17:40 26.04.2024

Ми попередили ринок про те, що фондові біржі ПФТС і УБ можуть втратити ліцензії - голова і члени НКЦПФР

9 хв читати
Ми попередили ринок про те, що фондові біржі ПФТС і УБ можуть втратити ліцензії - голова і члени НКЦПФР

Ексклюзивне інтерв'ю голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Руслана Магомедова і членів Комісії Ярослава Шляхова та Юрія Бойка агентству "Інтерфакс-Україна"

Фото: Ярослав Шляхов

 

Автор: Дмитро Кошовий


-- Нещодавно відбулася зустріч Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з учасниками ринку, на якій ви попередили про досить високий ризик того, що вже буквально протягом кількох місяців можуть виникнути проблеми з ліцензіями у двох із трьох фондових бірж, що працюють на ринку: "Української біржі" (УБ) та ПФТС. Також на зустрічі порушувалося питання створення нової біржі для наявності альтернативи біржі "Перспектива".

У свою чергу і УБ, і ПФТС заявили про те, що планують збільшити статутний капітал, тобто докладають якихось зусиль для того, щоб відповідати новим підвищеним вимогам.

Проте, буквально днями Комісія повідомила УБ про порушення ліцензійних умов, що, як я розумію, є першим кроком до того, щоб призупинити/відкликати її ліцензію.

Наскільки вся ця інформація відповідає дійсності і якщо так, то які причини та цілі таких дій НКЦПФР?

Руслан Магомедов: Описані події – це не початок цього процесу. Я сказав би, що ми десь у його середині. Процес розпочався у листопаді 2022 року, коли у зв'язку з війною ми запровадили пруденційні нормативи для всіх професійних учасників. Ми хотіли, щоб в умовах війни та збільшених ризиків усі 100% власного капіталу учасників ринку були у "живих" грошах або в ОВДП. Тоді як, здебільшого, учасники ринку тримали ці гроші, як вони говорили, у " надліквідній дебіторській заборгованості".

Нагадаю, що вимоги до власного капіталу існували завжди. Проте наша ініціатива перетворити "надліквідну дебіторську заборгованість" на "живі" гроші викликала у профучасників обурення. В результаті вони звернулися до профільного комітету Верховної Ради. Під час обговорення на робочій зустрічі в комітеті його голова підтримав позицію Комісії щодо необхідності наявності "живих грошей".

За підсумками зустрічі ми, по-перше, погодилися, щоб не 100%, а лише 50% власного капіталу було в "живих" грошах чи ОВДП. По-друге, вийти на ці 50% можна поступово - спочатку 10%, потім 30% і лише потім 50%. Тобто вже у листопаді 2022 року всі професійні учасники, у тому числі й біржі, знали про те, що є такі вимоги, і що у листопаді 23-го року набуде чинності норматив наявності 50% капіталу "живими" грошима.

Незважаючи на рік для приведення у відповідність, у двох бірж виникла проблема з нормативом ліквідності. Розуміючи всю тонкість того, що від бірж залежить функціонування багатьох інших профучасників, ми максимально скрупульозно підходили до вирішення цієї проблеми. Повідомили менеджмент бірж, що у них є така проблема і попросили розробити механізм усунення цього порушення.

Менеджмент, на жаль, жодних конкретних дій не зробив. І повернувся із проханням "дайте нам ще рік (одна біржа) і два роки (інша)", щоб ми привели наші нормативи у відповідність. Що, звичайно ж, нереально, тому що всі інші профучасники теж отримували від нас такі розпорядження і зобов'язалися усунути порушення максимум протягом трьох місяців, а то й менше.

Час минав, ми почали розуміти, що проблема наростає і цікавитися, а яка ж позиція у власників цих бірж. І тут для себе ми з'ясували, що менеджмент бірж взагалі не доносив цієї інформації до власників, а на ПФТС, до того ж, є ознаки корпоративного конфлікту. До нас навіть звернулася частина міноритарних акціонерів із листом про те, що мажоритарний акціонер ніяк не відповідає на їхні запити, збори акціонерів не проводяться, всі спроби міноритарних акціонерів контактувати з мажоритарним акціонером про стратегію подальшого розвитку ні до чого не призводять, і, як результат, міноритарії взагалі бачать подальше функціонування цієї біржі.

Щодо "Української біржі", там спочатку було питання не лише грошове, а й корпоративної структури. Є такий законопроект - №11037 "Про неприпустимість участі осіб, пов'язаних з державою-агресором, у функціонуванні ринків капіталу та організованих товарних ринків", ініціатор - (Ольга) Василевська- Смаглюк , в авторах - ще низка народних депутатів з комітету з питань фінансів. Проект зареєстровано 22 лютого цього року на два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну. У разі ухвалення цього законопроекту для можливості мати ліцензію у структурі власності профучасника мають бути відсутні будь-які зв'язки з країною-агресором.

