Верховна Рада наступного тижня, 16 травня, може розглянути в другому читанні законопроект про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини, який передбачає презумпцію незгоди (№2386а-1).

Відповідна інформація міститься в проекті розкладу засідань, оприлюдненому на сайті парламенту.

Згідно з текстом законопроекту, підготовленим до другого читання, Міністерство охорони здоров'я затверджує перелік закладів охорони здоров'я, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медпрактики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, а також список вимог до таких медзакладів, зокрема вимоги до їх матеріально-технічну базу.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з нею, визначає потребу населення в цьому методі лікування і ліки для імуносупресивної терапії.

Крім того, зазначений орган здійснює організаційно-методичне керівництво для медзакладів, пов'язаних з трансплантацією органів, аналіз показників їх діяльності, виконує функції замовника відповідних послуг і препаратів, забезпечує функціонування та адміністрування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Її створення обумовлене необхідністю збору, реєстрації, накопичення відповідної інформації, а також здійснення об'єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт.

Серед функцій транспланто-координатора - визначення потенційного донора, встановлення наявності інформації про прижиттєвому надання донором згоди/незгоди на трансплантацію, отримання згоди на вилучення з тіла анатомічних матеріалів, забезпечення оперативного обміну інформацією з інформаційної системи між суб'єктами трансплантації, а також організація вилучення, збереження і перевезення анатомічних матеріалів.

Як зазначається в тексті законопроекту, трансплантація застосовується виключно у випадках неможливості збереження життя або відновлення здоров'я іншими методами лікування, що встановлює консиліум лікарів.

До переліку осіб, які не можуть бути живими донорами, входять ті, які відбувають покарання, іноземці та особи без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи з важкими психічними розладами, пацієнти, які мають важкі захворювання (які можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю), вагітні, а також ті, хто раніше вже надав орган або його частина на трансплантацію.

Вилучення анатомічних матеріалів у померлих забороняється в разі, якщо вони були дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, особами, визнаними недієздатними. Крім того, трупними донорами також не можуть виступати люди, особистість яких не була встановлена, ті, хто загинув у результаті антитерористичної операції та в бойових діях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки країни.

У разі ухвалення зазначеного закону його дія не поширюватиметься на донорство крові та її компонентів, імплантацію, аутотрансплантацію, вилучення анатомічних матеріалів для діагностичних і наукових досліджень, трансплантацію репродуктивних клітин, живих ембріонів, статевих залоз.

Як повідомлялося, законопроект №2386а-1 Рада прийняла за основу 21 квітня 2016 року.

У вересні 2017 року Міністерство охорони здоров'я підтримало цей законопроект, розроблений парламентським комітетом з питань охорони здоров'я, а також заявило про плани в 2018 році розпочати пілотний проект з трансплантації нирки від нерідного трупного донора, на що в проекті державного бюджету передбачено 112 млн грн.