Досягнутий рівень макрофінансової стабільності, а також угоди та зобов'язання, які уклала Україна за останні пів року, дають іноземним інвесторам достатньо знань, щоб спрогнозувати послідовність дій Національного банку, уряду, парламенту та замислитись про доцільність вкладень в Україну вже на цьому етапі, вважає голова Національного банку України Андрій Пишний.

"Якщо взяти разом всі компоненти, то навіть, незважаючи на війну, я вважаю, приватному сектору можна було б замислитися над тим, щоб потроху починати рух у бік України, враховуючи можливості для інвестування", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" у Вашингтоні.

Серед цих компонентів він зокрема виділив стратегію фінансового сектора, корпоративне управління, страхування військово-політичних ризиків.

"Наявність великої програми з МВФ вже зменшує поле невизначеності", – додав Пишний.

Він нагадав, що в базовому сценарії програми $115 млрд. фінансовий дефіцит фінансування на чотирирічному горизонті програми буде покритий пакетом фінансової підтримки від країн донорської коаліції.

"Мені здається, що вже достатньо нової релевантної інформації, що звужує невизначеність, а отже, з урахуванням цього та можливості репатріювати зароблені кошти. Хіба не варто вкладатися в облігації внутрішньої державної позики, не варто подивитися на ринок?" – зазначив голова Нацбанку.

Коментуючи обмеження на репатріацію капіталу, Пишний зазначив, що правильно говорити не про заборону на репатріацію, а, навпаки, про її відкриття.

"Правильна конотація важлива. Тому ми не відмовилися від репатріації. Ми навпаки відкрили один із каналів – можливість репатріювати ту частину доходів, яку нерезиденти заробляють, вкладаючи гроші в облігації внутрішньої державної позики", – наголосив він.

За його словами, це додатковий стимул для підтримки попиту на внутрішньому борговому ринку, що є передумовою відмови від емісійного фінансування та убезпечить міжнародні резерви, що поповнюються виключно за рахунок міжнародної допомоги, від виснаження.

Голова НБУ пояснив, що час для зняття заборони на репатріацію нерезидентам основної суми з ОВДП ще не настав, хоча міжнародні резерви і перебувають на 11-річному максимумі.

"Джерелом цього поки не є відновлення економіки. Ми бачимо тенденцію до покращення балансу на валютному ринку, бачимо обережні позитивні макроекономічні сигнали, але ця тенденція має набути ознак стійкого тренду. Війна триває, ризики нікуди не зникли, але саме мінімізація впливу та ефективне управління ризиками створюватимуть ґрунт для відновлення регулювання та повернення іноземних приватних інвесторів", – заявив голова Нацбанку.

Він додав, що приватному сектору, окрім репатріації, потрібна також стабільна макрофінансова та макроекономічна ситуація, стійкий тренд щодо зниження інфляції, стійкий банківський сектор та його безперебійна робота, тому репатріація – це необхідна, але недостатня умова.

Як повідомлялося, Нацбанк у березні переглянув своє попереднє рішення та відмовив нерезидентам у можливості репатріації коштів від погашення ОВДП, дозволивши лише репатріацію відсотків. Як зазначається в матеріалах МВФ, репатріація основної суми могла б вимагати продажу $1,56 млрд у 2023-2027 роках, тоді як на виведення за кордон отриманих процентних платежів до кінця цього року потрібно близько $120 млн.