Американсько-український інвестфонд планує розпочати прийом інвестпроєктів на розгляд у грудні – глава Мінекономіки

Американсько-український інвестиційний фонд відбудови, початковий капітал якого сторони визначили у $150 млн, планує у грудні цього року запустити публічний сайт, через який можна подавати проєкти на розгляд, американська сторона проявляє особливий інтерес до газових проєктів, повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

"Ми працюємо за чітким графіком, щоб перейти від домовленостей до реалізації трьох пілотних інвестицій до кінця 2026 року", – сказав він журналістам у Києві в середу.

Міністр уточнив, що цьогоріч до кінця жовтня заплановано укласти контракти з Адміністратором Фонду й Інвестиційним радником, до середини листопада — відкрити банківські рахунки та створити дочірню компанію в Україні для правильного податкового й валютного режиму, до кінця листопада — спільно з Адміністратором, радником та Американською міжнародною корпорацію з фінансування розвитку (DFC) затвердити інвестиційні протоколи (процедури due diligence).

"У грудні — почати будувати проєктний портфель: активний пошук, відбір і підготовку проєктів та практичне формування портфелю. У грудні у Фонду буде публічний сайт, через який можна подавати проєкти на розгляд. Це наше принципове зобов’язання діяти скоординовано й прозоро, аби якнайшвидше перейти до фінансування проєктів", – перерахував інші кроки Соболев.

Він зазначив, що до кінця цього року капітал інвестиційного фонду відбудови складе $150 млн, а до 2028 року може зрости до $200 млн.

"Цієї суми достатньо, щоб запустити перші масштабні інвестиційні проєкти. Фонд має стати "маяком": коли він інвестує в якийсь проєкт, це відкриває шлях для участі не лише DFC, а й IFC, ЄБРР та інших міжнародних інституцій", – наголосив глава Мінекономіки.

Він зазначив, що Фонд почне інвестувати в перші проєкти вже наступного року. Серед пріоритетів – критичні мінерали, переробка, інфраструктура та енергетика. За словами міністра, американська сторона проявляє особливий інтерес до газових проєктів.

"Розширити видобуток газу чи запустити нові свердловини значно простіше, ніж відкривати нові шахти для видобутку літію чи гафнію", – пояснив міністр.

Він уточнив, що в українському бюджеті на наступний рік передбачено 1,9 млрд грн як внесок у Фонд. Частина коштів уже цього року буде забезпечена за рахунок перерозподілу програм Мінекономіки. Фінансування відбуватиметься траншами за потребою фінансування на ухвалені проєкти, і такий механізм дозволяє максимально ефективно використовувати ресурси.

Як повідомлялося, 30 квітня цього року США та Україна підписали угоду про створення інвестфонду відбудови з розподілом участі 50/50. Вона містить 12 статей, стосується окресленого в ній переліку критичних матеріалів, нафти і газу, має фінансовий характер. Від України учасником фонду є Агентство ДПП зі сфери управління Мінекономіки, від США – DFC. Верховна Рада 8 травня ратифікувала цю угоду і потім внесла необхідні зміни до Бюджетного кодексу, щоб до Фонду надходили як внесок України 50% плати за нові та "сплячі" ліцензії та ренти на видобуток корисних копалин. Американська сторона може враховувати у якості внеску до фонду військову допомогу, у разі надання її Україні. Угода стала відома як "угода про надра" або "угода про корисні копалини". Фонд працюватиме без обмеження в часі, але кожні 10 років партнери переглядатимуть його результати.

В середині липня DFC опублікувала запит на інформацію (RFI) для визначення компанії, яка надаватиме послуги з адміністрування, тоді як усі інвестиційні рішення ухвалюватиме виключно Рада керуючих Фонду. Вона складається з трьох менеджерів від кожної країни, а діяльність Фонду координується чотирма комітетами (з пошуку інвестицій, інвестиційним, адміністративним та аудиторським).

Перше засідання Ради керуючих Фонду за участі міністра фінансів США Скотта Бессента та прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко відбулось 3 вересня. Також були затверджені статути інвестиційного, аудиторського, адміністративного та розвідувального комітетів, що забезпечить прозорі процедури вибору проєктів та інвестування. Пріоритетними напрямками визначено розвиток критичних мінералів, енергетики, інфраструктури та новітніх технологій.