши інші аеропорти виділити їх на підтримку України. Працювали в цьому напрямі з неприбутковою організацією Airlink, котра теж допомагає людям, які постраждали від війни в країні. Ця організація надає безкоштовний транспорт для переміщення. Отже, гроші, які ми зібрали, пішли в Airlink, щоб допомогти Україні. І це була одна з найуспішніших кампаній зі збору коштів – було зібрано майже EUR500 тис.
Для працівників українських аеропортів ми проводимо безкоштовне навчання на базі нашого навчального центру. І ми ініціювали дуже тісну взаємодію з інституціями ЄС та фінансовими установами, такими як Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, щоб поінформувати їх про ситуацію з українськими аеропортами та переконатися, що вони будуть включені до плану Україна-ЄС та до відповідних програм.
- Заступник глави Офісу президента України Ростислав Шурма на панельній дискусії в Українському домі в Давосі розповів про значні зусилля України для відновлення авіасполучення з Києва та Львова. Проте частка її роботи в цьому питанні не більш ніж 20% - можливість відновлення авіасполучення залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів, страхових компаній. Чи обговорювали ви з представниками уряду перспективи відкриття повітряного простору? Це на часі?
- Так, обговорювали, як можна відкрити частину повітряного простору для відновлення повітряного сполучення. Це має вирішальне значення не лише для аеропортів, а й в цілому для України, щоб покласти край ізоляції. Це був би потужний політичний сигнал. Для роботи в зонах військових дій існують певні процедури. Вони є в сфері контролю таких організацій, як ІКАО, EASA.
Думаю, що ми маємо неофіційний позитивний сигнал від EASA про те, що в Україні це потенційно можливо. Отже, потрібно досягти прогресу в цьому напрямі та зробити так, щоб це сталося.
- ACI працює з EASA з цього питання?
- Ми підтримуємо зв'язок з EASA і обговорюємо з ними цю тему. Більше того, ми підштовхуємо EASA до прийняття відповідних рішень на користь України. рогре м’яч тут на українському боці. Уряд країни має підготувати й затвердити документ – NOTAM (Notice to Airman – повідомлення, що подається до авіаційної влади з метою попередження пілотів повітряних суден про потенційну небезпеку на маршруті польоту або в місці, яке може вплинути на політ. Може містити інформацію про створення, стан або зміну будь-якого авіаційного об'єкта, послуги, процедури або небезпеки, своєчасне знання про яку важливе для персоналу, що виконує польоти – ІФ-У). Розробити цей документ має Державна авіаційна служба України. Після цього буде рекомендація EASA європейським авіакомпаніям про те, що здійснювати у межах визначених повітряних коридорів польоти в Україні безпечно. Це дуже важливо – створити безпечні повітряні коридори. І говорив про це на зустрічах з представниками уряду. Створення безпечних повітряних коридорів є ключовим. Мені відомо, що Державна служба цивільної авіації України (ДАСУ) вже готує кейс з безпеки.
Думаю, що настав час підняти це питання на більш політичний рівень. І це було моїм ключовим повідомленням уряду, щоб переконатися, що це обговорюється зараз на рівні ЄС, на вищому політичному рівні.
- На вашу думку – реально, що перші польоти в Україні почнуть виконуватися до кінця 2024 року?
- Я б на це сподівався. З високою вірогідністю думаю, що так. Попри військові ризики Україна не зупиняє потяги, а вони є дуже повільними на відміну від літаків. Проте всі чомусь вирішили, що авіація більш небезпечна. Це не зовсім правильно з точки зору оцінки ризиків. Тим більше, що є технології, як зробити польоти навіть в нинішніх умовах безпечними. Зокрема, потрібно переконатися, що система протиповітряної оборони розташована там, де вона має бути. Вирішити питання зі страховими компаніями. Потрібно видати NOTAM, як я казав. Цей крок має відбутися в координації з ЄС, насамперед з EASA. Ми обговорювали це протягом останніх місяців, досить довго, і я відчуваю, що технічно ми досягли значного прогресу. Думаю, нам потрібно наполягати, щоб це сталося зараз.
- Ви допускаєте такий сценарій, за якого EASA підтримає польоти лише з одного аеропорту України, тоді як для решти обмеження залишаться?
- Я не можу відповісти на це запитання, оскільки не маю доступу до кейсів безпеки. Буде рішення українського уряду, яка частина повітряного простору відкривається.
Багато хто каже, що першим аеропортом, з якого відновляться польоти, буде Львів, оскільки він знаходиться в Західній Україні, де більш безпечно…
Я не маю всіх складових, для того щоб зробити таке судження. Це питання точно не до ACI EUROPE. Рішення мають приймати компетентні органи в Україні за підтримки EASA.
- "Євроконтроль" давав невтішний прогноз. За його оцінками, обмеження польотів з України збережеться до 2030 року. Що ви про це думаєте?