Ми озвучили менеджменту ризик для ліцензії біржі цього законопроекту, але, як потім з'ясувалося, протягом місяця менеджмент не ініціював ні розгляд цього питання біржовою радою, ні повідомив власників. Тобто явна дискомунікація - навмисна або "так вийшло" - ми не знаємо, але суть її зводиться до того, що ніхто не вирішує проблему і всі не розуміють серйозності ситуації, що склалася.

Тому ми були змушені зібрати учасників та основних клієнтів бірж, перед цим окремо зустрівшись із біржовими радами та акціонерами бірж. Можливо, зібралися не всі, але ті учасники, які найбільше можуть постраждати від позбавлення бірж ліцензій. На зустрічі 18 березня було десь два з половиною десятки людей від ринку, представники двох асоціацій – УАІБ та ПАРД, менеджмент бірж, дуже стурбовані банки-торговці ОВДП.

Процес був абсолютно публічний, ми ще раз озвучили, що є проблеми, і ще раз собі підтвердили, що ніхто про це не говорив і ніхто проблеми не вирішував.

Ми, як регулятор, ніколи не ставили собі завдання закривати профучасників, ми зацікавлені в тому, щоб ці критичні елементи для функціонування організованих ринків працювали, але не ціною невиконання нормативних вимог.

- І що було після цієї зустрічі?

Руслан Магомедов: 18 квітня, через місяць після зустрічі, ми викликали біржі і вони підписали акти про порушення ліцензійних умов.

- Тобто жодного прогресу за місяць не сталося?

Руслан Магомедов: Менеджмент ПФТС на зустрічі сказав, що донесе акціонерам серйозність проблематики, і можливо знайдуть джерела фінансування. Збори (акціонерів) біржа поки що не змогла провести. Організувати додаткову емісію – це зараз для ПФТС вже не спрацює, термін проведення занадто довгий. Швидкий варіант - це надати безповоротну фінансову допомогу, тоді біржа виконуватиме свої нормативи за коефіцієнтом ліквідності, і проблему буде вирішено.

Тобто на сьогодні для мінімального дотримання пруденційних нормативів гроші не внесено і жодного нормального фідбека, за нашою інформацією, немає. Хоча правильніше буде запитати акціонерів ПФТС, що там відбувається.

Юрій Бойко: Заради справедливості ми бачимо оголошення про збори акціонерів ПФТС 29 квітня, де є низка питань, включно навіть із здачею ліцензії.

Ярослав Шляхов: Так, крім докапіталізації , є й інша опція – здачі ліцензії: це пряма норма 74 статті закону про ринки капіталів – або докапіталізуйся , або здавай ліцензію.

Якщо процес анулювання ліцензії відбудеться різко, то є ризик стабільності роботи всієї інфраструктури ринку. Цей процес повинен бути контрольованим і керованим з боку регулятора, а пускати все на самоплив і просто чекати - неправильно!

Тому, повторюся, ми покликали ринок, щоб найзацікавленіші у існуванні цієї інфраструктури учасники розуміли наслідки для себе, оскільки багато продуктів на ній збудовано.

Якщо учасників влаштовує, що на ринку залишиться лише одна біржа, якщо конкуренція серед бірж їм не потрібна, то регулятор із цим погодиться.

Якщо ні, якщо їм не вистачає однієї біржі, якщо вони хочуть хеджувати ризики шляхом створення іншої біржі, то робіть дві, три, п'ять - скільки потрібно.

Ми, як регулятор, не маємо права диктувати ринку, як він має організовуватися та вести бізнес. Ми лише підсвічуємо ризики, а учасники ринку ці ризики мають якось хеджувати.

- Я пишу про те, що називається український фондовий ринок, вже незабаром років 30. І, якщо чесно, якщо з трьох фондових бірж на ньому єдиною залишиться саме "Перспектива", це буде ще однією його яскравою сторінкою.

Руслан Магомедов: Ми також на ринку не новачки. І зі свого досвіду знаємо, що звичайно краще, щоб біржа була не одна. Ми розуміємо, що будь-яка одна біржа – це погано, насправді. Але рішення має бути на боці учасників. Все просто - голосуєш гривнею : якщо тобі так не подобається - створюй нову. Якщо шкода гривню – користуйся тим, що є.

