Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський сподівається, що АТ "Укрзалізниця" закупить вагони українського виробництва в рамках модернізації компанії, а не скеровуватиме значні кошти на їх імпорт.

"Імпорт чи внутрішній ринок? Куди підуть 3,3 млрд грн бюджетних коштів на модернізацію "УЗ"? Учора з інтересом прочитав заяву Володимира Жмака, нового голови правління "УЗ", про те, що компанія наступного року може отримати 3,3 млрд грн на закупівлю нових вагонів. Таку програму нині розробляє уряд, яка буде підкріплена фінансуванням із загального фонду держбюджету на 2021 рік", - написав Кисилевський на своїй сторінці у Facebook у п'ятницю.

При цьому він зазначив, що програма буде дуже амбітною, оскільки "УЗ" уже півтора року практично не займається оновленням вагонного парку. Відтоді як у 2018 році компанія отримала рекордну кількість вагонів за 25 років (3,35 тис. шт.), "Укрзалізниця" на цей момент скоротила обсяги виробництва й закупівлі вагонів у 150 разів.

Нардеп констатував, що модернізація основних фондів "УЗ" критично важлива. "Але не менш і навіть більш важливим завданням я бачу, щоб ці 3,3 млрд грн бюджетних коштів були спрямовані в економіку України, у вітчизняне вагонобудування, у промисловий сектор, який поверне ці гроші з лишком у вигляді податків і робочих місць", - наголосив Кисилевський.

За його словами, вагон - повністю український виріб. "Українська руда, український метал, українські запчастини та компоненти, українська автоматика й електроніка, українські креслення і R&D, українська збірка. Вантажні вагони, припускаю, мають локалізацію більше ніж 95%, пасажирські - думаю, щонайменше 60-70%. Щойно хтось купує український вагон, запускається робота цілого ланцюжка українських підприємств", - пояснив парламентарій.

Водночас він застеріг від закупівлі імпортних вагонів, виробництво яких запустить роботу підприємств в інших країнах за податки, сплачені українськими громадянами.

"Сприяти пріоритету українського виробника покликаний законопроект про локалізацію, який уже пройшов перше читання. Адже нині є великий ризик, що виділені кошти можуть розчинитися серед імпортерів, не давши ефекту українському транспортному машинобудуванню", - резюмував один з авторів законопроекту про локалізацію.

Як повідомлялося, 21 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №3739 про локалізацію, спрямований на розвиток машинобудування. Документ передбачає преференції під час державних закупівель із вимогою локалізації 25-40% виробництва в Україні з 2021 року з подальшим підвищенням іще на 15 п. п. із 2024 року.

Водночас голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас надіслав на адресу прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та спікера парламенту Дмитра Разумкова листа, в якому висловив занепокоєння ініціативами уряду та парламенту щодо преференцій українському машинобудуванню під час держзакупівель, які суперечать узятим Україною зобов'язанням у рамках Світової організації торгівлі. Крім того, ЄС вважає, що законопроект порушує принципи недискримінації, а з урахуванням пропонованого рівня локалізації до 60% фактично позбавляє іноземну продукцію можливості участі в держзакупівлях.

Пізніше Шмигаль заявив, що законопроект про локалізацію в чинній редакції не відповідає деяким параметрам Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також запевнив міжнародних партнерів у тому, що українське законодавство, зокрема проголосований у першому читанні законопроект про локалізацію, відповідатиме Угоді про асоціацію Україна-ЄС.