- Важко спрогнозувати, коли в Україні остаточно завершаться бойові дії. Думаю, що, готуючи цей прогноз, "Євроконтроль" спирався на базовий, поточний стан. Проте, на мою думку, це дуже консервативний сценарій, який має гарний потенціал бути скоригованим у бік скорочення строків тільки-но з’явиться впевненість, що або війна закінчиться, або частина повітряного простору відкривається... Думаю, що прогноз "Євроконтролю" відображає ситуацію на сьогоднішній день – статус-кво. Його не можна сприймати як догму, оскільки тільки-но обставини зміняться, він буде змінений.
- На щорічній конференції ACI EUROPE/ACI WORLD у червні 2023 року (Барселона) ви казали, що європейські аеропорти наразилися на дві великі проблеми - декарбонізація та необхідність перезавантажити бізнес-модель аеропортів, щоб "побудувати стійкість" та впоратися з економічними й експлуатаційними реаліями європейського авіаринку. З вашої точки зору, чи є ці проблеми актуальними для українських аеропортів у разі відновлення польотів, враховуючи негативний вплив війни на їх здатність залишатися конкурентоспроможними?
- Враховуючи великий негативний вплив війни… Ці питання для українських аеропортів навряд чи на часі, саме зараз. Першочергове завдання для них зараз – залишитися на плаву, зберегти в працездатному стані інфраструктуру, об’єкти, кваліфікований персонал, готовність до швидкого перезапуску послуг. Як тільки українські аеропорти подолають нагальні виклики і зможуть частково або повністю відновити роботу, можна буде переходити до таких питань, як зменшення вуглецевого сліду і зміна моделі. Сьогодні це не може бути пріоритетом в Україні.
- Чи могли б ви охарактеризувати вплив війни в Україні на авіаперевезення у Європі та як, у разі відновлення польотів з України, зміниться європейський авіаринок?
- Європейський авіаційний ринок дуже великий, тому вплив війни в Україні на загальні показники трафіку не був таким значним, проте на деякі ринки це мало великий вплив. У 2023 році майже всі європейські аеропорти відновилися до допандемічного рівня 2019 року. Пасажиропотік в 2023 році був всього на 6% нижчим ніж в 2019 році. Проте розрив у показниках в розрізі країн – величезний. Фінляндія має все ще мінус 30% до допандемічного рівня. Вони є хабом між Європою і Азією і покладались на маршрути, що проходять над Сибіром. Проте зараз російський повітряний простір закритий для європейських авіакомпаній і це поставило під загрозу бізнес-модель для Фінляндії. Словаччина також історично мала великий трафік з Росії. Так само й деякі аеропорти Болгарії. Таким чином, бачимо, що за нинішніх умов аеропорти деяких країн, навпаки, отримали потужний додатковий поштовх, а решта втратила трафік.
- На початку нашої бесіди ви сказали, що востаннє відвідували Україну вісім років тому і, певно, так само відвідували найбільші аеропорти в Києві. Які найбільші зміни, трансформації, що відбулись відтоді, побачили?
- Основна зміна – аєропорти пустують … Проте я був неймовірно вражений наснагою керівництва і працівників, їх відданістю захисту інфраструктури і підтримці її в належному стані. І це ще один доказ стійкості українців, яка всіх дуже вражає. Обладнання та інфраструктура в обох аеропортах Києва в чудовому стані – термінали неушкоджені й готові до відновлення роботи. Дуже надихає, що всі бачать майбутнє. Я спілкувався з генеральним директором аеропорту "Бориспіль" Олексієм Дубревським саме про плани розвитку аеропорту на майбутнє, модернізацію.
- Виходячи з оцінки нинішнього стану аеропортів "Бориспіль" і "Київ", як швидко вони готові розпочати роботу, якщо буде ухвалено рішення про відновлення польотів?
- Тільки-но дозволить оцінка авіаційної безпеки, аеропорти будуть готові приймати чартерні рейси вже через два-три тижні після прийняття рішення про відновлення польотів. За місяць будуть готові до регулярних рейсів, оскільки потрібно буде вирішити ситуацію з розкладом і плануванням з іншими аеропортами. Проте, аби так тривало й надалі і аеропорти продовжували зберігати таку високу готовність до відновлення польотів, потрібно негайно вирішити питанням з їх фінансуванням.
- Які ваші особисті враження від візиту до Києва на другому році після повномасштабного вторгнення?
- Безумовно, я запам'ятаю цю поїздку на все життя. Я дуже щасливий, що здійснив її і маю багато того, чим я поділюсь з нашою командою в Брюсселі, стейкхолдерами, з представниками Європейського парламенту. Велике враження на мене справило те, що в Києві життя триває, як і раніше. Попри сигналу повітряної тривоги люди продовжують жити, працювати, розвиватись. І це найсильніший приклад стійкості всієї країни, сигнал про міць українського духу, який ви посилаєте всьому світові.