-- Якщо можна трохи докладніше про таку опцію, як створення нової біржі

Руслан Магомедов: Знову ж таки, це має бути ініціатива учасників ринку, ми можемо тільки радити. Ми розуміємо всю гостроту моменту і, як регулятор, готові всіляко сприяти, якщо хтось ухвалить рішення створювати біржу. Якщо будуть якісно підготовлені документи, ми максимально швидко їх відпрацюємо без жодних затримок.

– Наскільки я знаю, "Українська біржа" питання з ліквідністю вирішила. А чи може вона якось знизити ризик, пов'язаний з її акціонерною структурою, в якій крім громадянина Росії бенефіціаром ще 24,265% є засновник Freedom Holding Тимур Турлов, який потрапив під українські санкції?

Руслан Магомедов: Так, до структури УБ є питання. Ми займаємось цим.

-- Але у разі "Розрахункового центру" (РЦ) пакет (1,44%) "Московської біржі" Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за позовом Мін'юсту стягнув у дохід держави. Може й тут буде застосовано такий самий підхід, чи у чому проблема?

Ярослав Шляхов: Ми не є суб'єктом санкційної ініціативи. Ми давали інформацію профільним відомствам щодо структури акціонерного капіталу (у тому числі УБ) ще на початку війни в рамках збору даних. Але ми не визначаємо санкційну політику держави, ми лише підсвічуємо те, що ми бачимо, а далі ухвалення рішень на рівні вище.

Руслан Магомедов: РЦ – це клірингова установа, що належить НБУ, це важливий інфраструктурний елемент. Рішення про доцільність експропріації тих чи інших активів ухвалюють ініціатори санкцій. Всю необхідну інформацію для ухвалення таких рішень ми надали.

- Підсумовуючи, зняти цей ризик у УБ фактично немає шансів ?

Руслан Магомедов: На нашу думку, цей ризик залишиться ключовим щодо наявності ліцензії.

Ярослав Шляхов: Де-факто ми попередили ринок про те, що може статися найближчим часом. Хоча припускали, що всі про це знають півтора роки.

- А наскільки важливим є питання програмного продукту для нової біржі? Наскільки я говорив із вашим колегою, для товарних бірж він був досить значущим при отриманні ліцензії.

Ярослав Шляхов: Є загальні вимоги до програмних продуктів. Ми його оцінюватимемо. Але треба розуміти, що програмний продукт для нашої біржі може бути не таким масштабним та потужним, як програмний продукт для американської чи європейської біржі. Давайте бути відвертими, на ПФТС трапляються дні, коли за день проходить десятки угод, тоді як на американському ринку є історія з відображенням кожної сьомої угоди за секунду, тому що решта не міститься. Різні масштаби, різні вимоги до каналів тощо.

Базові вимоги щодо безпеки є. Інші вимоги – це питання зручності та швидкості роботи. Насправді це не така велика проблема, з урахуванням того, що Україна не остання в IT -технологіях країна в плані фахівців, які могли б це зробити.

Для нас це не вирішальний фактор. Питання в тому, щоб хтось визначив для себе, що вкладення в біржу як елемент інфраструктури є важливим для функціонування всієї системи. Відповідно для будь-якого профільного бізнесу наявність організованого ринку, який справляється з поставленими завданнями, це важливо.

Вони мають оцінити ризики: є біржа – немає біржі. Ризик впливу на основний бізнес зникнення біржі. Чи варто відмовитися від якоїсь непередбачуваної історії, створити передбачувану історію і хоча б хеджувати цей бізнес.

- Добре, а "Перспектива" - це передбачувана історія з урахуванням її історії, вибачте за тавтологію?

Ярослав Шляхов: Вони виконують усі вимоги. Гроші є.

- До акціонерів теж претензій немає?

Руслан Магомедов: І до акціонерів формально претензій також немає.

- Тоді останнє питання. Скільки зараз часу в учасників ринку, які б хотіли створити нову біржу, щоб не відібрали ліцензію у існуючих бірж? Хоча б приблизно.

Руслан Магомедов: Місяць, напевно, точно є.

Ярослав Шляхов: Насамперед, у них має бути свій таймлайн .

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

Шок, який усі пережили на початку повномасштабного вторгнення, еволюціонував у новий рівень комерційних відносин - президент "Київстару"

Голова УІНП Дробович: В Україні формується нова меморіальна мова світового рівня

"Київстар" побореться за всі нові частоти на аукціоні - президент компанії

Атаки РФ на медичну інфраструктуру України у 2024 році посилилися - представник ВООЗ

В інтересах українського народу - змусити владу, правоохоронні органи і суди працювати за законом - голова Ради директорів Arricano Маргус Курм

Цей рік стане роком великих змін на страховому ринку, далі просто вдосконалюватимемося - голова Національної асоціації страховиків України

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА